Рішення

від 10.11.2022 по справі 475/1036/21

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1036/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.11.2022смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді: Єгорової Н.І.

при секретареві : Маковецькій Л.А.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

представника відповідача- ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про скасування права власності на земельну ділянку та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА_4 про скасування права власності на земельну ділянку та визнання права власності на 2/3 частини земельної ділянки в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті батька відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно у виді земельної частки (паю), розташованої в межах території Доманівської селищної ради. На час смерті батька позивачка була у неповнолітньому віці та перебувала в комунальному закладі Березківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат- ліцей 1-111 ступенів. ЇЇ матір вихованням позивачки не займалася, лише на літні канікули ОСОБА_6 приїздила до бабусі ОСОБА_7 . Позивачка вважає, що після смерті батька вона прийняла спадщину, так як була на той момент малолітньою особою.

Рішенням Доманівського районного суду від 09.02.2015р. за ОСОБА_4 було визнано право власності на земельну частку(пай), яку фактично успадкувала бабуся ОСОБА_7 після смерті сина ОСОБА_5 . ОСОБА_4 також є онукою померлої ОСОБА_7 та при звернені до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, вона не повідомила суд про наявність іншого спадкоємця першої черги, тобто доньки померлого ОСОБА_5 . На підставі даного рішення суду ОСОБА_4 виготовила проектну документацію на земельну ділянку на підставі розпоряджень Доманівської РДА від 29.05.2015р. та від 04.08.2015р. Відповідно до технічної документаціїї із землеустрою відповідачці була виділена земельна ділянка в натурі площею 6,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та присвоєно кадастровий номер 4822755100:12:000:0007. Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстроване в Державеному реєстрі прав 28.08.2015р. за ОСОБА_4 , номер запису про право 10954183.

На момент смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги були його донька ОСОБА_1 , його мати ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дружина ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка вважає, що її частина у спадковому майні повинна складати 2/3 частини земельної ділянки, оскільки її мати ОСОБА_8 , яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, залишила свою частину доньці, яка є спадкоємицею першої черги після смерті батька та матері.

Оскільки, ОСОБА_4 при оформленні спадкових прав на земельну ділянку усунула

позивачку від оформлення спадкових прав, просить скасуватит право власності на земельну ділянку, зареєстроване в державному реєстрі за ОСОБА_4 та визнати за позивачем право власності на 2/3 частини земельної ділянки, яка залишилася після смерті батька.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Новак-Павлова Л.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача -адвокат Каратассо Л.Г. позовні вимоги не визнала і просила в їх задоволенні відмовити, оскільки позивач вибрала неефективний спосіб захисту своїх порушенних прав. Оскільки рішення суду про визнання права власності за ОСОБА_4 не оскаржено і не скасовано, представник вважає, що суд не може скасувати державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку. На підставі саме рішення суду були видані інші правові акти органами виконавчої влади та здійснена державна реєстрація права власності, яка на даний час оспорюється позивачем.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Доманівського районного суду від 09.02.2015р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до територіальної громади в особі Доманівської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, було визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 право на земельну частку(пай), набуту нею після смерті сина ОСОБА_5 в розмірі 6,45 умовних кадастрових гектара в межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області.

Розпорядженням Доманівської РДА №132 від 29.05.2015р. було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (паю) у власність розміром та по вартістю рівну середньому земельному паю 6,45 умовних кадастрових гектарів, визначених Схемою поділу земель колективної власності КСП Колос по Доманівській селищній раді, відповідно до сертифікату про право на земельну частку(пай) серії МК №023659, виданого Доманівською РДА 06.06.1996р. та зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 06.06.1996р. за № 848 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області.

Розпорядженням за №180 від 04.08.2015р. Доманівської РДА прийнято рішення -затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (паю) у власність гр. ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Доманівської селищної ради. Надати у власність та виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 площею 6,0700 га ріллі, кадастровий номер 4822755100:12::000:0007 гр. ОСОБА_4 із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Доманівської селищної ради.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.08.2015р. було здіснено державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку влощею 6,07 га, кадастровий номер 4822755100:12:000:0007 за ОСОБА_4 , номер запису про право власності 10954183.

Відповідно до ст.2 ЦПК України- завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і виршення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.16 ЦК України- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійснені своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.( ст.13 ЦК України)

Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 386 Цивільного кодексу України зазначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Обрання конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

Надаючи правову оцінку належності обраного особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Європейської конвенції про права людини. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Законодавець визначив особливості механізму ухвалення рішень про захист права власності. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (далі Закон) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Однак, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

В свою чергу, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 та від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною вимогою про скасування права власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Державному реєстрі прав за ОСОБА_4 , яка набула права власності на дану ділянку в порядку спадкування за заповітом на підставі рішення суду.

Не оспорюючи та не оскаржуючи рішення суду, яким відповідач отримала право власності на земельну ділянку, та на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності, позивач просить скасувати державну реєстрацію цього права.

На думку суду позивач обрала неефективний спосіб захисту порушеного права на власність, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

При розгляді позовної вимоги лише про скасування права власності на земельну ділянку, зареєстровану за ОСОБА_9 , у разі задоволення позову буде вирішено питання тільки в частині поновлення прав позивача на спадкове майно, але при заявлених позовних вимогах, а суд розглядає справи лише в межах позовних вимог, не буде вирішено питання про закріалення спадкових прав відповідача, яка отримала їх за заповітом, а тому за таких обставин суд вважає неефективним обраний спосіб захисту позивачем, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.5, 76, 133, 141, 258, 264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про скасування права власності на земельну ділянку та визнання права власності на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 6,0700га з кадастровим номером 4822755100:12:000:0007- відмовити

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 листопада 2022р..

,

Суддя : Н. І. Єгорова