Ухвала

від 25.05.2023 по справі 160/14234/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

м. Київ

справа №160/14234/21

адміністративне провадження №К/990/18079/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №160/14234/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (далі також Товариство) звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2021 року: №00050320007 за формою «Р», яким з підстав порушення Товариством пунктів 44.1, 44.2, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК) ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 707 596,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 176 899,00 грн; №00049320007 за формою «В4», яким за порушення Товариством пункту 192.1 статті 192, підпункту «а» пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2, абзаців 1,2 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 ПК зменшено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 655 182,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 28 вересня 2022 року у відкритому судовому засіданні (повний текст виготовлено 3 жовтня 2022 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 18 травня 2023 року.

Водночас разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку на касаційне оскарження. Також описує обставини пов`язані з запровадженням карантинну на території України у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19) спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Просить врахувати запровадження в країні воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 15 листопада 2022 року, від 12 грудня 2022 року, від 25 січня 2023 року, від 01 березня 2023 року, від 29 березня 2023 року та від 26 квітня 2023 року касаційні скарги було повернуто.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Поряд із цим, Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з оголошенням карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до КАС України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків продовжується на час дії карантину.

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так й після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.».

Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06 серпня 2020 року.

Натомість, жодних обґрунтувань щодо пропуску строку на касаційне оскарження з підстав запровадження обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, зокрема, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили скаржнику вчасно звернутись до суду з касаційною скаргою, відповідач у клопотанні не зазначає.

До того ж органи державної влади, зокрема органи Державної податкової служби та її територіальні підрозділи, на період дії карантину не припиняли свою діяльність; доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину або доказів про неможливість подання касаційної скарги в межах строку касаційного оскарження заявник скарги також не надає.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, Суд зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №160/14234/21 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко