Ухвала

від 15.11.2022 по справі 640/26611/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2022 року

м. Київ

справа №640/26611/21

адміністративне провадження №К/990/30207/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №640/26611/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросхідпро Експорт» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросхідпро Експорт» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення №17518 від 04.02.2021 Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність ТОВ «Агросхідпро Експортз» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Агросхідпро Експортз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову у реєстрації податкових накладних, складених ТОВ «Агросхідпро Експортз» а саме: №2382045/43768049 від 05.02.2021, №2382038/43768049 від 05.02.2021, №2382053/43768049 від 05.02.2021, №2382055/43768049 від 05.02.2021, №2382046/43768049 від 05.02.2021, №2382039/43768049 від 05.02.2021, №2382040/43768049 від 05.02.2021, №2382052/43768049 від 05.02.2021, №2382051/43768049 від 05.02.2021, №2382050/43768049 від 05.02.2021, №2382048/43768049 від 05.02.2021, №2382047/43768049 від 05.02.2021, №2382054/43768049 від 05.02.2021, №2382044/43768049 від 05.02.2021, №2382043/43768049 від 05.02.2021, №2382042/43768049 від 05.02.2021, №2382041/43768049 від 05.02.2021, №2382049/43768049 від 05.02.2021, №2384093/43768049 від 08.02.2021, №2384099/43768049 від 08.02.2021, №2384089/43768049 від 08.02.2021, №2384090/43768049 від 08.02.2021, №2384091/43768049 від 08.02.2021, №2384092/43768049 від 08.02.2021, №2384094/43768049 від 08.02.2021, №2384097/43768049 від 08.02.2021, №2384088/43768049 від 08.02.2021, №2384087/43768049 від 08.02.2021, №2384095/43768049 від 08.02.2021, №2384096/43768049 від 08.02.2021, №2384104/43768049 від 08.02.2021, №2384098/43768049 від 08.02.2021, №2384100/43768049 від 08.02.2021, №2384101/43768049 від 08.02.2021, №2384102/43768049 від 08.02.2021, №2384103/43768049 від 08.02.2021, №2386034/43768049 від 09.02.2021, №2386045/43768049 від 09.02.2021, №2386047/43768049 від 09.02.2021, №2386039/43768049 від 09.02.2021, №2386040/43768049 від 09.02.2021, №2386041/43768049 від 09.02.2021, №2386042/43768049 від 09.02.2021, №2386043/43768049 від 09.02.2021, №2386044/43768049 від 09.02.2021, №2386046/43768049 від 09.02.2021, №2386038/43768049 від 09.02.2021, №2386035/43768049 від 09.02.2021, №2386051/43768049 від 09.02.2021, №2386036/43768049 від 09.02.2021, №2386037/43768049 від 09.02.2021, №2386048/43768049 щодо ПН №58, №2386049/43768049 від 09.02.2021, №2386050/43768049 від 09.02.2021, №2648360/43768049 від 12.05.2021, №2648354/43768049 від 12.05.2021, №2648355/43768049 від 12.05.2021, №2648356/43768049 від 12.05.2021, №2648357/43768049 від 12.05.2021, №2648358/43768049 від 12.05.2021, №2648359/43768049 від 12.05.2021, №2651450/43768049 від 13.05.2021, №2651451/43768049 від 13.05.2021 №2651452/43768049 від 13.05.2021, №2651453/43768049 від 13.05.2021, №2651454/43768049 від 13.05.2021, №2651455/43768049 від 13.05.2021, №2651456/43768049 від 13.05.2021, №2651457/43768049 від 13.05.2021, №2651458/43768049 від 13.05.2021, №2651445/43768049 від 13.05.2021, №2651446/43768049 від 13.05.2021, №2651447/43768049 від 13.05.2021, №2651448/43768049 від 13.05.2021, №2651449/43768049 від 13.05.2021, №2651439/43768049 від 13.05.2021, №2651440/43768049 від 13.05.2021, №2651441/43768049 від 13.05.2021, №2651442/43768049 від 13.05.2021, №2651443/43768049 від 13.05.2021, №2651444/43768049 від 13.05.2021, №2651419/43768049 від 13.05.2021, №2651420/43768049 від 13.05.2021, №2651421/43768049 від 13.05.2021, №2651422/43768049 від 13.05.2021, №2651423/43768049 від 13.05.2021, №2651424/43768049 від 13.05.2021, №2651425/43768049 від 13.05.2021, №2651426/43768049 від 13.05.2021, №2651427/43768049 від 13.05.2021, №2651428/43768049 від 13.05.2021, №2651429/43768049 від 13.05.2021, №2651430/43768049 від 13.05.2021, №2651431/43768049 від 13.05.2021, №2651432/43768049 від 13.05.2021, №2651433/43768049 від 13.05.2021, №2651434/43768049 від 13.05.2021, №2651435/43768049 від 13.05.2021, №2651436/43768049 від 13.05.2021, №2651437/43768049 від 13.05.2021, №2651438/43768049 від 13.05.2021, №2651465/43768049 від 13.05.2021, №2651467/43768049 від 13.05.2021, №2651469/43768049 від 13.05.2021, №2651471/43768049 від 13.05.2021, №2651474/43768049 від 13.05.2021, №2651476/43768049 від 13.05.2021, №2651478/43768049 від 13.05.2021, №2651481/43768049 від 13.05.2021, №2651485/43768049 від 13.05.2021, №2651487/43768049 від 13.05.2021, №2651489/43768049 від 13.05.2021, №2651492/43768049 від 13.05.2021 , №2651495/43768049 від 13.05.2021, №2651519/43768049 від 13.05.2021, №2651520/43768049 від 13.05.2021, №2651521/43768049 від 13.05.2021, №2651522/43768049 від 13.05.2021, №2651523/43768049 від 13.05.2021, №2651524/43768049 від 13.05.2021, №2651525/43768049 від 13.05.2021, №2651526/43768049 від 13.05.2021, №2651527/43768049 від 13.05.2021, №2651528/43768049 від 13.05.2021, №2651529/43768049 від 13.05.2021, №2651530/43768049 від 13.05.2021, №2651531/43768049 від 13.05.2021, №2651532/43768049 від 13.05.2021, №2651537/43768049 від 13.05.2021, №2651538/43768049 від 13.05.2021, №2651539/43768049 від 13.05.2021, №2651543/43768049 від 13.05.2021, №2651540/43768049 від 13.05.2021, №2651541/43768049 від 13.05.2021, №2651542/43768049 від 13.05.2021, №2651544/43768049 від 13.05.2021, №2651545/43768049 від 13.05.2021, №2651534/43768049 від 13.05.2021, №2651536/43768049 від 13.05.2021, №2651546/43768049 від 13.05.2021, №2651533/43768049 від 13.05.2021, №2651535/43768049 від 13.05.2021, №2651498/43768049 від 13.05.2021, №2651501/43768049 від 13.05.2021, №2651503/43768049 від 13.05.2021, №2651514/43768049 від 13.05.2021, №2651515/43768049 від 13.05.2021, №2651516/43768049 від 13.05.2021, №2651518/43768049 від 13.05.2021, №2651506/43768049 від 13.05.2021, №2651508/43768049 від 13.05.2021, №2651509/43768049 від 13.05.2021, №2651510/43768049 від 13.05.2021, №2651511/43768049 від 13.05.2021, №2651512/43768049 від 13.05.2021, №2651513/43768049 від 13.05.2021, №2651459/43768049 від 13.05.2021, №2651460/43768049 від 13.05.2021, №2651462/43768049 від 13.05.2021, №2651461/43768049 від 13.05.2021, №2651463/43768049 від 13.05.202; - зобов`язати Державну податкову службу здійснити реєстрацію податкових накладних, складених ТОВ «Агросхідпро Експортз», а саме: №6, №7, №8, №9 від 25.12.2020; №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27 від 26.12.2020; №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43, №44, №45, №46, №47 від 27.12.2020; №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56 від 28.12.2020; №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65, №66 від 29.12.2020; №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23 від 02.01.2021; №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43 від 03.01.2021; №44, №45, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, №57, №58, №59 від 08.01.2021; №60, №61, №62, №63, №64, №65, №66, №67, №68 від 09.01.2021; №69 від 10.01.2021; №70, №71, №72, №73, №74, №75, №76, №77, №78, №79 від 11.01.2021; №80, №81, №82, №83 від 12.01.2021; №84 від 13.01.2021; №85, №86, №87, №88, №89, №90, №91, №92, №93, №94, №95, №96, №97, №98 від 18.01.2021; №99, №100, №101 від 19.01.2021 датою їх фактичного подання на реєстрацію до ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, позивач зауважив, що відповідачем не надано та не вказано жодного підтверджуючого доказу з приводу обставин, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що контрагенти позивача здійснюють сумнівні господарські операції, однак на переконання позивача в даному випадку, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента, а відповідно не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Крім того, зазначає, що відповідачем 1 в порушення норм чинного законодавства прийнято оскаржуване рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника.

Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі позивач жодних обґрунтувань не наводить.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності і передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, виняткові обставини для їх касаційного оскарження відсутні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №640/26611/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросхідпро Експорт» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко