Ухвала

від 18.11.2022 по справі 344/11832/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/11832/22

Провадження № 11-сс/4808/359/22

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано Франківського апеляційного суду в складі :

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представник апелянта ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою з доповненням генерального директора ТОВ «Орісіл» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду від 22 вересня 2022 року про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄДРСР за № 42022090000000032 від 22.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.1 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано Франківського міського суду від 22 вересня 2022 року клопотання задоволено.

Накладено арешт на корпоративні права з забороною розпорядженням ними у будь який спосіб до завершення досудового розслідування та судового слідства ( до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку) на корпоративні права ТОВ «ОРСІЛ» ( код ЄДРПОУ 25555779) в розмірі 100 % статутного капіталу у ТОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ» ( код ЄДРПОУ 37130116).

В поданій апеляційній скарзі з доповненням ОСОБА_9 , вважає ухвалу слідчого судді від 22.09.2022 року незаконною та постановленою з порушенням норм матеріа-льного та процесуального права.

Зазначає, що прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на корпора-тивні права невідомого йому ТОВ «ОРСІЛ». По факту дані корпоративні права нале-жать ТОВ «ОРІСІЛ».

Постановою прокурора корпоративні права були визначені речовими доказами, але відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами можуть бути матеріаль-ні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом. Корпоративні права не належать до речей, а є лише особистими майновими правами особи, нематеріальними об`єктами.

Окрім цього, слідчим суддею не було враховано те, що жодній з осіб протягом досудового розслідування не вручено повідомлення про підозру, що свідчить про ві-дсутність у розпорядженні сторони обвинувачення достатніх доказів для їх підозри, а отже й достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, що тягнуть істотне обмеження прав та інтересів осіб.

Також зазначає, що у висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС в Івано - Франківській області № 14/09-19-08-12/37130116 від 07.07.2022 року немає жодних згадок ані про ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 , ані про проведення службо-вими особами ТзОВ «Завод ДК «Орісіл» безкоштовних операції.

Звертає увагу суду на те, що ні їхнє підприємство, ні жоден з його учасників не є резидентами РФ, у тому числі ОСОБА_12 , який є громадянином України та ніколи не мав громадянства РФ.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду від 22.09.2022 року про арешт майна. У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Під час апеляційного розгляду:

- представник ТОВ «ОРІСІЛ» ОСОБА_8 підтримав подану апеляційну скаргу з доповненням, просив її задовольнити, а ухвалу слідчого суді від 22.09.2022 року ска-сувати;

- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги з доповненням гене-рального директора ТОВ «ОРІСІЛ» ОСОБА_9 просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 22.09.2022 року без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділу СУ ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_13 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022090000000032, внесеному до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.1 КК України.

В клопотанні стверджується, що під час досудового розслідування було встановлено, що службові особи ТОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ» , кінцевим бенефіціаром власником якого є громадянин російської федерації, при здійснення протягом 2017-2021 років господарської діяльності, пов`язаної з виготовленням хімічної продукції, відобразили отримання транспортних послуг від фізичних осіб підприємців ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які не мали основних засобів для надання таких послуг, та в такий спосіб завищили витрати підприємства й занизили об`єкт оподаткування з податку на прибуток на суму 2 млн. 997 тис. гривень, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Встановлено, що на території Івано Франківської області здійснює господарську діяльність ТОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ», єдиним засновником якого є ТОВ «ОРІСІЛ». Також з`ясовано, що одним з кінцевих бенефіціарним власників ТОВ «ОРІСІЛ» є громадянин російської федерації ОСОБА_12 , частка власності якого становить 25 % статутного капіталу ТОВ «ОРІСІЛ», що становить в матеріальному еквіваленті 15 385, 00 гривень.

Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Івано Франківській області ОСОБА_13 від 12 вересня 2022 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 420220900000000032, корпоративні права ТОВ «ОРІСІЛ», код ЄДРПОУ 25555779 в розмірі 100 % статутного капіталу у ТОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ» код ЄДРПОУ 37130116, що становить 10 000, 00 гривень.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.09.2022 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на корпоративні права з забороною розпорядження ними у будь який спосіб до завершення досудового розслідування та судового слідства на корпоративні права ТОВ «ОРІСІЛ» в розмірі 100 % статутного капіталу у ТОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою за-безпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 час-тини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь якій валюті готівкою або у безготівковій формі , в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, випадкові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, про те, що дані корпоративні права, на які накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування. Окрім цього дані корпоративні права можуть використовуватися їх бенефіціарним власниками для легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, що може призвести до передачі корпоративних прав на підприємства іншим особам, що призведе до втрати речових доказів та документів і перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні та об`єктивному досудовому розслідуванню.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси службових осіб ТзОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ» з метою збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином доводи апеляційної скарги генерального директора ТОВ «ОРІСІЛ » з приводу того, що жодній з осіб протягом досудового розслідування не вручено повідомлення про підозру, що свідчить про відсутність у розпорядженні сторони обвинувачення достатніх доказів для їх підозри, а отже й достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, що тягнуть іс-тотне обмеження прав та інтересів осіб, на думку судової колегії є безпідставними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накла-дення арешту.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна,стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ОРІСІЛ» в розмірі 100 % статутного капіталу у ТОВ «ЗАВОД ДК ОРІСІЛ», слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.

При апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, і не вбачаються такі підстави і зі змісту апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненням генерального директора ТОВ «ОРІСІЛ» ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2022 року про арешт майна - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5