Повістка

від 17.11.2022 по справі 742/101/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

17 листопада 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/101/22

Головуючий у першій інстанції Коваленко А.В.

Апеляційне провадження № 22-з/4823/57/22

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

секретар: Приліпко В.В.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Головне управління статистики у Чернігівській області.

Особа, яка подала заяву про ухвалення додаткового рішення: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ГУ статистики у Чернігівській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати накази ГУ статистики у Чернігівській області від 16.12.2021 року за №151-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 » та за № 152-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити її на посаді фахівця з інтерв`ювання відділу збирання даних вибіркових обстежень населення ГУ статистики у Чернігівській області з 16 грудня 2021 року. Стягнути з ГУ статистики у Чернігівській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2021 року до дня поновлення на роботі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ статистики у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази ГУ статистики у Чернігівській області від 16.12.2021 року за №151-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 » та за № 152-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді фахівця з інтерв`ювання відділу збирання даних вибіркових обстежень населення ГУ статистики у Чернігівській області , стягнуто з ГУ статистики у Чернігівській області, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 34219,50 грн.

Додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2022 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ГУ статистики у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 11570 грн.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ГУ статистики у Чернігівській області на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 21 червня 2022 року залишено без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2022 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу ГУ статистики у Чернігівській області на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07 липня 2022 року задоволено частково. Додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07 липня 2022 року змінено, зменшено суму правової допомоги, що підлягає стягненню з ГУ статистики у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 до 5570 грн.

В ході апеляційного розгляду справи представником ОСОБА_1 була зроблена заява про надання доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу.

07 листопада 2022 року на адресу Чернігівського апеляційного суду, через відділення поштового зв`язку, ОСОБА_1 надіслала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ГУ статистики у Чернігівській області на її користь витрат за надану правничу допомогу у розмірі 6500 грн., а також договір про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2022, розрахунок витрат на правничу допомогу від 04.11.2022 та акт здачі-прийняття послуг з надання правничої допомоги від 04.11.2022.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положенням ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що в договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2022 року, розмір гонорару адвоката не встановлений. (т. 2 а.с. 223, 224,225).

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 259, 270, ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Чернігівській області про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.

Головуюча: Судді: