Постанова

від 15.11.2022 по справі 20/906/43-б/13-г

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року Справа № 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: Стасишин Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 30.08.22р. суддею Гнисюком С.Д. о 11:09 год. у м.Житомирі, повний текст складено 05.09.22р.

у справі № 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21)

за заявою ОСОБА_1

про визнання недійсним свідоцтв, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та визнання права власності

в межах справи №20/906/43-Б/13-Г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Українська фінансова об`єднана група"

до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.02.2021р., поданої в межах справи №20/906/43-Б/13-Г про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Тріумф", про визнання недійсним свідоцтв, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та визнання права власності - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень залишити без змін, а в іншій частині оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, крім цього судом при прийняті вказаного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- зазначає, що оскільки аукціони та договори купівлі-продажу нерухомого майна були визнані недійсними у зв`язку з порушенням прав та законних інтересів ОСОБА_1 , подальше оформлення торгів, а саме видача ТОВ "Ватер Фор" свідоцтв про придбання майна та державна реєстрація права власності за ТОВ "Ватер Фор" відбулось також незаконно, а тому свідоцтва видані приватним нотаріусом 10.03.2017р. та державна реєстрація права власності за ТОВ "Ватер Фор", є незаконними та мають бути визнанні недійсними та скасованими;

- зауважує, що незважаючи на те, що аукціон та договори купівлі-продажу були визнані недійсними, згідно відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нерухомого майна є ТОВ "Ватер Фор", а не ПП "Бізнес Тріумф";

- вказує, що зважаючи на те, що згідно відомостей реєстру речових прав, попри недійсні аукціони та договори купівлі-продажу, власником майна залишається ТОВ "Ватер Фор", ОСОБА_1 з метою захисту свого майнового інтересу як кредитора у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" чиї кредиторські вимоги можуть бути задоволені тільки за рахунок майна банкрута - Приватного підприємства "Бізнес Тріумф", прийнято рішення про подання заяви з вимогами про визнання недійсними свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Ватер Фор", для відновлення в реєстрі відомостей про право власності ПП "Бізнес Тріумф", оскільки іншого майна для задоволення кредиторами своїх вимог, крім того, що було реалізовано на недійсному аукціоні у ПП "Бізнес Тріумф" немає;

- додає, що ОСОБА_1 для захисту його інтересу було обрано такий спосіб захисту, який передбачений в ч.3 ст.26 Закону, а саме визнання недійсними свідоцтв, та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Ватер Фор", при цьому, оскільки законодавцем було визначено, що ухвалення одного із таких рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішення речових прав, ОСОБА_1 додатково були заявлені вимоги про припинення права власності ТОВ "Ватер-Фор" та визнання права власності ПП "Бізнес Тріумф";

- стверджує, що враховуючи дані положення Закону та обставини справи, ОСОБА_1 для ефективного захисту його майнового інтересу, який полягає у задоволенні його кредиторських вимог за рахунок майна банкрута, необхідно відновити в реєстрі відомості про право власності банкрута - ПП "Бізнес Тріумф", для того, щоб таке нерухоме майно в могло бути реалізованим;

- зазначає, що враховуючи обставини у даній справі у якій рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.07.2021р. за заявою ОСОБА_1 було визнано недійсними результати аукціонів, а також визнано недійсними укладені за результатами цих аукціонів договори укладенні між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор", скасування свідоцтв (документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав ТОВ "Ватер Фор") відповідає ч.3 ст.26 Закону, а також захисту майнового інтересу про який заявляє ОСОБА_1 ;

- зауважує, щодо покликань суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі №466/8649/16-ц, в якій сформовано висновок про те, що замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача і такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності;

- звертає увагу суду на те, що застосування вказаного висновку у даній справі є не прийнятним, через те, що такий спосіб захисту може бути заявлений особою у якої майно перебувало у законному володінні та вибуло з її володіння без відповідної правової підстави;

- вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надав належної оцінки доводам позивача в частині порушення його майнового інтересу, не дослідив їх в сукупності з обставинами даної справи та як наслідок не вжив достатніх заходів для поновлення порушеного права позивача, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення суду у цій частині;

- додає, що ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34218829 від 10.03.2017р. 17:05:36; номер 34218604 від 10.03.2017р. 16:58:38; номер 34219893 від 10.03.2017р. 17:43:58, не оскаржується.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №20/906/43-Б/13-Г(906/141/21)/5271/22від 28.09.2022р. матеріали справи №20/906/43-Б/13-Г(906/141/21) витребувано з Господарського суду Житомирської області.

11.10.2022р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали у справі №20/906/43-Б/13-Г(906/141/21).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

24.102022р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 13.10.2022р. про залишення апеляційної скарги без руху від ОСОБА_1 надійшла заява від 24.10.2022р. про усунення недоліків апеляційної скарги з додатком, зокрема, квитанцією від 21.10.2022р. №10366 про сплату судового збору в сумі 20990,00грн..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) та призначено справу №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) до розгляду на 15.11.2022р. об 15:00год., тощо.

10.11.2022р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Стасишина Романа Мироновича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) поза приміщенням суду. В даній заяві заявник просить забезпечити представнику ОСОБА_1 можливість проведення судового засідання по справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21), призначеного 15.11.2022р. об 15:00год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.11.2022р. задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стасишина Романа Мироновича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) поза приміщенням суду та забезпечено представнику ОСОБА_1 - адвокату Стасишину Р.М. участь в судовому засіданні у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21), призначеному на 15.11.2022р. об 15:00год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 15.11.2022р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю таких учасників у справі.

Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 15.11.2022р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) в частині відмови в задоволені вимог про визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень залишити без змін, а в іншій частині оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №20/906/43-Б/13-Г про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Тріумф".

Так, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.01.2013р., зокрема, порушено провадження у справі №20/906/43-Б/13-Г про визнання банкрутом ПП "Бізнес Тріумф" за правилами ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013р. (далі - Закону про банкрутство в редакцій до 19.01.2013р.).

Постановою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013р., зокрема, визнано банкрутом ПП "Бізнес Тріумф"; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ПП "Бізнес Тріумф" арбітражного керуючого Козія В.Ю..

В подальшому, в межах справи №20/906/43-Б/13-Г про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф" ОСОБА_1 подано позовну заява від 04.02.2021 про визнання недійсним свідоцтв, рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та визнання права власності.

Обґрунтовуючи позовну заяву (з урахуванням додаткових пояснень від 04.02.2022р. та заяви від 04.02.2022р. про зміну підстави позову), як підстави для визнання недійсним свідоцтв, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та визнання права власності, заявник зазначає про те, що ОСОБА_1 , є кредитором банкрута із сумою грошових вимог 42 653,45грн. згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі №20/906/43-Б/13-Г. Повідомляє про те, що за результатами розгляду його заяви було визнано результати аукціону з продажу майна банкрута та договори купівлі-продажу - недійсними. Майно, яке реалізоване на аукціоні, зареєстровано за покупцем ТОВ "Ватер Фор". Вказує, що визнання судовим рішенням недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна не тягне за собою автоматичного припинення реєстрації права власності покупця на придбане майно. Посилається на ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Змінив підставу позову шляхом врахування обставин, встановлених рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.07.2021р.. Вважає, що обраний ним спосіб захисту ефективний. Посилається на практику Верховного суду з подібними вимогами.

З огляду на викладене вважає, що для відновлення становища, яке існувало до незаконного відчуження за результатами проведених аукціонів нерухомого майна банкрута, як похідні вимоги від вимог про визнання недійсними результатів аукціонів та визнання недійсним договорів купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, необхідно:

1) визнати недійсним свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №724;

2) визнати недійсним свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №722;

3) визнати недійсним свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №726;

4) визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34218829 від 10.03.2017р. 17:05:36, прийняте Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області;

5) визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34218604 від 10.03.2017р. 16:58:38, прийняте Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області;

6) визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34219893 від 10.03.2017р. 17:43:58, прийняте Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області;

7) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер-Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер. 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

8) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер-Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

9) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер-Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг.пл.394,6кв.м., трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236;

10) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер-Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради (Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

11) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер-Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

12) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер-Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг.пл.394,6кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236;

13) визнати право власності Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (ЄДРПОУ 32477815, місцезнаходження: 10029, м.Житомир, вул.Котовського, 61) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

14) визнати право власності Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (ЄДРПОУ 32477815, місцезнаходження: 10029, м.Житомир, вул.Котовського, 61) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

15) визнати право власності Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (ЄДРПОУ 32477815, місцезнаходження: 10029, м.Житомир, вул.Котовського, 61) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг.пл.394,6 кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.07.2022р. розгляд справи по суті призначено на 30.08.2022р..

Товариство з обмеженою відповідальність "Ватер Фор" відзиву на заяву не надало.

Інші учасники провадження у справі відзивів також не надали.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.02.2021р., поданої в межах справи №20/906/43-Б/13-Г про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Тріумф", про визнання недійсним свідоцтв, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та визнання права власності - відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

В силу ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, метою господарського судочинства є таке вирішення судом спорів, яке має наслідком ефективного захисту порушених, або оспорюваних прав і законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Тобто, з моменту ведення в дію Кодексу України з процедур банкрутств, результатом розгляду заяв, стороною яких є боржник, визначено ухвалення рішення за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, визначення складу учасників спору (сторони - позивач; відповідач; треті особи).

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України.

Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння способу захисту як визнання правочину недійсним є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013р. у справі №6-78цс13, від 11.05.2016р. у справі №6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18, від 17.06.2020р. у справі №910/12712/19, від 20.01.2021р. у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021р. у справі №910/3356/20, від 18.03.2021р. у справі №916/325/20, від 19.02.2021р. у справі № 904/2979/20, тощо.

Тому, у кожному випадку цієї категорії справ суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків (відповідні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2021р. по справі №905/2382/18).

Слід також сказати, що у постанові від 05.06.2018р. по справі №910/856/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Цей висновок узгоджується і з нормами ст.ст.650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався. Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

З огляду на викладене, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 - 3 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Також звертається увага на те, що крім того, що до предмету дослідження з питань розгляду недійсності результатів аукціону входять обставини по всіх його етапах, на будь-який випадок мають бути встановлені обставини порушення прав та/чи охоронюваних інтересів позивача, який оспорює чи в інтересах якого оспорено результати аукціону.

Оспорювати аукціон, як правочин купівлі-продажу, може сторона цього правочину, а також і особа, яка не є стороною правочину, але має/може мати речові права на реалізоване майно чи заінтересованість у поверненні сторін правочину у первинне становище, який вони мали до його вчинення, задля подальшої можливості законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, слід зазначити, що факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019р. по справі №922/643/19).

Правило про преюдицію сприяє додержанню процесуальної економії.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019р. по справі №910/6356/19).

Преюдиційні обставини обов`язкові для суду навіть якщо він вважає, що вони були встановлені неправильно.

Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019р. по справі №520/11429/17).

Статус сторін, в якому вони брали участь у іншій справі, не впливає на преюдиційність обставин.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019р. по справі №916/1041/17).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судовго рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11.12.2019р. по справі №320/4938/17).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 10.10.2019р. по справі №910/2164/18, постанова КГС ВС від 08.07.2019р. по справі №908/156/18).

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №20/906/43-Б/13-Г про банкрутство Приватного підприємства "Бізнес Тріумф".

В межах справи №20/906/43-Б/13-Г про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф" ОСОБА_1 подано позовну заява від 04.02.2021 про визнання недійсним свідоцтв, рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та визнання права власності.

Також, як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до протоколу №6-019 від 28.09.2016р. проведення аукціону з продажу майна підприємства банкрута ПП "Бізнес Тріумф" у відповідності до вимог Закону про банкрутство переможцем аукціону за лотом №1 визначено учасника аукціону №1 - ТОВ "Ватер Фор", яким запропоновано найвищу ціну в ході аукціону: 13524,00грн. без ПДВ.

На підставі вищезгаданого протоколу аукціону між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор" укладено договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 28.09.2016р., відповідно до пункту 2.1 якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю наступне майно: лот №1: дві свердловини: артезіанська свердловина глибиною 60м, дебітом 20,0м.куб./год; артезіанська свердловина глибиною 62м, дебітом 5,0м/куб./год; адреса місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Раковець, вул. Лісова.

Реалізоване на аукціоні майно згідно акту приймання - передачі 05.10.2016р. продавцем було передано покупцю.

Згідно протоколу №6-035 від 18.11.2016р. проведення аукціону з продажу майна підприємства банкрута ПП "Бізнес Тріумф" у відповідності до вимог Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями, організатор - Товарна біржа "Наша" переможцем аукціону за лотом №1 визначено учасника аукціону №1 - ТОВ "Ватер Фор", яким запропоновано найвищу ціну в ході аукціону: 340 053,75грн. без ПДВ.

На підставі вищезгаданого протоколу аукціону між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор" укладено договір №2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016р., відповідно до пункту 2.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю майно, а саме: 1) Земельна ділянка площею 0,8га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0001), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька. Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник: ПП "Бізнес Тріумф". 2) Земельна ділянка площею 0,2825га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0017), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька. Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник. ПП "Бізнес Тріумф". 3) Об`єкти нерухомого майна: Цех по розливу безалкогольних напоїв/перша черга/ загальною площею 394,6кв.м. (літ А-1); трансформаторна, загальною площею 7кв.м (літ В- 1); каптажна споруда з артезіанською свердловиною, загальною площею 9.2кв.м (літ Б-1). Адреса місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський р-н.,с. Раковець, вул.Лісова, буд.1.

Договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016р. №2 нотаріально не посвідчений.

Реалізоване на аукціоні майно згідно акту приймання - передачі від 25.11.2016р. продавцем було передано покупцю.

10.03.2017р. між ПП "Бізнес Тріумф" та ТОВ "Ватер Фор" укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, який було посвідчено приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Олефір Р.В. за реєстраційний номером 720.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцю майно, а саме: 1) Земельна ділянка площею 0,8га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0001), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька. Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник: ПП "Бізнес Тріумф2. 2) Земельна ділянка площею 0,2825га (кадастровий номер 4623685600:14:000:0017), що розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с/рада Раковецька. Інформація про земельну ділянку: Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Інженерні комунікації відсутні. Власник. ПП "Бізнес Тріумф". 3) Об`єкти нерухомого майна: Цех по розливу безалкогольних напоїв /пера черга/ загальною площею 394,6кв.м (літ А-1); трансформаторна, загальною площею 7кв.м (літ В-1); каптажна споруда з артезіанською свердловиною, загальною площею 9.2кв.м (літ Б-1). Адреса місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с.Раковець, вул.Лісова, буд.1.

10.03.2017р. приватним нотаріусом Олефір Р.В. видано свідоцтва про право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.07.2021р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/1549/20), залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021р., заяву ОСОБА_1. від 19.10.2019р. з урахуванням заяви від 04.02.2021р. про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф", визнання недійсними договорів купівлі-продажу задоволено частково; визнано недійсними результати аукціону, проведеного 28.09.2016р. Товарною біржею "Наша" (79035, м.Львів, вул.Зелена, 251, код ЄДРПОУ 32484157) з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (10029, м.Житомир, вул.Котовського, буд.61, код ЄДРПОУ 32477815), оформлені протоколом №6-019 від 28.09.2016р.; визнано недійсним договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 28.09.2016р., укладений між Приватним Підприємством "Бізнес Тріумф" (10029, м.Житомир, вул.Котовського, буд.61, код ЄДРПОУ 32477815) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (79031, Львівська обл., м.Львів, вул. Стрийська, буд.195, код ЄДРПОУ 40805365); визнано недійсними результати аукціону, проведеного 18.11.2016р. Товарною біржею "Наша" (79035, м.Львів, вул.Зелена, 251, код ЄДРПОУ 32484157) з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (10029, м.Житомир, вул.Котовського, буд.61, код ЄДРПОУ 32477815), оформлені протоколом №6-035 від 18.11.2016р.; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, укладений 10.03.2017р. між Приватним підприємством "Бізнес Тріумф" (10029, м.Житомир, вул.Котовського, буд. 61, код ЄДРПОУ 32477815) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (79031, Львівська обл., місто Львів, вул.Стрийська, буд.195, код ЄДРПОУ 40805365), посвідчений Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстрований в реєстрі за №720; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Отже, враховуючи вище викладене та аналізуючи обставини справи та чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, слід дійти висновку, що оскаржувані ОСОБА_1. результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" та відповідно визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за якими відбувся перехід права власності, були проведені з порушенням норм закону під час їх організації та проведення, а також порушенням прав і законних інтересів позивача, про що свідчить вказане вище рішення Господарського суду Житомирської області від 22.07.2021р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/1549/20) та відповідно має преюдиційний характер у даній справі.

Водночас, результати аукціону полягають у оформленні правовстановлюючих документів на продане майно та права власності на нього за переможцем аукціону.

З урахування наведеного вище, у зв`язку з визнанням недійсними результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" та відповідно визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за якими відбувся перехід права власності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими заявлені вимоги ОСОБА_1. про визнання недійсним свідоцтв, а саме: свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за № 724; свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №722; свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за № 726, та скасування державних реєстрацій, зокрема, державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер. 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг. пл. 394,6кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236, оскільки реєстрація за ТОВ "Ватер Фор" права власності на нерухоме майно відбулася також поза дотримання вимог законодавства.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020р., ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Згідно до п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.26 Закону (у редакції, чинній із 16.01.2020р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Так, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналізуючи вище викладене слід дійти висновку, що у розумінні положень наведеної норми у редакції на момент подання позовної заяви, на відміну від положень ч.2 ст.26 Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, з огляду на визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" та відповідно визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за якими відбувся перехід права власності, також визнання недійсним свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів переможцем аукціону ТОВ "Ватер Фор", а саме: (свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №724; свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №722; свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №726) та скасуванням державних реєстрацій, зокрема, державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер. 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг. пл. 394,6кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими заявлені вимоги ОСОБА_1. про припинення права власності, а саме: права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватер Фор" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради (Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг.пл. 394,6кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с. Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236.

Поряд із зазначеним слід відмітити, що 26.07.2022р. набрав чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству", згідно даного закону абзаци другий - четвертий частини третьої ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено в такій редакції. зокрема: "У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.".

Тобто, на час прийняття даної постанови законодавцем врегульовано порядок виконання судового рішення про скасування державної реєстрації речових прав (власності), згідно якого, державним реєстратором у випадку визнання судовим рішенням недійсним чи скасування документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації права, проводиться реєстрація припинення права власності діючого власника та одночасно проводиться реєстрація набуття права власності за попереднім власником, при цьому дата набуття права власності попереднього власника не змінюється.

Водночас, стосовно заявлення ОСОБА_1 вимоги про визнання недійсними рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, слід зазначити про те, що приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання недійсним рішення, тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Поряд із зазначеним вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судова практика, на яку міститься посилання в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не є релевантною до спірних правовідносин, при цьому, на думку колегії суддів, в даному випадку подана позовна заява ОСОБА_1 є ефективним способом захисту його майнового інтересу як кредитора у справі про банкрутство.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) слід задоволити, в свою чергу, керуючись п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) слід скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.02.2021р. про визнання недійсним свідоцтв, скасування державної реєстрації прав власності, припинення права власності та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити, а в решті рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) залишити без змін.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі 20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.02.2021р. про визнання недійсним свідоцтв, скасування державної реєстрації прав власності, припинення права власності.

В цій частині прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

1) визнати недійсним свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №724;

2) визнати недійсним свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №722;

3) визнати недійсним свідоцтво, видане 10.03.2017р. Олефіром Романом Васильовичем - приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за №726;

4) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер. 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

5) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

6) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг.пл.394,6кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236;

7) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,2825га, яка розташована на території Раковецької сільської ради (Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0017, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 940532846236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

8) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на земельну ділянку площею 0,8 га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер: 4623685600:14:000:0001, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 940748046236, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

9) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕР ФОР" (ЄДРПОУ 40805365, місцезнаходження: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 195) на цех по розливу безалкогольних напоїв (перша черга) заг.пл. 394,6кв.м, трансформаторна, каптажна споруда з артезіанською свердловиною, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с.Раковець, вулиця Лісова, будинок 1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1191357346236;

3. В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) залишити без змін.

4. Справу №20/906/43-Б/13-Г (906/141/21) повернути до Господарського суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.