Постанова

від 21.11.2022 по справі 420/5325/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/5325/22Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський хлібозавод № 4» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

05 квітня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський хлібозавод № 4» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.10.2021 року № 25486/15-32-07-02 та № 25488/15-32-07-02.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що податкові повідомлення рішення прийнято з підстав відсутності у контрагентів позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та послуг.

Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача як контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію як на підставу для визнання не підтвердженими здійснення господарських операцій позивачем, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку;

Крім цього, певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі накладних, на що на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, також не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій. За умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявленого контрагента порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару;

На думку позивача, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг, не мають безпосереднього впливу на встановлення факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом; оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку;

Позивач зауважує, що в нього наявні всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції з контрагентами, по яким інспектори ДПС помилково вбачають порушення податкового законодавства;

Також позивач мав та має всі матеріально-технічні, трудові, фінансово-економічні ресурси для виконання всіх господарських операцій, по яким відповідач начебто вбачає порушення;

- в ході проведення перевірки державними ревізорами-інспекторами ДПС не запитувались жодні документи та інформація по взаємовідносинам з ТОВ «Сільпо-Фуд», код 40720198; ТОВ «ТРАШ», код 40688123; ТОВ «Експансія», код 32294905; ПП «ЕКСТРА - ПІВДЕНЬ», код 37223320; ПП «ЕКСТРА - ПІВНІЧ», код 37223357; ТОВ «СІМ МОРІВ ЛТД», код 39249335; ТОВ «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д», код 39393873; ТОВ «АРІТЕЙЛ», код 41135005; ТОВ «КИЇВСЬКЕ», код 24541083; ПП «ІДЕАЛ», код 31681667; ТОВ «НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «РИФ», код 33542722; ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР», код 37678707; ТОВ «МОДЕРН-ТРЕЙД», код 40001607; ТОВ «АВІОН+», код 40110917; ФОП ОСОБА_1 , ПІН НОМЕР_1 ; ТОВ «АЛБФА5», код 36110113; ТОВ «СОЮЗ 20», код 38572823; ФОП ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 : ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-ЮГ», код 42704157;

- документи на підтвердження реальних господарських операцій по вищезазначеним контрагентам надавались відповідачу до заперечення на акт перевірки та до скарги на податкові повідомлення-рішення;

- кожна поставка/продаж товарно-матеріальних цінностей та послуг на ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4» супроводжувались передбаченим чинним законодавством пакетом документів, складеними у чіткій відповідності з вимогами чинного законодавства та які повністю відповідають діловій меті господарських операцій та господарській діяльності сторін кожної з господарських операцій;

- всі податкові накладні від контрагента-постачальника відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено і в Акті перевірки.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2021 року № 18745/15-32-07-02/43370789;

- контролюючим органом зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру;

- до перевірки не надавались загальні зворотно-сальдові відомості по всіх бухгалтерських рахунках, головні книги, журнали-ордери по бухгалтерським рахункам 361, 631, зворотно-сальдові відомості в розрізі номенклатури по бухгалтерських рахунках 20, 26, 28, не надавались товарно-транспортні накладні по отриманим послугам з перевезення вантажів дорожнім транспортом, акти виконаних робіт та звіти про проведені дослідження по мерчандайзинговим послугам, маркетинговим послугам, послугам з позиціювання продукції, послугам з передпродажної підготовки товару, послугам з просування товару, про що складено Акт про не надання документів до перевірки від 02.06.2021 № 1711/15-32-07-02/43370789;

- до перевірки не надані документи на отримання транспортних послуг від перевізників ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЬФА5», ТОВ «СОЮЗ 20», ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-ЮГ»;

- крім того, згідно отриманої та відпрацьованої інформації з ЄРПН, фінансової та податкової звітності, підприємство ТОВ «СОЮЗ 20», не звітує до податкового органу за місцем реєстрації з серпня 2020 року;

- при веденні господарської діяльності, сама по собі наявність документів у підприємства (позивача), не є безумовним доказом реальності господарської операції, особливо, якщо є обставини, що свідчать про недостовірність інформації в цих документах та в сукупності дають підстави вважати про неможливість здійснення господарських операцій;

- при проведенні перевірки на запит перевіряючих від 27.05.2021 р. про надання до перевірки всіх первинних документів, які мали відношення до формування суми податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.05.2020 р. посадовими особами ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4» не надавались до перевірки первинні документи, підтверджуючі отримання мерчандайзингових послуг, маркетингових послуг, послух з ліцензіювання продукції, послугам з передпродажної підготовки товару, до перевірки не надавались Договори на виконання вказаних послуг зазначеними виконавцями, акти виконаних робіт, звіти, інші підтверджуючі первинні документи та регістри бухгалтерського обліку;

- ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4» до заперечень від 17.09.2021 р. № 503 (вх. від 17.09.2021 № 67516/6) на акт перевірки від 06.09.2021 року № 18745/15-32-07-02/43370789 надало документи на підтвердження маркетингових послуг, але акти виконаних робіт, які надані до розгляду заперечень не містять в собі деталізації виконаних робіт, носять загальний характер, не підкріплені аналітичними звітами за результатами маркетингових досліджень. Відсутні копії документів щодо розміщення рекламних матеріалів в місцях продажу, підтвердження щодо розповсюдження або сприяння розповсюдженню поліграфічної продукції з інформацією про товар, підтвердження щодо розміщення або сприяння розміщенню зовнішньо реклами в місцях продажу, відсутні документи, які підтверджують розміщення інформації на плакатах, стендах, оголошеннях, проектах, брошурах на час проведення акцій;

- крім того, акти виконаних робіт мають дефектність при складанні, а саме: до договору з ТОВ «ТРАШ» від 01.05.2010 № 44-ТРЮ/20 про надання маркетингових послуг про те, що Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати маркетингові послуги, зазначені в Додатку № 1 до вказаного Договору, Копія Додатку № 1 не надано;

- ТОВ «МОДЕРН-ТРЕЙД» в Акті № 51423 від 25.11.2020 за текстом «Послуги з розміщення товарних позиці Замовника» на суму 24000 грн., в т.ч. ПДВ 4000 грн.» замість Договору 1 від 01.09.2020 зазначено Договір про надання послуг з розміщення товарних позицій № 1 від 16.11.2020, копія якого до перевірки не надано;

- таким чином, за рахунок віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по послугам маркетингу, мерчендайзінговими послугам, послугам з позиціюванням продукції, послугам з передпродажної підготовки товару, послугам з просуванням товару без підтвердження належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, сума податкового кредиту з ПДВ завищена на 999092 грн., в т.ч. по періодам: травень 2020 р. в сумі 63639 грн., червень - 76425 грн., липень - 82334 грн., серпень - 150703 грн., вересень - 154099 грн., жовтень - 168593 грн., листопад - 151651 грн., грудень - 151648 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07.10.2021 року № 25486/15-32-07-02 та № 25488/15-32-07-02.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4» судовий збір в сумі 24810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).

На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що при винесенні судового рішення не було дотримано частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин справи, що розглядається.

Крім цього, на думку апелянта в результаті неправильного та неповного з`ясування обставин у справі Одеським окружним адміністративним судом неправильно застосовано норми матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.44.1 ст.44, п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та насамперед суперечить актуальній позиції Верховного Суду.

Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Згідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4» від 28.11.2019 року, описом від 26.11.2019 року взятий на облік як платник податків 27 листопада 2019 року.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01 лютого 2020 року, що підтверджується Витягом № 2015524500040 з реєстру платників податку на додану вартість від 21.01.2020 року.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.05.2021 № 3252-п, та на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, тел. 725-83-85, факс 34-68-46, od.tax.gov.ua, od.offial@tax.gov.ua):

- від 26.05.2021 року № 6368/15-32-07-02-13 - головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Скалозуб Маргаритою Анатолівною,

- від 26.05.2021 року № 6369/15-32-07-02 - головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Лошаком Ігорем Валерійовичем,

на підставі п.п.20.1,4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78,1.1, п.п.78.1,4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4» (ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4»), код ЄДРПОУ 43370789 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року.

Відповідно до наказу № 3591-п від 01.06.2021 року «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4», код ЄДРПОУ 43370789», продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 03.06.2021 року на 5 робочих днів.

Відповідно до наказу № 3711-п від 03.06.2021 року «Про перенесення терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4», код ЄДРПОУ 43370789», перенесено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 04.06.2021 року до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до наказу № 6217-п від 20.08.2021 року «Про поновлення терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4», код ЄДРПОУ 43370789», поновлено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 26.08.2021 року тривалістю 4 робочі дні.

За результатами перевірки ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4» 06 вересня 2021 року отримав Акт №18745/15-32-07-02/43370789 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4», код ЄДРПОУ 43370789» з питань дотримання податкового законодавство з податку на додану вартість за період з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року.

Податковим повідомленням - рішенням форми «Р» від 07 жовтня 2021 р. № 25486/15- 32-07-02 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4» Ідентифікаційний код: 43370789, що на підставі акту від 06.09.2021року №18745/15-32-07-02/43370789 встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 СТ.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами). Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 21.12.99 року за №893/4186, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 у зв`язку з чим згідно з підпунктом 54.3.2, пункту 54.3, статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123, пункту 52-1 Підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами), збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ на суму дев`ять мільйонів чотириста вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 копійок, з яких 7 588 791 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 897 198 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2021 року № 25486/15-32-07-02 отримано Позивачем по пошті 18 жовтня 2021 року (вхідний реєстраційний номер 278 від 18.10.2021р.).

Податковим повідомленням - рішенням форми «Р1» від 07 жовтня 2021 року № 25488/15-32-07-02 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД №4» Ідентифікаційний код: 43370789, що згідно з статтею 58 Податкового кодексу України та на підставі акта від 06.09.2021 року № 18745/15-32-07- 02/43370789 встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- УІ (із змінами), Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 21.12.99р. за № 893/4186, у зв`язку з чим зменшено суму податкового зобов`язання на 1 992 526грн. для цілей розділу У Податкового кодексу України та суму податкового кредиту на 1 984 710 грн. за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.

Податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2021 року № 25488/15-32-07-02 отримано позивачем по пошті 18 жовтня 2021 року (вхідний реєстраційний номер 273 від 18.10.2021р.).

25 жовтня 2021 року позивач подав до Державної податкової служби України скаргу про перегляд податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07 жовтня 2021 року № 25486/15-32-07-02 та податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07 жовтня 2021 року № 25488/15- 32-07-02 та, відповідно, повідомив відповідача.

16 лютого 2022 року позивач отримав по пошті рішення про результати розгляду скарги ДПС України № 2537/6/99-00-06-01-03-06 від 09.02.2022 року Державної податкової служби України. Даним рішенням ДПС відмовлено позивачу у задоволенні скарги в повному обсязі.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах № 265/6582/16-ц, № 487/10128/14-ц, № 487/10132/14-ц, № 924/1473/15 звертала увагу на те, що відповідно до принципу juranovitcuria («суд знає закони») навіть неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Колегія суду звертає увагу, що в ході вирішення спору судом першої інстанції поза увагою залишено те, що згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Одеський хлібозавод №4» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Одеський хлібозавод №4» (код ЄДРПОУ 43370789) за період з 01.05.2020 року по 31.12.2020 року (а.с.29-81 т.2).

Згідно вказаного акту перевірка проводилась в період з 27.05.2021 року по 30.08.2021 року (а.с.30 т.2).

Також в акті перевірки зазначено, що перевірка призначена на підставі, зокрема п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України (а.с.29 т.2).

Колегія суддів звертає увагу, що в період до 30.08.2021 року (дата закінчення перевірки) Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак у вказаний період діяв мораторій на проведення документальних перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України вказана норма в частині обмежень на проведення документальних позапланових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна положень Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, встановленим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладений в постановах від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 року у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21.

Відтак, наведене вище свідчить про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової перевірки.

Наведене вище вказує про недотримання відповідачем положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні перевірки, складанні акту за її результатами, а відтак і прийнятті на підставі вказаного акту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є самостійними та достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів беручи до уваги, що відповідач передчасно відновив проведення перевірки за відсутності відповідних змін до Податкового кодексу України, відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які засновані на висновках акту перевірки щодо встановлених порушень вимог податкового законодавства.

Колегія суддів підкреслює, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський хлібзавод №4» відбулась усупереч законодавчій забороні, отже прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними як прийняті за результатами такої перевірки.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.