СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року м. Харків Справа № 917/1827/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Київським районним судом м. Полтави та в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вх. № 795 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1827/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., повний текст рішення складено 07.07.2022)
за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м.Полтава,
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21", м.Полтава,
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2020 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21" 268 566,10 грн, з яких: 250 321, 86 грн - основний борг за послуги з водопостачання та водовідведення згідно договору №119-1 від 13.11.2014 за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року; 10 253, 43 грн - інфляційні збитки та 7 990, 81 грн - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21" витрати на правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки позивачем взагалі не доведено належними та допустимими доказами існування різниці в показниках обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку та індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників, доводи з приводу необхідності досягнення відповідної суми є неправомірними. Вказане є додатковим свідченням безпідставності позовних вимог. В зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення суми основного боргу в сумі 250 321,86 грн. Враховуючи безпідставність позову в частині стягнення основної суми боргу, судом відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1827/20, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Скарга обґрунтована тим, що оскільки до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" відповідачем не надано ані належним чином оформлене рішення співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м.Полтава, б-р Богдана Хмельницького, 21 про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем послуг, ані належним чином оформленого рішення про порядок розподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі послуги, нарахування різниці між обсягами наданих послуг здійснювалося відповідно до умов договору.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги підписаний обома сторонами без заперечень та зауважень акт звірки взаємних розрахунків з водопостачання та водовідведення від 14.11.2018, відповідно до якого уповноважений представник ОСББ "Богдана Хмельницького 21" своїм підписом підтвердив заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 129353,09 грн. Вказана сума заборгованості повністю співпадає з наданою до суду разом з позовною заявою інформацією щодо вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення ОСББ "Богдана Хмельницького 21" за 2016-2020 роки.
Посилається на те, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік" бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків. А чому такий бухгалтер не вказав своєї посади та свого прізвища позивач не може та не повинен знати. Окрім того, звертає увагу, що в акті звірки від 14.11.2018 на підписі бухгалтера стоїть відтиск печатки ОСББ "Богдана Хмельницького 21".
Щодо того, що рахунки складені позивачем в односторонньому порядку та не погоджені відповідачем, а також щодо того, що зазначення у них даних про існування боргу за попередні періоди не є належним доказом, повідомляє, що матеріали справи містять копію рахунку №295-08 від 31.08.2020 з відміткою про отримання його головою ОСББ Дерев`янко В.А. з датою його отримання та підписом. Рахунок містить інформацію не тільки про помісячний платіж, а й про заборгованість у розмірі 242289,20 грн, отже відповідач знав про існування та розмір заборгованості, але не вчиняв жодних дій для її врегулювання.
17.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4473), в якому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21" просить у задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" відмовити, рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1827/20 залишити без змін, посилаючись на те, що належними та допустимими доказами спожитої води є акти зняття показників обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку за 2016-2020 роки, як загально будинкового, так і кожної квартири/приміщення окремо. Позивач надав лише частину таких актів по загальнобудинковому водолічильнику, по квартирам/приміщенням відсутні взагалі вищевказані акти. Розрахунки наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по ОСББ "Богдана Хмельницького 21" не є належними докази, оскільки не мають графи "показники лічильника", а мають лише обсяги використаної води. Рахунки також не є належними доказами, оскільки за своєю природою рахунок на оплату є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носять інформативний характер. Таким чином, як зазначає відповідач, за відсутності первинних документів, надані позивачем рахунки та акти звірки самі по собі не можуть бути належними доказами надання послуг за період 2016-2020 роки, оскільки складені позивачем в односторонньому порядку та не погоджені відповідачем. Також надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, розмір якого складає 5000,00 грн, який просить покласти на позивача.
Колегія суддів у судовому засіданні 10.11.2022 перевірила повноваження представника позивача. Оригінал довіреності №29 від 08.11.2022 на ім`я Купріян К.І. був перевірений секретарем Київського районного суду м. Полтави, копію довіреності направлено до суду апеляційної інстанції.
Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київським районним судом м. Полтави підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.11.2014 між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (водоканал) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21" (абонент) було укладено договір №119-1 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, згідно з умовами якого предметом цього договору є комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до п.1.2 договору водоканал зобов`язується своєчасно надавати абоненту відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а абонент зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно з п.1.3 договору об`єктом користування послугами є житловий будинок (180 квартир, з вбудованими-прибудованими офісними приміщеннями, насосною станцією та побутовою кімнатою), бульвар Богдана Хмельницького, 21.
Пунктом 1.4. договору визначено, що характеристика об`єкта надання послуг визначена відповідно до додатку № 1 та проекту.
Характеристика засобів обліку води відповідно до акту про прийняття до розрахунків приладів обліку води (п.1.5 договору).
За змістом п.2.1 договору розрахунки за воду, використану абонентом і прийняті від нього стічні води здійснюються згідно із главами 3, 5 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України".
Відповідно до п.2.2. договору вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначається водоканалом по тарифам регульованим (встановленим) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Строк введення та дія їх визначається уповноваженими законодавством України органами влади.
На момент укладання договору тарифи на послуги становили:
1) з централізованого водопостачання - 5,844 грн/м3 з урахуванням ПДВ;
2) з централізованого водовідведення - 4,68 грн/м3 з урахуванням ПДВ.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що у разі зміни тарифів, діючих на час укладання договору, оплата абонентом за фактично отримані послуги здійснюється за новими тарифами з дня їх введення в дію без зміни всіх інших умов договору. Документом, підтверджуючим зміну тарифів являється виставлений водоканалом рахунок за послуги водопостачання та водовідведення абоненту.
Згідно з п.2.7 договору облік кількості використаної абонентом води здійснюється за показниками загальнобудинкового водолічильника. Зняття показників водолічильника здійснюється один раз на місяць. Кількість використаної води по житловому будинку розраховується як різниця показників, а саме від показників загального лічильника віднімаються показники водолічильників, встановлених в приміщеннях юридичних та фізичних осіб-підприємців, які є власниками, або орендарями приміщень у цьому будинку та сумарних витрат води за показниками усіх квартирних засобів обліку.
Облік кількості стічних вод, що надходять до каналізаційної мережі водоканалу, здійснюється за кількістю води, що надходить абоненту з комунального водопроводу (додаток № 1) (п. 2.10 договору).
Відповідно до п.3.1 договору послуги оплачуються в безготівкові формі на рахунок водоканалу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 3.3 договору визначено, що всі грошові кошти абонента, що надходять на розрахунковий рахунок водоканалу, незалежно від призначення платежу, розподіляються в наступній послідовності:
а) погашення боргових зобов`язань;
б) оплата поточних платежів;
в) оплата пені (якщо вона є);
г ) відшкодування збитків, що нанесені водоканалу (якщо вони є);
д) частина грошових коштів, що залишилась (якщо вона є), вважається передплатою.
Згідно з п. 3.5 договору у разі несвоєчасного перерахування коштів за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення абонент сплачує водоканалу пеню в установленому законодавством розмірі.
Відповідно до умов п. 4.2.1 договору абонент зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Даний договір вважається укладеним з дня його підписання і діє до 31.12.2015. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).
Відповідно до листа позивача №39 від 17.01.2018 у 12 квартирах відсутні засоби обліку води та не є на прямих розрахунках з Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал".
За твердженням позивача, відповідач всупереч умовам договору систематично порушує строк оплати за послуги, внаслідок чого станом на 23.09.2020 останній має заборгованість по сплаті за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 250 321,86 грн за період 2016-2020 роки.
Як зазначає позивач, ним було виконано розрахунок наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по ОСББ "Богдана Хмельницького 21" за 2016-2020 роки відповідно до пункту 2.7 договору, на підтвердження чого надано інформацію про обсяги нарахувань абонентів юридичних осіб та розрахунок наданих послуг з централізованого водопостачання поквартирно. Також, було направлено на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 25.06.2020, який був отриманий відповідачем 03.07.2020, однак залишений останнім без реагування.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.03.2022 у справі було призначено економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:
1. Чи підтверджується документально розмір заявленої КП ПОР "Полтававодоканал" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, наданих Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року включно (станом на 23.09.2020)?
2. В якому об`ємі та на яку суму КП ПОР "Полтававодоканал" надано послуги з водопостачання та водовідведення Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, за період з лютого 2016 р по серпень 2020 р, включно (станом на 23.09.2020)?
За результатами проведеної Національним науковим центром "Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса" експертизи № 5898/23694-23696 від 28.09.2021, експертом встановлено:
- по першому питанню: розмір заявленої КП ПОР "Полтававодоканал" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, наданих ОСББ "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року, документально підтверджується в сумі 250 321,86 грн.
В обсязі наданих документів та в межах компетенції судового експерта-економіста розмір заявленої КП ПОР "Полтававодоканал" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, наданих ОСББ "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявність пільг у мешканців будинку, підтвердити документально включно станом на 23.09.2020 не надається за можливе з причин наведених у дослідницькій частин;
- по другому питанню: сума КП ПОР "Полтававодоканал" наданих послуг з водопостачання та водовідведення ОСББ "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявність пільг у мешканців будинку за період з лютого 2016 р по серпень 2020 р документально підтверджується в загальній кількості 79005,6 м.куб. на загальну суму 254 359,94 грн.
В обсязі наданих документів та в межах компетенції судового експерта-економіста в якому об`ємі та на яку суму КП ПОР "Полтававодоканал" надано послуги з водопостачання та водовідведення ОСББ "Богдана Хмельницького 21" з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявність пільг у мешканців будинку, підтвердити документально включно станом на 23.09.2020 не надається за можливе з причин наведених у дослідницькій частин.
21.06.2022 Господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами, зокрема, є комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно з частинами 2, 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об`єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу".
Стаття 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб`єктами, що надають послуги.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила), регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Згідно з п. 9 Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.
Відповідно до п. 10 Правил оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Пунктом 11 Правил передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках, зокрема: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу).
Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця (п. 14 Правил).
Відповідно до п.18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.
Пунктом 20 Правил визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно з п. 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу (п. 22 Правил).
Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
В окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку (п. 3.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України).
Згідно з п. 3.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII, п.6 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, що кореспондується зі статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV та Правилами надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води та водовідведення № 630 від 21.07.2005, що діяли на момент укладення договору між сторонами по справі.
У зв`язку із набуттям чинності Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690, сторони відносин у сфері водопостачання та водовідведення зобов`язані привести договірні відносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення у відповідність до вимог цих нормативних актів.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про житлово-комунальні послуги в редакції від 07.06.2018, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.
Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
До затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради (або іншим органом - суб`єктом владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг).
Не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, договір про надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення №119-1 від 13 листопада 2014 року є чинним до укладення нового договору.
Що стосується укладення нового договору про надання послуг з водопостачання, то Закон передбачає можливість співвласнику вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, зокрема, з водопостачання та водовідведення.
Оскільки співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Полтава, б-р Богдана Хмельницького, 21, рішення про вибір моделі організації договірних відносин з КП ПОР "Полтававодоканал" не прийнято, позивач до 01.05.2020, як виконавець комунальних послуг, зобов`язаний був укласти із співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Полтава, б-р Богдана Хмельницького, 21, (фізичними та юридичними особами) індивідуальні типові договори про надання відповідних комунальних послуг. Доказів укладання таких договорів суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг - їх потребують члени об`єднання. У зв`язку з цим статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що за новою термінологією, запровадженою Законом України «Про житлово-комунальні послуги», терміну «постачальник» комунальних послуг відповідають терміни «виконавець» та «виробник», а терміну «замовник (абонент)» - термін «споживач».
Тобто, з визначеного Законом України «Про житлово-комунальні послуги» переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати у ролі споживача - як колективний замовник (абонент), що і мало місце у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 910/14142/17.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги підписаний обома сторонами без заперечень та зауважень акт звірки взаємних розрахунків з водопостачання та водовідведення від 14.11.2018, відповідно до якого уповноважений представник ОСББ "Богдана Хмельницького 21" своїм підписом підтвердив заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 129353,09 грн.
Однак, колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені посилання апелянта, з огляду на те, що як вбачається з наданого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 14.11.2018 на суму 129353,09 грн, акт підписаний з боку позивача та містить печатку КП ПОР "Полтававодоканал", проте з боку відповідача акт містить лише підпис, однак не містить прізвища особи яка його підписала від імені відповідача та її посади. Відповідач заперечує підписання даного акту, в зв`язку з чим він не може бути належним доказом визнання відповідачем заборгованості, чому була надана оцінка судом першої інстанції. Доводи щодо підписання даного акту бухгалтером відповідача не підтверджено жодними доказами, наявними в матеріалах справи.
Акт звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 25.06.2020 на суму 252962,39 грн, який доданий позивачем до матеріалів справи, підписаний лише позивачем, тому також не може бути доказом визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у наведеному розмірі.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, надані до матеріалів справи рахунки на оплату є документами, які містять платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носять інформаційний характер. За відсутності первинних документів, надані позивачем рахунки та акт звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 14.11.2018 та від 25.06.2020, самі по собі не можуть бути належним доказом надання послуг за період 2016-2020 років, оскільки складені позивачем в односторонньому порядку та не погоджені відповідачем.
Крім того, надані позивачем до матеріалів справи рахунки на оплату за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року, не є належними доказами обізнаності відповідача з зазначеною заборгованістю, оскільки позивачем не надано доказів направлення (вручення) наведених рахунків відповідачу, крім рахунку №295-08 від 31.08.2020, на якому міститься напис про його отримання головою ОСББ Дерев`янко 03.09.2020 та наявний підпис.
Відповідно до листа КП ПОР "Полтававодоканал" від 17.01.2018 №39, наданого у відповідь на лист ОСББ "Богдана Хмельницького 21" №17 від 15.12.2017, на прямому розрахунку із позивачем не перебували 12 квартир (в яких відсутні засоби обліку води).
З листа КП ПОР "Полтававодоканал" від 15.12.2020 №1713, наданого у відповідь на адвокатський запит за вих.№01-07/12 від 07.12.2020, вбачається, що у багатоквартирному будинку за адресою: м.Полтава, б-р Б.Хмельницького, 21 відсутні квартирні засоби обліку води в квартирах 51, 56, 58, 62 та 89.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, що у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Отже, інші квартири перебували на прямому розрахунку із позивачем і під час розрахунку вартості наданих послуг обсяг спожитої води особами, що знаходяться на прямому розрахунку із позивачем, мав бути вирахуваний із загального показника.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо мешканців будинку, які користуються пільгами з оплати водопостачання та водовідведення та довідки щодо кількості осіб які проживають у квартирах які не знаходяться на прямих розрахунках з позивачем.
Необхідність врахування показань поквартирних лічильників та пільг мешканців будинку встановлена п. 22 Правил.
Умовами п.2.7 договору передбачено, що облік кількості використаної відповідачем води здійснюється за показниками загальнобудинкового водолічильника. Зняття показників водолічильника здійснюється один раз на місяць. Кількість використаної води по житловому будинку розраховується як різниця показників, а саме від показників загального лічильника віднімаються показники водолічильників, встановлених в приміщеннях юридичних та фізичних осіб-підприємців, які є власниками, або орендарями приміщень у цьому будинку та сумарних витрат води за показниками усіх квартирних засобів обліку.
Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження виконання умов п.2.7 договору як щодо зняття один раз на місяць показників водолічильника, так і щодо визначення в установленому порядку кількості використаної води по житловому будинку.
Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування різниці в показниках обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку та індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників. Стверджуючи про існування відмінностей в обсязі споживання води Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" повинно надати письмове підтвердження такої розбіжності, зокрема у спосіб передбачений пунктами 14-16 Правил.
Проте, на підтвердження існування відповідної різниці, позивачем не додано до позовної заяви щомісячних актів зняття показників обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку за спірний період.
Позивачем долучено лише акти зняття контрольних показів лічильника за 27.09.2018, 27.11.2018, 25.06.2020, 24.07.2020, 25.08.2020, 25.09.2020. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що акт від 27.09.2018 не містить прізвища особи яка його підписала від імені відповідача та її посади, а акт від 27.11.2018 підписаний лише представником КП ПОР "Полтававодоканал".
Пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 передбачено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
З матеріалів справи вбачається, що повірка приладів обліку була здійснена 20.04.2011, на підтвердження чого позивачем надано акт про прийняття до розрахунків приладів обліку води від 20.04.2011, зі змісту якого вбачається, що наступна повірка приладів обліку води повинна бути проведена до 21.01.2014.
Також в матеріалах справи наявний акт про прийняття до розрахунків приладів обліку від 12.08.2019, в якому вказано, що наступний термін дії повірки приладів обліку води до 09.07.2023.
Докази повірки приладів обліку за період з 21.01.2014 по 11.08.2019 в матеріалах справи відсутні.
Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції при розгляді справи за клопотанням відповідача призначалася економічна експертиза, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, за результатами якої був зроблений висновок №58987/23694-23696.
Обґрунтовуючи свій висновок, в мотивувальній частині експерт зазначив про відсутність в матеріалах справи:
-облікових документів щодо обсягів водопостачання та водовідведення, заборгованості, нарахування та оплати за водопостачання та водовідведення по абонентам квартир, наведених в додатку до листа КП ПОР "Полтававодоканал" від 17.01.2018 №39, у яких відсутні засоби обліку води та які не є на прямих розрахунках з КП ПОР "Полтававодоканал" за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року, включно станом на 23.09.2020;
-оборотно-сальдових відомостей з обліку розрахунків між КП ПОР "Полтававодоканал" та ОСББ "Богдана Хмельницького 21" за водопостачання та водовідведення за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року, включно станом на 23.09.2020, в зв`язку з чим не можливо співставити дані вищевказаних рахунків, розрахунків та інформацій КП ПОР "Полтававодоканал" за водопостачання та водовідведення ОСББ "Богдана Хмельницького 21" за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року, включно станом на 23.09.2020, з даними бухгалтерського обліку.
- актів звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення за період з лютого 2016 року по серпень 2020 року, включно станом на 23.09.2020, крім актів звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення станом на 01.11.2018 та 01.06.2020.
У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи та не надання первинних бухгалтерських документів і регістрів бухгалтерського обліку щодо розрахунків між КП ПОР "Полтававодоканал" та ОСББ "Богдана Хмельницького 21" за водопостачання та водовідведення станом на 23.09.2020 в обсязі наданих документів та в межах компетенції судового експерта-економіста не видалось за можливе підтвердити документально:
- розмір заявленої КП ПОР "Полтававодоканал" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, наданих ОСББ "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, включно станом на 23.09.2020;
- в якому об`ємі та на яку суму КП ПОР "Полтававодоканал" надано послуги з водопостачання та водовідведення ОСББ "Богдана Хмельницького 21", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, включно станом на 23.09.2020.
Як зазначено у висновку, питання щодо законності здійснення розрахунків, застосування норм споживання та цін, а також повноти нарахування КП ПОР "Полтававодоканал" за надані послуги водопостачання та водовідведення ОСББ "Богдана Хмельницького 21" не досліджувались, у зв`язку з тим, що передбачають встановлення фактичних обставин справи та надання правової оцінки документам, що не відноситься до компетенції судового експерта-економіста та не потребує спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений висновок, з урахуванням його мотивувальної частини, не містить відповіді на порушені питання, оскільки експертом було досліджено цифровий ряд і фактично здійснено математичну вірність розрахунку позивача, в зв`язку з чим правомірно не врахований місцевим господарським судом при винесенні рішення.
Як свідчать матеріали справи, 21.06.2022 від відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності (вх.№3998), в якому відповідач просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності за період з 01.02.2016 до 16.11.2017 щодо вимоги про стягнення суми основного боргу на суму 98252,27 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині; застосувати наслідки спливу строків позовної давності за період до 16.11.2019 щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат на суму 10077,59 грн і 3% річних на суму 7436,08 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 ст.267 ЦК України).
За змістом ст.256, ч.1 ст.261 ЦК України застосування позовної давності можливе лише за наявності порушення відповідачем прав позивача. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо ж судом встановлено, що відповідачем не порушено право позивача, то застосування строку позовної давності неможливе, а необхідно відмовляти у задоволенні позовних вимог саме з підстав необґрунтованості позовних вимог.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.
Аналогічні висновки викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 902/326/16, від 19.06.2019 у справі № 905/1331/18, та від 30.04.2020 у справі № 19/49-10.
Оскільки позивачем взагалі не доведено належними та допустимими доказами існування різниці в показниках обсягу спожитого об`єму води за даними будинкового засобу обліку та індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в позові в частині стягнення суми основного боргу в сумі 250 321,86 грн.
Враховуючи безпідставність позову в частині стягнення основної суми боргу, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Як свідчать матеріали справи, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№4473 від 17.08.2022) просив понесені судові витрати (витрати на правничу допомогу) у розмірі 5000,00 грн покласти на позивача.
На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відповідач надав копію: договору №02 про надання правової допомоги від 04.08.2022, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1093105 від 09.08.2022, розрахунку надання правової допомоги на суму 5000,00 грн, акту прийому-передачі виконаних робіт від 09.08.2022, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Борзовець О.В., платіжного доручення №639 від 09.08.2022 на суму 5000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, 04.08.2022 між ОСББ "Богдана Хмельницького 21", клієнтом, та адвокатським об`єднанням "Гарант", виконавцем, укладено договір №02 про надання правової допомоги, згідно з умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу щодо представництва інтересів клієнта в межах апеляційного розгляду справи №917/1827/20.
Відповідно до п.4.1 договору юридичну допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, що дорівнює 5000,00 грн.
Згідно з п.4.2 договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що при розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п.4.1 даного договору, враховується час, витрачений виконавцем.
За змістом п.4.4 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої виконавцем юридичної допомоги і її вартість.
Сума, вказана в п.4.1 даного договору, є гонораром виконавця за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.7 договору).
Відповідно до п.7.1 договору даний договір укладений на строк до повного виконання та набирає чинності з моменту його підписання.
Зі змісту розрахунку надання правової допомоги вбачається, що адвокатським об`єднанням надано відповідачу правову допомогу наступного характеру:
-юридичні консультації щодо суті спірних правовідносин в межах розгляду справи 0,5 год на суму 500,00 грн;
-опрацювання апеляційної скарги, аналіз аргументів апелянта, опрацювання нормативної бази, національної судової практики, вироблення стратегії ведення справи 2 год. на суму 2000,00 грн;
-підготовка процесуальних документів 2,5 год. на суму 2500,00 грн.
За платіжним дорученням №639 від 09.08.2022 ОСББ "Богдана Хмельницького 21" перерахувало адвокатському об`єднанню "Гарант" 5000,00 грн згідно рахунку 02/22 про надання юридичних (адвокатських) послуг.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 09.08.2022 адвокатським об`єднанням витрачено 5 год., загальна сума робіт- 5000,00 грн. Як зазначено в акті, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт не має. Кошти в сумі 5000,00 грн ОСББ "Богдана Хмельницького 21" оплатило, а адвокатське об`єднання отримало.
Згідно зі ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до частин першої, другої ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).
За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Такі докази, відповідно до частини першої ст.86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Представник позивача у судовому засіданні залишив клопотання відповідача щодо стягнення з нього 5000,00 грн витрат на правничу допомогу на розсуд суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає витрати відповідача на професійну правничу допомогу, пов`язану з представництвом інтересів ОСББ "Богдана Хмельницького 21" в суді апеляційної інстанції на суму 5000,00 грн, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що за результатами розгляду апеляційної скарги підлягають покладенню на позивача.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1827/20 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1827/20 залишити без змін.
Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал" (36020, м. Полтава, вул. П. Орлика, 40а, код ЄДРПОУ 03361661) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богдана Хмельницького 21" (36004, м. Полтава, б-р Богдана Хмельницького, 21, код ЄДРПОУ 37115501) 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Повернути справу №917/1827/20 до Господарського суду Полтавської області для видачі наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.11.2022
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2022 |
Оприлюднено | 23.11.2022 |
Номер документу | 107427294 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Білоусова Ярослава Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні