22.11.22
22-ц/812/946/22
Провадження № 22-ц/812/946/22 Головуючий суду першої інстанції Кокорєв В.В.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2022 року м. Миколаїв Справа № 489/440/22
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Царюк Л.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання Стрілець К.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Ленінськогорайонного судум.Миколаєва від14вересня 2022року,ухвалене підголовуванням суддіКокорєва В.В.,в залісудового засіданняв м.Миколаїв, о13год 40хв,повний текстякого складено16вересня 2022року,за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Місто длялюдей Миколаїв»,третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору громадськоїорганізації «ГородянинМиколаєва» про визнання економічно необґрунтованою та скасування ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком,
В С Т А Н О В И В:
24січня 2022року ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом доТовариства зобмеженою відповідальністю«Місто длялюдей Миколаїв»(далі ТОВ«Місто длялюдей Миколаїв»),третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору громадськаорганізація «ГородянинМиколаєва» (далі ГО«Громадянин Миколаєва) про визнання економічно необґрунтованою та скасування ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком.
Доводи позову обґрунтовував тим, в перших числах червня 2018 року на сайті департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі Департамент ЖКГ ММР) було опубліковано наказ від 01 червня 2018 року № 77 «Про оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва»
Згідно з пунктом 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 19 вересня 2016 року № 845 «Про житлово-комунальні послуги, які виборюються на конкурсних засадах», на яке є посилання в наказі та яким були чітко визначені повноваження організатора конкурсу, за департаментом ЖКГ ММР закріплена функція тільки з визначення виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком. А функція призначення управителя багатоквартирного будинку не закріплена.
Повноваження щодо призначення управителя багатоквартирного будинку в положенні про Департамент ЖКГ ММР, затвердженому рішенням міської ради від 23 лютого 2017 року №16/32 відсутні.
При проведенні конкурсу департамент ЖКГ ММР вийшов за рамки вищезазначеного положення та перевищив свої повноваження.
З 10 червня 2018 року тільки виконавчий комітет Миколаївської міської ради мав право на призначення управителя багатоквартирного будинку в місті Миколаєві (відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
На виконання вимог пункту 3 наказу була створена конкурсна комісія з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва, а також затверджено її склад. За результатом проведення першого туру конкурсу ТОВ «Місто для людей Миколаїв» призначено управителем багатоквартирних будинків (сумарна кількість 878 багатоквартирних будинків).
16 липня 2018 року договори про надання послуг з управління багатоквартирного будинком сторонами були підписані. Між тим, як виявилося в подальшому, форма договору не відповідає формі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) № 712 від 05 вересня 2018 року. «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». Не дивлячись на це, організатором конкурсу не були зроблені своєчасні дії та заходи до приведення діючих договорів в повну відповідність формі Типового договору.
Крім того, договори, укладені між ТОВ "Місто для людей Миколаїв" та співвласниками багатоквартирних будинків, в особі заступника директора Департаменту ЖКГ ММР - начальника управління житлового господарства Рєпіна О.В., не відповідають вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з огляду на те, що процедура «оглядів будинків» не тільки не проводилася, але навіть і не планувалася з самого початку. Проект договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком на опрацювання до відділу кадрів та юридичного забезпечення департаменту ЖКГ ММР не надавався.
Відповідач у своєму листі від 24 червня 2019 року № 1376 повідомив, що «витрати на поточний ремонт у будинках було визначено при огляді будинків...». Тобто, результатами таких оглядів мали б бути принаймні акти або інші документи, складені ТОВ «Місто для людей Миколаїв» за результатами проведених обмірів житлового фонду будинків, які б підтверджували технічні дані багатоквартирних будинків у разі відсутності технічних паспортів цих житлових будинків. Так, відповідно до реєстрів наданих документів в складі конкурсних пропозицій ТОВ «Місто для людей Миколаїв» для участі у конкурсі з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва по об`єктам конкурсу (групам будинків) документи, якими б встановлювалися та підтверджувалися технічні дані багатоквартирних будинків (загальна площа квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку), зокрема й тих будинків, що зазначені у вимозі, ТОВ "Місто для людей Миколаїв" не надавалися до Департаменту ЖКГ ММР у складі конкурсних пропозицій.
На її думку, є всі підстави стверджувати, що значення ціни/тарифу на послугу з управління багатоквартирним будинком при укладенні договору було свідомо завищено, та саме з цієї причини вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Всі встановлені обставини, на даний момент, свідчать про те, що калькуляції розрахунку ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком не існувало спочатку. Також, виходячи із встановлених обставин, можна стверджувати, що за попередньою домовленістю, відповідач і не планував займатися калькуляцією розрахунку ціни на свою послугу по всіх 878 багатоквартирних будинках та подавати цей документ у складі конкурсної документації по кожному окремому будинку.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком за зазначеною адресою такою, що є економічно не обґрунтованою та скасувати її дію з моменту вступу в законну силу договору з надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а саме з 1 вересня 2018 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Місто для людей Миколаїв» було учасником, а не організатором конкурсу, тому не відповідає за порушення, які були допущені конкурсною комісією під час проведення конкурсу, що був організований Департаментом ЖКГ ММР. Управителя багатоквартирними будинками, зокрема, будинком за адресою: АДРЕСА_1 , було визначено за результатами конкурсу, переможцем якого став відповідач, тому ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції відповідачем .
Суд дійшов висновку, що визнання економічно необґрунтованою ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком є неналежним способом захисту, оскільки позивач просить встановити факт відсутності економічного обґрунтування ціни послуг, що жодним чином не відновлює порушене право.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні фактичним обставинам справи, а також невідповідність обставин, що мають істотне значення для справи, які судом вважались встановленими, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, призвели до помилкових висновків суду.
ТОВ «Місто для людей Миколаїв» направило на електронну адресу суду першої інстанції клопотання про відкладення слухання справи, а також клопотання про долучення договору з додатком до матеріалів справи.
В якості поважної причини зазначили, що договір не було можливості надати суду у зв`язку з постійним обстрілом їх офісу, що раніше унеможливлювало потрапляння до нього.
Однак, по- перше, судове засідання було призначено на 25 лютого 2022 року. Тобто у відповідача було достатньо часу для написання відзиву та докладання до нього всіх без винятку доказів, в тому числі копії договору від 01 вересня 2019 року № 123. Тим більше, що до відзиву було додано, у тому числі, й копію договору від 16 липня 2018 року №1-349.
Клопотання, а також договір з додатками, направлені у відсканованому вигляді, не підписані за допомогою електронного підпису і саме з цієї причини не мають юридичної сили. Суд визнав зазначену відповідачем причину поважною та приєднав договори до матеріалів справи.
Суть клопотання про долучення договору з додатком зводиться виключно та лише до долучення до матеріалів справи договору № 123 від 01 вересня 2019 року про існування якого позивач і не здогадувалась.
Не було ключового та обов`язкового пояснення необхідності долучення вищезазначеного договору до матеріалів справи та яке саме відношення цей договір має до суті спору у справі.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що за результатами конкурсу ціну послуги з управління багатоквартирним будинком було визначено на підставі конкурсних пропозицій ТОВ «Місто для людей Миколаїв» як переможця конкурсу, що запропонував найнижчу ціну послуги, та який після конкурсу почав надавати послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .
Проте, 08 червня 2018 року рішенням виконкому було затверджено економічно обґрунтований тариф на обслуговування БКБ з числовим значенням у розмірі 3,6479 грн за квадратний метр.
Саме це числове значення тарифу, затверджене в рамках чинного законодавства, позивач вважає законним та економічно обґрунтованим.
Позивач у тексті позовної заяви надав суду в повному обсязі докази факту відсутності єдиного та найголовнішого в даному процесі документа розрахунку ціни на послуги з управління для БКБ у складі конкурсної пропозиції відповідача.
Більш того, цей факт встановлено судом у рамках чинного законодавства. Ухвалою суду від 19 серпня 2022 року було зобов`язано відповідача надати документи, які підтверджують економічне обґрунтування ціни послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .
Вказану вимогу суду відповідач не може виконати через відсутність у нього зазначених документів. Цим обставинам суд першої інстанції оцінки не надав з огляду на те, що йдеться про єдиний та найголовніший доказ, розрахунок ціни на свою послугу у складі конкурсної пропозиції відповідача. Тим самим судом першої інстанції порушено норми статті 81, 229 ЦПК України.
Відповідач зазначає, що тариф за послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на рівні 4 грн за 1м? загальної площі квартири встановлено самими співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до рішення загальних зборів. Підприємство лише погодилось на виконання послуг за таку ціну.
Проте, відповідач не надав суду як доказ вищезазначеного твердження копію документа з розрахунком тарифу самими співвласниками.
Подібний документ не може існувати апріорі, оскільки це повністю суперечить законодавчій базі щодо процедури розрахунку та затвердження тарифів на комунальні послуги.
Більш того, відповідач надав суду рішення загальних зборів, яке повністю спростовує твердження про встановлення тарифу самими співвласниками.
Висновок суду першої інстанції про те, що ціна була змінена самими співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до рішення загальних зборів і закріплена у договорі, ґрунтується на припущенні, яке не відповідає дійсності та яке не підтверджено доказами в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи встановлений судом факт відсутності розрахунку ціни в договорі від 16 липня 2018 року, ціна в договорі від 01 вересня 2019 року цілком законно набуває статусу економічно обґрунтованої.
Суд першої інстанції не досліджував, не оцінював, не дав оцінку жодному доказу, що були надані позивачем та які перебувають у матеріалах справи та які є належними, достовірними та достатніми. При прийнятті оскаржуваного рішення суд порушив ряд норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та визнав усі докази позивача у матеріалах справи такими, що є безпідставними.
При прийнятті оскаржуваного рішення суддя залишив поза увагою один з ключових доказів, а саме рішення Миколаївської міської ради від 19 липня 2018 року № 40/201 «Про визнання незаконними рішень конкурсної комісії». Зазначеним рішення визнано конкурс з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва, оголошений 01 червня 2018 року таким, що не відбувся, а всі оформлені 878 договорів втрачають юридичну силу, а всі наступні після 01 вересня 2018 року і по даний момент дії, носять характер шахрайства в особливо великому розмірі.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1/349 від 16 липня 2018 року та договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 123 від 01 вересня 2019 року не відповідають формі Типового договору.
Оскаржуваним судовим рішенням створено судовий прецедент, який привів до юридичного колапсу. А саме: на підставі цього рішення встановлено факт, що починаючи з 01 вересня 2019 року обидва договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком мають юридичну силу та мають статус чинного.
Спочатку суд першої інстанції правильно застосував норму матеріального права вказуючи на те, що якщо за один місяць до закінчення строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Також суд встановив обставини, які не відповідають дійсності.
В своєму рішенні вказав, що визнання економічно необґрунтованою ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком є неналежним способом захисту. Проте предмет та суть спору полягає у визнанні договору від 16 липня 2018 року недійсним у частині встановлення економічно необґрунтованого значення ціни на послугу, а також і в тому, що встановлення цієї ціни в договорі відбулось незаконним способом.
Також скаржник просила суд вжити заходів реагування та впливу відносно посадових осіб організатора конкурсу (департаменту ЖКГ ММР), а також членів конкурсної комісії та відповідача, які допустили порушення вимог законодавства, з метою недопущення таких випадків в майбутньому та постановити окрему ухвалу по даному факту, яку направити до правоохоронних органів (СБУ в тому числі) з метою притягнення осіб, винних у порушені вимог чинного законодавства та які мають ознаки злочину, передбачені статтями 26, 28, 190, 364, 366, 367, 384 КК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач доводів апеляційної скарги не визнав, просив в її задоволені відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому у відзиві ТОВ «Місто для людей Миколаїв» зазначало, що конкурс було проведено відповідно до приписів Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Товариство було лише учасником конкурсу та за результатами конкурсної комісії було визначено переможцем конкурсу. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком була визначена за результатами конкурсу.
За наслідками конкурсу було укладено Договір № 1/349, де ціна послуги становила 5.94 грн на місяць за 1 кв.м загальної площі.
Проте, цей договір втратив чинність у зв`язку з укладенням співвласниками будинку 01 вересня 2019 року договору № 43, за яким було зменшено ціну послуги.
Отже, з позовної заяви не вбачається які саме права позивача були порушені та внаслідок чого, оскільки ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 з 22 липня 2020 року посилається на Договір № 1/349, дія якого припинена до набуття нею права власності на нерухомість.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ГО «Городянин Миколаєва», на час розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом та матеріалами справи встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 з 22липня 2020 року.
За умовамидоговору пронадання послугиз управліннябагатоквартирним будинком№ 1/349від 16липня 2018,укладеного міжТОВ «Містодля людейМиколаїв» вособі директораБиценко А.А. та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі заступника директора департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради начальника управління житлового господарства Рєпіна О.В., управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (далі Договір № 1/349).
Пунктом 10 Договору № 1/349 сторони визначили, що ціна послуги з управління становить 5.94 грн (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та укладається на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із Сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк. Кількість таких продовжень не обмежується (пункту 31, 32 Договору № 1/349).
Додаток 1 до Договору № 1/349 містить перелік складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання.
Додаток 2 до Договору № 1/349 містить розрахунок ціни складових послуги з управління багатоквартирного будинку (кошторис витрат): управління спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території 3,51 грн, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку 1,76 грн, оплата послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку 0,50 грн, винагорода управителю 0,17 грн, загальна вартість управління будинком на 1 кв. метр 5,94 грн.
Відповідно до рішення загальних зборів співвласників будинку від 30 серпня 2019 року визначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ТОВ «Місто для людей Миколаїв» з дати «1 вересня 2019 року» за ціною управління 4,00 грн за 1 кв. метр. Також цими зборами обрано уповноважену особу ОСОБА_3 , яка від імені співвласників має право на укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем.
Згідно здоговором пронадання послугиз управліннябагатоквартирним будинком№ 123від 01вересня 2019року,що укладенийміж ТОВ«Місто длялюдей Миколаїв»в особідиректора Биценко А.А. та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі уповноваженої Ястреби Т.А., що діє на підставі Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 30 серпня 2019 року, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (далі Договір № 123).
За пунктом 10 Договору № 123 ціна послуги з управління становить 4.00 грн ( в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території, поточний ремонт та оплата послуг щодо енергопостачання спільного майна будинку в розмірі 3.83 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі кошторис витрат), що містяться у додатку 4 до цього договору;
- винагороду управителю в розмірі 0.17 грн на місяць.
Відповідно до наданого позивачем рахунку-повідомлення за жовтень 2018 року, в розділі «Управління будинками» отримувачем зазначено ТОВ «Місто для людей Миколаїв», вартість 5,94 грн за 1 кв. метр, нараховано 260,77 грн та до сплати разом з боргом (198,87 грн) на 1 листопада 2018 року - 459,64 грн.
У жовтні 2018 року Миколаївська міська рада звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Департамент ЖКГ), Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва (далі - Конкурсна комісія), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" (далі - ТОВ "Місто для людей Миколаїв", у якому просила:
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Департаменту ЖКГ на прийняття рішення про призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем конкурсу, оформлених наказом Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва";
- визнати протиправними рішення та дії конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, створеної наказом Департаменту ЖКГ від 01 липня 2017 року № 77 та скасувати протоколи засідання Конкурсної комісії від 12 липня 2018 року № 4 і від 13 липня 2018 року № 5;
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва".
На обґрунтування позову Миколаївська міська рада зазначила, що повноваженнями на призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем відповідного конкурсу наділений лише виконавчий комітет міської ради. При цьому, Департамент ЖКГ наділений повноваженнями виключно щодо організації конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Проте, п`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2019 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що при ухваленні спірного рішення про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Миколаєва Департамент ЖКГ діяв у межах повноважень, наданих законами України, оскільки такий орган створений Миколаївською міською радою, як виконавчий орган цієї ради, який уповноважений на забезпечення відповідних заходів з управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, у тому числі з організації конкурсу у сфері управління багатоквартирним будинком та призначення управителя за певних умов.
05 грудня 2019 року суд касаційної інстанції залишив постанову п`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року без змін.
За вимогами статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим.
Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Отже, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
У справі, що розглядається, встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 з 22 липня 2020 року та споживачем послуг, що надає відповідач.
Відносини, які склалися між співвласниками будинку АДРЕСА_1 і відповідачем, який надає послуги з управління багатоквартирним будинком, є договірними і відносяться до різновиду договору про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»(далі - Закон), (тут і далі у редакції станом на 16 липня 2018 року) управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є:1) перелік послуг; 2) права і обов`язки сторін;3) ціна на послуги; 4) строк дії договору.
Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.
Відповідно до статті 13Закону до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.
У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цимЗакономспіввласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу- суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політикиі політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна зі сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженогонаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 червня 2016 року № 150, протягом п`яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Договір про надання послуги за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об`єкт конкурсу, строком на один рік від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель.
Інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Оголошення має містити інформацію про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги.
Ціна послуги відповідно до статті 12Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» (у редакції, чинній станом на 16 липня 2018 року) включає: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець розмежовує розгляд питань щодо прийняття рішень щодо управління багатоквартирними будинками залежно від того, чи утвореноу багатоквартирному будинку об`єднання співвласників; до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послугз управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а в разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах- виконавчим органом місцевої ради; ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а у разі визначення управителя на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради- на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу, при цьому сторони договору можуть включити в договір управління умови про зміну ціни.
Як встановлено,16липня 2018року булоукладено договірпро наданняпослуг зуправління багатоквартирнимбудинком № 1/349 міжТОВ «Містодля людейМиколаїв» вособі директораБиценко А.А. та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі заступника директора департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради начальника управління житлового господарства Рєпіна О.В.
Договором пронадання послугиз управліннябагатоквартирним будинком№ 123від 01вересня 2019року,що укладенийміж ТОВ«Місто длялюдей Миколаїв»в особідиректора Биценко А.А. та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі уповноваженої Ястреби Т.А., що діє на підставі Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 30 серпня 2019 року, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору
За обставинами, викладеними у позовній заяві, позивач, як власник квартири в будинку АДРЕСА_1 , не згодна з розміром ціни послуги з управління багатоквартирним будинком, що визначалась за результатами конкурсу, порядком розрахунку вартості такої послуги.
При цьому, внаслідок укладення Договору № 123 ціни послуги з управління багатоквартирним будинком, що визначалась за результатами конкурсу була визначена в новому розмірі співвласниками зазначеного будинку та відповідачем, тобто сторонами цього договору.
Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.
Позивач не заявляла вимог про визнання Договору № 1/349 в частині визначення ціни послуги з управління багатоквартирним будинком недійсним.
Відповідно до норм статей12,13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а тому суд першої інстанції позбавлений можливості змінювати підстави та предмет позову.
Отже, у випадку якщо особа, яка не є стороною договору, проте вважає, що її права або інтереси порушені умовами укладеного договору, належним способом захисту суб`єктивних прав такої особи, буде вимога про визнання недійсним умов договору, що порушує її права.
Між тим, за обставинами справи Договором № 1/349 не порушено права позивача на вільний вибір виконавця послуги з утримання багатоквартирного будинку, оскільки зазначена послуга не надається за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.Законрегламентує визначення ціни послуги з управління багатоквартирним будинком за результатами конкурсу. Вказанийзакон, закріплюючи положення про можливість продовження договору на новий строк, не передбачає принцип сталості раніше визначеної ціни послуги, сформованої на конкурсній основі. На підтвердження цього після закінчення строку Договору № 1/349 за рішенням співвласників ціна послуги були змінена, що відображено умовами Договору № 123 від 01 вересня 2019 року.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного долучення судом до матеріалів справи направлених відповідачем відзиву на позов з долученими до нього додатками не заслуговують на увагу з огляду на таке.
За матеріалами справи, 29 січня 2022 року було відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи на 25 березня 2022 року та надано ТОВ «Місто для людей Миколаїв» строк для надання відзиву. Між тим, за довідкою суду, на визначену дату судове засідання не відбулося у зв`язку з відкритим воєнним нападомросіїнаУкраїну, розпочатим24 лютого 2022 року.Місто Миколаїв стало прифронтовим містом та перебувало під постійними обстрілами.
30 червня 2022 року ТОВ «Місто для людей» через засоби електронної пошти через канцелярію Ленінського районного суду м. Миколаєва направило відзив на позов, до якого долучив копії згаданих договорів та копії судових рішень, якими обґрунтовувало доводи відзиву.
В якості поважної причини несвоєчасної додачі відзиву та додатків до нього товариство послалося на постійні обстріли їх офісу, що раніше унеможливлювало потрапляння до нього. За такого, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо визнання поважними причини неможливості надати відзив на позов та документи до нього.
Зазначені документи надані через канцелярію суду, а не через систему «Електронний суд», тому не містить електронного підпису. Під час розгляду справи позивач не оспорював достовірність наданих документів, як належних доказів, не заявляла з цього приводу відповідних клопотань про надання відповідачем оригіналів таких документів. З огляду на це, колегія суддів вважає, що ці документи правильно прийняті судом як докази, та їм надано відповідну оцінку.
Суд першої інстанції обґрунтовано досліджував та надав оцінку договору № 123 від 01 вересня 2019 року, оскільки до предмету доказування за позовом є обґрунтованість ціни послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 , а тому аргументи скарги про безпідставність долучення такого договору та його дослідження є неприйнятними.
Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми статей 81, 229 ЦПК України з огляду на те, що відсутні докази розрахунку ціни на послуги з управління зазначеним багатоквартирним будинком у складі конкурсної пропозиції відповідача не заслуговують на увагу, оскільки такі докази входять до предмету доказування у випадку оскарження результатів конкурсу з цих підстав або оспорювання Договору № 1/349, що відсутнє у цій справі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок суду першої інстанції про зміну ціни самими співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до рішення загальних зборів і закріплена у договорі, ґрунтується на припущенні, яке не відповідає дійсності та яке не підтверджено доказами в матеріалах справи є безпідставними, оскільки така ціна встановлена умовами Договору № 123, який є чинним в силу статті 204 ЦК України.
Також, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд залишив поза увагою рішення Миколаївської міської ради від 19 липня 2018 року № 40/201 «Про визнання незаконними рішень конкурсної комісії». Цим рішенням визнано конкурс з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва, оголошений 01 червня 2018 року таким, що не відбувся, а всі оформлені 878 договорів втрачають юридичну силу, а всі наступні після 01 вересня 2018 року і по даний момент дії, носять характер шахрайства в особливо великому розмірі. Суд першої інстанції при розгляді справи врахував судове рішення п`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (залишеним Верховним Судом 05 грудня 2019 року без змін), яким відмовлено в задоволені позову Миколаївської міської ради, зокрема за позовною вимогою про визнати протиправними рішення та дії конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, створеної наказом Департаменту ЖКГ від 01 липня 2017 року № 77 та скасувати протоколи засідання Конкурсної комісії від 12 липня 2018 року № 4 і від 13 липня 2018 року № 5 та визнання протиправним і скасування наказу Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва".
Щодо вимог апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали відносно посадових осіб організатора конкурсу (департаменту ЖКГ ММР), а також членів конкурсної комісії та відповідача, які допустили порушення вимог законодавства з доповненнями, викладеними в заяві, що надійшла на адресу апеляційного суду 21 листопада 2021 року.
Також, 21 листопада 2022 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали відносно судді першої інстанції ОСОБА_4 , під головуванням якого ухвалене оскаржене рішення суду, з тих підстав, що суддя порушив норми статті 262 ЦПК України, а саме під час розгляду цієї справи не досліджував порушення законодавства, безпідставно прийняв сторону відповідача та зробив безпідставний висновок про відсутність в діях відповідача порушення законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення ( частина 10 статті 262 ЦПК України).
Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.
Згідно з частиною 5 статті 262 ЦПК України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Позивачем ОСОБА_1 у заявленому клопотанні, на переконання апеляційного суду, не наведено та в судовому засіданні не встановлено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали відносно посадових осіб організатора конкурсу (департаменту ЖКГ ММР), а також членів конкурсної комісії та відповідача, а обставини, вказані позивачем в клопотанні, не є предметом дослідження судом під час розгляду позовної заяви.
Колегією суддів апеляційного суду не встановлено достатніх даних для висновку про наявність порушень законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, а тому підстави для задоволення заявленого в апеляційній скарзі клопотання про постановленні окремої ухвали відсутні.
При цьому, позивач не позбавлений права самостійно звернутись до органів поліції з відповідною заявою про вчинені, на його думку, кримінальні правопорушення.
Клопотання щодо постановлення окремої ухвали відносно судді ОСОБА_4 за своїм змістом зводиться до незгоди позивача з прийнятим рішенням суду першої інстанції щодо відмову у постановлені окремої ухвали. Посилання на те, що при розгляді справи головуючим у справі суддею не були вирішені клопотання позивача про прискорення розгляду справи не передбачені цивільним процесуальним законодавством, а тому ухвалення судом процесуального документу з вирішення цих клопотань не потребують. Посилання на ті обставини, що суддя безпідставно та усвідомлено діяв в інтересах відповідача, встановленими обставинами та матеріалами справи не підтверджуються.
Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не встановив підстав для задоволення клопотання позивача про постановлення ухвали відносно судді ОСОБА_4 .
При цьому, апеляційний суд зауважує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні цивільного спору з використанням передбачених цивільним процесуальним законом засобів.
Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.
При цьому, такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків учасників процесу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
З урахуванням наведеного, системний аналіз положень статті 262 ЦПК України однозначно та чітко свідчить про те, що постановлення судом окремої ухвали слід розглядати саме як право суду, а не як його обов`язок.
Отже, вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема, виявлених порушень закону, значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.
З огляду на викладене, в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал, слід відмовити.
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору в силу Закону «Про захист прав споживачів» та з урахуванням результатів розгляду апеляційної скарги, яка не підлягає задоволенню, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції, підлягають віднесенню за рахунок держави.
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2022року залишити без змін.
В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повний текст постанови складено 22 листопада 2022 року.
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2022 |
Оприлюднено | 24.11.2022 |
Номер документу | 107440865 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Царюк Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні