Ухвала

від 18.11.2022 по справі 463/8180/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/8180/22

Провадження №1-кс/463/6254/22

У Х В А Л А

про накладення арешту

18 листопада 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши клопотанняпрокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000667 від 31.08.2022 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

прокурор другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 62022000000000667 від 31.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання мотивує тим, що слідчими другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000667 від 31.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, щоу період 2020-2022 років службові особи Кабінету Міністрів України, АТ «НАК «Нафтогаз України», ПрАТ «Нерухомість Столиці» та ТОВ «Фемелі Хілс Форт», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної або юридичної особи, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, шляхом укладання та умисного невиконання на завідомо невигідних умовах договору оренди та додаткових угод щодо оренди офісної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, вчинили зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків.

Так, 21.09.2020 між АТ «НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «Нерухомість столиці» укладено договір оренди офісної будівлі у м. Київ по вул.Михайлівській, буд. 12 з розрахунковим строком вартості оренди1,33 млрд грн при її фактичній балансовій вартості 244,5 млн грн без ПДВ.

При цьому, АТ «НАК «Нафтогаз України» у якості авансу зобов`язано було здійснити перерахунок ПрАТ «Нерухомість столиці» близько 450 млн грн (фактично здійснило орієнтовно 300 млн грн), який зарахується в тіло оренди виключно через 33 місяці оренди, тобто фактично АТ «НАК «Нафтогаз України» надано орендарю безвідсотковий кредит строком на 3 роки.

Водночас у лютому 2022 року в розмірі повної ринкової вартості будівлі

ПрАТ «Нерухомість столиці» за 434,2 млн грн продало будівлю новоствореному підприємству ТОВ «Фемелі Хілс Форт», внаслідок чого АТ«НАК «Нафтогаз України» здійснює щомісячні орендні платежі вже новому власнику. При цьому, працівники АТ «НАК «Нафтогаз України» у вказаній будівлі службову діяльність практично не здійснюють.

За результатами аналізу зазначеного договору оренди та додатків до нього встановлено, що ПрАТ «Нерухомість столиці» на порушення вимог статей 526, 530, 629, 765 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, пунктів 2.1, 2.8., 5.2.5., 5.2.6. договору оренди порушено виконання зобов`язання по договору оренди, зокрема у строки, передбачені договором (до 01.07.2021 включно) не виконано Ремонтно-будівельних робіт та не передано офісну будівлю у м. Київ по вул.Михайлівській, буд. 12 в оренду, а НАК «Нафтогаз України» на порушення вимог статті 231 Господарського кодексу України не стягнуто пеню та штраф, пов`язані із порушенням строків виконання зобов`язань по договору оренди на загальну суму 17109594,46 грн, що призвело до ймовірних матеріальних збитків НАК«Нафтогаз України» на вказану суму.

Таким чином, службові особи АТ «НАК «Нафтогаз України» шляхом укладення завідомо невигідного для державної компанії договору оренди під виглядом авансового платежу фактично вивели з державного сектору економіки орієнтовно 300 млн грн за оренду будівлі, ринкова вартість якої становить 434,2млн грн, і виконуючи умови договору, продовжують щомісячно платити орієнтовно 9 млн грн орендних платежів (в залежності від курсу долара США до гривні), а в результаті порушень строків виконання зобов`язань по договору оренди НАК «Нафтогаз України» ймовірно спричинено матеріальних збитків на загальну суму 17 109 594,46 грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приміщення нежитлової будівлі (літера «А»), за адресою: м.Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, на праві приватної власності належать ТОВ«Фемелі Хілс Форт», код 44550463.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 05.11.2022, нерухоме майно: 9-ти поверхову нежитлову будівлю (літ «А»), загальною площею 13304,6 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2170605980000, що на праві приватної власності належать ТОВ«Фемелі Хілс Форт», код 44550463, визнано речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.

На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що нерухоме майно, має значення для кримінального провадження, оскільки містить відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання був повідомлений належним чином, попередньо подав клопотання просив таке слухати у його відсутності.

Суд погоджується, що з метою забезпечення арешту майна, з врахуванням положень ч.2 ст.172 КПК України, слід здійснити розгляд клопотання без повідомлення власників майна та осіб, у фактичному володінні яких перебуває це майно, оскільки існує ризик того, що дізнавшись про внесення та розгляд цього клопотання, здійснюватимуться перешкоди у накладені арешту на нього і майно може бути відчужене чи перереєстроване на інших осіб, що унеможливлять накладення подальшого арешту, а також унеможливить досягнення мети арешту.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.08.2022, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 62022000000000667 від 31.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Даним досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2020-2022 років службові особи Кабінету Міністрів України, АТ «НАК «Нафтогаз України», ПрАТ «Нерухомість Столиці» та ТОВ «Фемелі Хілс Форт», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної або юридичної особи, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, шляхом укладання та умисного невиконання на завідомо невигідних умовах договору оренди та додаткових угод щодо оренди офісної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, вчинили зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків.

З метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, існують об`єктивні обставини, що вказують на наявність підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на вказане нерухоме майно, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладання може призвести до незворотних наслідків

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно частин 1-3статті 64-2 КПК України третьоюособою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий просить накласти арешт на майно, а саме на об`єкт нерухомого майна: 9-ти поверхову нежитлову будівлю (літ «А»), загальною площею 13304,6 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2170605980000, що на праві приватної власності належать ТОВ«Фемелі Хілс Форт», код 44550463.

Так, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 05.11.2022, нерухоме майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 62022000000000667 від 31.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, існують об`єктивні обставини, що вказують на наявність підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на вказане нерухоме майно, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладання може призвести до незворотних наслідків.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що об`єкт нерухомого майна, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладання може призвести до незворотних наслідків, відповідно клопотання слідчого слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000667 від 31.08.2022 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: 9-ти поверхову нежитлову будівлю (літ «А»), загальною площею 13304,6 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2170605980000, що на праві приватної власності належать ТОВ«Фемелі Хілс Форт», код 44550463.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Виконання ухвали покласти на прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1