Рішення

від 31.10.2022 по справі 911/1248/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1248/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення»

до Фізичної особи-підприємця Заїки Олексія Володимировича

про стягнення 12 069,54 грн.

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна установа «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Заїки Олексія Володимировича про стягнення 12 069,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань по поставці товару відповідно до договору № 96/1518 від 23.07.2021 про закупівлю товарів. У зв`язку із вищенаведеним, позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача 945,54 грн. пені та 11 124,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/1248/22 від 09.08.2022 позовну заяву Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» залишено без руху.

15.08.2022 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.08.2022.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 15.08.2022 по 26.08.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.

Ухвалою суду від 29.08.2022 було відкрито провадження у справі № 911/1248/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

У зв`язку із відсутністю фінансування на поштову кореспонденцію, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.08.2022 не була направлена поштою на адресу відповідача. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.08.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 між Державною установою «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Заїкою Олексієм Володимировичем (далі - постачальник, відповідач) за результатами проведення процедури закупівлі (UA-2021-06-16-011004-b) укладено договір про закупівлю товарів № 96/1518 (далі - договір), умовами п. 1.1 якого сторони узгодили, що у порядку та на умовах, визначених договором, на підставі наказу Міністерства молоді та спорту України від 12.05.2021 № 1518 «Про придбання спортивного одягу, взуття та аксесуарів загального та спеціального призначення, малоцінних предметів та інвентарю, матеріалів спортивного призначення, спортивного інвентарю індивідуального користування для забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України з олімпійських видів спорту у міжнародних змаганнях» постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю спеціальне спортивне взуття для легкої атлетики (наказ № 1518), код ДК 021:2015:18820000-3 спортивне взуття (далі - товар) , а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

23.07.2021 між сторонами також був укладений Додаток № 1 до договору, що є Специфікацією товару, в якому визначили найменування, коди, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість кожної позиції товару, який належав до поставки, всього на суму 516 550,00 грн. та додаток до Специфікації, що є Технічними вимогами до предмету закупівлі (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, найменування, одиниці виміру, кількість товару, ціна за одиницю, вартість, технічні характеристики/параметри, показники якості товару, що закуповуються та поставляються за цим договором, зазначаються у специфікації товару (додаток № 1 до договору).

Згідно із п. п. 2.1-2.4 договору, ціна цього договору становить 516 550 (п`ятсот шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, без ПДВ. Закупівля товарів здійснюється в межах обсягів бюджетних асигнувань, передбачених покупцю в Державному бюджеті України на 2021 рік. Оплата за товар здійснюється покупцем у національній грошовій одиниці України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання товару, на підставі видаткових накладних на товар, за умови отримання покупцем відповідного бюджетного фінансування. У випадку затримки оплати за товар покупцем у зв`язку з відсутністю коштів на його реєстраційному рахунку, покупець зобов`язаний провести оплату протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження коштів на його рахунок.

В пункті 3.1 договору сторони узгодили, що строк поставки товару до 30.07.2021 року.

Згідно п. п. 3.2-3.4 договору, місце поставки товару покупцеві:01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 30-б.

Номенклатура, кількість та якість товару, маркування, тара (упаковка) повинні відповідати специфікації товару (додаток № 1 договору) та вимогам чинного законодавства України, стандартів та технічних вимог, що встановлені до даного виду товару.

Постачальник за власний рахунок забезпечує доставку товару до місця поставки товару (включаючи занесення у приміщення/на поверх) та у разі потреби - пакування товару, необхідне для транспортування/поштового пересилання товару.

Умовами п. п. 3.5-3.6 договору визначено, що при передачі товару уповноваженому представнику покупця постачальник має надати покупцю видаткову накладну на товар, оформлену відповідно до специфікації товару (додаток № 1 до договору), у 2 (двох) примірниках.

Разом з товаром постачальник надає покупцю документи (або належним чином завірені їх копії), що підтверджують якість товару, зокрема, декларація (сертифікат) відповідності або протокол випробовування або технічний паспорт, виданий виробником товару. У разі іноземного походження товару, який переміщувався через митний кордон України, разом з товаром постачальник надає покупцю копію митної декларації, декларантом якої є постачальник.

Згідно із п. п. 4.1 та 4.5 договору, постачальник гарантує якість товару протягом всього гарантійного строку реалізації з моменту його виготовлення (за умови дотримання покупцем правил експлуатації товару). Постачальник несе усі витрати та ризики, пов`язані з усуненням недоліків товару неналежної якості та наданням послуг з гарантійного обслуговування з моменту підписання відповідних документів.

Судом встановлено, що 22.07.2021 (тобто, за день до підписання між сторонами договору) відповідач звернувся до позивача з листом № 1 про продовження строків виконання умов договорів, в якому, зокрема, просив позивача розглянути можливість визначення строку виконання договору до 30.09.2021 через специфічність товару, який виробляється лише в Європі та строк доставки якого замовнику може перевищувати 30 днів (копія листа наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. п. 10.3 та 10.5 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

За домовленістю сторін у цей договір можуть бути внесені зміни та/або доповнення, які оформлюються додатковою угодою до договору, яка стає його невід`ємною частиною та набирає чинності після її підписання сторонами.

Судом встановлено, що 27.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 10.3 та 10.5 договору, з урахуванням листа відповідача від 22.07.2021 № 1, сторони вирішили викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: строк поставки товару до 30.09.2021 року. Інші умови договору залишились без зміни.

Відповідно до п. 3.7 договору, при прийманні товару за умови його повної відповідності видатковій накладній та специфікації товару уповноважений представник покупця підписує видаткові накладні і передає 1 (один) примірник підписаної ним видаткової накладної постачальнику.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2021 відповідач, на виконання умов договору та у строк, передбачений додатковою угодою № 1, здійснив часткову поставку товару на загальну суму 460 930,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19 від 28.09.2021 на суму 460 930,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи.

Однак, інша частина товару на загальну суму 55 620,00 грн. у строк до 30.09.2021, що погоджений сторонами в додатковій угоді № 1 від 27.07.2021, поставлена відповідачем не була.

Так, судом встановлено, що 18.10.2021 відповідач, на виконання умов договору, поставив позивачу решту замовленого товару на загальну суму 55 620,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 20 від 18.10.2021 на суму 55 620,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. п. 5.1 та 5.3 договору, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. Якщо постачальник не поставить товар у строк, визначений пунктом 3.1 договору, він на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.

Згідно із п. п. 9.1 та 9.2 договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У випадку недосягнення сторонами згоди, спори та/або розбіжності вирішуються у судовому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України.

На переконання позивача, товар на загальну суму 55 620,00 грн. був поставлений відповідачем із простроченням терміну поставки товару, узгодженого сторонами в додатковій угоді № 1 від 27.07.2021.

У зв`язку із цим, 11.01.2022 позивач, на виконання умов п. п. 5.3 та 9.1 договору, направив позивачу лист № 05-127/22 від 11.01.2022 із претензією щодо невиконання умов договору про закупівлю товарів № 96/1518 від 23.07.2021, якою вимагав відповідача сплатити на розрахунковий рахунок Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» штраф в сумі 11 124,00 грн. та повідомити позивача щодо виконання претензії. Крім того, попереджено відповідача, що у разі невиконання даної претензії, позивач буде змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів (копія претензії наявна в матеріалах справи).

15.02.2022 відповідач, у відповідь на претензію позивача, направив останньому лист № 1 із відповіддю на претензію, в якій визнав, що частина товару на загальну суму 55 620,00 грн. була поставлена ним із незначним запізненням. Однак, відповідач в листі зазначив, що в нього 29.09.2021 була виявлена хвороба, яка в подальшому була діагностована як коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19, що підтверджується результатом дослідження від 09.10.2021. У зв`язку із цим, відповідач, посилаючись на обставини непереборної сили (хвороба), які не дали можливості виконати відповідачу зобов`язання за договором в повному обсязі належним чином, зазначив, що така обставина виключає його вину і, відповідно, обов`язок зі сплати штрафу на користь позивача. Одночасно, у відповіді на претензію відповідач просив зменшити суму штрафу, та повідомив позивача, що має фінансову можливість сплатити останньому штраф в сумі 5 562,00 грн. та просив повідомити про прийняте рішення з даного приводу (копія відповіді на претензію наявна в матеріалах справи).

Доказів погодження зменшення розміру штрафу з боку позивача матеріали справи не містять. Станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем не виконано вимоги претензії зі сплати штрафу в сумі 11 124,00 грн. Протилежного суду не доведено.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 11 124,00 грн. штрафу у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару у розмірі 55 620,00 грн. та 945,54 грн. пені, нарахованої згідно із законом у розмірі 0,1% за 17 днів прострочення виконання зобов`язання від суми непоставленого в строк товару у розмірі 55 620,00 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє по 27.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про закупівлю товарів № 96/1518 від 23.07.2021 та Додаткову угоду № 1 від 27.07.2021, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 3.7 договору, при прийманні товару за умови його повної відповідності видатковій накладній та специфікації товару уповноважений представник покупця підписує видаткові накладні і передає 1 (один) примірник підписаної ним видаткової накладної постачальнику.

Як було встановлено судом та передбачено сторонами в п. 3.1 договору сторони узгодили, що строк поставки товару до 30.07.2021 року.

22.07.2022 (тобто, за день до підписання між сторонами договору) відповідач звернувся до позивача із листом № 1 про продовження строків виконання умов договорів, в якому, зокрема, просив позивача розглянути можливість визначення строку виконання договору до 30.09.2021 через специфічність товару, яки виробляється лише в Європі та строк доставки якого замовнику може перевищувати 30 днів (копія листа наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. п. 10.3 та 10.5 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

За домовленістю сторін у цей договір можуть бути внесені зміни та/або доповнення, які оформлюються додатковою угодою до договору, яка стає його невід`ємною частиною та набирає чинності після її підписання сторонами.

Так, 27.07.2021 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 10.3 та 10.5 договору,з урахуванням листа відповідача від 22.07.2021 № 1, якою сторони продовжили строк поставки товару до 30.09.2021 року.

Доказів погодження інших строків поставки товару, ніж ті, що погоджені сторонами в Додатковій угоді № 1 від 27.07.2021 р. матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк поставки товару на загальну суму 516 550,00 є таким, що настав - 30.09.2021.

Як було встановлено судом раніше, 28.09.2021 відповідач, на виконання умов договору та у строк, передбачений додатковою угодою № 1, здійснив поставку лише частини замовленого товару на загальну суму 460 930,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19 від 28.09.2021 на суму 460 930,00 грн., копія якої наявна в матеріалах справи. Вказана видаткова накладна підписана сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Однак, частина товару на загальну суму 55 620,00 грн. у строк до 30.09.2021, що погоджений сторонами в додатковій угоді № 1 від 27.07.2021, поставлена відповідачем не була.

18.10.2021 відповідач, на виконання умов договору, допоставив позивачу решту замовленого товару на загальну суму 55 620,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 20 від 18.10.2021 на суму 55 620,00 грн., копія якої наявна в матеріалах справи. Вказана видаткова накладна підписана сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

У зв`язку із простроченням поставки товару, 11.01.2022 позивач направив позивачу лист № 05-127/22 від 11.01.2022 із претензією щодо невиконання умов договору про закупівлю товарів № 96/1518 від 23.07.2021, якою вимагав відповідача сплатити на розрахунковий рахунок Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» штраф в сумі 11 124,00 грн. та повідомити позивача щодо виконання претензії.

15.02.2022 відповідач, у відповідь на претензію позивача, направив останньому лист № 1 із відповіддю на претензію, в якій визнав, що частина товару на загальну суму 55 620,00 грн. була поставлена ним із незначним запізненням. Однак, відповідач в листі зазначив, що в нього 29.09.2021 була виявлена хвороба, яка в подальшому була діагностована як коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19, що підтверджується результатом дослідження від 09.10.2021. У зв`язку із цим, відповідач, посилаючись на обставини непереборної сили (хвороба), які не дали можливості виконати відповідачу зобов`язання за договором в повному обсязі належним чином, зазначив, що така обставина виключає його вину і, відповідно, обов`язок зі сплати штрафу на користь позивача. Одночасно, у відповіді на претензію відповідач просив зменшити суму штрафу, та повідомив позивача, що має фінансову можливість сплатити останньому штраф в сумі 5 562,00 грн. та просив повідомити про прийняте рішення з даного приводу (копія відповіді на претензію наявна в матеріалах справи).

Доказів погодження зменшення розміру штрафу з боку позивача матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до п. п. 6.1-6.3 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не мали місця під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна, дії органів державної влади тощо). Сторона, що не має об`єктивної можливості виконувати свої зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов`язана не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити пр. це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строк їх дії є відповідні документи та акти уповноважених державних органів.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази звернення відповідачем до позивача у порядку, визначеному п. п. 6.1 та 6.2 договору, щодо настання форс-мажорних обставин, на які посилається в листі № 1 від 15.02.2022.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином виконано договірні зобов`язання в частині поставки товару на загальну суму 55 620,00 грн. у строки, погоджені сторонами. Протилежного суду не доведено, доказів здійснення повної та своєчасної поставки замовлено товару до суду не надано.

Отже, відповідачем допущено порушення умов договору про закупівлю товарів № 96/1518 від 23.07.2021 та Додаткової угоди № 1 від 27.07.2021 щодо своєчасної поставки товару на загальну суму 55 620,00 грн., наслідком чого є застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п. 5.3 договору та законодавством.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Позивач за порушення строку виконання зобов`язання з поставки товару за договором на суму 55 620,00 грн. нарахував та просить стягнути з відповідача 11 124,00 грн. штрафу у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару та 945,54 грн. пені, нарахованої згідно із законом у розмірі 0,1% за 17 днів прострочення виконання зобов`язання від суми непоставленого в строк товару.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

Судом встановлено, що сторонами не передбачено в умовах договору, що за порушення строків поставки товару стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Одночасно, відповідно до частин 1, 2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Відповідно до п. 1.2 Положення державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» в новій редакції, затвердженого Наказом Міністерства молоді та спорту України № 1544 від 10.04.2018, Управління є державною бюджетною установою, видатки на забезпечення діяльності якої здійснюються з Державного бюджету України, та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 902 «Про віднесення підприємств, установ та організацій до сфери управління Міністерства молоді та спорту» належить до сфери управління Міністерства молоді та спорту України.

Отже, позивач є суб`єктом господарювання державного сектора економіки відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України.

Таким чином, враховуючи, що позивач відноситься до державного сектору економіки, а закупівля товарів, відповідно до п. 2.2 договору, здійснювалася у межах обсягів бюджетних асигнувань, передбачених позивачу в Державному бюджеті України на 2021 рік, позивачем правомірно здійснено нарахування пені згідно із законом у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 5.3 договору, якщо постачальник не поставить товар у строк, визначений пунктом 3.1 договору, він на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.

Отже, здійснивши перерахунок пені та штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем обов`язку з поставки продукції у погоджений сторонами строк, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що розрахунок є обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору та вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1% та штрафу у розмірі 20% підлягають задоволенню повністю.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 0,1% та суми штрафу у розмірі 20% нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 945,54 грн. та в сумі 11 124,00 грн. відповідно.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Заїки Олексія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Державної установи «Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів «Укрспортзабезпечення» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 30-Б, код ЄДРПОУ 03767831) 945,54 грн. пені, 11 124,00 грн. штрафу та 2 481,00 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний тест рішення складено та підписано 17.11.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко