Постанова

від 15.11.2022 по справі 279/6514/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/6514/21 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 62 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №279/6514/21 за позовом ОСОБА_1 до Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для звернення з заявою про прийняття спадщини, за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 квітня 2022 року, ухвалене підголовуванням судді Шульги О.М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповідала їй. У встановлений законом строк вона не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту, складеного на її ім`я.

Враховуючи вищезазначене, просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Зокрема, зазначає, що після смерті ОСОБА_2 вона не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не була обізнана про наявність заповіту. Вказаний заповіт був знайдений нею влітку 2021 року, під час прибирання у житловому будинку, в якому до 22 липня 2006 року проживала ОСОБА_2 .

Звертає увагу на ту обставину, що спадкодавиця померла у Коростенському центрі захисту та реабілітації громадян похилого віку та серед речей, які їй передали працівники цього закладу, не було зазначеного заповіту.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя, 29 листопада 1999 року, склала заповіт. Відповідно до вказаного заповіту все належне їй майно вона заповідала ОСОБА_1 .

З 22 липня 2006 року й до дня смерті ОСОБА_2 проживала та перебувала на повному державному утриманні у Коростенському центрі соціального захисту та реабілітації громадян похилого віку.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входять земельні ділянки площею 0,6752 га ( кадастровий номер 1822384600:14:000:0053) та площею 2,8710 га ( кадастровий номер 1822384600:14:000:0008), які розташовані на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Матеріали справи свідчать, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами ч.ч. 1 та 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Поважними слід вважати причини, пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій по прийняттю спадщини.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивачка посилалася на ту обставину, що про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 на її ім`я, їй стало відомо лише влітку 2021 року.

У свою чергу, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно зазначив, що примірник цього заповіту перебуває у володінні ОСОБА_1 й остання не надала суду належних та допустимих доказів того, що про наявність вказаного заповіту їй стало відомо лише влітку 2021 року. Звернувшись до суду з даним позовом через 15 років після смерті ОСОБА_2 , позивачка не довела, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишитибез задоволення,а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 квітня 2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: