Ухвала

від 16.11.2022 по справі 160/17035/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2022 рокуСправа №160/17035/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Транс» (вул. Молодіжна, буд. 6, с. Вербки, Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл., 51453) до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005), Відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.10.2022) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Транс» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №6910715/43566535 від 09 червня 2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №7 від 11 лютого 2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ-ТРАНС», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/17035/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 02.11.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 02.11.2022, від представника позивача 11.11.2022 до суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, з якої убачається, що позивачем недоліки позовної заяви були виправлені.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Ст.56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. П.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

П.102.2 с.102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абз.1 п.102.1 цієї статті.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

З урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення п.56.18 ст.56 ПК України є спеціальними щодо приписів ст.122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду у справах № 640/46/19, № 813/4921/17 та вважає за потрібне сформулювати такий правовий висновок.

Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

- тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Значену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, яку, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, матеріали позовної заяви свідчать, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №6910715/43566535 від 09 червня 2022 року позивач оскаржив в адміністративному порядку.

Рішенням контролюючого органу від 17.06.2022 №12817/4366535/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Матеріали позовної заяви свідчать, що під час виникнення спірних правовідносин і протягом їх дії сторони у справі подавали документи та обмінювались такими документами через електронний кабінет платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення від 17.06.2022 отримано позивачем у день його прийняття, тому позовна заява у цій справі мала бути подана протягом трьох місяців, починаючи з 17.06.2022.

Водночас позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» 28.10.2022, тобто поза межами зазначено вище строку звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про поновлення строків для звернення до адміністративного суду. Заява мотивована тим, що станом на час виникнення спірних правовідносин і на час звернення до суду в Україні діє воєнний стан, який введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (відповідними Указами Президента України дія воєнного стану неодноразово була продовжена). Зазначені обставини призвели до призупинення повноцінної діяльності товариства. До того ж, позивач посилається на рішення від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України, згідно з яким, для всіх суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, Торгово-промислова палата засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили) та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.04.2021 у справі №640/25046/19, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд зазначає, що обставини введення і дії на території України воєнного стану ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; ці обставини виникли незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ці причини виникли протягом строку, який пропущено, а також ці обставини є загальновідомими, тому не потребують доказування (ч.3 ст.78 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом у цій справі та задоволення відповідної заяви позивача.

Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 171 КАС України.

Справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

З огляду на положення ст.12, ст.257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд зауважує, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

При цьому, державні органи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку (ч.6 ст.18 КАС України).

як свідчать дані КП «ДСС», відповідачі у цій справі мають зареєстровані офіційні електронні адреси в сервісі електронного кабінету, тому процесуальні документи у цій справі будуть направлені судом на зазначені електронні адреси.

До того ж, суд зазначає, що позовна заява у цій справі подана через систему «Електронний суд» з наданням відповідних доказів надіслання позовної заяви з додатками до зареєстрованих електронних кабінетів відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Транс» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і відкрити провадження в адміністративній справі №160/17035/22 за наведеним позовом.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відзив має відповідати вимогам, установленим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов. Разом із відповіддю на відзив позивачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) відповідачам відповіді на відзив і доданих до неї документів.

Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом із наведеними запереченнями відповідачам надати докази, що підтверджують надіслання (надання) позивачу заперечень і доданих до них документів.

Повідомити відповідачів, що вони як суб`єкти владних повноважень, згідно з п.12 ч.9 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть отримати наявні у суді матеріали, які підлягають врученню відповідачам (примірник позовної заяви, доданих до неї документів тощо) безпосередньо у суді (м. Дніпро вул. Академіка Чекмарьова, 5).

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.10 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, відповідачам разом з копією ухвали надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Інформацію щодо цієї адміністративної справи особи, які беруть участь у справі, можуть отримати на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна