Ухвала

від 18.11.2022 по справі 819/357/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2022 року

Київ

справа № 819/357/16

адміністративне провадження № К/990/31736/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 819/357/16 за позовом Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.11.2022 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 08.11.2022

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 07.06.2022, повний його текст складено 16.06.2022, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення з урахуванням вихідних було 18.07.2022. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 08.11.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася у строк, визначений законодавством. Зазначає, що касаційна скарга подається в новій редакції. Просить суд врахувати, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин, який триває станом на цей день. Державна податкова служба України видала наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів. Також, Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24.02.2022. ГУ ДПС посилаючись на роз`яснення надані Радою Суддів України 02.03.2022, просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 14.07.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 01.08.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 09.08.2022.

Вдруге касаційну скаргу направлено до суду поштою 09.09.2022, однак, ухвалою від 21.09.2022 Верховний Суд повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 28.09.2022.

Втретє касаційну скаргу подано 08.11.2022, тобто більше ніж через місяць після отримання копії ухвали суду касаційної інстанції про повернення попередньо поданої касаційної скарги, однак її обґрунтування так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом, тобто так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України в межах встановленого процесуальним законом строку або у найкоротший строк після отримання копії ухвали суду від 21.09.2022.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.

ГУ ДПС у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні, а так само видача ДПС України наказу про встановлення простою в роботі, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що касаційну скаргу у цій справі подано втретє.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2016 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 289928,93 грн. Отже, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 4348,93 грн.

Відповідно, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі підлягає судовий збір в сумі 8697,87 грн (4348,93 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункти 1 і 4 частини другої статті 353 КАС України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не досліджено зібрані у справі докази та неправильно застосовано норми права, а саме: статей 44, 61, 62, 71, 201 Податкового кодексу України, підпункту 5, пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування практики Верховного Суду.

Так, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник формально зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, але неврахування судом висновку Верховного Суду - відповідає пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначене свідчить про невизначеність скаржника з підставами, на яких подається касаційна скарга.

Враховуючи, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою для касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду з питання правильного застосування норм права, а у випадку наявності такого висновку Верховного Суду, але його неврахування судами попередніх інстанцій передбачає іншу підставу - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, особа, яка не погоджується із судовим рішенням, повинна сумлінно ставитися до оформлення касаційної скарги і чітко формулювати свою незгоду із висновками суду у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, про які неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх ухвалах).

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про наявність підстав для скасування судового рішення, передбачених пунктом 1 і 4 частини другої статті 353 КАС України.

Разом з тим, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Так, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції встановлено обставини на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 353 КАС України.), а саме документів наданих позивачем, оскільки в силу положень статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі документи не можуть свідчити про реальність спірних операцій.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі не зазначено, які саме обставини суд встановив на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими. При цьому, надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена.

Зазначаючи, що на підставі недопустимого доказу суд встановив обставини нереальності господарських операцій, скаржник не врахував, що зазначене ним в якості "обставини" за своїм змістом є висновком суду, здійсненим за результатом дослідження господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності.

Зазначене свідчить про незгоду з висновками суду апеляційної інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що не відповідає правовому змісту пункту 4 частини другої статті 353 КАС України, який полягає саме у доведенні скаржником порушення судом норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, яких у касаційній скарзі не наведено.

Водночас, вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, що передбачено статтею 352 КАС України.

Отже, втретє подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 819/357/16 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко