Постанова

від 17.11.2022 по справі 600/3321/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 600/3321/21-а

адміністративне провадження № К/990/25985/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 600/3321/21-а

за позовом ОСОБА_1

до Голови Чернівецької обласної ради Бойко Олексія Сергійовича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Чернівецької обласної ради, обласного комунальне некомерційне підприємство "Чернівецька обласна клінічна лікарня",

про визнання дій неправомірними та скасування розпорядження

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року, постановлену у складі головуючого судді Левицького В.К.,

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів: Смілянця Е.С., Драчук Т.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Голови Чернівецької обласної ради Бойко Олексія Сергійовича (далі - відповідач, Голова Чернівецької обласної ради Бойко О.С.), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Чернівецької обласної ради (далі - третя особа-1), обласного комунальне некомерційне підприємство "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (далі - третя особа-2, ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня"), у якому просив:

1.1. визнати неправомірними дії Голови Чернівецької обласної ради щодо одноособового регулювання діяльності конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" як такі, що не входять до компетенції голови Чернівецької обласної ради і зобов`язати голову Чернівецької обласної ради утриматися від вчинення таких дій;

1.2. визнати неправомірним і скасувати розпорядження Голови Чернівецької обласної ради №235 "Про внесення змін до складу конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня", яке датоване 12 липня 2021 року.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не має повноважень регулювати діяльність конкурсної комісії одноособовим рішенням, оскільки такими повноваженнями наділено Чернівецьку обласну раду як орган управління у відповідних правовідносинах.

ІІ. Історія справи.

3. 22 липня 2021 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

4. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліку, зазначеного в мотивувальні частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

4.1. У цій ухвалі зазначено, що усупереч вимогам частини першої, пунктів 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не обґрунтував порушення оскаржуваними діями та рішенням його прав, свобод та інтересів, а також не надав докази, що підтверджують вказані обставини.

5. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року позов залишено без розгляду.

6. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вимоги ухвали суду від 28 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, недолік позовної заяви не усунуто, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України.

7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року залишено без змін.

8. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції указав на порушення судом першої інстанції приписів КАС України в частині дотримання порядку направлення копії судового рішення, разом з тим погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, всупереч вимогам пунктів 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України не обґрунтував порушення оскаржуваними діями та рішенням його прав, свобод та інтересів, а також не надав докази, що підтверджують вказані обставини.

8.1. Так, судом апеляційної інстанції установлено, що матеріали цієї справи не містять доказів направлення ухвали про залишення без руху позовної заяви від 28 лютого 2022 року в паперовій формі поштовим відправленням, як і не містять доказів щодо отримання позивачем копії цієї ухвали.

8.2. Водночас, проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції визнав такими, що не знайшли підтвердження та відхилив доводи позивача щодо безпідставності висновків суду першої інстанції про недотримання ним вимог статті 160 КАС України як такі, що свідчать про те, що позивач не буде усувати недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції від 27 квітня 2022 року про залишення позову без розгляду є законною та обґрунтованою і необхідності її скасування для виконання вимог ухвали від 28 лютого 2022 року не має у зв`язку з її запереченням позивачем.

ІІІ. Касаційне оскарження

9. 26 вересня 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу позивача на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження позивач зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 27 квітня 2022 року прийнята з порушенням норм процесуального законодавства, зокрема пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, частини п`ятої статті 251 КАС України.

10.1. Так, скаржник звертає увагу, що судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції не надіслав позивачу ухвалу від 28 лютого 2022 року, але залишив позовну заяву без розгляду з мотивів невиконання позивачем вимог саме цієї ухвали. У зв`язку з цим заявник касаційної скарги наполягає, що суд апеляційної інстанції мав дати оцінку тому, чи допустив суд першої інстанції порушення норм процесуального права, а не обґрунтовувати свої висновки припущеннями щодо виконання позивачем вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.

10.2. Також позивач у касаційній скарзі наполягає на незаконності оспорюваного розпорядження відповідача від 12 лютого 2021 року №235 "Про внесення змін до складу конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" як такого, що винесено поза межами повноважень відповідача. При цьому, оскільки оспорюваним рішенням відповідача виключено позивача зі складу конкурсної комісії, тому він уважає, що спірне розпорядження прямо стосується прав та обов`язків позивача як члена та голови конкурсної комісії.

11. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участі позивача або його представника.

12. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано із Чернівецького окружного адміністративного суду матеріали справи №600/3321/21-а.

13. 10 жовтня 2022 року справа № 600/3321/21-а надійшла до Верховного Суду.

14. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.

ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

15. Частиною першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги позивача, суд касаційної інстанції виходить з такого.

19. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

21. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.

22. Так, за приписами цієї норми процесуального права, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

22.1. В позовній заяві, серед іншого, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

23. За правилами, встановленими статтею 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

24. Згідно із частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

25. Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

26. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина п`ятнадцята статті 171 КАС України).

27. Положення частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

28. Виходячи з викладеного, необхідною умовою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; 2) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 3) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

29. При цьому, питання про залишення позову без розгляду суд вирішує після закінчення строку на усунення недоліків.

30. Із матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою суду від 28 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві у п`ятиденний строк усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині, де зокрема вказано, що позивач не обґрунтував порушення оскаржуваними діями та рішенням його прав, свобод та інтересів, а також не надав докази, що підтверджують вказані обставини.

31. Як слідує зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, керуючись приписами пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку із неусуненням позивачем недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 28 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху.

32. Разом з тим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали цієї справи не містять доказів направлення ухвали про залишення без руху позовної заяви від 28 лютого 2022 року в паперовій формі поштовим відправленням, як і не містять доказів щодо отримання позивачем копії цієї ухвали.

33. За таких обставин, оскільки позивач не отримував ухвалу суду від 28 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху, початок перебігу строку на її виконання не розпочався, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є передчасною та підлягає скасуванню.

34. Оскільки висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не буде усувати недоліки позовної заяви є припущенням, тому колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 27 квітня 2022 року про залишення позову без розгляду, що призвело до порушення норм процесуального права, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Зважаючи на наведені мотиви Верховний Суд не розглядає інші доводи касаційної скарги як такі, що не впливають на загальний висновок колегії суддів у цій справі. Їх докладний аналіз є недоцільним.

36. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

37. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. У частині четвертій статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

39. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи для продовження розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.

40. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року скасувати, а справу № 600/3321/21-а направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду .

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіН.В. Шевцова В.Е. Мацедонська Н.А. Данилевич