Ухвала

від 18.11.2022 по справі 600/405/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2022 року

м. Київ

справа №600/405/21-а

адміністративне провадження №К/990/30528/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Буковина агротехніка" до ГУ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022, позов ТОВ «Буковина агротехніка» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.01.2021 №000/244/0702, №000/245/0702; здійснено розподіл судових витрат.

01.11.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання частини першої статті 329, пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); відповідач пропустив строк на касаційне оскарження; до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій (за змістом касаційної скарги це стосується норм пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України) без врахування висновків Верховного Суду в постановах від 23.04.2021 у справі №140/813/19, від 09.07.2021 у справі №823/1609/15. Також ГУ ДПС посилається на не врахування судами першої та апеляційної інстанцій висновку Верховного Суду в постановах від 23.12.2020 у справі №813/4249/16, від 16.06.2020 у справі №400/987/19. Висновки Верховного Суду у зазначених постановах стосуються оцінки судами першої та апеляційної інстанцій у цих справах доказів та встановлення обставин щодо реальності господарських операцій, фінансові показники яких відтворені у податковому обліку.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Однак, подібності правовідносин у цій справі (№600/405/21-а) та у справах №140/813/19, №823/1609/15, №813/4249/16, №400/987/19 ГУ ДПС не обґрунтовано.

Підсумовуючи наведене вище, ГУ ДПС не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає пункт 4 частини другої статті 330 КАС. Норма цього пункту, безумовно, презюмує зазначення у касаційній скарзі не лише формальне, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження.

Разом з тим, порушення судом норм процесуального права при оцінці доказів може бути підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС, частин другої, третьої статті 353 КАС, яку, однак, відповідач у касаційній скарзі не зазначає і не обґрунтовує (з врахуванням тих порушень норм процесуального права при оцінці доказів, які відповідно до частини другої статті 353 КАС можуть бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд).

Відтак, відповідачу необхідно уточнити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень першої і апеляційної інстанцій у цій праві.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у лютому 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом оскаржуваних судових рішень адміністративний позов містить вимогу майнового характеру (податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 №000/244/0702) та вимогу немайнового характеру (податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 №000/245/0702 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 60 254,00 грн).

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 18 124,64 грн (15 854,64 грн (1 056 976,25 х 1,5%) + 2 270,00 грн).

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 36 249,28 грн (18 124,64 грн*200%), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Одночасно з касаційною скаргою ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що перша касаційна скарга подана відповідачем у строк, встановлений частиною першою статті 329 КАС, проте була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 28.07.2022. Повторно подана касаційна скарга повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 26.08.2022. Реалізуючи право на повторне звернення з касаційною скаргою, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Згідно з інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" касаційні скарги ГУ ДПС були повернуті згідно з ухвалами Верховного Суду від 28.07.2022 та від 26.08.2022, як такі, що не відповідали пункту 4 частини другої статті 330 КАС (в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС).

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наведені відповідачем підстави знаходяться поза межами обставин, з якими норма частини першої статті 121 КАС пов`язує можливість поновлення процесуального строку, оскільки доводи ГУ ДПС стосуються обставин, які входять у сферу організації діяльності відповідача, який має правовий статус суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведені недоліки, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій; документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення (в разі якщо такі підстави є).

Керуючись статтею 248, пункту 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.М. Яковенко ,

Судді Верховного Суду