Рішення

від 22.11.2022 по справі 182/64/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/64/22

Провадження № 2/0182/1145/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.11.2022 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багрової А.Г.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представник позивача адвокат Луньов С.М., що діє на підставі ордеру серія ЗП №091285 від 02.11.2020 року, договору про надання правової допомоги від 29.08.2020 року (а.с.9, 33-36).

Заяви по суті справи.

Представник позивача адвокат Луньов С.М. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ „Атлант та просить суд розірвати укладений договір оренди землі від 09.07.2015 року та припинити ТОВ „Атлант право користування земельною ділянкою площею 3,15 га, кадастровий номер 1222981000:04:002:0149, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 , стягнути з ТОВ „Атлант заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 8894,37 грн.(а.с. 2-8).

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,15 га, кадастровий номер 1222981000:04:002:0149, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. 09.07.2015 року він уклав з ТОВ „Атлант договір оренди зазначеної земельної ділянки. За умовами п.5 договору сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76802,15 грн. П.9 умов договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розміром 3% від нормативно грошової оцінки в сумі 2304,06 грн. Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати. За період з 2015 року до листопада 2021 року було застосовано збільшення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в договорі ( за 2015 рік в 2016 році було проведено індексацію із застосуванням коефіцієнту 1,2) тобто розмір нормативно-грошової оцінки землі за період з 2015 по 2021 роки змінювався : 2015=76802,15; 2016 2021=92162,58. Тому розмір орендної плати оренди землі мав складати у 2015 році 2304,06 грн; з 2016 року по 2021 рік - 2764,88 грн. Крім того, згідно даних Державної служби статистики України індекс інфляції з 2015 року змінювався та становив за 2015 рік 143,3%, за 2016 112,4%, за 2017 рік 113,7%, за 2018 рік 109,8 %, за 2019 104,1 %, за 2020 рік 105,0%, за січень-листопад 2021 року 109,4%. П.10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Таким чином розмір орендної плати з урахуванням індексів інфляції повинен був складати: за 2015 рік 3301,72, за 2016 рік 4453,37, за 2017 рік 5063,48, за 2018 рік 5559,70 , за 2019 рік 5787,65, за 2020 рік 6077,03, за 2021 рік 6648,27. Відповідач порушив свої зобов`язання щодо повного розрахунку з урахуванням наведених розмірів орендної плати з моменту його укладення та, відповідно, нехтував його обов`язками, закріпленими у п.5,9,10,11 Договору оренди землі, які є істотними умовами. Позивач за період з 2018 року по 2020 рік отримав орендну плату від відповідача у 2018 році в розмірі 2765 грн., у 2019 році 2765 грн., у 2020 році 3000 грн. Таким чином, відповідачем не отримано орендну плату за три роки в розмірі 8894,37 грн. Крім того, відповідачем не в повному обсязі здійснено нарахування та сплату податків до відповідних бюджетів, які підлягають сплаті з доходів, які отримуються ОСОБА_1 від надання в оренду земельної ділянки. На неодноразові звернення до Відповідача про здійснення повного розрахунку за Договором оренди землі останній не відповідає та про збільшення виплат і погашення боргу розмовляти не хоче.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 47-49).

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,15 га, кадастровий номер 1222981000:04:002:0149 на підставі права власності зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Договір оренди землі був підписаний 09.07.2015 року на 10 років та зареєстрований 31.08.2015 року. ОСОБА_1 до Товариства не звертався із заявами про дострокове розірвання договору. Позовні вимоги майнового характеру на суму 8894,37 грн. , що нібито не сплачені пайщикові за останні три роки, не відповідає дійсності. В договорі оренди розмір орендної плати визначено 2304,06 грн на рік та обчислюється з урахуванням індексу інфляції. Виплати проводяться раз на рік не пізніше 01 листопада кожного звітного року Індекс інфляції за 2018 рік становив 109,8%, звідси орендна плата за 2018 рік становить 2529,85 грн. Індекс інфляції за 2019 рік становив 104,1%, звідси орендна плата за 2019 рік становить 2398,53 грн. Індекс інфляції за 2020 рік становив 104,5%, звідси орендна плата за 2020 рік становить 2407,74 грн. Всього товариство за договором мало сплатити ОСОБА_1 7336,12 грн. Однак, позивачу було виплачено орендну плату за 2018 рік в розмірі 2765 грн., за 2019 рік в розмірі 2765 грн., за 2020 рік в сумі 3000 грн. Отже, ОСОБА_1 всього за три роки орендну плату за землю отримав в розмірі 8530 грн. не зважаючи на те, що додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати товариство з ним не укладало. Вважає, що ОСОБА_1 повинен бути особисто присутнім при розгляді справи, оскільки він не знає, що подавав позовну заяву на товариство. Враховуючи викладене представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи учасниками не подавалось.

Процесуальні дії у справ.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року позовну заяву залишено без руху (а.с.13)

Ухвалою суду від 07.02.2022 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.38)

Судом встановлено.

Позовна заява мотивована тим, що всупереч статі 21 Закону України „Про оренду землі ТОВ „Атлант сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди землі від 09.07.2015 року без проведення її індексації та індексу інфляції, що є підставою для розірвання договору оренди.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,15 га, кадастровий номер 1222981000:04:002:0149, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області(а.с. 22-24)

09.07.2015 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ „Атлант договір оренди вказаної земельної ділянки, який 31.08.2015 року був зареєстрований в державному реєстрі речових прав на земельну ділянку (а.с.20-24).

П.38 Договору сторони передбачили, що дія цього договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимоги однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. П.39 Договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

За змістом пункту 5 Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76802,15 грн.

П.9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розміром 3% від нормативної грошової оцінки в сумі 2304,06 грн.

П.10 в договорі сторонами визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється за урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до висновку щодо застосування норми права, викладеного в. п. 66 Постанови ВС від 16.03.2020 року по справі № 922/1658/19 , колегія суддів судової плати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин положення ст. 21 Закону України „Про оренду землі необхідно застосовувати у такий спосіб: Нормамистатті 21 Закону України "Про оренду землі"визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положеньстатті 21 Закону України "Про оренду землі"та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Правовідносини позивача з ТОВ „Атлант є договірними. Розмір орендної плати за умовами п.10 договору оренди землі має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції. Існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативно грошової оцінки земель згідно з умовами договору не передбачено.

Індексація нормативно грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

За загальним правилом індексувати необхідно лише орендне плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватись, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативно грошової оцінки не визначена у договорі, то індексується лише орендна плата.

Таким чином, суд дійшов до висновку , що розмір орендної плати за умовами п.9,10 договору оренди від 09.07.2015 року має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а доводи представника позивача , що нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставними, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

У договорі оренди землі від 09.07.2015 року орендна плата визначена у сумі 2304,06 грн. на рік та обчислюється з урахуванням індексів інфляції. Виплата проводиться раз на рік не пізніше 1 листопада кожного звітного року. Про обчислення орендної плати за землю з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі не йдеться.

У такому разі орендну плату слід проіндексувати.

Як вбачається зі змісту позовних вимог представник позивача вказує, що за 2018-2020 роки відповідачем сплачено ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 8530 грн.

За інформацією Держстату, індекс інфляції за 2017 рік становив 113,7 %. Звідси розрахуємо орендну плату за 2018 рік:

розмір орендної плати встановлений договором 2304,06 грн. х 113,7 % = 2619,72 грн.

За інформацією Держстату, індекс інфляції за 2018 рік становив 109,8%. Звідси розрахуємо орендну плату за 2019 рік:

розмір орендної плати встановлений договором 2304,06 грн. х 109,8 % = 2529,86 грн.

За інформацією Держстату, індекс інфляції за 2019 рік становив 104,1 %. Звідси розрахуємо орендну плату за 2020 рік:

розмір орендної плати встановлений договором 2304,06 грн. х 104,1 % = 2398,53 грн.

Всього з 2018 року по 2020 рік включно ТОВ „Атлант мав сплатити ОСОБА_1 орендну плату за умовами договору оренди землі в розмірі : 7548,11 грн.

Натомість, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 отримав орендну плату в розмірі 8530 грн., доказів того, що з цієї суми ТОВ „Атлант не було перераховано податки, представником позивача не надано.

Таким чином доводи представника позивача, що відповідач допустив систематичну несплату орендної плати є безпідставними, оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, тому посилання про сплату відповідачем орендної плати не в повному обсязі є необґрунтованим

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними відповідно до положень ст. ст. 12,81 ЦПК України, а підстав для розірвання договору оренди землі від 09.07.2015 року і стягнення заборгованості по орендній платі немає.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст.4,5, 10, 12,1376-83,263-265,268,273,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повне рішення складено 22.11.2022 року

Дані про учасників справи.

ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлант ЄДРПОУ 30831802, зареєстроване місце знаходження за адресою : 53263, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Борисівка, вул. Центральна, буд. 119-А.

Суддя: А. Г. Багрова