Справа № 757/54084/19-к
Провадження № 1-кп/761/976/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_5.,
суддів ОСОБА_6., ОСОБА_7.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
представників власника майна ОСОБА_10., ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12015100100004165 від 09 квітня 2015 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 358; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 209; ч. 4 ст. 190 КК України
та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Севастополь АР Крим, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 358; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 209; ч. 4 ст. 190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100004165 від 09 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 358; ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 209 КК України.
На адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року, а саме з рухомого майна: автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_2; автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_3; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_4; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_1 , із забороною розпорядження будь яким чином вказаними транспортними засобами, що належать на праві власності ОСОБА_3 .
Клопотання мотивовано тим, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, придбав вказані автомобілі та причепи для здійснення господарської діяльності в сфері сільського господарства на підставі договорів купівлі-продажів з ТОВ «АНТ-АЛ». В той же час, ні ОСОБА_3 , ні ТОВ «АНТ-АЛ», не є фігурантами у даному кримінальному провадженні.
Крім того, адвокат також зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вже було скасовано арешт не вищезазначене майно, водночас стороною обвинувачення було повторно накладено арешт на вказане майно, що свідчить про необгрунтованість арешту на вищезазначене майно.
Також адвокат в своєму клопотанні зазначає, що арешт на вказане майно накладено ще в 2017 році, тобто зі спливом часу у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Крім того, на обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що жодною особою не заявлено вимог щодо вказаного майна.
В судовому засіданні представники власника майна ОСОБА_4 . ОСОБА_10. клопотання про скасування арешту майна підтримали в повному обсязі та просили скасувати арешт на майно.
Прокурор ОСОБА_9. заперечувала щодо задоволення клопотання та скасування арешту майна.
Суд, заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12015100100004165 від 09 квітня 2015 року, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року, а саме з рухомого майна: автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_2; автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_3; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_4; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_1, із забороною розпорядження будь яким чином вказаними транспортними засобами, що належать на праві власності ОСОБА_3
При цьому, як слідує з мотивувальної частини ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на нерухоме майно стало те, що вони є речовим доказом. Разом з тим, в ухвалі не конкретизовано, під які саме ознаки речового доказу підпадає вищезазначене майно в розумінні ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:
«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62 від 10 травня 2007 року).
2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Крім того, суд звертає увагу на те, що з моменту накладення арешту на майно на день звернення з вказаним клопотанням про скасування арешту майна сплинуло понад 5 років.
Крім того, в судовому зсіданні встановлено, що ОСОБА_3 не є обвинуваченими в кримінальному провадженні, цивільний позов до нього не пред`явлено, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на згадане рухоме майно, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
А тому, необхідно скасувати арешт, накладений на рухоме майно, а саме: автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_2; автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_3; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_4; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_1, із забороною розпорядження будь яким чином вказаними транспортними засобами, що належать на праві власності ОСОБА_3 .
На підставі наведеного, клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.
У Х В А Л И В:
Клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, у кримінальному провадженні № 12015100100004165 від 09 квітня 2015 року, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року, а саме з рухомого майна: автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_2; автомобіля - самоскиду МАЗ 6501А8-325 НОМЕР_3; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_4; причіпа - самоскиду МАЗ 856103-010 НОМЕР_1, із забороною розпорядження будь яким чином вказаними транспортними засобами, що належать на праві власності ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5. . ОСОБА_6. ОСОБА_7
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2022 |
Оприлюднено | 22.11.2022 |
Номер документу | 107425446 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Голуб О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні