Постанова

від 25.01.2023 по справі 725/5876/22

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/5876/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нестеренко Є.В.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

25 січня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0064/40800/22 від 23.02.2022.

2. В обґрунтування позову вказав, що його неправомірно притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України, а оскаржувану постанову винесено з без дотримання вимог чинного законодавства.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0064/40800/22 від 23.02.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

3.2. Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України закрито.

3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецької митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень) 20 копійок.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Чернівецька митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подала апеляційну скаргу.

5. В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що листом Київської митниці від 15.12.2021 року Чернівецької митниці направлено копію акту невиїзної документальної перевірки з дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ"41789334) законодавства України питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334, копії податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 06.12.2021 №0000064/7.8-19-01 та №0000065/7.8-19-01. З отриманої копії акту невиїзної документальної перевірки дотримання «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) законодавства України з питань митної справи слідує, що НАБУ листом від 28.08.2021 №0434-232/26295 надано Київській митниці направлений запит від 03.09.2019 №10-145/29627 до уповноваж органу Румунії щодо митного оформлення імпортованих в Україну товарів широкого вжитку та отриману відповідь з копіями документів листом 02.12.2019 №3289/С/2019, а саме інвойсу від .29.09.2018 №002698, експортної декларації від 02.10.2018 року №18BGO01G1520412170.

6. В результаті порівняння від 29.09.2018 №002698 наданого митному оформленні експортної декларації від 02.10.2018 №18BGO0101520412170 та інвойсу наданому при митному оформленні митної декларації типу ІМ40 ДЕ № UA408150/2018/019798 від 03.10.2018 року встановлено розбіжності щодо ваги та вартості товару (порівняльний додатку 1 акту невиїзної документальної перевірки від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/ НОМЕР_1 ).

7. Аналіз та співставлення даних, отриманих від уповноважених органів Румунії надає можливість ідентифікувати товар за експортною декларацією від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170, як товар, митне оформлення якого здійснювалося ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) за митною декларацією від 03.10.2018 № UA408150/2018/019798. Документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині дотримання ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) вимог законодавства України з питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334 встановлено заниження податкових зобов`язань сума яких складає 236 214,90 гривень (в т.ч. мито - 80 786,36 грн., ПДВ - 155 428,54 грн.). Дії позивача мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до оскаржуваної постанови митниці, листом Київської митниці від 15.12.2021 №7.8-4/19/7/17981 Чернівецькій митниці направлено копію акту невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) законодавства України з питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334, копії податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 06.12.2021 №№0000064/7.8-19-01, 0000065/7.8-19-01.

9. З отриманої копії акту невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) законодавства України з питань митної справи слідує, що НАБУ листом від 28.08.2021 №0434-232/26295 надано Київській митниці направлений запит від 03.09.2019 №10-145/29627 до уповноваженого органу Румунії щодо митного оформлення імпортованих в Україну товарів широкого вжитку та отриману відповідь з копіями документів листом від 02.12.2019 №3289/С/2019, а саме інвойсу від 29.09.2018 №002698, експортної декларації від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170.

10. В результаті порівняння інвойсу від 29.09.2018 №002698 наданого при митному оформленні експортної декларації від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170 та інвойсу наданому при митному оформленні митної декларації типу ІМ40 ДЕ № UA408150/2018/019798 від 03.10.2018 встановлено розбіжності щодо ваги та вартості товару (порівняльний аналіз відображено в додатку 1 акту невиїзної документальної перевірки від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334).

11. Аналіз та співставлення даних, отриманих від уповноважених органів Румунії надав можливість митним органам ідентифікувати товар за експортною декларацією від 02.10.2018 року №18BGO0101520412170, як товар, митне оформлення якого здійснювалося ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) за митною декларацією від 03.10.2018 № UA408150/2018/019798.

12. Документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» (ЄДРПОУ 41789334) вимог законодавства України з питань митної справи від 13.10.2021 №17/21/7.8-19-01/41789334 встановлено заниження податкових зобов`язань сума яких складає 236 214,90 гривень (в т.ч. мито - 80 786,36 грн., ПДВ - 155 428,54 грн.).

13. Відповідно до відомостей наявних в АСМО «Інспектор» 03.10.2С.\8 року, товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТАШНГ" (ЄДРПОУ 4178933) 04080, м. Київ, Подільський р-н, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А), в митному режимі «імпорт» до відділу митного оформлення №1 Чернівецької митниці ДФС здійснено електронне декларування товару «одяг, взуття, сумки, гаманці» тощо (всього 45 найменувань) загальною вагою 22 011 кг брутто, фактурною вартістю 118 566,76 доларів США, митною вартістю 3 813 493,21 грн. шляхом подання митної декларації типу ІМ40 ДЕ № UA408150/2018/019798.

14. За даною МД отримувачам товарів, декларантом, особою відповідальною за фінансове врегулювання виступає ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) в особі директора ОСОБА_1 (РНКОП 2621413817). Сплачено митних платежів у розмірі 1 301 867,25 грн. (в т.ч. мито - 449 307,14 грн., ПДВ - 852 560,11 грн.)

15. Таким чином митний орган вважає, що гр. ОСОБА_1 , директором ТОВ «БЕТАШНГ» (ЄДРПОУ 41789334) було надано митному органу як підставу для митного оформлення вищевказаних товарів, документи, в яких занижено вартість товарів та вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в загальній сумі 236 214,90 гривень

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

16. Позивач вказує, що оскаржувана постанова винесена на підставі Акту невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «БЕТАЛІНГ» законодавства з питань митної справи. Висновок про заниження вартості вантажу відповідач робить виходячи з отриманих документів від правоохоронного органу НАБУ, які не відповідають фактичним обставинам справи. Надана інформація від правоохоронного органу отримана в межах розслідування кримінального провадження є матеріалами такого провадження і має значення у сукупності з іншими матеріалами, що визначається у кінцевому рішенні по справі, а саме у постанові про закриття провадження у разі відсутності події або складу злочину, або у вироку суду після розгляду справи по суті. В будь якому випадку інформація отримана правоохоронним органом не може бути за замовчуванням об`єктивною і достовірною, оскільки джерело інформації може бути зацікавленим в наданні неповної або неправдивої інформації.

17. В даному випадку використана інформація, яку продавець товару надав до митних органів Румунії, а не інформація офіційних органів влади Румунії. Зазначає, що на противагу інформації, яку надав позивач як декларант, до митних органів України, разом з товаром була перевірена і підтверджена по факту порівняння даних з фактичним товаром під час митного огляду в день перетину кордону. Крім того оформлення митної декларації від 03.10.2018 року ІМ40 ДЕ №408150/2018/019798 відбувалось на підставі тих даних які позивач отримав від продавця, заявлена вартість повністю відповідала тій вартості яка була зазначена в інвойсі № 002698 від 29.09.2018 року, виставленим продавцем та узгоджена між сторонами договору раніше. Саме на підставі цієї інформації було здійснено придбання валюти та здійснений розрахунок за поставлений товар. При оформлені митної декларації ГМ40 ДЕ №408150/2018/019798, була заявлена митна вартість яку митний орган визнав і дозволив випуск товару у вільний обіг.

18. Виходячи з приписів ст.52 та 54 Митного кодексу України, митний орган не тільки мав право, а ще і був зобов`язаний проконтролювати заявлену декларантом митну вартість, та за певних підстав мав обов`язок здійснити коригування заявленої вартості товарів, що відповідно зроблено не було. Зазначає, що при поданні митної декларації заявлялись товари широко вжитку, митна вартість яких є достатньо поширеною, що не складало труднощів перевірити їх митну вартість. В даному випадку митна вартість була перевірена, узгоджена, а товари випущені у вільний обіг.

19. Таким чином вважає, що він діяв в межах встановлених митних правил і відповідно до наявної у нього інформації. Крім того неповнота оскаржуваної постанови полягає у тому, що йому не були роз`ясненні права особи яка притягується до адміністративної відповідальності, не була роз`яснена можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, що є порушенням ч.4 ст.494 Митного кодексу України, не надано можливість надати пояснення, ознайомитись з матеріалами адміністративної справи, що порушує вимоги ч.2 ст. 494 Митного кодексу України. Вважає, що в даному випадку, відповідач в оскаржуваній постанові не навів жодних даних які б вказували на умисність його дій. Крім того, стверджував, що Рішенням Конституційного суду України (Справа № 3-321/2019(7780/19, 91/21)) від 15.06.2022р., визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України.

20. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-7 цієї постанови.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Частиною першою статті 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

23. Ст. 489 МК України регламентовано, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

24. Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами (ст. 495 МК України).

25. Так, статтею 475 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

26. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

27. У частині 5 ст. 69 МК України міститься визначення, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

28. В свою чергу, у ч. 6 ст. 69 МК України закріплено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або І внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної ДЛЯ прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

29. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

30. Статтею 485 МК України передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, в тому числі за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

31. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

32. Колегія суддів зазначає, що з об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, а саме: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

33. Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

34. При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

35. Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

36. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 20.03.2018 року у справі № 640/7258/17, від 11.06.2020 року у справі № 564/530/17, від 20.08.2020 року у справі № 553/1435/17 та від 06.11.2020 року у справі № 159/1754/17.

37. При цьому, ст.485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

38. Відповідно до ч.1 cт.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

39. Статтею 10 КУпАП закріплено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своє, дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

40. Таким чином, склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема про надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

41. За таких обставин, для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

42. Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст.485МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

43. Наявність складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, у діях декларанта або особи, уповноваженою на декларування, може наступати виключно у разі, якщо товар було класифіковано на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації, що безпосередньо і суттєво вплинуло на класифікацію товару за УКТЗЕД.

44. Варто звернути увагу і на те, що Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі №158/1493/16-а проаналізувавши зміст норм 458, 459, 469 МК України дійшов висновку, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

45. Як передбачено частиною 2 статті 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).

46. Відповідно до частин 1 та 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

47. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

48. Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

49. Однак, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не з`ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова ухвалювалась на підставі протоколу про порушення митних правил від 31.01.2022 року за події, що мали місце 03.10.2018 року.

50. Більше того, протокол про порушення митних правил №0064/40880/22 від 31.01.2022 року складений у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз`яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 у протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою , яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення не містить часу та місця вчинення адміністративного правопорушення таким чином протокол був складений з порушення вимог ст.494 МК України.

51. Відповідно до ч.1,2 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

52. З матеріалів справи встановлено, що 28.02.2022 року ОСОБА_1 митним органом направлялась копія постанови від 23.02.2022 року, яку він не отримав, відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил в матеріалах справи відсутні.

53. В свою чергу, у ч. 8 ст. 257 МК України зазначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення.

54. Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

55. Згідно з ст. 51 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

56. Відповідно до ч.2 Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом міністерства фінансів України 30.05.2012 р. № 651 , фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

57. З справи про порушення митних правил вбачається, що позивачу постановлено у вину надання документів про занижену вартість товару, яку ним було сплачено, тоді як в копії експортних декларацій митниці Болгарії, які була направлена працівникам митниці на відповідний запит, не можливо ідентифікувати, наявну в цих документах інформацію не можливо дослідити та перевірити, так як документи складені на болгарській мові, належним чином засвідчений переклад в матеріалах справи відсутній.

58. Для нарахування митних платежів має значення митна вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України.

59. В постанові про порушення митних правил взагалі не згадується, що інформація яка була отримана митними органами від уповноважених органів Румунії, є болгарськими документами, не зазначено, які відомості містяться в експортній декларація митних органів Болгарії, фактурна вартість товару або митна вартість товару.

60. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, додаються деякі інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни (комісійні та брокерська винагорода, витрати на транспортування транспортних засобів до місця ввезення на митну територію України (тобто до кордону України), витрати на страхування).

61. У справі відсутні будь-які дані, що ОСОБА_1 вчинив дії з метою несплати встановлених чинним законодавством митних платежів.

62. Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

63. Матеріалами справи встановлено, що позивач перед здійснення митного оформлення надав митному органу електронні декларації по переміщуваному товару виданих митним органом відправлення/призначення та інші товаросупровідні документи. Відтак є незрозумілим, які саме неправдиві відомості ним були вказані у електронних деклараціях при ввезенні товару або які неправдиві документи були надані.

64. Як вбачається за матеріалів справи, позивачем зазначено правдиві відомості щодо країни походження товару, вид товару, ціну, вагу та інші характеристики, що відображено у поданих електронних деклараціях та інших товаросупровідних документах.

65. Таким чином митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, оскільки надані уповноваженими органами Румунії документи про визначення вартості товару, не можуть бути доказом того, що дії ОСОБА_1 були направлені на зниження вартості товару та умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

66. Згідно зі статтею 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.

67. Окрім цього рішенням Конституційного суду України № 4-р(II)/2022 від 15.06.2022 року справа № 3-321/2019(7780/19, 91/21) абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) і визначено, що він втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

68. Статтею 147 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України вирішує питання, зокрема про відповідність Конституції України законів України.

69. Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

70. За статтею 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

71. Таким чином зазначене рішення Конституційного Суду України від 15.06.2022 року набрало законної сили та є обов`язковим.

72. В пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 №15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) зокрема зазначено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

73. Тобто, в даному випадку не відбулось скасування норми, яка передбачала адміністративну відповідальність, шляхом прийняття закону Верховною Радою України, проте абзац другий статті 485 Митного кодексу України, за яким притягається до відповідальності ОСОБА_1 втратив чинність внаслідок визнання його неконституційним за рішенням Конституційного Суду України.

74. З аналізу положень законодавства слідує, що підставою для втрати чинності закону у цілому або його частин є визнання єдиним органом законодавчої влади - Верховною Радою України - такого закону або його окремих положень такими, що втратили чинність, або визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні - Конституційним Судом України, оскільки його рішення належить сприймати як загальнообов`язковий правовий акт, який діє на усій території України та є обов`язковим для виконання усіма суб`єктами права. І оскільки і в першому і в другому випадку правовими наслідками є втрата законом чи його частиною чинності, втрата чинності законом (чи частини закону) внаслідок визнання їх неконституційними є тотожними набранню чинності законом, яким скасовується відповідальність.

75. Тобто у обох випадках у особи з`являється право бути не притягнутим до відповідальності та уникнути негативних наслідків.

76. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що митним органом під час винесення спірної постанови не доведено вину ОСОБА_1 , що полягає у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

77. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

78. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

79. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

80. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

81. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

82. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

83. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

84. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21 листопада 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.