Рішення

від 17.11.2022 по справі 910/8589/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2022Справа № 910/8589/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на відповідача у справі № 910/8589/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (пр.-т. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код 38039872)

до Житлово-будівельного кооперативу «Октава-3» (вул. Сабурова, буд. 11, м. Київ, 02222; ідентифікаційний код 22906327)

про стягнення 32 993, 51 грн,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі за текстом - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», Позивач) до Житлово-будівельного кооперативу «Октава-3» (далі за текстом - ЖБК «Октава-3», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1033-16 про відступлення права вимоги (цесії) від 25.07.2016 (далі за текстом - Договір) в розмірі 25 068, 69 грн, а також нараховані Позивачем 3 % річних - 2 064, 12 грн та інфляційних втрат - 5 860, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на той факт, що ним на аукціоні придбано лот та 02.08.2021 підписано з АТ «К.Енерго» Акт про придбання майна на аукціоні, на підставі якого до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача в частині оплати останнім заборгованості в розмірі 25 068, 69 грн за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 1033-16 від 25.07.2016.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2022 позов ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено, стягнуто з ЖБК «Октава-3» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» основний борг - 25 068, 69 грн, 3 % річних - 2 064, 12 грн та інфляційні втрати - 5 860, 70 грн та судовий збір - 2 481 грн.

Також в даному рішенні судом зазначено, що розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем судом не здійснювався з огляду на наявність клопотання Позивача про подачу додаткових доказів понесення останніх у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

09.11.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача, в якій останній просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 929, 29 грн.

Також Позивачем до поданої заяви долучено додаткові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Так, розглянувши заяву Позивача про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивачем у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/29 від 05.08.2021; акт прийому-передачі документів від 05.08.2021; акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 09.11.2022; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009; копія посвідчення адвоката Грищенка О.М.; довіреність від 12.08.2021; копія довідки про взяття на облік платника податків та повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1.2. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/29 від 05.08.2021 правова допомога вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги, який відповідно до пункту 2.1.3. підписується протягом п`яти календарних днів після закінчення надання правової допомоги.

Пунктом 3.1. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/29 від 05.08.2021 закріплено, що вартість виконання правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість однієї години роботи адвоката становить 900 грн.

Згідно з пунктом 3.2. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/29 від 05.08.2021 визначено, що замовник повинен сплатити 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Також пунктом 3.8. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/29 від 05.08.2021 сторонами погоджено та визначено, що розмір гонорару адвоката у випадку прийняття позитивного рішення на користь Позивача визначається на рівні, що не перевищуватиме 12 % від розміру грошових вимог, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом.

Із Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2022 вбачається, що в загальному адвокатом витрачено на надання правничої допомоги по даній справі 7 годин, що відповідно становить 6 300 грн., а «гонорар успіху» - 3 629, 29 грн (11 % від стягнутих коштів за рішенням суду від 07.11.2022.

Даний акт підписано представниками сторін (Позивачем та адвокатом) без претензій та зауважень, що відповідно підтверджує факт належного надання послуг адвокатом, прийняття таких послуг Позивачем та виникнення у останнього обов`язку здійснити їх оплату.

Перелік наданих адвокатом послуг Позивачу також вбачається із зазначеного Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2022.

Відповідно до статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Станом на дату ухвалення даного додатково рішення заперечення Відповідача щодо заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходили.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи категорію справи, а також з огляду на виконані адвокатом роботи (надані послуги) суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію співмірності та розумності, а тому на переконання суду повинні бути відшкодовані Відповідачем з огляду на задоволення позову.

Також суд зазначає, що надані адвокатом послуги вчинені в межах розгляду даної справи та для її належного розгляду.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому суд вказує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на встановлені судом вище обставини справи, а саме: дійсність договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/29 від 05.08.2021, пунктом якого 3.8. якого передбачено «гонорар успіху», підписання Позивачем та адвокатом Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2022, суд зазначає, що зазначеними сторонами погоджено обсяг та вид наданих адвокатом послуг, а тому числі і понесення Позивачем витрат в розмірі 3 629, 29 грн у якості «гонорару успіху».

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо надання Позивачу та понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, у сукупності наданих сторонами доказів та з огляду на строки розгляду такої заяви згідно частини 3 статті 244 ГПК України, суд дійшов висновку задовольнити подану Позивачем заяву та стягнути з Відповідача заявлені судові витрати.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на відповідача у справі № 910/8589/22 - задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Октава-3» (вул. Сабурова, буд. 11, м. Київ, 02222; ідентифікаційний код 22906327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (пр.-т. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код 38039872) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 929 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 29 коп

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 17.11.2022

Суддя Антон ПУКАС