Ухвала

від 15.11.2022 по справі 160/14234/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 160/14234/21

адміністративне провадження № К/990/29416/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне міжрегіональне управління ДПС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (далі також Товариство) звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021: №00050320007 за формою «Р», яким з підстав порушення Товариством пунктів 44.1, 44.2, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК) ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 707596,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 176899,00 грн; №00049320007 за формою «В4», яким за порушення Товариством пункту 192.1 статті 192, підпункту «а» пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2, абзаців 1,2 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 ПК зменшено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 655182,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022, позов задоволено.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що первинні документи, якими позивач підтверджує задекларовані суми витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарів та послуг у ТОВ «ІЗОЛМОНТАЖ», ТОВ «КАНГАРО-ГРУП»,ТОВ «МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОВОБУД», відтворюють зміст господарських операцій та підтверджують факт здійснення господарських операцій, зокрема, первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем послуг за договорами підряду, які пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Щодо взаємовідносин ПрАТ «Дніпровський КПК» з ТОВ «СУ-СТРОЙ», то суди попередніх інстанцій не надавали оцінку господарським операціям із вказаним контрагентом, оскільки згідно з актом перевірки питання правомірності віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ у сумі 186562,00 грн не було предметом перевірки.

26.10.2022 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, відповідач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права (норми підпункту 19-1.1.40 пункту 191.1 статті 191, підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК, статей 72, 73 КАС), які надають можливість контролюючому органу використовувати податкову інформацію як джерело доказової бази, та без врахування висновку Верховного Суду в постановах від 19.06.2020 у справі №140/388/19, від 07.04.2021 у справі № 813/1200/18 з цього питання.

Також відповідач у касаційній скарзі зазначає про недотримання позивачем «принципу обачності при виборі контрагента», а тому оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновку Верховного Суду в постановах від 14.04.2021 (справа № 804/16463/15), від 24.03.2021 (справа № 820/2867/16), від 30.06.2021 (справа № 804/1267/16), від 01.06.2021 (справа № 817/1735/17).

Згідно з висновком Верховного Суду у наведених постановах підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачність, особливо враховуючи придбання такого специфічного товару, як природний газ, наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20.05.2021 (справа № 826/16627/21) Суд відхиляє, оскільки така постанова не знайдена ні в Єдиному реєстрі судових рішень, ні в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Також Східне міжрегіональне управління ДПС посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 у справі №815/2417/16, від 30.06.2021 у справі № 804/1267/16, від 11.11.2020 у справі № 320/1147/19, від 24.11.2020 у справі № 813/3034/15, від 14.04.2021 № 804/16463/15, від 24.03.2021 № 820/2867/16, від 01.06.2021 № 817/1735/17. Висновки Верховного Суду у наведених постановах стосуються оцінки доказів реальності здійснення господарських операцій, зокрема, Верховний Суду виснував, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Однак, доводи відповідача в касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, фактично стосуються незгоди Східного міжрегіонального управління ДПС з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами (ТОВ «ІЗОЛМОНТАЖ», ТОВ «КАНГАРО-ГРУП»,ТОВ «МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «НОВОБУД») та оцінкою судами попередніх інстанцій доказів (щодо кількості трудових ресурсів та основних засобів для проведення будівельних робіт, відсутності у субпідрядників дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки, неможливості відстежити фактичного виробника та походження матеріалів, використаних в ході проведення ремонтних робіт тощо).

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідач у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, не вказує переліку доказів, які не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

Окрім того, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС та пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, презюмує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Незгода особи, яка подає касаційну скаргу, з оцінкою доказів не є складовою підстави касаційного оскарження, встановленої зазначеними вище нормами.

Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга відповідача підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко