Ухвала

від 21.11.2022 по справі 363/3901/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" листопада 2022 р. Справа № 363/3901/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Тищенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву адвоката Коломійця Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коломієць Іван Олександрович до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Разом ізпозовною заявоювід адвокатаКоломійця ІванаОлександровича,який дієв інтересах ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив накласти арешти на транспортні засоби марки BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , колір чорний, номер кузова НОМЕР_2 , 2020 року випуску; марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з. НОМЕР_3 , колір чорний, номер кузова НОМЕР_4 , 2006 року випуску; на квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0969 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221810100:01:022:0164, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належать ОСОБА_2 ; заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які будівельні роботина вказаній земельній ділянці; заборонитиДержавній інспекціїархітектури тамістобудування Українита Вишгородськійміській раді здійснювати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт,декларації про готовність об`єкту до експлуатації, та інших документів про завершення будівельних робіт, введення в експлуатацію об`єктів будівництва на земельній ділянці площею 0,0969 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, мікрорайон «Дідовиця», кадастровий номер 3221810100:01:022:0164.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що позивач вважає, що спірнемайноє спільною сумісною власністю подружжя. На момент подання позову спірними транспортними засобами, недобудованим житловим будинком, земельною ділянкоюкористується тільки відповідач. Позивач має доступ лише до спірної квартири. Дізнавшись про існування позову щодо поділу майна,відповідач матиме намір без згоди позивача здійснити відчуження спірного майна на користь третіх осіб. Вказане майно є предметом позову і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. На підставі викладеного просив заяву про забезпечення позову задовольнити.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Подана заява про забезпечення позову в частині накладання арешту на квартиру та на земельну ділянку, а також заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які будівельні роботина вказаній земельній ділянці та заборониДержавній інспекціїархітектури тамістобудування Україниі Вишгородськійміській раді здійснювати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт,декларації про готовність об`єкту до експлуатації, та інших документів про завершення будівельних робіт, введення в експлуатацію об`єктів будівництва на земельній ділянці є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження квартири та земельної ділянки на користь третіх осіб і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду. Заява про забезпечення позову у цій частині ґрунтується лише на припущеннях, оскільки до заяви не долученого жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість відчуження відповідачем спірної квартири та земельної ділянки. Правові підстави для вчинення заборони проводити будівельні роботи на спірній земельній ділянці та заборони здійснювати реєстрацію декларацій відсутні, оскільки заявником доцільність застосування такого виду забезпечення позову не доведена та судом не встановлена.

Представником заявника не надано доказів того, що відповідачем на праві власності якому належить спірна квартира та земельна ділянка, вживаються заходи того, що може призвести до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову в частині накладання арешту на транспортні засоби, суд приходить до висновку про задоволення заяви у цій частині, оскільки відчуження транспортних засобів не потребує укладення нотаріально посвідчених договорів, а відтак є всі підстави вважати, що вони можуть бути відчужені відповідачем, без згоди позивача, на користь третіх осіб.

Таким чином, враховуючи зміст заяви, додані до неї докази, а також предмет позову, з яким заявник звернулася за захистом порушених прав, суд дійшов висновку про наявність підстав згідно зі статтями 149-153 ЦПК України для вжиття заходів забезпечення позову лише шляхом накладання арешту на спірні транспортні засоби.

При цьому, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку судом згідно ч. 3ст. 154 ЦПК Українитакож не встановлено.

Матеріали справи не містять дані про можливе заподіяння збитків при застосуванні заходів забезпечення позову, а тому підстав для застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено.

Відтак, вказана заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Коломійця Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб марки BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , колір чорний, номер кузова НОМЕР_2 , 2020 року випуску, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Накласти арештна транспортнийзасіб маркиMITSUBISHIOUTLANDER,д.н.з. НОМЕР_3 ,колір чорний,номер кузова НОМЕР_4 ,2006року випуску,що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційнийномер НОМЕР_5 .

В іншій частині заявивідмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова