Ухвала

від 16.11.2022 по справі 760/13737/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 760/13737/21

провадження № 1-кп/753/897/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_7 ,

у судовому засіданні в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ганнопіль

Славутського району Хмельницької області,

який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 та який проживає

за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

встановила:

На розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 було заявлено клопотання про відвід прокурора ОСОБА_5 , яке мотивовано тим, що цей прокурор є адвокатом, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Саме тому, на думку захисника, наразі існують сумніви в можливому відсутності неупередженості прокурора при підтриманні державного обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання, просив таке задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти заявленого відводу у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні, зокрема, зазначивши, що ця заява є необґрунтованою, факти, викладені в ній, були предметом перевірки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, за наслідками якої було відмовлено в задоволенні заяви.

Крім того, прокурор додав, що цього ж роду клопотання з тих самих підстав вже було заявлено захисником у вказаному кримінальному провадженні, у якому суд відмовив.

Така кількість відводів, на переконання прокурора, є не що інше, як затягування розгляду кримінального провадження та зловживання процесуальними правами.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали та обговоривши мотиви і підстави відводу, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід прокурору, визначений частиною 1статті 77 КПК України, а саме: 1) якщо вінє заявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,членом сім`їабо близькимродичем сторони,заявника,потерпілого,цивільного позивачаабо цивільноговідповідача; 2) якщо вінбрав участьу цьомуж провадженніяк слідчийсуддя,суддя,захисник абопредставник,свідок,експерт,спеціаліст,представник персоналуоргану пробації,перекладач; 3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до ч. 4ст.80КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Отже, для вирішення питання щодо відводу прокурору необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв його безсторонності.

Разом з тим, суд зазначає, що нормиКПКУкраїни не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження.

Однак, згідно ізстаттею 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто згідно з частинами 1, 2статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з ч. 6ст. 9 КПКУкраїни у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1статті 7 цього кодексу. Також, за частиною 5статті 9 КПКкримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує. Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 676/7346/15-к). Використання цього інституту також має місце в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положеннямКонституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 №213-1(І)/2018).

Також, відповідно до частини 2статті 1 КПКУкраїни кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України. Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.

За частинами 2-4статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка регулює діяльність Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;або b)що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що захисником ОСОБА_6 вже було заявлено відвід прокурору ОСОБА_5 19.10.2021, і мотивано таким «Прокурор ОСОБА_5 відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України є адвокатом, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено, що в свою чергу, свідчить про неупередженість прокурора та порушує право на захист обвинуваченого». На що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.10.2021 у справі №760/13737/21 (провадження 1-кп/760/2078/21) було відмовлено в задоволенні заяви про відвід.

Така відмова в задоволенні заяви про відвід ґрунтувалась на тому, що вона є необґрунтованим, оскільки підстави, які передбачені у ст. 77 КПК України відсутні.

Захисник ОСОБА_6 , після визначення підсудності Київським апеляційним судом та направлення вказаного кримінального провадження до Дарницького районного суду м. Києва, знаючи про ці обставини, 16.11.2022 під час проведення судового засідання повторно заявив відвід. Однак, суд зауважує, що під час проведення підготовчого засідання 12.01.2022 та 02.06.2022, у якому був присутній прокурор ОСОБА_5 , сторона захисту відводів не заявляла та на питання головуючого захисник повідомляв, що відводу ні складу суду, ні прокурору немає.

У цьому випадку захисник ОСОБА_6 повторно використав інститут відводу (як елемент судової системи захисту прав учасників кримінального провадження) винятково з метою зловживанням своїми процесуальними правами шляхом заявлення відводу прокурору ОСОБА_5 , після попередньо заявленого 19.10.2021 відводу та відмови в задоволенні такого відводу, що спрямовано на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду вказано кримінального провадження.

Також суд зауважує, що постанова ВП ВС від 14.04.2021 № 826/9606/17, на яку посилається у своєму клопотанні захисник, не є релевантною до цих обставин, а тому застосуванню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що заявлений відвід не містить належних та конкретних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 80, 372, 376 КПК України, колегія суддів

постановила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про відвід прокурору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3