ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.23 Справа № 917/1057/22
за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КЛІЩИНСЬКЕ про ухвалення додаткового рішення по справі
до Товариства з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС, ел. пошта lawyers@smacomtrade.com, адреса 37050, Полтавська обл., Лубенський р-н, село Дейманівка, вул.Наглого Марка, буд.46, ЄДРПОУ 36313601
про стягнення 1308964.14 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники :
від заявника (позивача): не з`явився
від відповідача: не з`явився
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю КЛІЩИНСЬКЕ звернулося до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №8892), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000 гривень.
Ухвалою від 25.11.22 суд постановив прийняти заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КЛІЩИНСЬКЕ до розгляду.
Розгляд справи відкладався для надання можливості відповідачу відреагувати на подану позивачем заяву.
Відповідачем надані заперечення на подану заяву про ухвалення додаткового рішення по справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 31.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
10.11.2022р. Господарським судом Полтавської області прийнято рішення по справі №917/1057/22, яким задоволено позовні вимоги СТОВ «КЛІЩИНСЬКЕ». Стягнуто з ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» на користь СТОВ «КЛІЩИНСЬКЕ» пеню у розмірі 149 837,65 грн, інфляційні збитки у розмірі 63 679,52 грн, 3% річних у розмірі 12 461,75 грн, а також 3 389,68 грн витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що повний текст рішення у справі у справі №917/1057/22 був отриманий представником позивача у особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» 15.11.2022 о 16:29, тобто фактично наприкінці останнього дня, коли можна було подати заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом поновлено строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі №917/1057/22.
На підтвердження витрат про надання правової допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги № 01/08 від 01.08.2022 з адвокатом Важеніною С.А., на підставі якого адвокат Важеніна С.А., надала СТОВ «КЛІЩИНСЬКЕ» професійну правову допомогу в рамках справи №917/1057/22.
За результатом розгляду справи підписано Акт приймання-передачі послуг від 17.11.2022р., яким підтверджено факт надання адвокатом Важеніною С.А позивачу правової допомоги в рамках справи №917/1057/22 на загальну суму 150000 грн.
Заперечуючи проти задоволення поданої заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000 гривень, відповідач вказує на наступне.
1.Позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки - є нескладним та досить типовим процесуальним документом. Суму заборгованості відповідачем було сплачено у день подачі позову, фактично розгляду справи за участі представника позивача в судових засіданнях - не відбувалося.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
2.Надані на підтвердження розміру витрат на правову допомогу докази, які позивач просить відшкодувати, не є належними та достатніми, які б у своїй сукупності давали змогу дійти висновку про доведеність наявності витрат на правову допомогу у розмірі 150 000 грн.
Зі змісту поданої заяви, наданих копій договору про надання правової допомоги № 01/08 від 01.08.2022 та акта приймання-передачі наданих послуг від 17.11.2022 не вдається за можливе встановити на підставі якого саме свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю діє адвокат Важеніна С. А. - № 001320 від 09.02.2018, № 001320 від 09.02.2021 чи серія МК № 001320 від 09.02.2018.
Жодних інших доказів позивачем не надано.
Пунктом 4.2. Договору про надання правової допомоги № 01/08 від 01.08.2022 передбачено, що гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.
Ані виставленого адвокатом Важеніною С. А. клієнту СТОВ «КЛІЩИНСЬКЕ» рахунку, ані доказів того, що вказана сума була сплачена клієнтом на користь адвоката станом на 30.01.2023 матеріали справи не містять.
Суд приймає до уваги наступне.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний розрахунок) судових витрат, які позивач очікує понести, а саме судовий збір у розмірі 19634,46 грн та 150000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги № 01/08 від 01.08.2022 з адвокатом Важеніною С.А. встановлено, що винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) за цим договором становить 150 000,00 гривень за розгляд справи у суді першої| інстанції. Розмір винагороди складає тверду суму, не залежить від об`єму виконаних адвокатом робіт. Інші умови оплата можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід`ємною частиною Договору. Факт надання послуг за цим договором підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West проти України).
Водночас, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, які не оспорювалися відповідачем.
Сума основного боргу, яка була заявлена позивачем до стягнення в розмірі 1 082 985,22 грн., сплачена відповідачем добровільно згідно платіжного доручення № 840 від 02.09.22.
Справа розглянута у судових засіданнях без участі адвоката Важеніної С.А., відповідач відзив на позов не подав, адвокатом у справі складено одну заяву по суті - позовну заяву.
Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив значний час.
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини цієї справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, витрачений адвокатом час, суд приходить до висновку, що визначений представником позивач розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, наданої у справі №917/1057/22 в сумі 150000 грн., є завищеним, таким, що не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача.
За даних обстави, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Таким чином, враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 150000 грн є неспіврозмірними з критерієм розумності і обґрунтованості таких витрат, право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи баланс інтересів сторін у даному питанні, суд дійшов висновку про те, що розумним розміром судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем при розгляді даної справи, що можуть бути стягнуті з відповідача, є 10000 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 238, 241, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка 46, с.Дейманівка, Лубенський р-н, Полтавська область, 37050; код ЄДРПОУ 36313601) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КЛІЩИНСЬКЕ (адреса 19971, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, село Кліщинці, ЄДРПОУ 31782217) 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.02.23
Суддя Киричук О.А.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2023 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 108789629 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Киричук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні