Ухвала

від 17.11.2022 по справі 910/6144/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.11.2022Справа № 910/6144/18За заявою Київської міської ради про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі

За позовом Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Фізичної особи-підприємця Гопки Олександра Івановича

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП НЕРУХОМІСТЬ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1.Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація

2.Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"

про визнання недійсним договору та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

Суддя Усатенко І.В.

Представники:

Від прокуратури: Вакулюк Д.С.

Від позивача: Трохимчук В.С.

Від відповідачів: не з`явились

Від третіх осіб: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Київська місцева прокуратура № 5 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Гопки Олександра Івановича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП НЕРУХОМІСТЬ" про: визнання недійсним договору від 10.06.2016 оренди нежитлового приміщення, який укладений ТОВ "ТОП НЕРУХОМІСТЬ" та Підприємцем; зобов`язання Підприємця усунути перешкоди Раді у користуванні майном територіальної громади м. Києва, а саме, приміщення № 41 площею 134,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Йорданська (Лайоша Гавро), 14-А у Оболонському районі м. Києва, шляхом виселення Підприємця із вказаного приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення №41 по вул. Йорданський (Л.Гавро), 14-а у м. Києві, площею 134,4 кв.м, укладений 10.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП НЕРУХОМІСТЬ" та Фізичною особою-підприємцем Гопкою Олександром Івановичем; виселити Фізичну особу - підприємця Гопку Олександра Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення №41 площею 134,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Йорданська (Лайоша Гавро), 14-А в Оболонському районі м. Києва; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП НЕРУХОМІСТЬ" (04210, м. Київ, вул. Йорданська, буд.14-А, приміщення, 41, ідентифікаційний код 40441453) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.; стягнути з Фізичної особи - підприємця Гопки Олександра Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір в сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп.

12.01.2021 на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.

04.11.2022 через канцелярію суду від Київської міської ради надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу.

Ухвалою суду від 08.11.2022 заяву про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу призначено до розгляду в судовому засіданні 17.11.2022.

В судове засідання 17.11.2022 представники відповідачів та третіх осіб не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви по суті.

В судовому засіданні 17.11.2022 представники позивача та прокуратури підтримали заяву про поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1. ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з тексту наказу від 12.01.2021, строк на пред`явлення якого просить поновити позивач, наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 05.01.2024.

Оскільки, строк пред`явлення наказу станом на день розгляду даної заяви не пропущений, то він не підлягає поновленню.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні його заяви про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, в зв`язку з її необгрунтованістю.

Розглянувши заяву про видачу дублікату наказу у справі №910/6144/18, суд зазначає наступне.

Як вбачається з заяви позивача та доданих документів, оригінал наказу від 12.01.2021 № 910/6144/18 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження мав бути направлений до Оболонського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте помилково був скерований до Подільського районного ВДВС міста Києва. На запити позивача, направлені до Оболонського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Подільського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надходження заяви про відкриття виконавчого провадження, з долученим до неї оригіналом наказу від 12.01.2021 № 910/6144/18 позивачу відповіді надані не були. Вказані обставини свідчать про втрату виконавчого документу.

Як уже було встановлено судом, в наказі Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 № 910/6144/18 про виселення Фізичної особи - підприємця Гопки Олександра Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення №41 площею 134,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Йорданська (Лайоша Гавро), 14-А в Оболонському районі м. Києва вказано, що наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 05.01.2024. Отже строк пред`явлення наказу від 12.01.2021 № 910/6144/18 не сплинув.

Згідно практики Верховного Суду стягувач не зобов`язаний обгрунтовувати свою заяву та наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі дублікату наказу є обставини втрати цього наказу, про що було зазначено заявником.

Із заявою про видачу дублікату наказу позивач звернувся до спливу строку для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

З огляду на вказане судом встановлено, що оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 № 910/6144/18 втрачено, а строк пред`явлення його до виконання не сплинув, то заява про видачу дублікату наказу підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ч. 2 ст. 232, ст. ст. 233, 234, 235, п. 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Київській міській раді у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

2. Заяву Київської міської ради про видачу дублікату виконавчого документу задовольнити.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 № 910/6144/18 про виселення Фізичної особи - підприємця Гопки Олександра Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення № 41 площею 134,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Йорданська (Лайоша Гавро), 14-А в Оболонському районі м. Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Усатенко