Рішення

від 15.11.2022 по справі 640/12644/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року м. Київ № 640/12644/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання - Яковчук М.В., за участі представника позивача - Ільницького Ю.В.; представника відповідача - Скрибки І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙВІШ"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙВІШ" (код ЄДРПОУ 43166716, адреса місцезнаходження: 01131, м. Київ, Печерський район, вулиця Євгена Коновальця, буд. 36-Д, оф. 48 К) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 234 800, 00 грн. та від 17.01.2022 № 00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 102 900, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням податкового законодавства України, а податкові повідомлення-рішеннями - протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Також, позивачем зауважено, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях відповідачем не вказано конкретне обґрунтування порушення, лише зазначено, що "обставини вчинених порушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником заходів щодо дотримання правил та норм законодавства з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини): неутримання та несплата (неперерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору"

Позивач вважає, що отримані ОСОБА_1 кошти від відчуження інвестиційного активу не можуть розцінюватись як "інші доходи".

Враховуючи те, що податок за операціями з інвестиційними активами сплачується безпосередньо фізичною особою, отримувачем такого прибутку, за умови якщо операція не відбувається із залученням професійного торговця цінними паперами та/або банку, у позивача наявний обов`язок лише відобразити суму нарахованого доходу. Таким чином, з боку позивача відсутнє порушення статті 168 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі з тих підстав, що перевіркою встановлено, що ТОВ «МАЙВІШ» не виконана функція податкового агента на порушення норм п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, з урахуванням п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171, п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень ПК України, а саме: не включено до оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податків інший дохід, у вигляді нарахування фізичній особі засновнику підприємства ОСОБА_1 частки статутного капіталу у розмірі 6 860 000,00 грн, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб на суму 1 234 800,00 грн та військового збору у сумі 102 900,00 грн. Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «МАЙВІШ» не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір на суму нарахованого доходу у розмірі 6 860 000,00 гри, фізичній особі-засновнику підприємства ОСОБА_1 (РНОКГПП НОМЕР_1 ) у вигляді повернення статутного капіталу, при відсутності операції з купівлі-продажу чи переоцінки основних засобів, за рахунок яких був повністю сформований статутний капітал, інформація зазначена а п. 3.1.4.1.1. Акту перевірки.

У судовому засіданні 15.11.2022 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку 'ГОВ «МАЙВІШ» з питань, зокрема, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.08.2019 по дату завершення перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 17.12.2021 року №93289/26-15-07-02-05-17/43166716.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

- п. 63,3 ст. 63 Податкового кодексу України н. 8.4 та 8.5 Порядку обліку платників податків, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 №1588 щодо неподання Повідомлення ф. №20 - ОПП.

- пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим встановлено не своєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік за терміном до 20.09.2919 року, фактично подано 11.11.2020 року №43820830, на 2020 рік за терміном до 20.02.2020 року, фактично подано 11.11.2020 року №43951973;

- - п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168. п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст.. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено нарахування та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб за червень 2021 року, у розмірі 1 234 800,00 грн.;

- - п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 1.6. п. 16і підрозділу 10 розділу XX, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168. пп. 168.4.7 п., 168.4 ст. 168. п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено нарахування та сплату до бюджету військового збору за червень 2021 року у розмірі 102 900,00 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 17.01.2022 № 00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 102 900, 00 грн;

- від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1234 800, 00 грн.

28 січня 2022 року позивачем подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення.

За результатом розгляду скарги ДПС України ухвалено рішення від 18.07.2022 № 7403/6/99-00-06-01-04-06, яким, залишено без змін податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із даним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України, встановлено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб).

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України, до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників

(учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації

такого емітента.

Підпункт "а" підпункту 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 ПК України визначає, що термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Отже, операція зі зменшення розміру статутного капіталу є продажем інвестиційного активу.

Об`єктом оподаткування є інвестиційний прибуток.

Відповідно до 2 пункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об`єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів (абзац третій підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (абзац дев`ятий підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України)

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (підпункт 170.2.6).

Для цілей цього пункту термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (підпункт 170.2.7).

Відповідно до підпункту 14.1.81-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.

Згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до підпункту 1.2, 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Разом з тим, підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що інвестиційним прибутком, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і на який нараховується військовий збір, є позитивна різниця між витратами особи на придбання інвестиційного активу і доходом, отриманим від його реалізації (тобто позитивний фінансовий результат).

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Статтею 16 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про господарські товариства», вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи зміст наведеного правового регулювання, суд погоджується з доводами представника позивача, що інвестиційним прибутком, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і на який нараховується військовий збір, є позитивна різниця між витратами особи на придбання інвестиційного активу і доходом, отриманим від його реалізації.

Як убачається з матеріалів справи, прийняття оскаржуваних рішень мотивовано наступними обставинами, встановленими актом перевірки.

Так, актом перевірки встановлено, що статутний капітал ТОВ «МАЙВІШ» був сформований за рахунок внесення до статутного капіталу та взяття на баланс Товариства нерухомого майна.

Станом на 01 січня 2021 року сформований статутний капітал становив 64 805 796,66 грн. (загальна вартість нерухомого майна), з яких:

- часткою у розмірі 63 509 680,73 грн., що становить 98% Статутного капіталу Товариства, володіє гр. ОСОБА_1 (РНОКГІП НОМЕР_1 );

- часткою у розмірі 1 296 115,93 гри., що становить 2% Статутного капіталу Товариства, володіє ВЛТ Інвестмент ЛТД (місцезнаходження - Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, місто Лондон).

Протоколом від 04 червня 2021 року №04/06/2021 загальних зборів учасників ТОВ «МАЙВІШ» (код 43166716) прийнято рішення: про зменшення загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙВІШ» пропорційно часткам кожного учасника товариства на 7 000 000,00 грн., а саме з 64 805 796,66 грн. до 57 805 796,66 гри.; затвердити статутний капітал у розмірі 57 805 796,66 грн.

При цьому, перевіркою встановлено, що операції з купівлі-продажу нерухомого майна у періоді з 09.08.2019 по 10.12.2021 товариством не проводились і вартість основних засобів (рахунок 103), що обліковується на балансі товариства, залишилась незмінною.

Станом на 04 червня 2021 року частки учасників, розмір та склад частки у статутному капіталі Товариства визначено у таких розмірах:

- гр. ОСОБА_1 володіє часткою в розмірі 56 649 680,73 грн., що становить 98% Статутного капіталу Товариства;

- ВЛТ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД володіє часткою в розмірі 1 156 115,93 грн., що становить 2% Статутного капіталу Товариства.

Відповідно до Протоколу від 04 червня 2021 року №04/06/2021 загальних зборів учасників, ГОВ «МАЙВІШ» проведено нарахування та часткове перерахування фізичній особі -засновнику підприємства ОСОБА_1 частки статутного капіталу, що підтверджується поданою ТОВ «МАЙВІШ» звітністю «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за II, III квартали 2021 року та банківською випискою.

Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ «МАЙВІШ» не виконана функція податкового агента на порушення норм п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, з урахуванням п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171, п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень ПК України, а саме: не включено до оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податків інший дохід, у вигляді нарахування фізичній особі засновнику підприємства ОСОБА_1 частки статутного капіталу у розмірі 6 860 000,00 грн, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб на суму 1 234 800,00 грн та військового збору у сумі 102 900,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства від 04.06.2021 № 04/06/2021 позивачем прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу та визначення часток учасників.

Судом встановлено, що учасником ТОВ "МАЙВІШ" ОСОБА_1 придбані корпоративні права у Товаристві (інвестиційний актив) шляхом внесення до статутного капіталу позивача об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30% тераса (групи приміщень № 44) (в літ. Д), загальною площею 955 кв. м., що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 423394080000), вартістю 98 346 632,50 грн; нежитлове приміщення, літ. "Д", загальною площеню 209, 3 кв. м., що розташовано за ардесою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 309486580000), вартістю 21 553 874, 50 грн; нежилі приміщення з № 1 по № 11, групи приміщень № 27 (в літ. Д), загальною площею 1078,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 423956880000), вартістю 111 044 161, 50 грн.

На підтвердження зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙВІШ" під час перевірки надав засвідчені копії протоколу № 01/2019 від 08.08.2019 року та акт приймання-передачі майна від 12.08.2019 року.

Отже, ОСОБА_1 внесено майно до статутного капіталу ТОВ "МАЙВIШ" та сформовано статутний капітал у розмірі 230 944 668, 10 грн.

Відтак, інвестиційні витрати ОСОБА_1 від придбання інвестиційного активу становлять 230 944 668, 10 грн., а інвестиційний дохід (у вигляді зменшення розміру статутного капіталу) становить 6 890 000, 00 грн.

Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Виникнення інвестиційного прибутку або збитку у фізичної особи-власника інвестиційного активу не ставиться в залежність від здійснення позивачем операцій з купівлі-продажу чи переоцінки основних засобів, за рахунок яких сформований статутний капітал.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття рішення про зменшення розміру статутного капіталу ОСОБА_1 було замовлено оцінку об`єктів нерухомого майна, які внесені ним до статутних капіталів юридичних осіб, так по результатам проведеної оцінки визначено зменшення ринкової вартості цієї нерухомості.

Виходячи з викладеного, так як інвестиційний прибуток у ОСОБА_1 за операцією зі зменшення розміру статутного капіталу не виник (відсутнє позитивне значення), а отже відсутнє порушення Товариством підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171 ПК України та підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділ XX ПК України.

Вказане, в свою чергу зумовило безпідставність висновків відповідача про наявність підстав для збільшення грошових зобов`язань позивач за платежами: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, а відтак податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 234 800, 00 грн. та від 17.01.2022 № 00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 102 900, 00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 20 065,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙВІШ" (код ЄДРПОУ 43166716, адреса місцезнаходження: 01131, м. Київ, Печерський район, вулиця Євгена Коновальця, буд. 36-Д, оф. 48 К) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 234 800, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2022 № 00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 102 900, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙВІШ" (код ЄДРПОУ 43166716, адреса місцезнаходження: 01131, м. Київ, Печерський район, вулиця Євгена Коновальця, буд. 36-Д, оф. 48 К) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 20 065,50 грн. (двадцять тисяч шістдесят п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2022 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа