Рішення

від 21.11.2022 по справі 725/5876/22

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/5876/22

Номер провадження 2-а/725/118/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2022 року м.Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівців

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Пентелюк П.І.,

представника позивача - Бобика Й.Б.,

представника відповідача - Рачук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Чернівецької митниці Державної митної служби, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248М, про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.10.2022 року звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною позовною заявою, в якій стверджує, що 23.02.2022 року, начальником Чернівецької митниці Держмитслужби - Товт М.Й. винесена постанова по справі про порушення митних правил № 0064/40800/22 від 23.02.2022 року, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 708 644,70 грн.

Вказує, що на думку митниці він як декларант товару вчинив дії, що призвели до недобору суми митних платежів, а саме шляхом подання до митного органу під час здійснення митних платежів документів, що містять неправдиві відомості про вартість переміщуваних товарів.

Даний факт став підставою для притягнення його до відповідальності за порушення митних правил , передбачених ст. 485 МК України.

Вважає наведене вище рішення службової особи органу владних повноважень є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам МК України, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним з наступних підстав. Оскаржувана постанова винесена на підставі Акту невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» законодавства з питань митної справи. Висновок про заниження вартості вантажу відповідач робить виходячи з отриманих документів від правоохоронного органу НАБУ, які не відповідають фактичним обставинам справи. Надана інформація від правоохоронного органу отримана в межах розслідування кримінального провадження є матеріалами такого провадження і має значення у сукупності з іншими матеріалами, що визначається у кінцевому рішенні по справі, а саме у постанові про закриття провадження у разі відсутності події або складу злочину, або у вироку суду після розгляду справи по суті. В будь якому випадку інформація отримана правоохоронним органом не може бути за замовчуванням об`єктивною і достовірною, оскільки джерело інформації може бути зацікавленим в наданні неповної або неправдивої інформації. В даному випадку використана інформація, яку продавець товару надав до митних органів Румунії, а не інформація офіційних органів влади Румунії. Зазначає, що на противагу інформації, яку надав позивач як декларант, до митних органів України, разом з товаром була перевірена і підтверджена по факту порівняння даних з фактичним товаром під час митного огляду в день перетину кордону. Крім того оформлення митної декларації від 03.10.2018 року ІМ40 ДЕ №408150/2018/019798 відбувалось на підставі тих даних які позивач отримав від продавця, заявлена вартість повністю відповідала тій вартості яка була зазначена в інвойсі № 002698 від 29.09.2018 року, виставленим продавцем та узгоджена між сторонами договору раніше. Саме на підставі цієї інформації було здійснено придбання валюти та здійснений розрахунок за поставлений товар. При оформлені митної декларації ГМ40 ДЕ №408150/2018/019798, була заявлена митна вартість яку митний орган визнав і дозволив випуск товару у вільний обіг. Виходячи з приписів ст.52 та 54 Митного кодексу України, митний орган не тільки мав право, а ще і був зобов`язаний проконтролювати заявлену декларантом митну вартість, та за певних підстав мав обов`язок здійснити коригування заявленої вартості товарів, що відповідно зроблено не було. Зазначає, що при поданні митної декларації заявлялись товари широко вжитку, митна вартість яких є достатньо поширеною, що не складало труднощів перевірити їх митну вартість. В даному випадку митна вартість була перевірена, узгоджена, а товари випущені у вільний обіг. Таким чином вважає, що він діяв в межах встановлених митних правил і відповідно до наявної у нього інформації. Крім того неповнота оскаржуваної постанови полягає у тому, що йому не були роз`ясненні права особи яка притягується до адміністративної відповідальності, не була роз`яснена можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, що є порушенням ч.4 ст.494 Митного кодексу України, не надано можливість надати пояснення, ознайомитись з матеріалами адміністративної справи, що порушує вимоги ч.2 ст. 494 Митного кодексу України. Вважає, що в даному випадку, відповідач в оскаржуваній постанові не навів жодних даних які б вказували на умисність його дій. Крім того, стверджував, що Рішенням Конституційного суду України (Справа № 3-321/2019(7780/19, 91/21)) від 15.06.2022р., визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд скасувати постанову начальника Чернівецької митниці Держмитслужби - Товт М.Й. у справі про порушення митних правил №0064/40800/22 від 23.02.2022 року та провадження у справі закрити.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що дії працівників митниці є правомірними. Крім того вказувала, що твердження викладені позивачем у позовній заяві є необґрунтованими на не відповідаю дійсності. Так, листом Київської митниці від 15.12.2021 року Чернівецької митниці направлено копію акту невиїзної документальної перевірки з дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ"41789334) законодавства України питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334, копії податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 06.12.2021 №0000064/7.8-19-01 та №0000065/7.8-19-01. З отриманої копії акту невиїзної документальної перевірки дотримання «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) законодавства України з питань митної справи слідує, що НАБУ листом від 28.08.2021 №0434-232/26295 надано Київській митниці направлений запит від 03.09.2019 №10-145/29627 до уповноваж органу Румунії щодо митного оформлення імпортованих в Україну товарів широкого вжитку та отриману відповідь з копіями документів листом 02.12.2019 №3289/С/2019, а саме інвойсу від .29.09.2018 №002698, експортної декларації від 02.10.2018 року №18BGO01G1520412170. В результаті порівняння від 29.09.2018 №002698 наданого митному оформленні експортної декларації від 02.10.2018 №18BGO0101520412170 та інвойсу наданому при митному оформленні митної декларації типу ІМ40 ДЕ № UA408150/2018/019798 від 03.10.2018 року встановлено розбіжності щодо ваги та вартості товару (порівняльний додатку 1 акту невиїзної документальної перевірки від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334). Аналіз та співставлення даних, отриманих від уповноважених органів Румунії надає можливість ідентифікувати товар за експортною декларацією від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170, як товар, митне оформлення якого здійснювалося ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) за митною декларацією від 03.10.2018 № UA408150/2018/019798. Документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині дотримання ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) вимог законодавства України з питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334 встановлено заниження податкових зобов`язань сума яких складає 236 214,90 гривень (в т.ч. мито - 80 786,36 грн., ПДВ - 155 428,54 грн.). Дії громадянина України ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Щодо посилання позивача на рішенням Конституційного суду України (Справа № 3-321/2019(7780/19, 91/21)) від 15.06.2022 р., яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України представник вважає його не обґрунтованим оскільки вказана норма втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення цього рішення, та до спливу зазначеного строку митні органи не позбавлені правових підстав для розгляду питань щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного порушення. На підставі даних обставин, викладених у відзиві просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Бобик Й.Б. позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі, наполягав на скасуванні оскаржуваної постанови.

В судовому засідання представник відповідача Рачук О.В. підтримала обставини викладені у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а до правовідносин слід застосувати наступні правові норми.

Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови митниці, листом Київської митниці від 15.12.2021 №7.8-4/19/7/17981 Чернівецькій митниці направлено копію акту невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) законодавства України з питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334, копії податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 06.12.2021 №№0000064/7.8-19-01, 0000065/7.8-19-01.

З отриманої копії акту невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) законодавства України з питань митної справи слідує, що НАБУ листом від 28.08.2021 №0434-232/26295 надано Київській митниці направлений запит від 03.09.2019 №10-145/29627 до уповноваженого органу Румунії щодо митного оформлення імпортованих в Україну товарів широкого вжитку та отриману відповідь з копіями документів листом від 02.12.2019 №3289/С/2019, а саме інвойсу від 29.09.2018 №002698, експортної декларації від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170.

В результаті порівняння інвойсу від 29.09.2018 №002698 наданого при митному оформленні експортної декларації від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170 та інвойсу наданому при митному оформленні митної декларації типу ІМ40 ДЕ № UA408150/2018/019798 від 03.10.2018 встановлено розбіжності щодо ваги та вартості товару (порівняльний аналіз відображено в додатку 1 акту невиїзної документальної перевірки від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334).

Аналіз та співставлення даних, отриманих від уповноважених органів Румунії надав можливість митним органам ідентифікувати товар за експортною декларацією від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170, як товар, митне оформлення якого здійснювалося ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) за митною декларацією від 03.10.2018 № UA408150/2018/019798.

Документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) вимог законодавства України з питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334 встановлено заниження податкових зобов`язань сума яких складає 236 214,90 гривень (в т.ч. мито - 80 786,36 грн., ПДВ - 155 428,54 грн.).

Відповідно до відомостей наявних в АСМО «Інспектор» 03.10.2С.\8 року, товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТАШНГ" (ЄДРПОУ 4178933) 04080, м. Київ, Подільський р-н, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А), в митному режимі «імпорт» до відділу митного оформлення №1 Чернівецької митниці ДФС здійснено електронне декларування товару «одяг, взуття, сумки, гаманці» тощо (всього 45 найменувань) загальною вагою 22 011 кг брутто, фактурною вартістю 118 566,76 доларів США, митною вартістю 3 813 493,21 грн. шляхом подання митної декларації типу ІМ40 ДЕ № UA408150/2018/019798.

За даною МД отримувачам товарів, декларантом, особою відповідальною за фінансове врегулювання виступає ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) в особі директора ОСОБА_1 (РНКОП 2621413817). Сплачено митних платежів у розмірі 1 301 867,25 грн. (в т.ч. мито - 449 307,14 грн., ПДВ - 852 560,11 грн.)

Таким чином митний орган вважає, що гр. ОСОБА_1 , директором ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) було надано митному органу як підставу для митного оформлення вищевказаних товарів, документи, в яких занижено вартість товарів та вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в загальній сумі 236 214,90 гривень

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

Положення ст. ст.529-530 МК України передбачають можливість оскарження постанови митниці до суду та перевірку законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом, що здійснюється в порядку, встановленому КАС України.

Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормами ст. 62 Конституції, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як передбачено частиною 2 статті 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не з`ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова ухвалювалась на підставі протоколу про порушення митних правил від 31.01.2022 року за події, що мали місце 03.10.2018 року.

Більше того, протокол про порушення митних правил №0064/40880/22 від 31.01.2022 року складений у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз`яснення ОСОБА_2 його прав передбачених ст. 498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 у протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою , яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення не містить часу та місця вчинення адміністративного правопорушення таким чином протокол був складений з порушення вимог ст.494 МК України.

Відповідно до ч.1,2 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Як вбачається з матеріалів справи 28.02.2022 року ОСОБА_1 митним органом направлялась копія постанови від 23.02.2022 року, яку він не отримав, відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу, у ч. 8 ст. 257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 51 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.2 Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом міністерства фінансів України 30.05.2012 р. № 651 , фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

З справи про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_1 постановлено у вину надання документів про занижену вартість товару, яку ним було сплачено, тоді як в копії експортних декларацій митниці Болгарії, які була направлена працівникам митниці на відповідний запит, не можливо ідентифікувати, наявну в цих документах інформацію не можливо дослідити та перевірити, так як документи складені на болгарській мові, належним чином засвідчений переклад в матеріалах справи відсутній.

Для нарахування митних платежів має значення митна вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України.

В постанові про порушення митних правил взагалі не згадується, що інформація яка була отримана митними органами від уповноважених органів Румунії, є болгарськими документами, не зазначено, які відомості містяться в експортній декларація митних органів Болгарії, фактурна вартість товару або митна вартість товару.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, додаються деякі інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни (комісійні та брокерська винагорода, витрати на транспортування транспортних засобів до місця ввезення на митну територію України (тобто до кордону України), витрати на страхування).

У справі відсутні будь-які дані, що ОСОБА_1 вчинив дії з метою несплати встановлених чинним законодавством митних платежів.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Матеріалами справи встановлено, що позивач перед здійснення митного оформлення надав митному органу електронні декларації по переміщуваному товару виданих митним органом відправлення/призначення та інші товаросупровідні документи. Відтак є незрозумілим, які саме неправдиві відомості ним були вказані у електронних деклараціях при ввезенні товару або які неправдиві документи були надані.

Як вбачається за матеріалів справи, позивачем зазначено правдиві відомості щодо країни походження товару, вид товару, ціну, вагу та інші характеристики, що відображено у поданих електронних деклараціях та інших товаросупровідних документах.

Таким чином митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, оскільки надані уповноваженими органами Румунії документи про визначення вартості товару, не можуть бути доказом того, що дії ОСОБА_1 були направлені на зниження вартості товару та умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Згідно зі статтею 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.

Окрім цього рішенням Конституційного суду України № 4-р(II)/2022 від 15.06.2022 року справа № 3-321/2019(7780/19, 91/21) абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) і визначено, що він втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Статтею 147 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України вирішує питання, зокрема про відповідність Конституції України законів України.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

За статтею 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином зазначене рішення Конституційного Суду України від 15.06.2022 року набрало законної сили та є обов`язковим.

В пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 №15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) зокрема зазначено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, в даному випадку не відбулось скасування норми, яка передбачала адміністративну відповідальність, шляхом прийняття закону Верховною Радою України, проте абзац другий статті 485 Митного кодексу України, за яким притягається до відповідальності ОСОБА_1 втратив чинність внаслідок визнання його неконституційним за рішенням Конституційного Суду України.

З аналізу положень законодавства слідує, що підставою для втрати чинності закону у цілому або його частин є визнання єдиним органом законодавчої влади - Верховною Радою України - такого закону або його окремих положень такими, що втратили чинність, або визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні - Конституційним Судом України, оскільки його рішення належить сприймати як загальнообов`язковий правовий акт, який діє на усій території України та є обов`язковим для виконання усіма суб`єктами права. І оскільки і в першому і в другому випадку правовими наслідками є втрата законом чи його частиною чинності, втрата чинності законом (чи частини закону) внаслідок визнання їх неконституційними є тотожними набранню чинності законом, яким скасовується відповідальність.

Тобто у обох випадках у особи з`являється право бути не притягнутим до відповідальності та уникнути негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, окрім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви в розмірі 496 грн. 20 коп.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 495,525,527 МК України, ст.ст.247, 251,256 КУпАП, ст.ст.77, 139, 241-250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Чернівецької митниці Державної митної служби, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248М, про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити в повному обсязі .

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0064/40800/22 від 23.02.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецької митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень) 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційна скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення суду складено в повному обсязі 21 листопада 2022 року

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко