Ухвала

від 17.11.2022 по справі 2-1752/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1752/11

Провадження № 4-с/161/71/22

У Х В А Л А

іменем України

17 листопада 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Чигринюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою на обгрунтування якої зазначив, що 26.09.2008 року між ним та ПАТ «КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 6М/2008/840-МК/898, за умовами якого він отримав кредит в розмірі 51500 дол. США, які зобов`язався повернути в порядку та на умовах, визначених даним правочином. Однак, свої кредитні зобов`язання він не виконував належним чином, у зв`язку з чим, судовим рішенням в справі № 2-1752/11 було стягнуто з нього заборгованість за даним кредитним договором. На підставі вказаного судового рішення видано виконавчий лист, який був пред`явлений стягувачем до Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів). В межах здійснення виконавчого провадження, 18.05.2016 року головним державним виконавцем Постоловським Р.О. було винесено постанову, якою на усе належне йому майно накладено арешт. Разом з тим, 22.08.2016 року виконавчий документ, виданий на примусове виконання судового рішення в справі № 2-1752/11 відповідною постановою органу ДВС повернуто ПАТ «КБ «Надра» та впродовж більш як 6 років повторно стягувачем не пред`являвся. Проте, повертаючи документ ПАТ «КБ «Надра» Другим ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) не було вирішено питання про скасування існуючого арешту майна. Станом на дату звернення із даною скаргою, ні стягувач ПАТ «КБ «НАДРА», ні його правонаступники не пред`являють будь-яких майнових претензій до нього за кредитним договором № 6М/2008/840-МК/898 від 26.09.2008 року. Натомість, у відповідь на його звернення до органу ДВС з приводу скасування арешту, який було накладено на усе належне йому майно, Другим ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) було роз`яснено про відсутність підстав для скасування відповідної постанови. Враховуючи наведене, а також обставини, які об`єктивно унеможливлювали своєчасну подачу даної скарги, просить пропущений строк йому поновити та зобов`язати посадових осіб Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) зняти (скасувати) арешт із всього нерухомого майна ОСОБА_1 , що був накладений Головним державним виконавцем Постоловським Р.О, а саме: вид обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 14890451 (спеціальний розділ), що зареєстроване 09.06.2016 року; підстава реєстрації Постанова, серія та номер: 36714387 видана 18.05.2016, видавник Головний державний виконавець Постоловський Р.О. у зв`язку із примусовим виконанням виконавчого листа № 2-1752/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 07.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «НАДРА» суму боргу в сумі 455145,88 грн. та судових витрат в сумі 1820,00 грн

До початку судового засідання від представника заявника надійшла заява, в якій він просить розгляд вищевказаної скарги проводити без його участі, а також задовольнити її у повному обсязі (а.с. 31).

Представник суб`єкта оскарження Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) та представник заінтересованої особи (стягувача) ПАТ «КБ «НАДРА» в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі, про день, час, місце розгляду справи були повідомленими належним чином (а.с. 29-30), пояснення на скаргу, заяви, клопотання від них на адресу суду не надходили.

Суд вважає, що представників суб`єкту оскарження та заінтересованої особи не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6М/2008/840-МК/898 (далі Кредитний договір), за умовами якого останній отримав кредит в сумі 51500,00 дол. США., зі сплатою 15,5% річних, строком з 26.09.2008 року по 16.09.2011 року. Погашення заборгованості відбувається шляхом внесення коштів рівними частинами згідно графіку.

У зв`язку із неналежним виконанням Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором ПАТ КБ «Надра» звернулося із позовом до суду про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.05.2012 року у справі № 2-1752/11 з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» було стягнуто заборгованість за Кредитним договором в сумі 455145,88 грн., а також судові витрати по справі в сумі 1820 грн. (а.с. 7).

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05.07.2012 року вищевказане судове рішення суду першої інстанції у справі № 2-1752/11 залишено без змін (а.с. 9-10).

07.02.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист по справі № 2-1752/11, який пред`явлено стягувачем до Другого ВДВС Луцького МУЮ (а.с. 11).

Постановою старшого державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю.В. відкрито виконавче провадження № 36714387 про примусове стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за Кредитним договором в сумі 455145,88 грн., а також судові витрати по справі в сумі 1820 грн. (а.с. 12).

Згідно Інформації про виконавче провадження, 18.05.2016 року, в ході здійснення вищевказаного виконавчого провадження, органом ДВС було накладено арешт на все нерухоме майно боржника, зокрема: Номер запису про обтяження 14890451 (спеціальний розділ), арешт накладений на підставі Постанови серія та номер: 36714387, виданий 18.05.2016 року, Головний державний виконавець Постоловський P.O. (далі Арешт) (а.с. 15-16).

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 288391734, станом на дату її виготовлення 03.12.2021 року, спірний арешт майна ОСОБА_1 не скасований (а.с. 17-18).

22.08.2016 року Головним державним виконавцем Другого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області Постоловським P.O. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у ВП № 36714387 у зв`язку із відсутністю в боржника майна, на яке можливо звернути стягнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 13).

Як вбачається із витягу з АСВП, будь-які не завершені (відкриті) виконавчі провадження відносно заявника ОСОБА_1 відсутні. Зазначене свідчить про ту обставину, що виконавчий лист, виданий на виконання судового рішення по справі № 2-1752/11 ані стягувачем, ані його правонаступниками впродовж більш як 6-ти років повторно не пред`являвся (а.с. 14).

Разом з тим, як вбачається із інформаційного листа Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) № 57688 від 23.09.2022 року, наданого представнику заявника у відповідь на адвокатський запит, підстави для скасування спірного Арешту орган ДВС не вбачає, оскільки ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку скасування такого у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачу, а боржником не надано доказів сплати кредитної заборгованості (а.с. 19-20).

Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч. 1ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено під час розгляду скарги, будь-які не завершені (відкриті) виконавчі провадження відносно заявника ОСОБА_1 відсутні, однак спірний арешт не скасовано та на вимогу представника у задоволенні його скасування органом ДВС було відмовлено..

З матеріалів скарги ОСОБА_1 вбачається, що останній оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні заяви його представника про зняття арешту.

Відповідно до положень ч. 4ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 2ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

У справі,що розглядається встановлено, що після повернення стягувачу виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, щодо боржника впродовж тривалого часу (більше 6-ти років) не було відкрито жодного іншого виконавчого провадження.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»- задовольнити.

Зобов`язати посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти (скасувати) арешт із всього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що був накладений Головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Постоловським Романом Олеговичем, а саме: вид обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 14890451 (спеціальний розділ), що зареєстроване 09.06.2016 року Головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Постоловським Романом Олеговичем, підстава реєстрації Постанова, серія та номер: 36714387, видана 18.05.2016 року, видавник Головний державний виконавець Постоловський Р.О. у зв`язку із примусовим виконанням виконавчого листа № 2-1752/11 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 07.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «НАДРА» боргу в сумі 455145,88 гривень та судових витрат в сумі 1820,00 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6ст.259ЦПК України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 21 листопада 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська