Постанова

від 09.11.2022 по справі 922/2763/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/2763/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни (вх. №279 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі №922/2763/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Пономаренко Т.О., повний текст складено 28.12.2021)

за позовом Харківської обласної ради, м.Харків,

до Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни, м.Харків,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", м.Харків,

про розірвання договору оренди комунального майна, виселення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року Харківська обласна рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни, в якій просить суд:

- достроково розірвати договір оренди комунального майна від 21 жовтня 2019 року № 392Н, укладений між Харківською обласною радою та Фізичною особою-підприємцем Кайдаловою Яною Віталіївною;

- виселити Фізичну особою-підприємця Кайдалову Яну Віталіївну з нежитлових приміщень 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місць спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. "А-5", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", та зобов`язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Кайданової Яни Віталіївни заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 21 жовтня 2019 року № 392Н на загальну суму 139 754,27 грн, з яких:

70% орендної плати, а саме - 101 644,63 грн суми заборгованості з орендної плати та пені на суму 1 548,60 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021 стягнути на користь Харківської обласної ради;

30% орендної плати, а саме - 35 516,76 грн суми заборгованості з орендної плати та пені на суму 1 044,28 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021 стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс".

- покласти на Фізичну особу-підприємця Кайдалову Яну Віталіївну витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання за договором оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів за період з 21.10.2019 по 31.05.2021.

13.10.2021 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№24199), в якій останній, посилаючись на часткову сплату відповідачем заборгованості, просив, зокрема стягнути з Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 21 жовтня 2019 року №392Н, а саме: на користь Харківської обласної ради 70% суми заборгованості з орендної плати у розмірі 83 193,23 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021; на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс" 30% суми заборгованості з орендної плати у розмірі 35 516,76 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021 та пеню у розмірі 1 044,28 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 позовні вимоги Харківської обласної ради задоволено.

Розірвано договір оренди комунального майна від 21 жовтня 2019 року №392Н, укладений між Харківською обласною радою та Фізичною особою-підприємцем Кайдаловою Яною Віталіївною.

Виселено Фізичну особою-підприємця Кайдалову Яну Віталіївну з нежитлових приміщень 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місць спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. "А-5", розташованих за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", та зобов`язано повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 21 жовтня 2019 року №392Н, а саме: на користь Харківської обласної ради 70% суми заборгованості з орендної плати у розмірі 83 193,23 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021; на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс" 30% суми заборгованості з орендної плати у розмірі 35 516,76 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021 та пеню у розмірі 1 044,28 грн.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни на користь Харківської обласної ради суму судового збору у розмірі 6 810,00 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості з орендної плати перед позивачем у розмірі 83193,23 грн та перед Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс" у розмірі 35 516,76 грн за період з 21.10.2019 по 31.05.2021, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати орендної плати є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення пені, то як зазначено в оскаржуваному рішенні, заборгованість з пені нараховувалась за період дії договору, тобто з 21.10.2019 по 31.05.2021, за весь період договору разом нараховано пеню на суму 6 968,82 грн, сплачено відповідачем лише 5 420,22 грн, тобто різниця на суму 1 548,60 грн, яка нарахована за останні 6 місяців, залишається несплаченою і саме цю суму Харківська обласна рада має намір стягнути, в зв`язку з чим, судом встановлено, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно, а тому суд задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо розірвання договору оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019, виселення відповідача та повернення орендованого майна, то, як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору не сплачував платежі з орендної плати, на підставі чого у останнього утворилась заборгованість, яка станом на день прийняття даного рішення складає 119 754,27 грн. Зважаючи на наявність заборгованості відповідача по оплаті орендних платежів у загальному розмірі 119 754,27 грн, що є істотним порушення умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019 визнано судом обґрунтованими та задоволено. Враховуючи розірвання договору оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо виселення Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни з нежитлових приміщень 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місць спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. "А-5", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", та повернення зазначеного майна Харківській обласній раді за актом приймання-передачі також підлягають задоволенню.

