Ухвала

від 21.11.2022 по справі 440/9953/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/9953/22

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький Автомобільний Завод" до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький Автомобільний Завод" звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про:

- визнання протиправною та скасування постанови Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про стягнення основної винагороди у розмірі 252513,51 грн;

- зобов`язання Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича винести постанову, якою стягнути 87513,51 грн в якості основної винагороди приватного виконавця, та повернути боржнику надмірно стягнуту суму в розмірі 165000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено основну та похідну вимогу майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 3787,70 грн (1,5 відсотка від ціни позову (252513,51 грн).

До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення АТ АБ "Укргазбанк" №1487 від 22 грудня 2021 року про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн та платіжне доручення АТ "ОТП Банк" №501 від 31 січня 2022 року про сплату судового збору в сумі 1517,70 грн. Вказані суми судового збору не зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України за подання до Полтавського окружного адміністративного суду позову у справі №440/9953/22.

Таке незарахування зумовлене тим, що судовий збір згідно квитанції платіжного доручення АТ АБ "Укргазбанк" №1487 від 22 грудня 2021 року на суму 2270,00 грн та платіжного доручення АТ "ОТП Банк" №501 від 31 січня 2022 року на суму 1517,70 грн зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький Автомобільний Завод" до Полтавського окружного адміністративного суду позову у справі №440/76/22, що підтверджується відповідними виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, які залучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивачем несплачено судовий збір за подання цього позову в сумі 3787,70 грн.

Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що позивач, який не є суб`єктом владних повноважень, до позовної заяви повинен додати копії такої позовної заяви, а також належним чином засвідчені копії всіх документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому згідно з частиною другою статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п`ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з матеріалами позовної заяви до адміністративного позову позивачем додано ксерокопії документів для відповідача та третьої особи, які не засвідчені позивачем (його представником) своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення у разі знаходження у нього оригіналів таких письмових доказів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві зазначено, що про порушення своїх прав оскаржуваною постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 16 серпня 2021 року у виконавчому провадженні ВП №66523849 позивач дізнався 20 серпня 2021 року внаслідок накладення арешту на рахунки та майно підприємства в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2777923,45 грн

Згідно з відміткою на поштовому конверті ця позовна заява подана засобами поштового зв`язку 08 листопада 2022 року, тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку на подання адміністративного позову від 04 листопада 2022 року, в якій позивач просить визнати причини пропуску строку на подання позовної заяви поважними та поновити строк на подання адміністративного позову.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивачем було подано скаргу на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. до Господарського суду Полтавської області в рамках судового розгляду справи №917/18/21 та ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24 листопада 2021 року у справі №917/18/21 провадження з розгляду такої скарги було закрито та роз`яснено, що дана скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №440/76/22 повернуто позовну заяву з підстави відсутності підтвердження повноважень представника на подання позовної заяви. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року в роботі позивача було введено низку обмежень в діяльності підприємства внаслідок оголошення повітряних тривог та відключення електроенергії. Позивач повторно звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із таким позовом та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі №440/8571/22 позовну заяву повернуто з підстави неусунення позивачем недоліків позовної заяви.

Оцінюючи доводи заяви, суд враховує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.

Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №473/2236/17.

Суд враховує, що подання позивачем скарги на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. до Господарського суду Полтавської області в рамках судового розгляду справи №917/18/21, внаслідок розгляду якої ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24 листопада 2021 року у справі №917/18/21 закрито провадження з розгляду такої скарги, є виключно суб`єктивною обставиною позивача, оскільки судами України, в тому числі Верховним Судом, напрацьовано сталу судову практику щодо підсудності спорів щодо оскарження постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди до відповідного адміністративного суду відповідно до частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Зі змісту ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №440/76/22 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі №440/8571/22 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький Автомобільний Завод" позовних заяв до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича слідує, що підставами їх винесення став факт не усунення недоліків таких позовних заяв повністю та у належний спосіб, що також вказує на те, що не усунення недоліків позовних заяв у справах №440/76/22 та №440/8571/22 є виключно та повністю суб`єктивними обставинами та залежали виключно від волі та дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький Автомобільний Завод".

Верховним Судом була неодноразово (зокрема, в постановах від 11 листопада 2021 року у справі № 420/2764/21 та від 13 грудня 2021 року 473/3711/16-а) висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законами України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Законом №2500-IX від 15 серпня 2022 року затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", пунктом 1 якого строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

За змістом статті 64 Конституція України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-1 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.

В умовах воєнного стану доступ до суду є безперешкодним та безперервним у межах режиму роботи суду.

Відтак, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом десятиденного строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті, в тому числі електронній.

Позивач, який є юридичною особою та необмежений в своїх діях діями однієї особи, не мав таких обмежень для пересування, руху автотранспорту, роботи поштового та електронного зв`язку, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом впродовж всього часу дії воєнного стану, починаючи з лютого 2022 року. Навпаки, триваюча пасивна поведінка позивача щодо подання позову до суду та зайві зволікання із вивченням процесуального законодавства та належним оформленням позовних заяв демонструють байдужість позивача до своїх процесуальних прав та його недисциплінованість як учасника адміністративного судочинства щодо своєчасного виконання передбачених КАС України процесуальних дій.

Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки зазначені позивачем у заяві обставини не є об`єктивно непереборними, повністю залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, не пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам статей 122, 123, частин першої, третьої та четвертої статті 161, статті 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А:

Визнати неповажними підстави подання позовної заяви з пропущенням встановленого строку звернення до суду, які зазначені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький Автомобільний Завод" до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 3787,70 грн (за реквізитами: отримувач : ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA588999980313101206084016712; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

- належним чином засвідчених копій всіх документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі засвідчених позивачем у разі знаходження у нього оригіналів доказів) - для відповідача та третьої особи;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Н.І. Слободянюк