ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2015/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівці-2004» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівці-2004» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 307809 від 29.12.2021 р. про застосування до ТзОВ «Чернівці-2004» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 гривень.
1.2. Ухвалою суду від 31.05.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
1.3. Ухвалою суду від 16.11.2022 року допущено заміну відповідача Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті на його правонаступника Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Придністровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки складено по відношенню до позивача постанову № 307809 від 29.12.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої за порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.
Позиція позивача
2.2. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 04 листопада 2021 року інспектором Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Долінським В.В. складено акт №315460 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно ТзОВ «Чернівці- 2004».
2.3. Згідно вказано акта - під час перевірки виявлено порушення - здійснення перевезення пасажирів по маршруту №12 м.Чернівці без документів які передбачені ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме поліс обов`язкового особистого страхування водія від нещасного випадку на транспорті.
2.4. Вказує, що 4 листопада 2021 року приблизно о 07:20 год. водій ТзОВ «Чернівці-2004» ОСОБА_1 перебуваючи на території підприємства та рухаючись пішки в напрямку гаража був зупинений інспектором Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, який у зв`язку з рейдовою перевіркою зобов`язав надати для перевірки документи необхідні для здійснення пасажирських перевезень. На дане прохання водій ОСОБА_1 надав посвідчення водія та повідомив, що решта документів знаходиться у власному автомобілі і направився за ними. За час поки водій йшов за документами, інспектор Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки вже склав акт, в якому вказав відсутність поліса обов`язкового особистого страхування від нещасного випадку на транспорті, хоча водій надав йому цей документ. Пояснення водія про причини порушення не брали. Під час проведення перевірки співробітникам Укртрансбезпеки надані усі необхідні та передбачені чинним законодавством підтверджуючі документи, однак останні, не взявши до уваги жодних доводів, безпідставно склали акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №315460 від 04.11.2021 р., що призвело до винесення незаконної постанови від 29.12.2021 р. № 307809.
2.5. Стверджує про наявність у водія ОСОБА_1 поліса обов`язкового особистого страхування від нещасного випадку на транспорті, на підтвердження чого надає копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті № 35-2506-20-00049 від 02.12.2020 року, строк дії договору з 03.12.2020 року по 02.12.2021 року.
2.6. При цьому наголошує, що на момент складання акту проведення перевірки, водій знаходився на території ТзОВ «Чернівці-2004» за адресою м. Чернівці, вул. Лесина, 1 (є юридичною і фактичною адресою підприємства) та не здійснював на той час жодних перевезень.
Позиція відповідача
2.7. Згідно відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає, що посадовими особами Укртрансбезпеки було правомірно притягнуто позивача до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
2.8. Зокрема вказує, що під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт працівниками Укртрансбезпеки було встановлено, що під час здійснення пасажирських перевезень перевізник не забезпечив водія ТОВ «Чернівці-2004», який керував транспортним засобом марки «Богдан», номерний знак НОМЕР_1 , полісом обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті. За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №315460 від 04.11.2021 року.
2.9. Зазначає, що Порядок здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов`язкове особисте страхування) визначено Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року №959 (далі - Положення №959).
2.10. Зокрема, пунктом 1 Положення №959 визначено порядок здійснення обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів); машиністів поїздів метрополітену.
2.11. Відтак, відповідно чинним Положенням №959 передбачено обов`язкове страхування від нещасних випадків на транспорті водія.
2.12. Враховуючи вимоги статей 18 та 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" на автомобільному перевізнику лежить обов`язок забезпечити свого водія всіма необхідними документами; крім того, автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
2.13. Таким чином, враховуючи те, що позивач надавав послуги з перевезення пасажирів за відсутності страхового договору (полісу) обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, при складенні акту рейдової перевірки та винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
2.14. Відтак страхування водія від нещасних випадків на транспорті є обов`язковим видом страхування, а ТОВ «Чернівці-2004» як перевізник, зобов`язаний забезпечити наявність таких документів під час здійснення перевезення.
2.15. Позивач не навів переконливих аргументів, що водій належного йому транспортного засобу пред`являв для перевірки документи під час проведення рейдової перевірки. Таким чином, позивач відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», не забезпечив водіїв відповідною документацією для здійснення перевезень пасажирів.
2.16. Таким чином, в межах строків розгляду справи про порушення, передбачених п.25. Порядку №1567 (а саме не пізніше ніж протягом двох місяців з дня виявлення порушення), за результатами розгляду акту №315460 від 04.11.2021 р., що відбувся в Придністровському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки (Чернівецька область) 29.12.2921 р., у зв`язку із тим, що у водія транспортного засобу позивача на момент проведення рейдової перевірки був відсутній поліс обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було винесено Постанову №307809 від 29.12.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «Чернівці-2004» у сумі 17000 грн. за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абз.З ч.І ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що інспектором Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 04.11.2021 року здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення пасажирських перевезень перевізником ТОВ «Чернівці-2004» транспортним засобом марки «Богдан», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 .
Перевірка здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку № 011398 від 01.11.2021 року.
3.2. За результатами перевірки складено акт №315460 від 04.11.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. В акті наявний запис про те, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 з актом ознайомився, що особисто засвідчив підписом.
Згідно вказаного акту виявлено наступні порушення: здійснення перевезення пасажирів по маршруту №12 м. Чернівці без документів, які передбачені ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме полісу обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного закону.
3.3. Судом також встановлено, що 12.11.2021 року заступником начальника Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Дмитром Кийовим оформлено повідомлення №95632/40-1/24/21, згідно якого ТОВ «Чернівці-2004» запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22.12.2021 року. Доказів вручення вказаного повідомлення позивачу суду надано не було.
3.4. 29.12.2021 року заступник начальника Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Дмитро Кийов, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову №307809 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до якої за порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ТОВ «Чернівці-2004» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. Доказів вручення вказаної постанови позивачу суду надано не було.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.12.2021 №307809. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши їх на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
4.2. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) та інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення пасажирських перевезень перевізником ТОВ «Чернівці-2004»).
4.3. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
4.5. Згідно положень статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (частина 1).
4.6. Частиною 2 статті 39 Закону №2344-III визначено перелік документів для регулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
4.7. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
4.8. Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;.
4.9. Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
4.10. Суд також зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 727 від 19.08.2020 року, чинній на час проведення перевірки транспортного засобу позивача).
4.11. Відповідно до пункту 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
4.12. Згідно з пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
4.13. Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
4.14. Згідно пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
4.15. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
4.16. Суд зазначає, що з огляду на доводи представника позивача, суд перевірить дотримання відповідачем порядку оформлення та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, наслідком чого і стало застосування адміністративно-господарських штрафів згідно оскаржуваної постанови.
4.17. Так, суд зазначає, що згідно пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
4.18. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21 Порядку №1567).
4.19. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку №1567).
4.20. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).
4.21. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку №1567).
4.22. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).
4.23. Так, судом у цій справі встановлено, що оскаржувану постанову від 29.12.2021 року №307809 про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято на підставі розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема оформленого акту від №315460 від 04.11.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
4.24. Згідно вказаного акту виявлено наступні порушення: здійснення перевезення пасажирів по маршруту №12 м. Чернівці без документів, які передбачені ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме полісу обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного закону.
4.25. Аналіз положень статті 39 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень пасажирів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
4.26. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року №959 затверджено Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
4.27. Пунктом 1 Положення №959 визначено порядок здійснення обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів); машиністів поїздів метрополітену.
4.28. Згідно пунктів 3, 4 та 5 вказаного Положення кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування. Відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.
4.29. Відтак, відповідно чинним Положенням №959 передбачено обов`язкове страхування від нещасних випадків на транспорті водія. При цьому, обов`язок забезпечити водія полісом обов`язкового особистого страхування покладається саме на перевізника, який є власником транспортного засобу чи експлуатує його.
4.30. Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що страхувальником ТОВ «Чернівці-2004», як перевізником, виконано покладений на нього обов`язок щодо обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_1 , про що суду надано копію додатку №11 до договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті № 35-2506-20-00049 від 02.12.2020 року, строк дії договору з 03.12.2020 року по 02.12.2021 року.
4.31. Тобто, на час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення пасажирських перевезень перевізником ТОВ «Чернівці-2004» по водію ОСОБА_1 вчинено необхідний обсяг дій по обов`язковому страхування від нещасних випадків на транспорті.
4.32. Представником позивача у позові наголошує, що інспектор Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки пояснення водія про причини порушення не відібрав, та не надав змоги пред`явити документи, що підтверджують наявність особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
4.33. Однак, суд наголошує, що такі доводи не підтвердженні жодними допустимими та належними доказами, натоміть акт від №315460 від 04.11.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом підписаний водіям ОСОБА_1 без жодних зауважень.
4.34. Поряд з цим, суд наголошує, що як визначено Порядком №1567, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу приймається за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
4.35. Як встановлено судом, що 12.11.2021 року заступником начальника Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Дмитром Кийовим оформлено повідомлення №95632/40-1/24/21, згідно якого ТОВ «Чернівці-2004» запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 22.12.2021 року. Однак, доказів вручення вказаного повідомлення позивачу з дотриманням вимог (пункту 26) Порядку №1567 суду надано не було.
4.36. Водночас, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскаржувану постанову №307809 прийнято 29.12.2021 року, а не 22.12.2021 року як визначено у повідомленні №95632/40-1/24/21.
4.37. Суд звертає увагу також на наявність правової позиції Верховного Суду у справі №820/4810/17 від 01 березня 2018 року про те, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
4.38. Однак, за існуючого стану правовідносин між сторонами, суд вважає, що не інформування позивача про дату та час розгляду справи, а саме на 29.12.2021 року, що свідчить про неналежну організацію процедури розгляду такої справи.
4.39. За протилежного розвитку подій ТОВ «Чернівці-2004», як перевізник, мав би можливість, при розгляді такої справи, підтвердити виконання ним обов`язку щодо обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_1 , зокрема надати описаний судом вище додаток №11 до договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті № 35-2506-20-00049 від 02.12.2020 року.
4.40. У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оформлення та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є фундаментальним показником правомірності винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
4.41. Вищеописаний підхід відповідача щодо прийняття постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з чеснот якого є послідовність та прогнозованість.
4.42. Суд допускає те, що можливо у повідомленні №95632/40-1/24/21 від 12.11.2021 року мала місце помилка у визначенні дати розгляду справи. Однак наголошує, що ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, про що також зазначено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №294/220/14-ц.
4.43. Відтак, суд вважає, що оскаржувана постанови приймалась на підставі розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з фундаментальними порушеннями Порядку №1567, що свідчить про її протиправність.
4.44. Окрім цього, суд окремо звертає увагу на зміст оскаржуваної постанови. Зокрема, оскаржуваною постановою за порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ТОВ «Чернівці-2004» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
4.45. Водночас, суд звертає увагу на те, що вчинення ТОВ «Чернівці-2004» порушень статті 48 Закону №2344-III не зафіксовано жодними матеріалами справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. В акті від №315460 від 04.11.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом констатовано про порушення ТОВ «Чернівці-2004» статті 39 Закону №2344-III.
4.46. У цьому контексті суд також допускає те, що можливо у постанові №307809 від 29.12.2021 року мала місце помилка у констатація допущених ТОВ «Чернівці-2004» порушень.
4.47. Однак, суд звертає увагу, що наведені органи Укртрансбезпеки здійснюють свою діяльність як суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.
4.48. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).
4.49. Суд наголошує, що санкція у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що визначена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, передбачена за порушення як статті 39, так і статті 48 цього Закону.
4.50. Водночас, на переконання суду постанова органу Укртрансбезпеки, як рішення суб`єкта владним повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема бути обґрунтованою, тобто прийнятою на підставі належних підстав та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
4.51. Окрему увагу суд звертає на місце проведення перевірки, яким є місце реєстрації ТзОВ «Чернівці-2004», а саме м. Чернівці, вул. Лесина, 1 (є юридичною і фактичною адресою підприємства, див. акт проведення перевірки та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
4.52. Відповідальність визначена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, настає саме за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закон.
4.53. Очевидним є те, що водій ОСОБА_1 не міг здійснювати перевезення пасажирів, в розумінні Закону №2344-ІІІ, по території підприємства на якому працює, а отже притягувати позивача до відповідальності за цією статтею не можливо.
4.54. При цьому суд зазначає, що наявність Договору на обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, який наданий позивачем суду, не свідчить про те, що він був у водія ОСОБА_1 на момент складання акту. Однак, наведене не спростовує те, що наявність такого договору у водія обов`язкова саме при перевезенні пасажирів, а не при перебуванні транспортного засобу по місцю його стоянки.
4.55. Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова №307809 від 29.12.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №307809 від 29.12.2021.
5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
5.3. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, натомість останнім, з огляду на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без його участі, у цій справі наведено суду доводи та надано відповіді їм докази, які свідчать про помилковість висновків відповідача щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.
5.4. Відтак, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини третьої цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3631 від 26.05.2022 року.
6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівці-2004» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №307809 від 29.12.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівці-2004» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжного доручення №3631 від 26.05.2022 року судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівці-2004» (м. Чернівці, вул. В.Лесина, буд. 1, код ЄДРПОУ 33337001)
Відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті (Чернівецька обл., с. Магала, вул. Чернівецька, буд. 1Г, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя О.В. Анісімов
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2022 |
Оприлюднено | 21.11.2022 |
Номер документу | 107366404 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні