Постанова

від 09.11.2022 по справі 16/165

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 16/165

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

ПАТ «Київенерго»- не з`явився,

ТОВ «Київенерго-борг» - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

скаржника - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного управління справами

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Євсіков О.О., судді -Андрієнко В.В., Попікова О.В.)

від 12.09.2022,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства "Санаторій "Конча-Заспа"

про стягнення 403 461,96 грн,

В С Т А Н О В И В:

рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 задоволено позов ПАТ "Київенерго" до ДП "Санаторій "Конча-Заспа" про стягнення 403 461,96 грн боргу.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 03.10.2011 був виданий наказ.

14.01.2022 до Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ "Київенерго-борг" з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 заяву ТОВ "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником у справі №16/165 задоволено. Замінено стягувача - ПАТ "Київенерго" на його правонаступника - ТОВ "Київенерго-борг" за наказом Господарського суду міста Києва у справі №16/165 від 03.10.2011.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022, Державне управління справами звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило вказану ухвалу скасувати, а у задоволенні заяви ТОВ "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником - відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Державного управління справами на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

У жовтні 2022 року Державне управління справами подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Підставами для скасування судового рішення скаржник зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, а саме частини 5 ст. 22, ст. ст. 254, 255 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Пункт 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Отже, ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Судове рішення, оскаржуване особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Отже, за змістом ст. ст. 17, 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Кодексу, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Стала та послідовна правова позиція з відповідного питання вже неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, а також постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.12.2018 у справі № 916/2878/14, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18, від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18, від 28.09.2021 у справі № 908/2899/13.

Суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ст. 254 ГПК України, дослідивши ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2022, дійшов правомірного висновку, що судом першої інстанції у цій справі вирішувалось питання заміни стягувача - ПАТ «Київенерго» його правонаступником ТОВ «Київенерго-борг». Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони її правонаступником, місцевий суд встановлював достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. Питання щодо суті спору, стягнення з ДП «Санаторій «Конча-Заспа» грошових коштів, щодо боржника або будь-яке інше питання в цьому випадку не вирішувалось.

Як у мотивувальній, так і у резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 відсутні будь-які висновки щодо прав або обов`язків Державного управління справами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки Державного управління справами.

Отже, встановивши, що судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки Державного управління справами, апеляційний господарський суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Доводи касаційної скарги про прийняття судом першої інстанції ухвали щодо прав та обов`язків Державного управління справами зводяться лише до констатації, що місцевий господарський суд прийняв рішення про його права та обов`язки, що не є достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у справі № 921/730/13-г/3.

Аргументи Державного управління справами про те, що предмет цієї справи стосується фактично стягнення коштів, які у подальшому будуть покриватися з видатків Державного бюджету, не забезпечених власними коштами боржника, колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки під час розгляду заяви про правонаступництво сторони місцевим судом питання стягнення коштів не досліджувались, а предметом дослідження суду було наявність або відсутність підстав для здійснення правонаступництва відповідного учасника справи.

Щодо посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції ч. 5 ст. 22, ст. ст. 254, 255 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження, передбачену абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, то необхідно зазначити, що судом було прийнято ухвалу з правильним застосуванням п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, а доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до неправильного тлумачення скаржником вказаних норм процесуального права.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах щодо застосування ст. ст. 254, 264 ГПК України, що відповідає ст. 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Державного управління справами залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 16/165 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

В. Студенець