Фізична особа-підприємець Кайдалова Яна Віталіївна з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі №922/2763/21 в частині розірвання договору оренди комунального майна від 21 жовтня 2019 року №392Н, укладеного між Харківською обласною радою та Фізичною особою-підприємцем Кайдаловою Яною Віталіївною; виселення Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни з нежитлових приміщень 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місць спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. "А-5", розташованих за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс"; зобов`язання повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга обґрунтована тим, що ні умови договору оренди, ні спеціальне законодавство, яким є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та норми Господарського і Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини оренди (найму), не передбачають можливості одностороннього розірвання договору оренди з причин несвоєчасної та/або неповної сплати орендних платежів. Одночасно з цим, у разі невнесення чи несвоєчасного внесення плати за користування орендованим майном дієвий захист прав орендодавця відбувається відповідно до положень ст.782 ЦК України, яким передбачено право наймодавця відмовитися від договору. Господарським судом не досліджено також у зв`язку з чим позивач, якщо він дійсно розраховував уникнути шкоди у зв`язку з ненадходженням від відповідача орендної плати, не скористався можливістю, наданою положеннями ст.782 ЦК України, яка є більш дієвим способом захисту його прав у даному випадку, оскільки передбачає передання приміщень добросовісному наймачу, не втрачаючи можливість отримання заборгованості від відповідача. Отже, на думку апелянта, приймаючи судове рішення, господарський суд змінив правову підставу позову та задовольнив вимогу про дострокове розірвання договору оренди на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.

Посилається на те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що через систематичне порушення договору в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів заборгованість відповідача зі сплати орендної плати мала місце з 23.09.2020. Таким чином, дослідження обставин справи про те, чому протягом тривалого часу позивач обмежувався лише виставленням відповідачу претензій щодо сплати боргу та не порушував питання про розірвання договору і не звертався з цього приводу до суду, має значення для визначення того, чи було таке порушення істотним для позивача. Ці обставини господарським судом першої інстанції не досліджувалися.

Вказує, що вимога про виселення та передачу майна має похідний характер від вимоги про розірвання договору, а тому вважає її також необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.10.2019 між Харківською обласною радою, орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Кайдаловою Яною Віталіївною, орендарем, було укладено договір оренди комунального майна №392Н, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місця спільного користування площею 35,7 м2, будівлі, літ.А-5, далі - майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс" (балансоутримувач), склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 30.05.2019, вартість якого становить 2 574 890,00 грн без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою надання соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують тимчасового або постійного утримання.

Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п.2.3 договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку суб`єкта оціночної діяльності, складеному за Методикою оцінки, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця (п.2.4 договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що орендар повертає майно балансоутримувачу або юридичній особі, вказаній орендодавцем, у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

За змістом п.3.1 договору стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року №368-УІ, далі - Методика, і становить за рік 205 991,20 грн без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2019 року становить 17 165,09 грн без урахування ПДВ та індексу інфляції за жовтень 2019 року, який буде враховано при сплаті.

Ставка орендної плати за конкурсними пропозиціями становить 8% за рік.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п.3.3 договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні:

- 70% до обласного бюджету: р/р иА568999980000033217870020009 в Казначействі України (ЕАП), отримувач коштів - УК в Індустріальному р-ні м.Харкова, код ЄДРПОУ УДКСУ - 37999701;

- 30% балансоутримувачу.

Пунктом 3.4 договору узгоджено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

За змістом п.3.5 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку, у розмірі орендної плати за три місяці, передбаченого цим договором та конкурсними пропозиціями, та підлягає сплаті до обласного бюджету та балансоутримувачу строком до 20 листопада 2019 року у співвідношенні, визначеному у п.3.3. цього договору (п.5.2 договору).

Згідно з п.5.3 договору орендар зобов`язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 жовтня 2019 року по 20 вересня 2022 року включно.

За змістом п.10.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Умовами п.10.6 договору узгоджено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Сторонами було погоджено розрахунок орендної плати за оренду комунального майна (додаток №1 до договору).

21.10.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого в строкове платне користування орендарю були передані нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місця спільного користування площею 35,7 м2, будівлі, літ. А-5, які знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласний центр паліативної медицини Хоспіс, розташовані за адресою: вул. Луї Пастера, буд. 4-А, м. Харків.

Як стверджує позивач, в ході виконання договору обов`язки по оплаті орендної плати відповідач виконував із порушенням як строків, так і розмірів щомісячних платежів.

23.09.2020 через систематичне порушення договору в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01-37/2665 про сплату заборгованості за користування комунальним майном на загальну суму 63037,68 грн.

10.12.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01-37/3519 про сплату заборгованості за користування комунальним майном на загальну суму 71747,67 грн.

У відповідь на претензії, 30.12.2020 відповідач надав позивачу гарантійний лист, яким визнав факт існування боргу та зобов`язався сплатити його до 20.03.2021 та своєчасно оплачувати поточні нарахування.

27.01.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з претензію №01-37/231 про сплату заборгованості за користування комунальним майном на загальну суму 85 471,36 грн.

Як стверджує позивач, протягом січня-березня 2020 року відповідачу вдалося зменшити борг, проте повного розрахунку так і не відбулося. Поточні платежі відповідач, як і раніше, здійснював несвоєчасно.

31.03.2021 позивач знов звернувся до відповідача з претензією №01-37/962 про сплату заборгованості за користування комунальним майном в сумі 77554,34 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання по сплаті орендної плати за користування комунальним майном належним чином так і не виконав.

Також, як стверджує позивач, обов`язки по сплаті оренди відповідач не виконав і по відношенню до балансоутримувача, в зв`язку з чим балансоутримувач направляв відповідачу претензії №427 від 30.12.2020 про сплату заборгованості у розмірі 47592,90 грн та №113 від 22.04.2021 про сплату заборгованості у розмірі 63 675,56 грн.

28.01.2021 відповідач надав балансоутримувачу гарантійний лист, в якому зобов`язався сплатити заборгованість по орендній платі за договором та іншу заборгованість за договором експлуатаційних послуг та комунальних послуг, яка рахується станом на 01.01.2021 протягом трьох місяців.

Як зазначає позивач, факт порушення відповідачем умов договору та прав позивача є достатніми правовими підставами для дострокового розірвання договору, виселення відповідача з орендованих приміщень та стягнення з нього заборгованості по орендній платі на загальну суму 119 754,27 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі договору оренди комунального майна.

Статтею 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на дату укладення договору оренди) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на дату укладення договору оренди) за договором оренди орендаря може бути зобов`язано використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на дату укладення договору оренди) унормовано, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За змістом ст.26 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на дату укладення договору оренди) одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

27.12.2019 набув чинності Закон України Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019, який, згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень, був введений в дію з 01.02.2020. При цьому, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закон України Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992 із наступними змінами з дня введення в дію Закону № 157-IX визнано таким, що втрачає чинність.

Відповідно до преамбули Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019 цей Закон визначає правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна №157-IX від 03.10.2019 визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна №157-IX від 03.10.2019 передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Рішення суду щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019 та пені не оскаржується, тому, з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України, не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ні умови договору оренди, ні спеціальне законодавство, яким є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та норми Господарського і Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини оренди (найму), не передбачають можливості одностороннього розірвання договору оренди з причин несвоєчасної та/або неповної сплати орендних платежів.

Колегія суддів вважає зазначені посилання скаржника необґрунтованими, з огляду на те, що одностороннього розірвання договору у даному випадку не відбувається.

Пунктом 10.6 договору передбачено, що чинність цього договору припиняється, зокрема за рішенням суду.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просить розірвати договір оренди у зв`язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, тобто розірвати договір оренди у судовому порядку за рішенням суду відповідно до умов договору та норм ЦК України.

Стосовно посилання апелянта на те, що приймаючи судове рішення, господарський суд змінив правову підставу позову та задовольнив вимогу про дострокове розірвання договору оренди на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, а не відповідно до ст.782 ЦК України, яка є більш дієвим способом захисту прав позивача у даному випадку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо порушення умов договору оренди комунального майна та стягнення заборгованості за цим договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

При цьому суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було встановлено порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати орендної плати, що не заперечується самим відповідачем, та наявність заборгованості, розмір якої складає 119 754,27 грн, що є істотним порушення умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019 правомірно визнано судом першої інстанції законними та обґрунтованими.

Умовами п.2.5 договору передбачено, що орендар повертає майно балансоутримувачу або юридичній особі, вказаній орендодавцем, у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Враховуючи розірвання договору оренди комунального майна №392Н від 21.10.2019, висновки місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про виселення Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни з нежитлових приміщень 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місць спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. "А-5", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", та повернення зазначеного майна Харківській обласній раді за актом приймання-передачі, є законними обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач протягом тривалого часу обмежувався лише виставленням відповідачу претензій щодо сплати боргу та не порушував питання про розірвання договору і не звертався з цього приводу до суду, що має значення для визначення того, чи було таке порушення істотним для позивача, з огляду на те, що питання звернення або не звернення до суду з відповідним позовом є правом позивача, яким останній і скористався у зв`язку з нереагуванням відповідача на претензії позивача щодо сплати заборгованості за існуючим договором оренди.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі №922/2763/21в оскаржуваній частині без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 у справі №922/2763/21 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.11.2022

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна