Справа № 815/5993/15
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 року м. Одеса
15 год. 10 хв.
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Балан Я. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1 368 177 грн. 70 коп.,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (надалі - ТДВ «Одесліфт») про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1 368 177 грн. 70 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований позивачем як суб'єкт страхування згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Згідно даних проведення державної реєстрації юридичних осіб, внесення змін до установчих документів та внесення змін до відомостей про юридичних осіб позивачу стало відомо, що 13.07.2015 року до ЄДР було внесено запис про рішення засновників щодо припинення ТДВ «Одесліфт». При цьому, на обліку позивача знаходяться потерпілі, які отримали трудове каліцтво працюючи у ТДВ «Одесліфт», а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які отримують страхові виплати та медико-соціальні послуги в зв'язку з трудовим каліцтвом, що підтверджується відповідними документами: актами, яким зафіксовано, що випадки із зазначеними вище особами сталися на ТДВ «Одесліфт», постановами та розрахунками, тощо. Відповідно до розрахунку потреби в капіталізації коштів ТДВ «Одесліфт» для розрахунку з потерпілим на виробництві було встановлено загальний розмір капіталізованих платежів 1 368 177 грн. 70 коп. 13.08.2015 року позивачем на адресу ліквідаційної комісії ТДВ «Одесліфт» було направлено листа від 11.08.2015 року № 03/5555 щодо сплати в добровільному порядку капіталізованих платежів у сумі 1 368 177 грн. 70 коп., проте станом на даний час жодної відповіді відповідачем надано не було. Вказані дії відповідача свідчать про його ухилення від розгляду кредиторських вимог позивача, у зв'язку із чим, позивач просить стягнути суму капіталізованих платежів з відповідача у розмірі 1 368 177 грн. 70 коп. (аркуші справи 5-9).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. через канцелярію суду за вхід. № 28722/15 від 05.11.2015 року представником позивача до суду надано клопотання про розгляд справи відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні (аркуші справи 62, 64).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надав. Письмові заперечення відповідача проти позову до суду не надано (аркуш справи 63).
Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Одесліфт» було зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстровано у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одеса як суб'єкт страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», про що свідчить наявне в матеріалах справи страхове свідоцтво № НОМЕР_1, видане 28.04.2001 року (аркуші справи 11, 12).
Як вбачається з матеріалів справи, на обліку у ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ у м. Одеса знаходяться особові справи потерпілих на виробництві в ТДВ «Одесліфт» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які отримують страхові виплати та медико-соціальні послуги в зв'язку із трудовим каліцтвом.
Як зазначає позивач у позові, згідно даних проведення державної реєстрації юридичних осіб, внесення змін до установчих документів та внесення змін до відомостей про юридичних осіб стало відомо про те, що 13.07.2015 року до ЄДР внесено рішення засновників підприємства відповідача про припинення юридичної особи ТДВ «Одесліфт».
Згідно листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01.08.2014 року № 446-07-13 та з урахуванням середньостатистичних даних очікуваності тривалості життя чоловіків та жінок України за 2013 рік від державної служби статистики України, позивачем було проведено розрахунок потреби в капіталізації коштів підприємства відповідача.
Згідно з розрахунком позивача потреби в капіталізації коштів ВАТ «Одесліфт» для розрахунку з потерпілими на виробництві, з урахуванням в тому числі: дати народження, ступеню втрати працездатності, розміру щомісячної виплати по відшкодуванню, віку потерпілого, середньої очікуваної тривалості життя, потреби в капіталізації коштів, для розрахунків, розміру щомісячної пенсії по трудовому каліцтву, потреби в капіталізації коштів для виплати втраченого заробітку, потреби для капіталізації коштів на оздоровлення, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перед позивачем становить 1 368 177 грн. 70 коп. (аркуш справи 54).
На підтвердження обставин в обґрунтування позовних вимог та розрахунку позивача, ВВД ФСС від НВВ та ПЗУ в м. Одеса надано наступні письмові докази, а саме: акти про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 1 від 07.03.1989 року, № 3 від 04.08.1987 року, № 2 від 18.08.1989 року, № 2 від 11.08.1977 року, № 2 від 11.09.1998 року, № 2 від 08.02.1996 року, № 2 від 06.05.2011 року, які складені в тому числі за підписами уповноважених осіб ТДВ «Одесліфт»; заяви потерпілих про призначення/продовження страхових виплат відповідно до особових справ; постанови про призначення потерпілим щомісячної страхової виплати та про продовження раніше призначених страхових виплат, розрахунки, довідки тощо (аркуші справи 13-49).
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (надалі - ОСОБА_1 № 1105-ХІV).
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
За приписами ст. 6 вказаного Закону, страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страхових - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Роботодавцем, згідно з абз. 2 ст. 7 ОСОБА_1 № 1105-ХІV, зокрема вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.
У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону № 1105-ХІV, роботодавці - юридичні особи набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік.
За змістом статей 15, 46 Закону № 1105-ХІV, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1105-ХІV (ч. 2 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (надалі - Порядок № 765).
Відповідно до п. 1 Порядку № 765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Абзацом другим п. 5-1 Порядку № 765 передбачено, що суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.
Зазначена правова позиція відображена у Постанові Верховного суду України від 26 червня 2012 року № 21-156а 12.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
11.08.2015 року, як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу голови ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» було надіслано листа № 03/5555, який отримано 17.08.2015 року, з проханням сплатити відділенню капіталізовані платежі у сумі 1 368 177 грн. 70 коп. (аркуші справи 55-58).
Проте, жодної відповіді на вказаного листа позивач не отримав, що на його думку свідчить про ухилення відповідачем від сплати капіталізованих платежів та стало підставою для звернення до суду.
Станом на час розгляду та вирішення справи відповідачем не спростовано заявлених вимог, усі надані позивачем документи підтверджують виникнення нещасних випадків, пов'язаних з трудовим каліцтвом, які стались на підприємстві відповідача, заявлені у позові витрати не відшкодовані повністю або частко, доказів оскарження відповідачем заявленої суми, що підлягає капіталізації відповідач не надав.
Таким чином, вказані нещасні випадки мають на думку суду ознаки таких, що стались на виробництві (трудове каліцтво), а відтак, роботодавець - страховик, має відшкодувати понесені Відділенням Фонду витрати.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, відповідно, позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1 368 177 грн. 70 коп. підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 244, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса до Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1 368 177 грн. 70 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Одесліфт» (код ЄДРПОУ 03336031, адреса: 65003, вул. Отамана Чепіги, 34) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса капіталізованих платежів у сумі 1 368 177 (один мільйон триста шістдесят вісім сто сімдесят сім) грн. 70 (сімдесят) коп. на р/р 37178400900002 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Балан
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2015 |
Оприлюднено | 24.11.2015 |
Номер документу | 53573615 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Балан Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні