Рішення

від 09.11.2022 по справі 227/1861/15-а

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.11.2022 227/1861/15-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Вологжаніній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Управління ПФУ в м. Харцизьк Донецької області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначила, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Харцизьк Донецької області та отримує державну пенсію за віком (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 ) згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на час звернення до суду пенсія є єдиним джерелом його існування. Відповідач з серпня 2014 року до часу звернення до суду без надання йому причини припинив виплату призначеної пенсії, у зв`язку із чим позивач опинився у дуже скрутному матеріальному становищі. Щомісячна виплата пенсії на час звернення до суду становить 2485,99 гривень, у зв`язку з чим сума невиплаченої пенсії за період з серпня 2014 року по березень 2015 року включно становить 19887,92 гривень. Позивач вважає відмову відповідача у виплаті йому пенсії незаконною і такою, що порушує норми чинного законодавства України та міжнародних договорів, виконання яких взяла на себе Україна. Також, позивач зазначає, що вищенаведеними незаконними діями йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях і переживаннях через порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача, гарантованих Конституцією України і чинним законодавством України, в частині своєчасного отримання пенсії, що призвело до втрати його налагоджених і нормальних життєвих зв`язків, через що він вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, не має змоги своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому мешкає, належним чином харчуватися та вдягатися, внаслідок чого став нервовим, роздратованим та пригніченим, стан самопочуття погіршився. На підставі викладеного позивач просить визнати неправомірними дії Управління ПФУ в м. Харцизьк Донецької області щодо незаконної невиплати в повному обсязі нарахованого розміру пенсії; стягнути з відповідача нараховану, але невиплачену йому суму пенсії за період з серпня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 19887,92 грн., а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн., зобов`язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію у повному обсязі, стягнути з відповідача витрати пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) головуючим суддею по справі призначено ОСОБА_2 .

Ухвалами Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2015 року відкрито провадження по цивільній справі, призначено попереднє судове засідання, та відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Ухвалою судувід 18.05.2015року призначеносправу досудового розгляду. Ухвалою судувід 29.05.2015року залученоу якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруГоловне управлінняПенсійного фондуУкраїни вДонецькій області. Ухвалою суду від 20.07.2015 року провадження по справі зупинено.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області №87 від 19.10.2015 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 за переведенням до іншого суду відповідно до наказу № 39-к від 16.10.15р. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20.10.2015 року головуючим суддею по справі призначено ОСОБА_3 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області № 685 від 07.11.2018 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку призначення на посаду судді ОСОБА_3 07.11.2018 року. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 07.11.2018 року головуючим суддею по справі призначено ОСОБА_4 .

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області №579 від 29.09.2021 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із відрахування судді ОСОБА_4 зі штату у зв`язку зі звільненням у відставку (наказ в.о. голови суду від 22.09.2021р. № 02-кг, рішення ВРП від 21.09.2021 р. №2015/0/15-21). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29.09.2021 року головуючим суддею по справі призначено Корнєєву В.В.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.10.2021 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження, визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою, витребувано від відповідача та третьої особи інформацію щодо нарахування та виплати пенсії позивачу. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.11.2021 року відкладено розгляд справи, визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою, витребувано від позивача додаткові документи, також витребувано повторно від відповідача та третьої особи інформацію щодо нарахування та виплати пенсії позивачу. Ухвалою суду від 13.09.2022 року відкладено розгляд справи, визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою, витребувано від позивача додаткові документи, також витребувано від Державної податкової служби України інформацію щодо отримуваних доходів.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час, та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Від представника третьої особи Головного управління ПФУ в Донецькій області в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. Від інших учасників жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Таким чином, керуючись нормою ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив рішення про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання ухвали суду надіслав пояснення, з яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області не перебуває. Окрім того, зазначив, що позивач до будь-якого органу Пенсійного фонду України на території, підконтрольній українській владі, із заявою про виплату щомісячних пенсійних виплат не зверталась, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебувала та не перебуває на час розгляду справи, також позивачем не додано доказів відкриття рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України», а тому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші учасники розгляду справи будь-яких пояснень, заяв до суду не надавали.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області. Позивач долучив до матеріалів справи копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2010 року на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що позивач отримує пенсію «постійно». (а.с.5).

Як вбачається з інформації наданої Державною податковою службою України, відповідно до Державного реєстру фізичних осібплатників податків станом на 23.09.2022 року, відомості про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2019 року відсутні (а.с. 84).

У зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції, статтею 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» передбачена зміна територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам наступним чином: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції визначено підсудність місцевим загальним судам, апеляційним судам, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року було визначено зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Харцизькому міському суду Донецької області, визначена підсудність Добропільському міськрайонному суду Донецької області.

Позивач в своєму позові зазначає, що не отримує пенсію з серпня 2014 року. Зазначений факт підтверджується листом ГУ ПФУ № 0500-2206-7/120011 від 07.12.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області не перебуває.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, громадських формувань Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області (код ЄДРПОУ 23413070) зареєстровано за адресою: 84406, Донецька обл., місто Красний Лиман, вулиця Фрунзе, будинок 15. Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі є зареєстрованим в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та має керівника. В той же час, незважаючи на неодноразові запити суду, будь-яких пояснень, заяв до суду не надіслав.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI ( далі за текстом ЗУ № 1058).

Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зазначений в цій статті перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Під час розгляду справи судом не встановлено наявності визначених ст. 49 Закону № 1058 або іншими законами підстав припинення виплати позивачу пенсії.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р, містив м. Харцизьк. Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 02.12.2015 №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яке також містить м. Харцизьк.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23.07.2014 №436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, зупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.

Постановою КМУ від 07.11.2014 №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначені умови призначення та продовження виплати всіх видів соціальної допомоги, у тому числі пенсій внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Водночас, позивач на час звернення до суду не перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа, зареєстрований у м. Харцизьк Донецької області, на непідконтрольній українській владі території.

В постанові від 20.09.2018 року у справі №243/3505/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 17.03.2020 року у справі №227/2158/17 відсутність в особи статусу внутрішньо-переміщеної особи не може впливати на реалізацію права такої особи на пенсійне забезпечення.

У наведеній постанові Верховний Суд також сформував висновок про неможливість застосування до спірних відносин Постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015р. №9-1, якою затверджено Перелік управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції, оскільки цей Перелік стосується лише повноважень управлінь Пенсійного фонду України щодо страхувальників, а не застрахованих осіб.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 23.06.2020 року у справі № 227/4106/17.

Відповідно ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 08 липня 2004 року «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Наведене вище свідчить, що припинення нарахування та виплата позивачу пенсії за відсутності на те законодавчо визначених підстав свідчить про порушення прав позивача на соціальний захист, який прямо передбачений ст. 46 Конституції України. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність припинення нарахування та невиплати позивачу пенсії за період з серпня 2014 року.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з пенсії, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду, то суд зауважує, що відомостей про нарахування позивачу пенсії з серпня 2014 року по теперішній час пенсійними органами суду не надано, у зв`язку з чим визначити суму стягнення неможливо.

Враховуючи надане право ст. 9 КАС України право вийти за межі позовних вимог суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту прав позивача та зобов`язати відповідача розглянути питання щодо відновлення нарахування та виплати пенсії з серпня 2014 року.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Підстави, які наводить позивач в обґрунтування спричинення йому моральної шкоди, суд, вважає непідтвердженими належними та допустимими доказами, не надано жодних доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд враховує, що тимчасове припинення виплати позивачу пенсії було обумовлено проведенням антитерористичної операції на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей, до яких належить і місто Харцизьк Донецької області, яке і до сьогоднішнього дня залишається на непідконтрольній Україні території. З огляду на це управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, яке мало проводити нарахування і виплату пенсії позивачу, було передислоковано до міста Красний Лиман (Лиман) Донецької області, однак до сьогоднішнього дня належним чином не відновило своє нормальне функціонування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене вище, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області розглянути питання щодо відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , зареєстрований за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області, ЄДРПОУ 2341307, місцезнаходження юридичної особи: 84406, Донецька обл., м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 15;

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження юридичної особи: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3.

Суддя В.В. Корнєєва

09.11.2022