Ухвала

від 17.11.2022 по справі 815/5993/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5993/15

УХВАЛА

17 листопада 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника без вилучення паспортного документа по справі №815/5993/15,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 р. по справі №815/5993/15 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1368177 (один мільйон триста шістдесят вісім сто сімдесят сім) грн. 70 (сімдесят) коп. на р/р 37178400900002 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Ухвалою від 28.11.2017 року замінено сторону виконавчого провадження по справі з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі (код ЄДРПОУ 38723446) на його правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (код ЄДРПОУ 41322052).

25.12.2015 року судом видано виконавчий лист № 815/5993/15 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1368177 грн. 70 коп.

14.11.2022 року старший державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника без вилучення паспортного документа, в якому просить: тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт», код ЄДРПОУ: 03336031, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на юридичну особу виконавчим листом №815/5993/15, виданим 25.12.2015 року про стягнення боргу з ТОВ «Одесліфт» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів в розмірі 1368177,70 грн.

У зв`язку з довготривалою відпусткою судді Балан Я.В. згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 року, зазначене подання передане на розгляд судді Андрухіву В.В.

Подання передане судді 17.11.2022 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016 року, на яку помилково посилається державний виконавець, було передбачено, що виконавець зобов`язаний: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з тим, відповідно до п.п. 35 «г» п.3 розділу ІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 21.12.2016 року №1798-VIII, який набрав чинності з 05.01.2017 року, внесено зміни, серед іншого, до Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542), та у пункті 19 частини третьої статті 18 слова "який видав виконавчий документ" виключено.

Отже, п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII з 05.01.2017 року викладено у такій редакції: виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Саме така редакція Закону є чинною на момент звернення державного виконавця з поданням до суду.

Таким чином, виходячи зі змісту попередньої та чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження», подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом, до юрисдикції якого належить вирішення такого подання.

Крім того, заявник посилається у поданні на ст.377-1 ЦПК України, яка також викладена ним у попередній редакції Цивільного процесуального кодексу України, яка була чинною до 14.12.2017 року.

Разом з тим, з 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, в якій питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України викладене вже у ст.441 ЦПК України.

Так, відповідно до ст.441 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду з поданням) тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

З огляду на вищевикладене, питання вжиття відповідних заборон за поданням державного виконавця передбачено лише ст.441 ЦПК України, а КАС України не містить ані у відповідному розділі щодо процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах подібної норми, яка б надавала право на звернення виконавця з таким поданням, ані в переліку справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначеному статтею 19 КАС України.

Крім того, відсутній закон, який надає державному виконавцю право на звернення до адміністративного суду для вирішення публічно-правового спору у даному випадку, у той час коли таке право передбачене лише Цивільним процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України повинно розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження за поданням Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника без вилучення паспортного документа по справі №815/5993/15, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 КАС України слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за поданням Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника без вилучення паспортного документа по справі №815/5993/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя В.В. Андрухів