Ухвала

від 21.11.2022 по справі 907/862/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"21" листопада 2022 р. Справа № 907/862/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Ізумруд, б/н та б/д

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 вересня 2022 року (підписане 14.09.2022), суддя Андрейчук Л.В.

у справі №907/862/21

за позовом Керівника Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, смт. Кольчино, Мукачівський район, Закарпатська області

до відповідача Приватного підприємства Ізумруд, смт. Кольчино, Мукачівський район, Закарпатська області

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 11 189 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2022 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства Ізумруд на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 вересня 2022 року у справі №907/862/21.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз`яснено апелянту, що протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали він має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10 215 грн. та описи вкладення, як докази надіслання копії апеляційної скарги прокурору та позивачу у справі.

Ухвалу суду від 24 жовтня 2022 року апелянт отримав 02 листопада 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відтак, останнім днем строку на усунення недоліків апеляційної скарги було 14 листопада 2022 року (12 та 13 листопада вихідні дні).

14 листопада 2022 року від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (суд трактує як апеляційної скарги). Вказана заява надіслана на адресу суду 11 листопада 2022 року, що підтверджується поштовим конвертом, тобто, в межах строку, встановленого судом в ухвалі суду від 24 жовтня 2022 року.

До зазначеної заяви апелянт долучив фіскальні чеки Укрпошти, як докази надіслання копії апеляційної скарги прокурору та позивачу у справі, що не є належними доказами надіслання копії апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.ст.258, 259 ГПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Суд в ухвалі про залишення без руху апеляційної скарги зазначив, що як доказ надіслання копії скарги прокурору та позивачу у справі апелянт долучив до апеляційної скарги фіскальні чеки від 04 жовтня 2022 року, поряд з тим, у матеріалах апеляційної скарги відсутні описи вкладення, як докази надіслання копії апеляційної скарги прокурору та позивачу у справі.

Незважаючи на вказаний недолік, про який судом зазначено в ухвалі, скаржник до заяви про усунення недоліків знову долучає фіскальні чеки, проте, від 11 листопада 2022 року, з яких суд не може встановити, що саме надсилалося прокурору та позивачу вказаними поштовими відправленнями.

Подання суду фіскальних чеків, як доказів надіслання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі, не є достатнім з урахуванням вимог ст.259 ГПК України.

Ненадіслання скаржником іншій стороні у справі копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позбавляє таку іншу сторону права на подання суду заперечень проти відкриття апеляційного провадження, передбаченого ч.2 ст.262 ГПК України.

Також до заяви про усунення недоліків апелянт долучив ще два оригінали такої заяви, як зрозуміло судом для інших учасників у справі прокурора та позивача, однак, слід зазначити, що чинним ГПК України не передбачено повноважень суду щодо надіслання заяв сторони (в тому числі і про усунення недоліків апеляційної скарги) іншим учасникам у справі.

Крім цього, в ухвалі суду від 24 жовтня 2022 року зазначено про те, що апелянт ПП «Ізумруд» не звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки стороною у справі є саме юридична особа ПП «Ізумруд», а не фізична особа ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи та який є директором ПП «Ізумруд». У зв`язку з наведеним, суд вказав, що звертаючись з апеляційною скаргою до Західного апеляційного господарського суду, ПП «Ізумруд» повинно сплатити судовий збір на загальних підставах.

Скаржнику вказано про недолік апеляційної скарги у вигляді відсутності доказів сплати судового збору та надано апелянту строк на усунення вказаного недоліку та подання суду доказів сплати судового збору в сумі 10 215 грн. (150% від 6 810 грн.).

Однак, скаржник недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі суду, не усунув, докази сплати судового збору в сумі 10 215 грн. суду не надав.

Разом з тим, у заяві про усунення недоліків апелянт просить суд надати термін для сплати судового збору до початку судового розгляду справи та просить відкрити провадження у справі, що суд розцінює як клопотання про відстрочення сплати судового збору до початку судового розгляду.

Розглянувши таке клопотання скаржника, суд вирішив відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне:

Частиною 2 ст.123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що відстрочення, розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати можливе лише у випадках та за наявності умов, передбачених ст.8 ЗУ «Про судовий збір». Наведений перелік підстав для вчинення судом вказаних дій є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зазначено, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

У п.45 вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду останній дійшов висновку, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди та зобовязання повернути земельну ділянку, тобто, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, відтак, підстави для відстрочення сплати судового збору апелянту (юридичній особі) в цьому випадку відсутні.

З огляду на все наведене вище, скаржником не усунено недоліків апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 24 жовтня 2022 року: не надано суду доказів сплати судового збору в сумі 10 215 грн. та описів вкладення, як доказів надіслання копії апеляційної скарги прокурору та позивачу, поряд з тим, судом встановлено, що підстави для звільнення скаржника від сплати чи відстрочення останньому сплати судового збору відсутні, відтак, наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Слід зазначити, як встановлено судом вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 14 листопада 2022 року.

Згідно з ч.6 ст.260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги Приватного підприємства «Ізумруд» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 вересня 2022 року у справі №907/862/21 скаржнику.

Керуючись ст.ст.174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1.Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали (всього на 6-ти аркушах), а також заяву про усунення недоліків та додані до неї матеріали (всього на 9-ти аркушах, в тому числі два оригінали заяви) повернути скаржнику Приватному підприємству «Ізумруд».

2.Копії ухвали суду надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.