Ухвала

від 21.11.2022 по справі 287/1991/22

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1991/22

1-кс/287/198/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року м. Олевськ

Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , користувача майна ОСОБА_6 розглянувши клопотання начальника Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12022060520000144 від 22.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна вилученого у ході огляду місця події від 21.10.2022 року, а саме:

- спеціалізованого сідлового тягача марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепу марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_7 та користувачем яких є ОСОБА_8 шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном та ОСОБА_8 на користування вказаним майном;

- дров`яної деревини породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м.куб. шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_6 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримали та просять його задоволити з підстав наведених у ньому.

Представник власника майна ОСОБА_7 та користувача майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 та користувач майна ОСОБА_6 в судовому засіданні, кожен окремо, проти вимог клопотання слідчого про арешт майна заперечили, вважають його безпідставним та необґрунтованим.

Власник майна ОСОБА_7 та користувач майна ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, що стверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття у судове засідання власника та користувача майна, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, не перешкоджає розгляду клопотання.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що 21.10.2022 року, близько 14 год. 00 хв., ДОП ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 під час несення служби на блок пості перевірено транспортний засіб автомобіль вантажний марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час вказаної перевірки виявлено, що у напівпричепі завантажено дров`яну деревину породи сосна та береза на яких відсутні бирки (електронні чіпи). Водій транспортного засобу ОСОБА_8 не надав жодних документів про походження деревини.

За даним фактом СВ відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області 22.10.2022 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження № 12022060520000144 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246 КК України.

21.10.2022 року в ході огляду місця події на ділянці автодороги за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено вантажний сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 з навантаженою дров`яною деревиною породи сосна та береза, загальним об`ємом 32 м.куб.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вантажний сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_7 .

Також, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 загальний напівпричіп загальний Н/ПР тентований марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_7 . Фактичним користувачем зазначеного автомобіля з напівпричепом є ОСОБА_8 .

Постановою слідчого від 22.10.2022 року вилучені в ході огляду місця події від 21.10.2022 року спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 з навантаженою дров`яною деревиною породи сосна та береза, загальним об`ємом 32 м.куб. визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.

Крім того, відповідно до постанови слідчого від 22.10.2022 року спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 визнано знаряддям вчинення кримінального правопорушення по кримінальному провадженню № 12022060520000144 від 22.10.2022 року.

На даний час походження дров`яної деревини, яку перевозив ОСОБА_8 не встановлено.

Клопотання обґрунтоване тим, що на думку прокурора існують всі правові підстави для накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події майно, яке в подальшому буде досліджено та оцінено органом досудового розслідування відповідно до вимог ст. 94 кримінального процесуального закону та буде прийнято законне процесуальне рішення в розумні строки. Крім того, у межах вказаного кримінального провадження необхідно провести судову трасологічну експертизу, для проведення якої необхідно відібрати зразки протектору коліс вказаного автомобіля та напівпричепу.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1статті 7 КПК).

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1статті 8 КПК).

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 та 2ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно зст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Визнання стороною обвинувачення майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя зазначає, що в клопотанні відсутні посилання на обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування спеціалізованим сідловим тягачем марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Не приєднано таких доказів і до матеріалів клопотання та не надано слідчому судді під час розгляду клопотання.

Крім того, слід зазначити, що на території відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області та ДП «Олевський лісгосп АПК» відсутній спеціальний майданчик для зберігання речових доказів.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково із застосуванням найменш обтяжливого способу арешту шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження, а також розпорядження спеціалізованим сідловим тягачем марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_6 на відчуження, розпорядження та користування дров`яною деревиною породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м.куб., оскільки вказане майно має доказове значення та є достатні підстави вважати, що збереження цих речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, а ступінь втручання у права та свободи користувача майна виправдовуюся потребами досудового розслідування.

У даному випадку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності громадян та гарантуватиме охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечить швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що на даній стадії він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимогст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним встатті 98 КПК України.

Слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Керуючисьст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12022060520000144 від 22.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України задоволити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене у ході огляду місця події від 21.10.2022 року, а саме:

- спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_7 та користувачем яких є ОСОБА_8 шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження та розпорядження вказаним майном, а також передати спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 власнику ОСОБА_7 на відповідальне зберігання;

- дров`яну деревину породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м.куб. шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_6 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1