Ухвала

від 21.11.2022 по справі 703/3660/22

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3660/22

2/703/1366/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2022 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСББ «Гвоздика» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСББ «Гвоздика», в якій вимагає: виплатити належну йому зарплату за відпрацьований час та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2694 гривні 13 копійок; відповідно до ст.117 КЗпП України виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 19500 гривень.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позов необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, у порушення вищевказаної норми ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить інформації щодо наявності або відсутності у відповідача офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також відомих засобів зв`язку.

Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останнім на вирішення суду поставлено дві вимоги майнового характеру, тобто позов підлягає грошовій оцінці.

Проте позовна заява ОСОБА_1 , у порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, не містить ціни позову.

Крім того, відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що він вимагає: виплатити належну йому зарплату за відпрацьований час та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2694 гривні 13 копійок; відповідно до ст.117 КЗпП України виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 19500 гривень, однак жодна з зазначених вимог не адресована до будь-якої фізичної чи юридичної особи, що не відповідає положенням п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Також, згідно п.6, 7, 8, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У порушення вищевказаних норм, позовна заява ОСОБА_1 не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відомостей про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даному випадку позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

З урахуванням викладеного та ціни позову, у відповідності до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом зобов`язаний був сплати судовий збір у сумі 992 гривень 40 копійок за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 19500 гривень.

Однак, до позовної заяви ОСОБА_1 не додано документів, що підтверджують сплату ним судового збору у вищевказаному розмірі.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 слід подати до суду документи, що підтверджують сплату ним 992 гривні 40 копійок судового збору за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753; код класифікації доходів бюджету 22030101, або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

До позовної заяви додані копії письмових доказів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, однак жоден з них належним чином не засвідчений.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Гвоздика» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Биченко