Ухвала

від 18.11.2022 по справі 540/3863/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2022 року

м. Київ

справа №540/3863/20

адміністративне провадження № К/990/30464/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (правонаступника Офісу великих платників податків ДПС; далі - Південне МРУ ДПС) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 задоволено заяву представника Південного МРУ ДПС про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні по справі №540/3863/20; замінено сторону боржника у виконавчому провадженні по справі №540/3863/20, а саме: Південне МРУ ДПС на Головне управління ДПС в Херсонській області, АРК Крим, м. Севастополь.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 скасовано ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22.02.2022, а у задоволенні заяви Південного МРУ ДПС про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі №540/3863/20 відмовлено.

04.11.2022 Південне МРУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022.

За змістом касаційної скарги, Південне МГУ ДПС доводить, що суд апеляційної інстанції порушив норми статей 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), які застосував без врахування висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15.

Висновок Великої Палати Верховного Суду в зазначеній постанові зроблений у правовідносинах стосовно вибуття відповідача у матеріальних правовідносинах, щодо яких виник спір, у зв`язку з реорганізацією боржника шляхом виділу та передачею обов`язку виконання спірних зобов`язань новоствореній юридичній особі.

Так, Велика Палата Верховного Суду, застосувавши норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 52 Господарського процесуального кодексу України, статей 109, 619 Цивільного кодексу України, виснувала, що у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками; після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Підсумовуючи викладене, правовідносини у справах №540/3863/20 та №905/1956/15 не є подібними, відтак, довід відповідача щодо наявності підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі не знайшов підтвердження.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд уже зробив висновок щодо застосування норм статей 52, 379 КАС у правовідносинах щодо заміни сторони (боржника) виконавчого провадження у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків, який є кредитором у виконавчому провадженні (постанова від 29.09.2022 у справі №815/2025/17).

Згідно з цим висновком правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому виділяють дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво. Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Верховний Суд виснував, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів, а відтак відсутні обставини, з якими Закон України «Про виконавче провадження» і стаття 379 КАС пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження; відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не вбачає. У касаційній скарзі Південне МРУ ДПС також не наводить доводів щодо наявності таких підстав.

У справі №540/3863/20 суд апеляційної інстанцій встановив, що Південне МРУ ДПС не перебуває в процесі припинення або ліквідації, а довід про заміну його як боржника у виконавчому провадженні обґрунтовує тільки тим, що ДП «Херсонський морський торговельний порт» з 01.01.2021 у зв`язку з невідповідністю критеріям великого платника податків взяте на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Таке правозастосування суду апеляційної інстанції відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі №815/2025/17.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись статтею 248, пунктом 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко