Рішення

від 07.09.2022 по справі 545/480/21

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/480/21

Провадження № 2/545/89/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого судді Гальченко О.О.,

при секретарі Лисенко І.В.,

з участю представників сторін в особі адвокатів : Стороженко С.В., Петрушанко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17.02.2021 року звернувся до суду із позовом до відповідачів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, постійно проживала, була зареєстрована в с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,1313 га., кадастровий номер : 5324086200:00:026:0022, розташована на території Щербанівської сільради Полтавського району Полтавської області.

Згідно заповіту, складеного 03.08.2018 року та посвідченого гр. ОСОБА_4 , секретарем виконкому Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за № 186, ОСОБА_3 свою земельну ділянку площею 4,1313 га., кадастровий номер : 5324086200:00:026:0022, на випадок своєї смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Відомостей про інших спадкоємців за заповітом чи за законом у нього на даний час немає, хоча він чув, що є якийсь спадкоємець за законом, який теж подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті гр. ОСОБА_3 . Однак, інформацію про дані цього спадкоємця нотаріус йому відмовився надавати.

Його представник - адвокат звернувся до нотаріусу з адвокатським запитом з проханням повідомити інформацію про склад спадкоємців після смерті гр. ОСОБА_3 , який на даний час залишився без відповіді і реагування, тому до позову додав клопотання про витребування у нотаріуса інформації та документів, в т.ч. і інформації про склад спадкоємців після смерті гр. ОСОБА_3 , яку має повноваження витребувати тільки суд.

Після надходження інформації про склад спадкоємців прохає вирішити питання про залучення до участі у справі співвідповідачів або про заміну неналежного відповідача належним.

Станом на даний час, так як у нього немає відомостей про інших спадкоємців після смерті гр. ОСОБА_3 , він у якості відповідача у справі зазначає орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна - земельної ділянки - Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області.

Саме територіальні громади в особі відповідних ОМС за місцезнаходженням спадкового нерухомого майна є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 та листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 526/1773/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після його звернення до нотаріуса, йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.02.2021р., яку додає.

У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із таким переліком поважних причин :

І. Внаслідок недобросовісної поведінки нотаріуса та інших спадкоємців, він не був повідомлений, не знав і ніяк не міг знати про смерть спадкодавця гр. ОСОБА_3 26.05.2020р. і про необхідність прийти і подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Про смерть спадкодавця гр. ОСОБА_3 він дізнався тільки 11.02.2021р., коли зателефонував на відомий йому телефон спадкодавця ( НОМЕР_2 ), трубку взяла невідома особа і повідомила, що гр. ОСОБА_3 померла ще у травні 2020р. ( скрін шот телефонного дзвінка додає ).

Після цього, він наступного ж дня приїхав до нотаріуса і написав заяву про прийняття спадщини, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через те, що шестимісячний строк на подання такої заяви був пропущений.

Він не є близьким родичем спадкодавця гр. ОСОБА_3 , не є її близьким знайомим чи другом, постійно з нею не спілкувався і тісних стосунків не підтримував.

Проживав він на відстані близько 50 км. від спадкодавця гр. ОСОБА_3 , у с. Малий Тростянець Полтавського району Полтавської області, а спадкодавець проживала у с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області.

Виходячи із вищезазначених обставин, він аж ніяк не міг дізнатись про смерть спадкодавця раніше.

Спадкоємці померлої гр. ОСОБА_3 , вирішили не повідомляти його про її смерть, так як не хотіли, щоб він подав вчасно заяву про прийняття спадщини і бажають, щоб усе спадкове майно, в т.ч. і спірна земельна ділянка, перейшли до них, а не до нього.

Згідно ст. 63 Закону України «Про нотаріат», п. 3.2 гл. 10 розд. II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно п. 1.2. глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 ( «Порядок… № 296/5» ), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття ( п. 3.2. глави 10 розділу II «Порядку… № 296/5» ).

Нотаріусу було відомо про наявність заповіту на його ім`я, однак він не повідомив його про смерть спадкодавця та про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, жодного листа від нотаріусу з вищезазначеною інформацією він не отримував, публікації у ЗМІ також не робилось.

У даному випадку недобросовісно повели себе і інші спадкоємці померлої гр. ОСОБА_3 , і сам нотаріус, так як останній ухилився від виконання покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо повідомлення всіх спадкоємців про смерть спадкодавця.

При розгляді аналогічної справи, єдиним аргументом поважності причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини було неповідомлення спадкоємця про смерть спадкодавця, за аналогічних обставин Верховний Суд у своїй постанові від 21.09.2020р. по справі № 130/2517/18 висловив наступну правову позицію : «Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах : від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 ( провадження № 61-22510св18 ), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 ( провадження № 61-18261св18 ), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц ( провадження № 61-5609св19 ).

Ураховуючи обставини справи, наявність заповіту на користь позивача як спадкоємця майна, недобросовісну поведінку відповідачів та нотаріуса, а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними труднощами, суди відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини».

Поважними причинами пропуску строку подання до нотаріусу заяви про прийняття спадщини є також перебування його за кордоном деякий час у строк, наданий для прийняття спадщини, необхідність після цього дотримання обов`язкової самоізоляції протягом 14 днів та сама загроза протягом усього строку прийняття спадщини поширення та зараження коронавірусною хворобою, необхідність дотримання карантинних обмежень.

Поважною причиною пропуску строку подання до нотаріусу заяви про прийняття спадщини є також і смерть його близького родича у цей період - його бабусі, внаслідок чого він був дуже душевно травмований і зайнятий клопотами по її похованню.

Увесь час з моменту смерті спадкодавця 26.05.2020р. і протягом 6 місяців після її смерті в Україні діяли карантинні обмеження, внаслідок яких він не міг без зайвої необхідності переміщатися по країні, в т.ч. постійно приїздити до спадкодавця, у інше село, контролювати її стан здоров`я.

Таке переміщення могло стати причиною необгрунтованого поширення коронавірусної хвороби, а також зараження коронавірусом самої спадкодавця, яка була особою досить похилого віку і перебувала у зоні підвищеного ризику.

Безконтрольні побачення зі сторонньою людиною могли дуже погано вплинути на стан її здоров`я.

У період з 14.08.2020р. по 21.08.2020р. він перебував за кордоном, що підтверджується копією його закордонного паспорту зі штампами про його виїзд з України та повернення в Україну.

Як всім відомо, при поверненні з-за кордону в умовах карантинного режиму всім необхідно дотримуватися 14-денного карантину та у цей період скоротити свої контакти з оточуючими, чого дотримувався і він.

Крім цього, у його житті якраз наприкінці строку, встановленого для звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, померла його близька людина - бабуся, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть, яке додає.

Внаслідок смерті, і перед цим хвороби бабусі, він зазнав сильних душевних страждань. У цей період він не міг думати ні про які інші речі, крім смерті бабусі.

Дуже багато часу у нього зайняв процес організації її поховання та проводів.

Крім того, як видно з копії свідоцтва про смерть його бабусі, вона була особою дуже похилого віку, померла у віці 87 років, в зв`язку з чим постійно хворіла, потребувала постійного домашнього догляду, на що він витрачав, також багато свого часу.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності є поважними причинами для пропуску ним строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд при розгляді аналогічної справи № 314/2550/17 у своїй постанові від 13.03.2020р., де позивач також не проживав разом із спадкодавцем, був заклопотаний своїми справами, і нотаріус не довів до його відома про смерть спадкодавця були розглянуті у постанові, висловив наступну правову позицію : «За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду : від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 ( провадження № 61-6700св19 ), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 ( провадження № 61-10136св19 ), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 ( провадження № 61-21447св19 ).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема : 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судами встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА-5 сплинув 25 лютого 2017 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА-1 звернулася 30 березня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА-1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА-5, визнавши народження ОСОБА-1 дитини незадовго до смерті спадкодавця ОСОБА-5, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.

Крім того, відповідно до п. 2.3. та 3.2. глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, на нотаріуса при заведенні спадкової справи покладається обов`язок перевірити за даними спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Колегія суддів, враховуючи перенесені позивачем пологи 28 квітня 2016 року, погіршення стану її здоров`я в післяпологовий період, перебування на стаціонарному лікуванні в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова з 30 січня до 14 лютого 2017 року та незначний період пропуску строку для подання нотаріусу заяви на прийняття спадщини, вважає зазначені причини поважними, та такими, що пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.»

Аналогічна правова позиція була викладена і у постанові Верховного Суду по справі № 757/28103/16-ц від 03.10.2018р.

В даному випадку проміжок часу, на який позивач пропустив строк на звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, є незначним. Він пропустив цей строк на 2,5 місяці, тому з врахуванням всіх вищезазначених поважних причин його пропуску, має право на його поновлення.

Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно шестимісячний строк для звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини сплив 27.11.2020р.

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 12.02.2021р., наступного ж дня після того, як дізнався про смерть спадкодавця, і через 2,5 місяці після закінчення 6-місячного строку з моменту її смерті.

Цей проміжок часу є досить незначним, враховуючи значну віддаленість позивача від спадкодавця, вищезазначені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, добросовісну поведінку позивача і при цьому недобросовісну поведінку спадкоємців та нотаріуса, які не повідомили належним чином позивача про смерть спадкодавця.

При розгляді аналогічної справи, з аналогічних причини - неповідомлення нотаріусом про відкриття спадщини та незначний проміжок часу пропуску строку для прийняття спадщини - Верховний Суд у постанові по справі № 681/203/17 від 17.10.2018р. виклав наступну правову позицію : «Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог. 17 жовтня 2018 року Верховний Суд колегією у складі п`яти суддів Касаційного цивільного суду розглянув справу за позовом ОСОБА-1, ОСОБА-5 до Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області, ОСОБА-3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, прийняв постанову, в якій зазначив таке. Суди установили, що ОСОБА-6 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все своє майно в рівних частках своїм синам. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, однак позивачі не звернулися в шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вважали, що наявність заповіту матері надає їм право на прийняття спадщини в будь-який час. Листом приватного нотаріуса позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну для її прийняття. Ст. 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. При цьому, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Справи у спорах, що виникають із спадкових правовідносин. Огляд судової практики ВС з огляду на наведене Касаційний цивільний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, залишивши без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не дослідив, чи вчиняв нотаріус дії для повідомлення позивачів про відкриття спадщини, чи здійснював їх виклик як спадкоємців за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця, та не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Крім того, апеляційний суд не врахував, що пропущений позивачами строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, оскільки позов до суду вони пред`явили 15 лютого 2017 року, а шестимісячний строк подання позивачами заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 04 лютого 2017 року. Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.»

Відповідно до вимог ст. 133, 134 ЦПК України повідомляю, що попередній розрахунок суми судових витрат становить 908 грн.

Повідомляє, що у нього в наявності є оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, які можуть бути надані суду для огляду, крім копії заповіту, заяви про прийняття спадщини, оригінали яких є у третьої особи ( приватного нотаріуса ) та може бути у нього витребуваний, а також, копії державного акту на право власності на земельну ділянку та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, які знаходяться у вільному доступі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або ж у можливих спадкоємців померлої, які позивачу не відомі.

Виконуючи вимоги п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову ( позовів ) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалися.

Заходи досудового врегулювання спору здійснювалися шляхом подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Прохав визначити додатковий строк для подачі йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті гр. ОСОБА_3 , ідентифікаційний код : НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Ухвалою суду від 08.04.2021 року ( а. с. 67 68 т. 1 ) задоволено заяви гр. ОСОБА_6 про залучення його до участі у справі в якості відповідача ( а. с. 42 50, 53 59 т. 1 ).

В судовому засіданні представник позивача в особі адвоката - Стороженко С.В. ( а. с. 61 63 т. 1 ) позов підтримала із викладених в ньому підстав та наголосила, що в даному випадку перш за все дійсно мала місце недобросовісна поведінка нотаріуса, оскільки він не вчинив дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, а саме не здійснив його виклику як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця позивачем, що потягло за собою пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, хоча він є незначним та грубо порушив право позивача в аспекті ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Надала суду відповідь на відзив ( а. с. 143 147 т. 1 ), де зазначила, що 17.02.2021 року гр. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На позовну заяву було отримано відзив на позовну заяву від відповідача - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 179 ЦПК України позивач має право подати відповідь на відзив, у якому позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Уважно ознайомившись із відзивом на позовну заяву та матеріалами цивільної справи зазначила, що як слідує з матеріалів спадкової справи гр. ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини за 13 днів до закінчення терміну про прийняття спадщини, а саме 13 листопада 2020 року.

За цей час нотаріус будь-яким чином передбаченим законом ( письмово, через пресу ) не повідомив позивача щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску 6 місячного строку. Приватний нотаріус - Охрей М.А. не звертався із запитом до Малоперещепинської сільської ради стосовно складеного останнього заповіту, який зареєстрований в реєстрі, що підтверджується відсутністю копією запиту ( другого примірника ) в спадковій справі.

Згідно даних спадкової справи, а саме із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 13.11.2020 року нотаріусу було достеменно відомо про те, що гр. ОСОБА_3 склала 2 заповіти, а саме від 07.09.2017 року та від 03.08.2018 року. При цьому, відповідач гр. ОСОБА_2 пред`явив заповіт від 07.09.2017 року, а відомості стосовно останнього заповіту нотаріус не витребував. Як письмово нотаріус повідомив суду, відповідь на його запит до Малоперещепинської сільської ради ( де зберігається другий примірник заповіту ) до нього не надходив, тому відомості в нього про спадкоємця - гр. ОСОБА_1 були відсутні.

В той же час, відповідач гр. ОСОБА_2 також умисно скрив від позивача смерть своєї матері - ОСОБА_3 та не повідомив його про цю подію. Лише 11.02.2021 року, коли він додзвонився за телефонним номером гр. ОСОБА_3 , то її син його повідомив, що остання померла і на слідуючий день, 12.02.2021 року він одразу звернувся до нотаріуса.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним ч. 1 ст. 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, заявник не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц ( провадження № 61-39398св18 ), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 ( провадження № 61-1403 8св20 ), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 ( провадження № 61-16153св20 ), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 ( провадження № 61-195св21 ).

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. В рамках справи № 315/714/19 у постанові від 23 листопада 2020 року ВС визнав перебування спадкодавця на амбулаторному лікуванні достатньою підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини. ВС підтвердив висновок апеляційного суду про те, що гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу 6-місячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до нотаріуса. ВС визнав, що вказана обставина пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини.

Зазначена практика ВС свідчить, що при розгляді справ про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суди повинні ретельно аналізувати обставини справи, встановлювати, як саме хвороба вплинула на стан здоров`я спадкоємця та чи створило те чи інше захворювання істотні труднощі для реалізації спадкових прав.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно п. 2.2. та 3.2. глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

При заведенні спадкової справи № 37/2020 щодо майна померлої гр. ОСОБА_3 приватний нотаріус - Охрей М.А. за даними Спадкового реєстру встановив наявність заповіту, проте, не виконав вимог ст. 63 Закону України «Про нотаріат», не вчинив дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснив виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Окрім цього, підстави пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті гр. ОСОБА_3 є поважними, оскільки в нього виникли істотні, непереборні та об`єктивні труднощі для реалізації своїх спадкових прав протягом визначеного законом строку. Тому, відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України йому необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої гр. ОСОБА_3 ..

Сам по собі факт відсутності інформації про смерть спадкодавця не може бути поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини, визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України. Однак, необхідно взяти до уваги не лише той факт, що позивачу не повідомляли про смерть гр. ОСОБА_3 , як нотаріус, так і відповідач ОСОБА_2 , але й те, що наявними у матеріалах справи належними доказами достовірно підтвердилося, що позивач не є родичем померлої гр. ОСОБА_3 , не проживав разом з нею, а проживав на відстані близько 50 км., а в період з 14.08.2021 року по 21.08.2020 року перебував за кордоном, потім на самоізоляції 14 днів через карантинні обмеження встановлені в Державі, в період з 13.11.2020 року по 24.11.2020 року позивач хворів на хронічний обструктивний бронхіт в стадії загострення та проходив лікування, що підтверджується довідкою від лікаря, та в подальшому певний час себе погано почував і 26.11.2020 року втратив рідну людину бабусю гр. ОСОБА_5 та був зайнятий організацією поховання, і лише коли 11.02.2021 року додзвонився за номером телефону померлої гр. ОСОБА_3 , дізнавшись від гр. ОСОБА_7 , що його мати гр. ОСОБА_3 померла, на слідуючий день звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Окрім цього, необхідно брати до уваги ще те, що саме вперше в 2020 році почали діяти карантинні обмеження коронавірусу, внаслідок яких позивач не міг без зайвої необхідності вільно переміщатися та приїжджати до спадкодавця, щоб не наразити її на небезпеку.

Звертає увагу суду, що відповідач у відзиві на позовну заяву формально перелічив постанови Верховного Суду, але ж необхідно саме враховувати ті конкретні обставини, які виникли у гр. ОСОБА_1 в даній справі, і він лише на 2,5 місяці пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин, які описані вище.

Всі надані позивачем докази є допустимими та належними, тому є всі підстави для задоволення позову.

Представник відповідача гр. ОСОБА_2 в особі адвоката - Петрушанко О.Д. ( а. с. 76 80 т. 1 ) позов не визнала з підстав викладених у наданому суду відзиві на позов ( а. с. 110 118 т. 1 ) та запереченні на відповідь ( а. с. 162 166 т. 1 ), а саме, гр. ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої матері за законом та згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України своєчасно подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та нотаріусом відкрита спадкова справа.

Згідно ч. 3 ст. 1271 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може йому визначити додатковий строк,достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Законом передбачено поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Ці правила статті можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними. Такий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17. З вказаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01.04.2-19 № 643/3049/16-ц ( провадження № 61-39398св18 ).

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, виходячи з поважності

причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В той же час, у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 ВС заніс до переліку поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини складні умови праці спадкоємців, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними.

В даному контексті слід зазначити про наявність у законодавстві України механізму подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України, що врегульований Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України» за зверненням громадянина України, секретар із консульських питань засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини.

У екстренних випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини спадкоємець має право направити повідомлення ( аналог телеграми ), в якому вказати про прийняття спадщини. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Позивач поважною причиною пропуску строку подання до нотаріусу заяви про прийняття спадщини вважає смерть його баби, внаслідок чого він був дуже душевно травмований і зайнятий клопотами по її похованню. Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважається тривала хвороба спадкоємця. Так наприклад, у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 Верховний Суд визнав, що народження позивачкою дитини та подальше лікування в умовах стаціонару є достатніми підставами для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку, що такі причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними та такими, що створюють істотні труднощі для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, згідно з підходом ВС хвороба дітей спадкоємця не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини спадкоємець подає особисто або надсилає поштовим зв`язком. Відтак, лише хвороба спадкодавця, а не членів його сім`ї розглядається як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини. До відповідного висновку прийшов ВС у постанові від 12 листопада 2018 року по справі № 136/200/17, погодившись із позицією апеляційного суду.

Отже, хвороба та смерть баби позивача не може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Внаслідок смерті, а перед цим хвороби бабусі, позивач зазнав сильних душевних страждань, а тому позивач вважає, що сильні страждання можуть бути теж поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 року у справі № 752/11156/18-ц : «перебування у депресії у зв`язку зі смертю чоловіка, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв`язку зі смертю близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно врахував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців.

Вищевказані докази не підтверджують поважності причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця що не унеможливили звернення до нотаріуса у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували перебування позивача у відрядженні за межами України та тривалість такого відрядження, позивач суду не надав та матеріали справи не містять.

Неспілкування позивача із спадкодавцем, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Також безпідставними є посилання позивача на недобросовісність поведінки іншого спадкоємця-відповідача ( сина спадкодавця ), щодо ненадання відомостей про відкриття спадщини, оскільки вказані обставини не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини відповідно до норм цивільного права.

Разом з тим, саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

( Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2015 року у справі № 6-148цс15 ).

Наведена позивачем постанова Верховного суду України від 21.09.2020 року по справі № 130/2517/18 не заслуговує уваги так, як по даній справі позивач вважає, що необізнаність про наявність заповіту, який був складений на його ім`я, коли він був ще неповнолітнім, та не повідомлення про наявність такого заповіту нотаріусом та іншими родичами, які знали про це, є поважною причиною пропуску вищевказаного строку».

Аналогічні правові пропозиції наведені позивачем у постановах Верховного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17, у справі № 263/1221/ 17від 10 січня 2019 року, у справі № 642/2539/18-ц.

Дана правова позиція стосується тих випадків, коли спадкоємець не був обізнаний про наявність заповіту, а тому у таких випадках на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно п. 1.2. глави розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, наявності у нього спадкових прав.

ОСОБА_1 знав, що при житті померла ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 склала на нього заповіт від 03.08.2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 186 та засвідченого секретарем Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Один екземпляр заповіту знаходився у гр. ОСОБА_1 , а другий екземпляр залишився на зберіганні у справах виконавчого комітету сільської ради. Той факт, що оригінал заповіту знаходився у позивача підтверджується тим фактом, що ним нотаріусу у спадкову справу наданий оригінал заповіту.

У заповіті спадкодавець заповідала земельну ділянку площею 4,1313 га. кадастровий номер - 5324086200:00:026:0022 ОСОБА_1 .

Крім того, спадкове майно, а саме : земельна ділянка площею 4,1313 га. кадастровий номер : 5324086200:00:026:0022, яка знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області перебуває в оренді позивача гр. ОСОБА_1 . Тобто, даною земельною ділянкою по даний час користується позивач.

Мати гр. ОСОБА_2 при житті тяжко хворіла, була інвалідом першої групи. Про той факт, що померла мати склала заповіт на орендаря - позивача він не знав і його мати йому не говорила про складання заповіту. Позивач в тайні від нього, яким то чином, не відомо коли, був складений заповіт його матір`ю. Померла мати гр. ОСОБА_3 перед смертю повідомила йому, що вона уклала договір оренди з гр. ОСОБА_1 уклала договір оренди на земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з гр. ОСОБА_1 , якою на протязі декілька років користується земельною ділянкою і по цей по час.

Судами при подачі позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до уваги беруться переважно письмові докази-довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Позивач не надав до суду допустимих і належних доказів поважності пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Факт перебування позивача за кордоном, хвороба та смерть баби та душевні страждання позивача, відстань проживання позивача та спадкодавця, відсутність відомостей про смерть спадкодавця не підтверджують поважних причин, які пов«язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Прохала у позовних вимогах гр. ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Відмовилася від виклику свідка ОСОБА_4 згідно поданої неї та задоволеної заяви судом ( а. с. 119 т. 1 ).

Решта сторін у справі : позивач, відповідач ОСОБА_2 , представники : відповідача - Щербанівської сільради Полтавського району Полтавської області та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Новосанжарського нотаріального округу Полтавської області - Охрей М.А. в засідання не з`явилися, хоча заздалегідь повідомлялися належним чином про день та час розгляду справи, про що маються докази у матеріалах справи. Позивач та відповідач, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності ( а. с. 60, 188 т. 1 ), так як в засіданні їх інтереси представляють професійні адвокати. Інші сторони, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності ( а. с. 51, 64, 73, 105, 159, 184 т. 1 ). Також, нотаріус надав суду на ухвалу суду про витребування доказів копію спадкової справи ( а. с. 81 98 т. 1 ).

Судом встановлено всі обставини, на які позивач послався в позові та вони доводяться матеріалами справи на а. с. 1, 16 26, 81 88, 139, 180 - 183 т. 1 в повному обсязі, а саме доводяться переважно письмовими доказами, які суд взяв до уваги як допустимі та належні докази, оскільки вони містять відомості саме про обставини, які об`єктивно перешкоджали зверненню позивача як спадкоємцю за заповітом після померлої гр. ОСОБА_3 до нотаріальної контори у встановлені строки та чітко доводиться факт скрін шотом з мобільного телефону позивача, який телефонував на номер телефону померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 о 13-23 год. та дізнався про її смерть, після чого одразу звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. А також, приватний нотаріус Новосанжарського нотаріального округу Полтавської області - Орей М.А. через недобросовісну поведінку, оскільки не вчинив необхідних дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, а саме не здійснив його виклику як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця позивачем, що потягло за собою пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, хоча він є незначним та грубо порушив право позивача в аспекті ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Вказані докази не спростовані відповідачем або його представником в установленому законом порядку, а також нотаріусом, який дав письмову відповідь з цих обставин, достеменно знаючи про наявність в реєстрі заповіту.

Також, відповідачем - гр. ОСОБА_2 , а ні його представником - адвокатом Петрушенко О.Д. ( а. с 55 т. 1 ) згідно наданих ними суду доказів не додано документу свідоцтва про народження гр. ОСОБА_2 , як і не вбачається копії такого документу у копії спадкової справи, наданої суду нотаріусом, завіреної ним належним чином, що саме він є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 гр. ОСОБА_8 та спадкоємцем за законом, хоча подав нотаріусу заяву як спадкоємець за законом ( а. с. 83 т. 1 ).

Суд, заслухавши з`явившихся представників сторін, дослідивши докази, якими обґрунтовується та заперечується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Своєчасне не звернення позивача із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини всього протягом 2,5 місяців зумовлене саме неможливістю подання такої заяви після смерті спадкодавиці перш за все через не вчинення нотаріусом необхідних дій передбачених «Порядком….», а не небажанням прийняття спадщини.

Як свідчать, докази, що були подані позивачем до позову в обґрунтування, то його на подачу спонукало отримання ним відомостей по номеру телефону померлої про її смерть 11.02.2021, після чого він на наступний день звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справах : № 6-1486цс15 та від 14 вересня 2016 року та № 6-1215цс16.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо посилання позивача про обов`язок нотаріуса повідомляти про відкриття спадщини через оголошення у пресі, необхідно зазначити таке.

Неповідомлення нотаріусом спадкоємця про відкриття спадщини, невчинення дій щодо його виклику, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, на що посилається позивач, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини у випадку спадкування за заповітом, з огляду на можливу необізнаність спадкоємця заповіту про його наявність. Такі висновки викладені в Постанові ВС від 09 грудня 2021 року у справі № 464/4722/19. Аналогічні висновки містяться в Постанові ВС від 26 червня 2019 року справа № 565/1145/17. Тому, позивач довів наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчинення дій для прийняття спадщини, що і свідчить про поважність причин пропуску подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом у їх сукупності, виходячи із визначальної підстави - неповідомлення його нотаріусом як спадкоємця за заповітом після померлої. Вказані підстави позивачем не спростовані стороною відповідача гр. ОСОБА_2 , а лише формально висловлені ним заперечення, а також не довів свій процесуальний стан спадком ця за законом, оскільки не надав суду свідоцтва про своє народження як суду, так і нотаріусу та не вірно зазначив своє прізвище у заяві поданій суду відповідно до копії наданого паспорту. Як не спростовано дані обставини і нотаріусом.

Керуючись ст. 27, 31, 79, 88, 208, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Визначити додатковий строк для подачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ід. код : НОМЕР_3 , до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 гр. ОСОБА_3 ( ід. код : НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ), протягом 2х місяців з дати набрання рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко