Ухвала

від 19.12.2022 по справі 287/1991/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №287/1991/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду

в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

(в режимі відеоконференції)

представника власника майна

ОСОБА_7 Єгорова ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання начальника Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 21.10.2022, а саме: спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_7 та користувачем яких є ОСОБА_11 шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження та розпорядження вказаним майном, а також передати спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 власнику ОСОБА_7 на відповідальне зберігання; дров`яну деревину породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м3 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_12 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Попереджено ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вказане майно має доказове значення та є достатні підстави вважати, що збереження цих речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно та зобов`язати його негайно повернути особі, в якої воно було вилучено. Зазначає, що вантаж, який перевозив його підзахисний, дійсно є дровами, однак уже давно перероблені і мають власника, який вказав місце рубки та надав підтверджуючі документи, при цьому їх перевезення не становить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Вважає, що вимагання у перевізника бирок чи інших документів, які необхідні для перевезення дров, що не є деревиною в свіжозрубаному стані, є помилковим. Вказує, що поза увагою суду залишилось те, що майно, яке завантажено на авто, не є свіжозрубаним деревом чи чагарником, перевізник перевозив готові до використання дрова для господарських цілей та вказані обставини не спростовані стороною обвинувачення. Зазначає, що тимчасове позбавлення власника можливості користування транспортним засобом позбавляє його можливості продовжувати активний спосіб життя, заробляти кошти для проживання та вести підсобне господарство. Посилається на те, що суд не в повній мірі дослідив матеріали провадження, не врахував відсутність спеціальної конфіскації за санкцією статті, за якою здійснюється досудове розслідування. Звертає увагу, що водій ОСОБА_11 заперечує свою причетність до вчинення правопорушення та те, що здійснювалась незаконна порубка. Додатково зазначає, що тривалий час перебування автомобіля з напівпричепом без його належного обслуговування може призвести до його псування та непоправного знищення, а саме: розряду акумулятора, стікання масла з рухомих частин двигуна внаслідок чого його корозію та руйнування, тривалий час перебування під вантажем впливає на деформацію деталей, в зв`язку з чим будуть завдані непоправні збитки власнику.

Заслухавши доповідь судді, представника власника майна адвоката ОСОБА_9 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 та ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ ВП №2 Коростенського РУП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12022060520000144 від 22.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Коростенського РУП в Житомирській області ОСОБА_13 від 22.10.2022 вилучені у ході проведення огляду місця події від 21.10.2022 спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , у якому завантажено дров`яну деревину породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022060520000144 від 22.10.2022.

Крім того, постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Коростенського РУП в Житомирській області ОСОБА_13 від 22.10.2022 спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 визнано знаряддям вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12022060520000144 від 22.10.2022.

10.11.2022 начальник Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_10 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вище вказане майно.

Ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2022 року частково задоволено вказане клопотання та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 21.10.2022, а саме: спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_7 та користувачем яких є ОСОБА_11 шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження та розпорядження вказаним майном, а також передано спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 власнику ОСОБА_7 на відповідальне зберігання; дров`яну деревину породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м3, шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_12 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що тривалий час перебування автомобіля з напівпричепом без його належного обслуговування може призвести до його псування та непоправного знищення, а також те, що позбавлення власника можливості користування транспортним засобом позбавляє його можливості заробляти кошти для проживання та вести підсобне господарство, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не впливає на правильність прийнятого по справі рішення суду.

Посилання адвоката на те, що санкція ч.1 ст.246 КК України не передбачає конфіскації майна для відшкодування завданих збитків, висновків суду не спростовує, оскільки на даному етапі кримінального провадження питання щодо обґрунтованості правової кваліфікації не вирішується.

Оскільки досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, а на час проведення огляду місця події органу досудового розслідування водієм ОСОБА_11 не було надано документів про походження деревини, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вилучену лісопродукцію, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Колегія суддів звертає увагу, що арешт майна є тимчасовим заходом, тобто він не є безстроковим, та обмежений строком досудового розслідування, який чітко регламентований статтею 219 КПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що після проведення певних процесуальних та слідчих дій, в тому числі, експертних досліджень, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, що не позбавляє власника майна в подальшому ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Проаналізувавши матеріалисудового провадженнята доводиапеляційної скарги,апеляційний суддійшов висновку,що зклопотання прокурората доданихдо ньогоматеріалів існуютьрозумні підозри вважати, що на даному етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти російської федерації», рішення ЄСПЛ від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти російської федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2022 року, якою частково задоволено клопотання начальника Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події від 21.10.2022, а саме: спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_7 та користувачем яких є ОСОБА_11 шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження та розпорядження вказаним майном, а також передати спеціалізований сідловий тягач марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHWARZMULLER, державний номерний знак НОМЕР_2 власнику ОСОБА_7 на відповідальне зберігання; дров`яну деревину породи сосна та береза, загальним об`ємом близько 32 м3 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_12 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Попереджено ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: