Постанова
від 21.11.2022 по справі 640/25350/21
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25350/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Футбольний клуб "Динамо" Київ" до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тоді як перевірку проведено у відповідності до присів Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Також, апелянтом зазначено, що під час перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:90:132:0027 було встановлено нецільове використання її частини, тобто порушення позивачем пункту «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, в зв`язку з чим й прийнято оскаржуваний припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21, натомість висновки суду першої інстанції щодо недоведеності вчинення відповідачем такого порушення є безпідставними.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 перебуває у комунальній власності міста Києва в особі Київської міської ради. Реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 20699728. Категорія земель - землі рекреаційного призначення. Цільове призначення - 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту. Вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування футбольних полів (для розширення учбово-спортивної бази «Конча-Заспа». Площа земельної ділянки - 3,7900 га).

Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (ЄДРПОУ 00305981) на праві оренди. Дата державної реєстрації речового права - 31 травня 2017 року.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у місті Києві відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:90:132:0027, яка розташована в місті Києві, шосе Столичне, 45, за результатом якої складено акт від 30 липня 2021 року №194-ДК/165/АП/09/01/-21 (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" пункту «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України.

Приписом від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 приписано позивачу вжити визначені законодавством України у сфері регулювання земельних відносин заходів щодо приведення частини земельної ділянки, що перебуває у користуванні (на праві оренди) товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" та використовується останнім не за цільовим призначенням, шляхом розроблення відповідної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру.

Незгода позивача із вказаним вище приписом зумовила звернення до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, ЗК України та Законом України від 22 травня 2003 року № 858-ІV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-ІV), Законом України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»( далі - Закон № 3613-VI).

Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону № 963-IV передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Частиною першою статті 10 Закону №963-IV визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходили, зокрема з протиправності дій відповідача з проведення перевірки, мотивуючи свої висновки положеннями Закону № 877-V.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Тобто, указаним Законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі №877-V, не поширюються на здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Враховуючи те, що норми Закону № 877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV.

З огляду на викладене та враховуючи обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що у цьому випадку відповідач здійснив саме державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю - земельної ділянки, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин застосовуються норми спеціального Закону № 963-IV, а не Закону № 877-V, як помилково зазначено судом першої інстанції.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18 та у постанові від 27.02.2020 у справі 818/1512/17, від 16.07.2020 у справі № 819/1781/17, від 08.02.2022 у справі №160/1040/19, від 11.08.2020 у справі №818/1851/17, від 18.05.2022 у справі № 420/5932/18.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не повинен був діяти за процедурою здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, регламентованою положеннями Закону № 877-V та міг вжити щодо позивача певні заходи впливу, визначені, зокрема Законом № 963-IV.

З огляду на наведене, оскільки з боку відповідача відсутні процедурні порушення під час здійснення ним державного контролю за використанням та охороною земель, колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку висновкам відповідача щодо виявлених під час вказаного контролюючого заходу поршень позивачем вимог земельного законодавства.

Так, відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено таке: згідно відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 перебуває у комунальній власності міста Києва в особі Київської міської ради. Реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 20699728. Категорія земель - землі рекреаційного призначення. Цільове призначення - 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту. Вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування футбольних полів (для розширення учбово-спортивної бази «Конча-Заспа». Площа земельної ділянки - 3,7900 га).

Нормативно грошова оцінка 19 003172,22 грн, дата оцінки - 13 березня 2017 року. Дата державної реєстрації земельної ділянки 04 травня 2011 року.

Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (ЄДРПОУ 00305981) на праві оренди. Дата державної реєстрації речового права - 31 травня 2017 року.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, не зареєстровані.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, остання перебуває у комунальній власності Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141). Номер запису про право власності 20699728.

Відповідно до запису про інше речове право № 20699769 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 передана в оренду Товариству з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (ЄДРПОУ 00305981) з правом передачі під найм (суборенду).

Відомості щодо передачі частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 у суборенду у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні.

Виїздом на місцевість встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, у південній її частині, яка межує із шосе Столичним, розташовані спортивні споруди (футбольні поля, спортивний майданчик та глядацькі трибуни). Подальшим обстеженням ділянки, а саме її північної частини, яка межує із землями не наданими у власність чи користування, землями Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» та шосе Столичним встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, орієнтовною площею 0,10 га огороджена сітчастим металевим парканом, який закріплено на металевих стовпчиках. На частині паркану розміщено напис латинськими буквами «ELITEAUTO». При вході на огороджену територію встановлено ворота, калітку та тимчасову споруду (приміщення охорони), на верхній частині якої розміщено напис (посилання на адресу Інтернет сайту www.elite.cars.ua). Площа огородженої території вкрита асфальтобетонним покриттям та на ній розміщені транспортні засоби (легкові автомобілі). На частині огородженої території зведено тимчасову одноповерхову споруду площею приблизно 0,01 га, яка складається з двох приміщень, кімнат та холу. При вході до тимчасової споруди, над вхідними дверима, розміщено вивіску з написом «ELITEAUTO».

Згідно інформації, що міститься у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланням www.elite.cars.ua розміщено Інтернет сторінку автосалону «ELITEAUTO», який здійснює продаж транспортних засобів (легкових автомобілів іноземного виробництва).

В ході перевірки, за результатами виконання клопотання державного інспектора про надання документів Товариством з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (ЄДРПОУ 00305981) надано копію рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 586/2655 «Про передачу земельних ділянок ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» для розширення учбово-спортивної бази «Конча-Заспа» на Столичному шосе, 54 у Голосіївському районі м. Києва»; копію договору від 14.09.2010 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 та копію акта прийому-передачі вказаної земельної ділянки, які укладено між Київським міським головою та Першим віце-президентом Товариства з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ»; копію угоди від 31 травня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027.

Згідно наданих документів зазначена земельна ділянка передана в оренду товариству з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» строком до 31 травня 2022 року для будівництва, експлуатації та обслуговування футбольних полів (для розширення учбово-спортивної бази «Конча-Заспа»). Відповідно до положень розділів 5, 13 договору від 14 вересня 2010 року про оренду земельної ділянки на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Орендар має право передавати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця. Умови суборенди земельної ділянки повинні обмежуватись умовами договору.

З огляду на викладене відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту «а» частини першої статті 96 Земельного кодексу України.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За частинами першою та другою статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно частини першої статті 48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» спортивна споруда - нерухоме майно, призначене для занять фізичною культурою і спортом. Земельні ділянки, на яких розташовані спортивні споруди, належать до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до положень статі 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно статті 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Статтею 52 Земельного кодексу України визначено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об`єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об`єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об`єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.

Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Як зазначено вище, факт використання позивачем частини земельної ділянки не за цільовим призначенням на думку відповідача полягає у тому, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, орієнтовною площею 0,10 га огороджена сітчастим металевим парканом, який закріплено на металевих стовпчиках. На частині паркану розміщено напис латинськими буквами «ELITEAUTO». При вході на огороджену територію встановлено ворота, калітку та тимчасову споруду (приміщення охорони), на верхній частині якої розміщено напис (посилання на адресу Інтернет сайту www.elite.cars.ua). Площа огородженої території вкрита асфальтобетонним покриттям та на ній розміщені транспортні засоби (легкові автомобілі). На частині огородженої території зведено тимчасову одноповерхову споруду площею приблизно 0,01 га, яка складається з двох приміщень, кімнат та холу. При вході до тимчасової споруди, над вхідними дверима, розміщено вивіску з написом «ELITEAUTO».

З огляду на встановлене порушення Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві винесено припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21, яким приписано позивачу вжити визначені законодавством України у сфері регулювання земельних відносин заходів щодо приведення частини земельної ділянки, що перебуває у користуванні (на праві оренди) товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" та використовується останнім не за цільовим призначенням, шляхом розроблення відповідної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В силу вимог статті 2 КАС України обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного припису, суд зазначає, що припис не відповідає критерію пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з огляду на таке.

В зобов`язальній частині припису зазначено, що такий повинно бути виконано шляхом розроблення відповідної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру.

Поряд із цим, предметом дослідження проведеної перевірки також був договір від 14.09.2010 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 та копію акта прийому-передачі вказаної земельної ділянки, які укладено між Київським міським головою та Першим віце-президентом Товариства з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» яким зокрема встановлено, що зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору ( п.5.1 договору).

Відтак, відповідачу, при прийнятті оскаржуваного припису було достеменно відомо, що позивач не зможе самостійно його виконати.

Суд зазначає, що метою винесення припису є усунення встановлених перевіркою порушень законним шляхом, а не породження нових порушень законодавства.

Отже, оскаржуваний припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 винесений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 05.02.2021 у справі №160/4347/19 Верховний Суд зазначив, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

Крім того, спірний припис містить певні протиріччя.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що на частині земельної ділянки, що перебуває у законному користування позивача, орієнтовною площею 0,10 га, огороджено сітчастим металевим парканом, який закріплено на металевих стовпчиках. На частині паркану розміщено напис латинськими буквами «ELITEAUTO». При вході на огороджену територію встановлено ворота, калітку та тимчасову споруду (приміщення охорони), на верхній частині якої розміщено напис (посилання на адресу Інтернет сайту www.elite.cars.ua). Площа огородженої території вкрита асфальтобетонним покриттям та на ній розміщені транспортні засоби (легкові автомобілі). На частині огородженої території зведено тимчасову одноповерхову споруду площею приблизно 0,01 га, яка складається з двох приміщень, кімнат та холу. При вході до тимчасової споруди, над вхідними дверима, розміщено вивіску з написом «ELITEAUTO».

Апелянт стверджує, що фактично матеріалами проведеної перевірки підтверджується факт здійснення позивачем реалізації легкових автомобілів, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки на якій розташовано такий автосалон - 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Як неодноразово наголошує апелянт, перевірка проведена саме з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, при цьому перевірка господарської діяльності товариства з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» з питань дотримання земельного законодавства при користуванні такою земельною ділянкою не проводилась.

При цьому, докази, що містяться в матеріалах справи, надані сторонами як до суду першої інстанції так і при апеляційному оскарженні, не підтверджують факту розміщення саме товариством з обмеженою віддільністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» автосалону «ELITEAUTO» та здійснення відповідної діяльності, чи/або надання дозволу на розміщення такого.

З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта є часткового обґрунтованими, зокрема в частині мотивів, з яких судом першої інстанції постановлено рішення про задоволення позовних вимог.

Однак, дослідивши надані докази колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги все ж є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення в мотивувальній частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Футбольний клуб "Динамо" Київ" до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві визнання протиправними дій задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 21.11.2022)

Дата ухвалення рішення21.11.2022
Оприлюднено23.11.2022

Судовий реєстр по справі —640/25350/21

Постанова від 24.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Ухвала від 23.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Ухвала від 04.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 21.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 13.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 13.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 30.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 08.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Рішення від 20.02.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 13.09.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні