Постанова

від 02.11.2022 по справі 912/2688/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 912/2688/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 (головуючий суддя Дармін М. О., судді: Березкіна О. В., Антонік С. Г.) у справі

за позовом Фермерського господарства «Галковське»

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 2) Гурівської сільської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

про визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації,за участю представників:

позивача - Кобця О. Г. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

третіх осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) - Сааді Р. М. (адвокат).

СУТЬ СПОРУ

1. Між ОСОБА_15 (далі - ОСОБА_15 ) та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - Долинська РДА) у 2008 році було укладено договір оренди землі.

2. У подальшому ОСОБА_15 створив Фермерське господарство «Галковське» (далі - ФГ «Галковське», позивач), до якого, як стверджує позивач, перейшло право користування земельною ділянкою, наданою в оренду за вказаним вище договором.

3. До спливу строку договору оренди землі ФГ «Галковське» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідач-1) із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до нього проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

4. Не отримавши заперечень проти продовження договору від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та дізнавшись про формування нових земельних ділянок за рахунок земельної ділянки, що передана ОСОБА_15 в оренду, ФГ «Галковське» звернулося до суду.

5. Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасоване та ухвалене нове - про задоволення позову.

6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулися із касаційною скаргою до Верховного Суду.

7. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

8. У вересні 2021 року ФГ «Галковське» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі у редакції позовної заяви, визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, припинення права власності третіх осіб на земельні ділянки та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок.

9. На обґрунтування позовних вимог ФГ «Галковське» зазначило про протиправну бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо продовження договору оренди спірної земельної ділянки (кадастровий номер 3521981300:02:000:9301) та незаконність подальшого поділу спірної земельної ділянки на 14 окремих земельних ділянок.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Пунктом 3 розпорядження голови Долинської РДА від 15.06.2007 № 547-р «Про передачу громадянину ОСОБА_15 земельних ділянок в оренду» (далі - розпорядження від 15.06.2007 № 547-р) вирішено передати громадянину ОСОБА_15 в оренду терміном на 10 років, зокрема, земельну ділянку площею 26,64 га ріллі (далі - спірна земельна ділянка) для ведення фермерського господарства додатково з метою розширення земель фермерського господарства, яка розташована на території Варварівської сільської ради (далі - Варварівська сільрада).

11. На підставі розпорядження від 15.06.2007 № 547-р між Долинською РДА як орендодавцем та ОСОБА_15 як орендарем укладено договір оренди землі від 17.10.2008 (далі - договір оренди землі), який зареєстровано у Долинському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель 21.11.2008 вчинено запис за № 040837000017.

12. Згідно з пунктами 1, 2, 9 договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в оренду спірну земельну ділянку. Орендна плата вноситься за згодою сторін в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

13. Пунктом 8 договору оренди землі встановлено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

14. Договір оренди землі набрав чинності з моменту його державної реєстрації - з 21.11.2008.

15. 11.02.2011 ОСОБА_15 створено ФГ «Галковське», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

16. На думку позивача, до новоствореного ФГ «Галковське» на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки від 11.02.2011 перейшло право користування спірною земельною ділянкою.

17. За результатами дослідження поданих доказів та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 18.11.2005 до 06.04.2015 за ОСОБА_15 було зареєстровано лише одне фермерське господарство - Фермерське господарство «Інтеграл-3» (далі - ФГ «Інтеграл»), яке припинене 06.04.2015, а землі господарства були розпайовані між його учасниками.

18. 13.04.2017 на підставі пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» в Державному земельному кадастрі здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки, яка перебуває в оренді у позивача на підставі договору оренди землі, із присвоєнням їй кадастрового номера 3521981300:02:000:9301, що підтверджується листом відділу у Долинському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.10.2018 № 578/171-18.

19. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 272399264 від 30.08.2021) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки зареєстровано право державної власності за ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, а також право оренди - за орендарем ОСОБА_15 строком на 10 років до 21.11.2018.

20. Відповідно до довідки Варварівської сільради від 09.01.2019 № 4, акта від 11.01.2019, складеного Долинською державною податковою інспекцією Кропивницького управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області та листа Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 04.04.2019 № 11248 протягом всього терміну дії договору оренди землі орендар належним чином виконував умови договору, у тому числі використовував земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату.

21. Позивач зазначає, що з огляду на ці обставини ФГ «Галковське», маючи намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі, на підставі частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звернулося 19.10.2018 до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із листом-повідомленням від 19.10.2018, в якому просило відповідача поновити договір оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до нього проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

22. Указаний лист-повідомлення ФГ «Галковське» направило 19.10.2018 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням № 2850001763343, яке отримано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 22.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка у Державному земельному кадастрі обліковується як архівна, а за рахунок неї сформовано нові земельні ділянки, а саме: 1) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5147 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_3 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.01.2020 № 11-1535/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 2) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5413 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_4 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.03.2019 № 11-890/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 3) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5412 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_2 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.03.2019 № 11-682/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 4) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5411 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_5 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.03.2019 № 11-684/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 5) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5073 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_6 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.03.2019 №11-892/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 6) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5625 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_7 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.03.2020 № 11-3720/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 7) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5071 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_8 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.03.2019 № 11-686/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 8) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5074 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_9 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.04.2019 № 11-1251/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 9) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5070 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_10 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.03.2019 № 11-683/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 10) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5067 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_11 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.01.2019 № 11-147/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 11) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5068 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_12 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.03.2019 № 11-685/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 12) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5072 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_13 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.03.2019 № 11-889/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 13) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:5075 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, надана у власність ОСОБА_14 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.03.2019 № 11-904/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; 14) земельна ділянка з кадастровим номером 3521981300:02:000:9625 загальною площею 0,6394 га для ведення фермерського господарства належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

24. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2022 у задоволенні позову відмовлено.

25. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази про надання спірної земельної ділянки саме для розширення меж ФГ «Інтеграл-3» є більш вірогідним, ніж докази про надання спірної земельної ділянки для створення ФГ «Галковське». Позивачем не надано обґрунтування щодо наявності підстав для правомірної передачі спірної земельної ділянки ФГ «Галковське» та доказів про наявність в активах вказаного фермерського господарства спірної земельної ділянки. Звідси, на думку суду першої інстанції, у позивача не було законних підстав для звернення до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо продовження строку дії договору оренди та право ФГ «Галковське» на поновлення договору оренди землі не є порушеним.

26. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цілому.

27. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги.

28. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що право позивача на укладання договору оренди і, відповідно, користування земельною ділянкою було порушено внаслідок прийняття ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вищенаведених правових актів індивідуальної дії, які, в свою чергу, призвели до поділу та подальшої передачі у власність третіх осіб земельної ділянки, яка мала бути предметом цього договору оренди.

29. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що внаслідок прийняття ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області оспорюваних правових актів індивідуальної дії було порушено право ФГ «Галковське» на користування земельною ділянкою, а земля була передана із власності держави третім особам за відсутності в останніх відповідних прав на її отримання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30. У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій скаржники просять скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 в частині задоволення вимог про визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, якими передано земельні ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і скасування державної реєстрації цих земельних ділянок та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2022 про відмову в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

31. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

32. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржники посилаються на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм статей 5, 6, 33 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон про оренду землі) та статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон про фермерське господарство) стосовно особи орендаря земельної ділянки, отриманої громадянином для ведення фермерського господарства, та можливості поновлення договору оренди такої земельної ділянки, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18), від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц (провадження № 14-407цс18), від 26.06.2019 у справі № 628/778/18 (провадження № 14-235цс19), від 02.10.2019 у справі № 922/538/19 (провадження № 12-131гс19), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20), від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20) та у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 904/8880/17, від 30.06.2021 у справі № 917/1134/19.

33. Скаржники у касаційній скарзі стверджують, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою незаконність отримання ФГ «Галковське» права оренди спірної земельної ділянки при її перебування в оренді у ФГ «Інтеграл-3».

34. Скаржники також вважають, що апеляційний господарський суд застосував без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 904/8880/17 та від 20.01.2021 у справі № 203/2/19, норму частини другої статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості відмови у задоволенні позову у випадку незалучення до участі у справі належного відповідача та/чи співвідповідача.

35. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

36. ФГ «Галковське» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

37. У судовому засіданні представник ФГ «Галковське» проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

38. ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області направило відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити касаційну скаргу.

39. Відповідно до частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

40. Разом з тим згідно із частинами першою та третьою статті 297 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи.

41. Звідси, оскільки поданий ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не додано документа про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, то поданий відзив залишається без розгляду.

42. Інші учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

43. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

45. Предметом спору у справі № 912/2688/21 серед іншого є позовна вимога ФГ «Галковське» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі у редакції позовної заяви.

46. Розглянувши справу, судові рішення в якій переглядаються в касаційному порядку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків.

47. Так, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову в цілому, в тому числі в частині вимоги про визнання додаткової угоди укладеною, а апеляційний господарський суд вказаний позов задовольнив повністю та, зокрема, визнав укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

48. Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні вказаної вимоги, зазначив, що позивач не надав обґрунтування щодо наявності підстав для правомірної передачі спірної земельної ділянки від ОСОБА_15 ФГ «Галковське» та взагалі не надав доказів про передачу та наявність в активах ФГ «Галковське» спірної земельної ділянки.

49. Звідси суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача не було законних підстав для звернення до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо продовження строку дії договору оренди та право ФГ «Галковське» на поновлення договору оренди землі не є порушеним.

50. Натомість апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові вказав, що оскільки позивач направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору, а відповідач, у свою чергу, наданим правом подати в місячних строк заперечення у поновленні договору оренди не скористався, то позовні вимоги про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною підлягають задоволенню в повному обсязі.

51. Разом з тим колегія суддів суду касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає необґрунтованими з огляду на таке.

52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначила, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону про оренду землі). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

53. Отже, стаття 33 Закону про оренду землі прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

54. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

55. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

56. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону про оренду землі).

57. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

58. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

59. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

60. Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону про оренду землі. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) і № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20).

61. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону про оренду землі, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) і № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20).

62. Суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи встановили, що ФГ «Галковське» в установлені законом строки направило на адресу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення про намір поновити договірні відносини на новий строк, до якого було додано проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, однак упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмове повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору було відсутнє.

63. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не встановили належного виконання ФГ «Галковське» своїх обов`язків за договором оренди землі та обставин продовження користування ФГ «Галковське» земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

64. Скаржники у касаційній скарзі стверджують, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка надана ОСОБА_15 виключно для розширення земель ФГ «Інтеграл-3» і не могла бути використана для створення ФГ «Галковське».

65. Місцевий господарський суд зробив такий висновок на підставі того, що спірна земельна ділянка надавалася ОСОБА_15 для розширення земель фермерського господарства і тієї обставини, що на момент укладення договору оренди землі (17.10.2008) ОСОБА_15 було створено лише одне фермерське господарство - ФГ «Інтеграл-3», яке припинене 06.04.2015.

66. У свою чергу суд апеляційної інстанції зазначив, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та доказам, що в ній містяться, а ґрунтується на припущеннях та недоведених обставинах, які суд першої інстанції визнав встановленими.

67. З цього приводу колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

68. Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

69. Відповідно до частини першої статті 1 Закону про фермерське господарство (тут і далі у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону.

70. Згідно із частиною третьою статті 7 Закону про фермерське господарство земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

71. Статтею 8 цього ж Закону встановлено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

72. Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності чи постійного користування на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. Натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

73. Відповідно до положень частини першої статті 31 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) та частини першої статті 12 Закону про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

74. Отже, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні правові висновки неодноразово викладалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18), від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц (провадження № 14-407цс18), від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц (провадження № 14-51цс19), від 26.06.2019 у справі № 628/778/18 (провадження № 14-235цс19), від 02.10.2019 у справі № 922/538/19 (провадження № 12-131гс19), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20), на які посилаються скаржники в касаційній скарзі.

75. Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20), на яку посилаються скаржники в касаційній скарзі, викладено висновок про те, що право оренди земельної ділянки виникає у фермерського господарства у зв`язку з державною реєстрацією фермерського господарства та норми Закону про фермерське господарство не пов`язують таке виникнення з внесенням до статуту відповідних відомостей.

76. Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що фермерське господарство отримує в користування надану засновнику в оренду земельну ділянку з моменту створення такого фермерського господарства.

77. Звідси колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка надана ОСОБА_15 виключно для розширення земель ФГ «Інтеграл-3» і не могла бути використана для створення ФГ «Галковське», є необґрунтованим.

78. Водночас станом на момент прийняття розпорядження від 15.06.2007 № 547-р та укладення договору оренди землі стаття 134 Земельного кодексу України передбачала, що земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб`єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).

79. Звідси, безпідставним є посилання скаржників на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 917/1134/19, відповідно до якого з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону про фермерське господарство, статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз; додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах, оскільки на момент отримання ОСОБА_15 спірної земельної ділянки земельне законодавство не передбачало того, що передача в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

80. Суд касаційної інстанції також наголошує на тому, що, звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

81. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

82. Зазначений у статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт вірогідності доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з урахуванням вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

83. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що відповідно до неї на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

84. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

85. Разом з тим суд першої інстанції належним чином не надав оцінки наданим сторонами справи доказам щодо переходу спірної земельної ділянки у користування одного з фермерських господарств, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого та передчасного висновку щодо того, що спірна земельна ділянка надана ОСОБА_15 виключно для розширення земель ФГ «Інтеграл-3» і не могла бути використана для створення ФГ «Галковське».

86. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, спірна земельна ділянка у Державному земельному кадастрі обліковується як архівна, а за рахунок неї сформовано нові земельні ділянки, які передані у власність фізичних осіб.

87. Відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

88. Згідно із частинами першою, четвертою статті 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

89. Разом з тим Господарським процесуальним кодексом України в частині четвертій статті 45 визначено, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

90. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16 (провадження № 14-61цс18) викладено правову позицію, відповідно до якої визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

91. У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18 зазначено, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач стає учасником справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

92. З огляду на викладене захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18).

93. Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.

94. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 912/2688/21, з урахуванням обставини передачі земельних ділянок у власність фізичних осіб та норм частини п`ятої статті 32 Закону про оренду землі та частини першої статті 148-1 Земельного кодексу України, не встановили правильність визначення позивачем відповідачів у цій справі в частині позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

95. За таких обставин доводи скаржників про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду знайшли часткове підтвердження.

96. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

97. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

98. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

99. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

100. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

101. Ураховуючи викладене, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість касаційної скарги.

Щодо визнання недійсними наказів про надання земельних ділянок у власність, припинення права власності третіх осіб на земельні ділянки та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок

102. ФГ «Галковське», звертаючись до суду з позовною заявою, окрім вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, просило суд також визнати недійсними накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, припинення права власності третіх осіб на земельні ділянки та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок.

103. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірна земельна ділянка у Державному земельному кадастрі обліковується як архівна, а за рахунок неї сформовано нові земельні ділянки, які передані у власність фізичних осіб.

104. Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

105. У свою чергу частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

106. Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

107. Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

108. Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

109. Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

110. Частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

111. Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

112. При цьому рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

113. Ураховуючи те, що ФГ «Галковське» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання земельної ділянки у власність фізичних осіб, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цих фізичних осіб.

114. Аналогічні правові висновки щодо розгляду у порядку цивільного судочинства земельних спорів за участю фізичних осіб викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16 (провадження № 12-69гс18), постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 911/4062/16, від 13.06.2018 у справі № 911/4112/16, від 04.10.2018 у справі № 911/43/17, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 13.11.2018 у справі № 904/8880/17, на яку посилаються скаржники в касаційній скарзі.

115. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в частині позовних вимог про визнання недійсними наказів про надання земельних ділянок у власність третіх осіб, припинення права власності третіх осіб на земельні ділянки та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок в порядку господарського судочинства.

116. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі має бути закрите, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

117. Відповідно до частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

118. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що заявлені у даній справі позовні вимоги про визнання недійсним наказів про надання земельних ділянок у власність третіх осіб, припинення права власності третіх осіб на земельні ділянки та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

119. Скаржники, подаючи касаційну скаргу, просили суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, якими передано земельні ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і скасування державної реєстрації цих земельних ділянок.

120. Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

121. Згідно із частиною другою статті 313 Господарського процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20- 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

122. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі в частині позовних вимог про визнання недійсним наказів про надання земельних ділянок у власність, припинення права власності третіх осіб на земельні ділянки та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

123. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

124. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

125. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

126. Згідно із частиною другою статті 313 Господарського процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20- 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

127. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, справу в частині позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі направити на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Щодо судових витрат

128. З огляду на часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені скаржниками у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 313, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2022 у справі № 912/2688/21 скасувати.

3. Справу № 912/2688/21 в частині позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 17.10.2008, що укладений між Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_15 , і зареєстрований у Долинському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 21.11.2008 вчинено запис за № 040837000017, у редакції позовної заяви, направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

4. У іншій частині провадження у справі № 912/2688/21 закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов