Постанова

від 15.11.2022 по справі 335/8160/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.11.2022 Справа № 335/8160/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/8160/21

Провадження №22-ц/807/1682/22

Головуючий в 1-й інстанції Шалагінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,суддів:Крилової О. В., Полякова О.З.,секретарІльїна Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми та пені,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми та пені, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 17.03.2014 було вирішено, зокрема, спір про страхове відшкодування на користь позивача. Вказаний вирок суду набрав законної сили 01.04.2014. На підставі зазначеного судового рішення відповідач повинен був прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та здійснити відповідну виплату протягом 90 днів, тобто до 01.07.2014. Однак, відповідач своє грошове зобов`язання протягом тривалого часу не виконував, здійснивши виплату лише 02.09.2020, чим порушив термін виплати страхового відшкодування (грошового зобов`язання). Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування за період з 01.07.2014 по 02.02.2020 з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних, індексу інфляції становить 483 993,38 грн. з яких: 105 000 грн. сума, визначена судом, 215 682,43 грн. пеня, 19 460,95 грн. 3% річних, 143 850,00 грн. індекс інфляції. Проте, 02.09.2020 відповідач здійснив виплату лише 105 000 грн., тобто суму страхового відшкодування, визначену Єнакіївським міським судом Донецької області. Різниця між цими сумами становить 378 993,38 грн. Посилаючись на положення ст.ст. 32, 3537, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просив суд стягнути з відповідача на його корить інфляційні втрати за весь час прострочення грошового зобов`язання розміром 143 850,00 грн., три відсотки річних від простроченої суми виплат розміром 19 460,95 грн. та пеню розміром 215 682,43 грн., а всього 378 993,38 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат (а.с. 16).

Заочним рішенням Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від20грудня 2021року, позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми та пені задоволено повністю.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за весь час прострочення грошового зобов`язання за період з 1 липня 2014 р. по 2 вересня 2020 р. розміром 143850 (сто сорок три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, три проценти річних від простроченої суми виплати за період з 1 липня 2014 р. по 2 вересня 2020 р. розміром 19460 (девятнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 95 копійок, пеню за період з 1 липня 2014 р. по 2 вересня 2020 р. розміром 215682 (двісті п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 43 копійки, а всього 378993 (триста сімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 38 копійок.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в дохід держави судовий збір розміром 3789 (три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 93 копійки.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2022 року залишено без задоволення заяву приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми та пені.

Не погоджуючись із рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції необґрунтовано не застосовано до заявлених позовних вимог строки позовної давності. Не враховано, що інфляційні втрати не підлягають стягненню з відповідача, оскільки за зазначений період індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації у розмірі 103%. Про відкриття виконавчого провадження з виконання вироку суду 15.05.2014 року скаржнику не було відомо.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, відповідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 17.03.2014 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України) та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Також вказаним вироком суду стягнуто з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 100000 грн., моральну 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 28 491,00 грн., моральну шкоду 15 000,00 грн. (а.с. 1316).

Вирок набрав законної сили 01.04.2014.

Виконавчі листи № 1/230/70/2014 (справа № 230/14851/13-к) від 17.03.2014 були видані 30.04.2014 (а.с. 18, 20).

Постановами про відкриття виконавчого провадження, винесеними 15.05.2014 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 1/230/70/2014, виданих Єнакіївським міським судом Донецької області про стягнення з ЗАТ «УАСК «АСКА» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5 000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 100 000 грн. Виконавчі провадження № ВП № 43332009, № 43332141 (а.с. 22, 23).

Відповідно до змісту листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за № 6582/17393/17/20Д/02.4Д від 13.03.2020, за даними Системи, у Калінінському районному відділі державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі відділ ДВС) перебували виконавчі провадження № 43332009, № 43332141, з примусового виконання виконавчих листів № 1/23070/2014, виданих 30.10.2014 Єнакіївським міським судом Донецької області. 15.05.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника. 10.11.2014 прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016). Станом на 12.03.2020 повторно вищевказані виконавчі листи (дублікати до відділів державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не надходили та на виконанні перебувають (а.с. 24).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.06.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчих листів у справі № 230/14851/13-к та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, внаслідок чого:

- видано дублікат виконавчого листа № 230/14851/13-к, виданого 30.04.2014 Єнакіївським міським судом Донецької області на підставі вироку Єнакіївського міського суду Донецької області від 17.03.2014 про стягнення з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 100 000 грн.;

- видано дублікат виконавчого листа № 230/14851/13-к, виданого 30.04.2014 Єнакіївським міським судом Донецької області на підставі вироку Єнакіївського міського суду Донецької області від 17.03.2014 про стягнення з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.;

- поновлено строк для пред`явлення дублікатів виконавчих листів, виданих на виконання вироку Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 березня 2014 року по справі № 230/14851/13-к (1/230/70/2014) до виконання (а.с. 2526).

Ухвала набрала законної сили 07.08.2020.

На виконання ухвали суду 07.08.2020 Артемівським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_1 були видані дублікати вищезазначених виконавчих листів (а.с. 29, 32), які згідно із заявами від 19.08.2020, адресованими начальнику Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, були пред`явлені ОСОБА_1 до виконання (а.с. 2728, 3031).

02.09.2020 на поточний рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк», було зараховано оплату відповідачем матеріальної шкоди за полісом АВ-224513 у виконавчому провадженні № 62882584 розміром 100 000,00 грн. та моральної шкоди за полісом АВ 2245138 у виконавчому проваджені № 62882101 розміром 5 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 02.09.2020 №№ 71_1231159, 71_1231157, а також випискою по картковому рахунку позивача (а.с. 36, 37).

Крім того, 23.06.2021 ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою, в якій просив провести остаточний розрахунок, а саме виплатити втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування згідно з вимогами ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповіді власників наземних транспортних засобів», інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми згідно з вимогами ст. 625 ЦК України (а.с. 3334).

На вказану заяву позивач отримав відповідь відповідача від 08.07.2021 за № 668, відповідно до якої 02.09.2020 відповідач повністю виконав свої зобов`язання, виплативши 105 000 грн. матеріальної та моральної шкоди (а.с. 35).

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, враховуючи відсутність слушних заперечень з боку відповідача та відсутності контррозрахунку.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується частково, виходячи із наступного.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

При цьому,згідно зп.36.2ст.36.2цього ж Закону страховик(МТСБУ)протягом 15днів здня узгодженняним розмірустрахового відшкодування з особою,яка маєправо на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону,повідомлення продорожньо-транспортнупригоду,але непізніш якчерез 90днів здня отриманнязаяви прострахове відшкодуваннязобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 17.03.2014 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України) та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Також вказаним вироком суду стягнуто з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 100000 грн., моральну 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 28 491,00 грн., моральну шкоду 15 000,00 грн. (а.с. 1316).

Вирок набрав законної сили 01.04.2014.

Відповідачем у справі вирок суду добровільно виконано не було. Лише у порядку примусового виконання вироку суду 02.09.2020 на поточний рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк», було зараховано оплату відповідачем матеріальної шкоди за полісом АВ-224513 у виконавчому провадженні № 62882584 розміром 100 000,00 грн. та моральної шкоди за полісом АВ 2245138 у виконавчому проваджені № 62882101 розміром 5 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 02.09.2020 №№ 71_1231159, 71_1231157, а також випискою по картковому рахунку позивача (а.с. 36, 37).

Отже, наявні підстави стверджувати про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування і відповідне право позивача на стягнення пені у відповідності до вимог ст. 992 ЦК України, а також інфляційних втрат та 3% річних у відповідності ст.625 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції вважає розмір заявлених позовних вимог законним та обґрунтованим, враховуючи також на відсутність контррозрахунку з боку відповідача.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267ЦК України).

Відповідачем Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» у заяві про перегляд заочного рішення та в апеляційній скарзі заявлено про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідач не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, і останнім заявлено про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог при поданні заяви про перегляд заочного рішення, яка не була взята до уваги судом першої інстанції, а також при подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе вказану заяву розглянути.

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267ЦК України).

Згідно з статтею 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Враховуючи, що повний розрахунок за договором страхування з позивачем був здійснений 02.09.2020 року, а позов було подано 28.07.2021 року, нарахування інфляційних втрат, 3% річних і пені повинно бути здійснено в межах строків позовної давності, починаючи з 28.07.2018 і до дня фактичного розрахунку, тобто до 02.09.2020, що становить 768 днів, а за пенею з 28.07.2020 по 02.09.2020, що становить 37 днів.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою 105000 грн. х 3% : 365 днів х 768 днів = 6627,95 грн.

Інфляційні збитки за період з 28.07.2018 до 02.09.2020 становлять 105000 грн. х 111,537 :100 105000грн. = 12113,85 грн.

Пеня за 37 днів становить 105000 х 12/100/365 х 37 дні = 1277,26 грн.

Таким чином, зі страхової компанії на користь позивача підлягають стягненню на підставі с.625 ЦК України 3% річних за період з 28.07.2018 по 02.09.2020 у розмірі 6627,95 грн., інфляційні втрати за цей же період у розмірі 12113,85 грн., а також пеня за період з 28.07.2020 по 02.09.2020 у розмірі 1277,26 грн., а всього 20019,06 грн.

Таким чином, враховуючи застосування до вимог позову строків позовної давності, про які заявлено відповідачем у справі, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову і стягнення заборгованості у зазначеній сумі.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення грошового зобов`язання, трьох процентів річних від простроченої суми та пені - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 на підставі ст.625 ЦК України 3% річних за період з 28.07.2018 року по 02.09.2020 року у розмірі 6627,95 грн., інфляційні втрати за період з 28.07.2018 року по 02.09.2020 року у розмірі 12113,85 грн., а також пеню за період з 28.07.2020 по 02.09.2020 у розмірі 1277,26 грн., а всього 20019,06 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 17 листопада 2022 року.

Головуючий: С. В. Кухар

Судді: О. В. Крилова

О. З. Поляков