Ухвала

від 08.11.2022 по справі 914/1686/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.11.2022 р. Справа № 914/1686/22

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Іваночка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Львівська область, м.Львів;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельжік Апартментс», Львівська область, м.Львів;

про: розірвання договору і стягнення заборгованості

ціна позову: 6823,27грн.

Представники:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

26.07.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 20.07.2022р. вих. №НЮ-1/2004 (вх. №1840) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельжік Апартментс» про розірвання договору і стягнення заборгованості; ціна позову: 6823,27грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати вартості купленого нерухомого майна за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2021р. №7091.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2022р. у цій справі суд постановив позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 20.07.2022р. вих. №НЮ-1/2004 (вх. №1840 від 26.07.2022р.) залишити без руху; надати Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2022р. у цій справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 06.09.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Порядок та хід розгляду справи відображено в ухвалах Господарського суду Львівської області у цій справі.

Ухвалою суду від 25.10.2022р. у цій справі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 14 днів; відкласти підготовче судове засідання на 08.11.2022р.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. В порядку ч.3 ст.63 ГПК України за дорученням головуючого судді обов`язки секретаря судового засідання виконує помічник судді Фартушка Т.Б. Іваночко Василь Володимирович. Суд роз`яснює представникам Сторін право під час здійснення таких повноважень заявити відвід помічнику судді з підстав, передбачених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання. В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили. Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

08.11.2022р. за вх. №3703/22 на електронну адресу суду Позивачем надіслано Заяву від 08.11.2022р. вих. №НЮ-1/3051 про збільшення розміру позовних вимог, у якій збільшує розмір заявлених позовних вимог і просить суд розірвати Договір купівлі-продажу майна від 02.12.2021р. №7091, укладений між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бельжік Апартментс», а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельжік Апартментс» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» 5607,92грн. штрафу в розмірі гарантійного внеску та 3118,07грн. витрат з утримання майна.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви від 20.07.2022р. вих. №НЮ-1/2004 (вх. №1840 від 26.07.2022р.) Позивачем заявлено позовні вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу майна від 02.12.2021р. №7091, укладений між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бельжік Апартментс», а також стягнення з ТзОВ «Бельжік Апартментс» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» 5607,92грн. штрафу в розмірі гарантійного внеску та 1215,35грн. витрат з утримання майна.

З приводу поданої заяви суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Також суд звертає увагу, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019р. у справі від 908/2242/18 та від 03.09.2019р. у справі №916/1423/17, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачеві, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначає тільки позивач, який може в установленому порядку змінювати їх тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу. Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.

У статті 46 ГПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020р. у справі №922/53/19).

При цьому суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №910/23066/17, від 10.09.2019р. у справі №910/13267/18, від 10.12.2019р. у справі №923/1061/18, від 19.12.2019р. у справі №925/185/19, від 23.01.2020р. у справі №925/186/19 та від 09.07.2020р. у справі №922/404/19, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково викладених у позовній заяві. Не правомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Щоб вважатися ефективним і в такий спосіб відповідати статті 13 Конвенції, внутрішній засіб правового захисту повинен надати змогу компетентному національному органу як розглянути суть відповідної скарги за Конвенцією, так і забезпечити «належний захист».

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є інші юридичні факти.

З врахуванням наведеного, розглянувши та дослідивши матеріали справи та поданої заяви, суд дійшов висновків про те, що подана Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 08.11.2022р. за вх. №3703/22 заява від 08.11.2022р. вих. №НЮ-1/3051 про збільшення розміру позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог і подана Позивачем з додержанням вимог процесуального Закону, відтак, подана Заява підлягає прийняттю.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав Учасників справи, а також з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 16, 42, 46, 118-121, 165, 177, 182, 183, 197, 202, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 08.11.2022р. вих. №НЮ-1/3051 (вх. №3703/22 від 08.11.2022р.) про збільшення розміру позовних вимог прийняти.

2.Подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 08.11.2022р. вих. №НЮ-1/3051 (вх. №3703/22 від 08.11.2022р.) про збільшення розміру позовних вимог.

3.Відкласти підготовче судове засідання на 24.11.22 о 13:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.

4.Явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

5.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.

6.Ухвала не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 14.11.2022р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.