Постанова

від 08.11.2022 по справі 380/2869/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/2869/22 пров. № А/857/11631/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Михальської М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (головуючий суддя: Кузан Р.І., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 08.07.2022) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Кава» до Львівської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Кава», 03.02.2022 звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0000001/7.4-19 від 05.01.2022;

- № 0000002/7.4-19 від 05.01.2022.

Обґрунтовує позов тим, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку стану дотримання ТзОВ «ЄВРО КАВА» вимог законодавства України з питань митної справи. На підставі Акту перевірки працівниками відповідача складено податкове повідомлення-рішення № 0000001/7.4-19 від 05.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 1050376,19 грн (856396,21 грн. за податковими зобов`язаннями та 193979,98 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення № 0000002/7.4-19 від 05.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 214099,04 грн (171279,23 грн за податковими зобов`язаннями та 42819,81 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вказує, що оскільки вартість товару, яка була ввезена в Україну та оформлена митними деклараціями не перевищувала 6000 євро, експортерами (відправниками) товару польськими компаніями «Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz» та «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «Waldi» Harbuz Waldemar» було складено фактури (декларації інвойси) відповідно до Додатку IV a Доповнення 1 до Регіональної конвенції, якими підтверджено походження товарів з країни Європейського Співтовариства. Вказує, що у фактурі міститься декларація (повідомлення) про походження товару, у якій польські експортери декларують, що ці продукти мають Європейське преференційне походження. Таким чином, надані митниці фактури і є «деклараціями інвойс», передбаченими частиною першою статті 16 розділу 5 Протоколу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що преференційне походження товару є визначальним для оподаткування, а інформація про преференційне походження виявилась недостовірною, а тому преференційні ставки ввізного мита до товарів, зазначених у деклараціях інвойс/декларації походження, застосовано неправомірно.

Позивач, 06.10.2022 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Рибак Н.Я, у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати.

Представник позивача Приндота У.Г., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала, просила її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТзОВ «ЄВРО КАВА» зареєстроване як юридична особа з 06.09.2018, код ЄДРПОУ 42447070. Місцезнаходження: Україна, 80300, Львівська область, Львівський район, м. Жовква, вул. Наливайка, буд. 31.

Видами діяльності ТзОВ «ЄВРО КАВА» є оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (основний вид діяльності) (КВЕД 46.37); оптова торгівля напоями (КВЕД 46.34) та оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

Між ТзОВ «ЄВРО КАВА» та «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «Waldi» Harbuz Waldemar» (Польща) 18.06.2019 було укладено контракт № 09/19.

За умовами контракту від 18.06.2019 № 09/19 «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «Waldi» Harbuz Waldemar» (продавець) продає, а ТзОВ «ЄВРО КАВА» (покупець) купує, на умовах ІНКОТЕРМС 2000, згідно специфікації котра є невід`ємною частиною Контракту. Продавець постачає покупцю товар окремими партіями. Назва, асортимент, кількість та ціна визначається згідно з інвойсом, виданим продавцем (п. 1.1).

Загальна вартість контракту складає: 500 000 (п`ятсот тисяч) євро (п. 2.2).

Між ТзОВ «ЄВРО КАВА» та «Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz» (Польща) 18.06.2019 було укладено контракт № 01.

За умовами контракту від 18.06.2019 № 01 «Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz» (продавець) продає, а ТзОВ «ЄВРО КАВА» (покупець) купує товар на умовах ІНКОТЕРМС 2000, згідно з специфікацією котра є невід`ємною частиною Контракту. Продавець постачає покупцю товар окремими партіями. Назва, асортимент, кількість та ціна визначається в інвойсі, виданому продавцем (п. 1.1).

Загальна вартість контракту складає 500 000 (п`ятсот тисяч) євро. (п. 2.2).

ТзОВ «ЄВРО КАВА» за митними деклараціями від 28.12.2019 №UА209170/2019/706157, від 20.12.2019 №UА209170/2019/703839, від 19.12.2019 №UA209170/2019/703422, від 16.12.2019 №UA209170/2019/702307, від 05.12.2019 №UA209180/2019/081884, від 02.12.2019 №UA209180/2019/081014, від 21.11.2019 №UА209180/2019/077622, від 19.11.2019 №UA209180/2019/077087, від 19.11.2019 №UA209180/2019/076933, від 07.05.2020 №UА209170/2020/029309, від 15.11.2019 №UA209180/2019/075988, від 13.11.2019 №UA209180/2019/075460, від 13.11.2019 №UA209180/2019/075325, від 01.11.2019 №UA209180/2019/072574, від 25.10.2019 №UА209180/2019/070528, від 18.10.2019 №UA209180/2019/068825, від 28.04.2020 №UA209170/2020/027381, від 15.10.2019 №UA209180/2019/067537, від 08.10.2019 №UA209180/2019/066055, від 04.10.2019 №UA209180/2019/065175, від 30.09.2019 №UA209180/2019/064056, від 09.09.2019 №UA209180/2019/058854, від 02.09.2019 №UA209180/2019/057021, від 28.08.2019 №UA209180/2019/056088, від 02.04.2020 №UА209170/2020/022395, від 19.08.2019 №UA209180/2019/053778, від 15.08.2019 №UA209180/2019/053217, від 20.03.2020 №UA209170/2020/019875, від 20.03.2020 №UA209170/2020/019874, від 18.07.2019 №UA209180/2019/046999, від 11.07.2019 №UA209180/2019/045502, від 08.07.2019 №UA209180/2019/044414, від 02.07.2019 №UA209180/2019/042933, від 24.06.2019 №UA209180/2019/041125, від 11.07.2019 №UA209180/2019/045501, від 18.07.2019 №UA209180/2019/046998, від 05.08.2019 №UA209180/2019/051112, від 15.08.2019 №UA209180/2019/053218, від 28.08.2019 №UA209180/2019/056059, від 02.09.2019 №UA209180/2019/057020, від 09.09.2019 №UA209180/2019/058853, від 23.09.2019 №UA209180/2019/062188, від 30.09.2019 №UA209180/2019/064042, від 02.10.2019 №UA209180/2019/064621, від 04.10.2019 №UA209180/2019/065173, від 15.10.2019 №UA209180/2019/067540, від 17.10.2019 №UA209180/2019/068373, від 25.10.2019 №UА209180/2019/070543, від 01.11.2019 №UA209180/2019/072459, від 01.11.2019 №UA209180/2019/072575, від 13.11.2019 №UA209180/2019/075326, від 13.11.2019 №UA209180/2019/075459, від 19.11.2019 №UA209180/2019/077088, від 26.11.2019 №UA209180/2019/079156, від 27.11.2019 №UA209180/2019/079405, від 02.12.2019 №UА209180/2019/081011, від 02.12.2019 №UА209180/2019/081021, від 03.12.2019 №UA209180/2019/081043, від 05.12.2019 №UA209180/2019/081882, від 05.12.2019 №UA209180/2019/082058, від 16.12.2019 №UA209170/2019/702318, від 20.12.2019 №UA209170/2019/703840, від 28.12.2019 №UA209170/2019/706117 здійснило митне оформлення товару згідно з контрактами від 18.06.2019 № 01 та від 18.06.2019 № 09/19 на поставку товару, укладеного з Польською компанією «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «Waldi» Harbuz Waldemar» та Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz» (Польща) (продавці).

До графи 44 митних декларацій під кодом 7016 внесено реквізити декларації про походження, складені на інвойсах експортером, оскільки фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро

Загальна сума за рахунком по кожній митній декларації не перевищує 6000 Євро.

У деклараціях код країни походження товарів вказано «EU» (Європейський Союз), застосовано преференцію « 410» товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу. До митних декларацій декларантом було долучено фактури.

Галицькою митницею Держмитслужби листом від 19.03.2020 № 7.4-1-15/7/8151 скеровано на верифікацію до Держмитслужби декларації про походження по «Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz» (22-600 ul.Zacisze,3 Tomaszow Lubelski,Польща) від 21.06.2019 № EX/130/2019, від 09.07.2019 № EX/149/2019, від 16.07.2019 № EX/158/2019, від 02.08.2019 № EX/178/2019, від 13.08.2019 № EX/186/2019, від 26.08.2019 № EX/200/2019, від 30.08.2019 № EX/209/2019, від 05.09.2019 № EX/213/2019,від 17.09.2019 № EX/227/2019, від 27.09.2019 № EX/238/2019, від 01.10.2019 № EX/247/2019, від 01.10.2019 № EX/248/2019, від 08.10.2019 № EX/255/2019, від 15.10.2019 № EX/260/2019, від 24.10.2019 № EX/273/2019, від 31.10.2019 № EX/283/2019, від 31.10.2019 № EX/282/2019, від 12.11.2019 № EX/300/2019, від 12.11.2019 № EX/297/2019, від 18.11.2019 № EX/313/2019, від 25.11.2019 № EX/325/2019, від 25.11.2019 № EX/320/2019, від 29.11.2019 № EX/334/2019, від 29.11.2019 № EX/333/2019, від 27.11.2019 № EX/327/2019, від 04.12.2019 № EX/343/2019, від 04.12.2019 № EX/342/2019, від 12.12.2019 № EX/365/2019, від 18.12.2019 № EX/378/2019, від 23.12.2019 № EX/394/2019.

Державна митна служба України листом від 28.05.2021 № 15/15-03/7.4/1810 (вх. № 17339/4-15 від 28.05.2021) інформувала Галицьку митницю ДМС про отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща листом від 28.04.2021 № 0601-IGC.4331.38.2020.KD, в якому зазначено, що товари, охоплені інвойсами за вказаним переліком не мають преференційного походження, (окрім товарів Quick CAO cocoa drink 500 g по наступній декларації інвойс від 04.12.2019 № EX/342/2019, Parana ground coffe 500g по наступній декларації інвойс від 17.09.2019 № EX/227/2019) сформованих на інвойсах складених/виданих експортером «Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz», відповідно до Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, оскільки експортер не надав достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження.

Також, Галицькою митницею Держмитслужби листом від 23.07.2020 № 7.4-1-15/7/18955 скеровано на верифікацію до Держмитслужби декларації інвойс/декларації походження, складених експортером на інвойсах, виданих/складених експортером «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «Waldi» Harbuz Waldemar» (02-738 ul. Dominikanska,13b Warszawa, Польща) від 23.12.2019 № EX/449/2019/K, від 18.12.2019 № EX/435/2019/K, від 17.12.2019 № EX/428/2019/K, від 12.12.2019 № EX/414/2019/K, від 04.12.2019 № EX/392/2019/K, від 29.11.2019 № EX/382/2019/K, від 20.11.2019 № EX/363/2019/K, від 18.11.2019 № EX/357/2019/K, від 18.11.2019 № EX/353/2019/K, від 06.05.2020 № EX/343/2020/K, від 14.11.2019 № EX/343/2019/K, від 12.11.2019 № EX/335/2019/K, від 12.11.2019 № EX/334/2019/K, від 31.10.2019 № EX/316/2019/K, від 23.10.2019 № EX/303/2019/K, від 17.10.2019 № EX/292/2019/K, від 27.04.2020 №EX/291/2020/K, від 08.10.2019 № EX/280/2019/K, від 04.10.2019 № EX/276/2019/K, від 01.10.2019 № EX/267/2019/K, від 26.09.2019 № EX/261/2019/K, від 05.09.2019 № EX/233/2019/K, від 30.08.2019 № EX/227/2019/K, від 26.08.2019 № EX/220/2019/K, від 31.03.2020 № EX/214/2020/K, від 16.08.2019 № EX/210/2019/K, від 13.08.2019 № EX/206/2019/K, від 19.03.2020 № EX/180/2020/K, від 18.03.2020 № EX/178/2020/K, від 16.07.2019 № EX/175/2019/K, від 09.07.2019 № EX/165/2019/K, від 05.07.2019 № EX/161/2019/K, від 27.06.2019 № EX/153/2019/K.

Державна митна служба України листом від 27.07.2021 № 15/15-03/7.4/3064 (вх. ЛМ № 3648/4-15 від 30.07.2021) інформувала Львівську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща (лист від 13.07.2021 № 1401-ІОС.4331.54.2020) за результатами перевірки преференційних документів, в яких не підтверджено преференційне походження товарів зазначених деклараціях походження, оскільки експортер не подав відповідних документів, що підтверджують статус походження.

На підставі наказу Львівської митниці від 13.10.2021 № 261 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТзОВ «ЄВРО КАВА» вимог законодавства України з питань митної справи» та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на ІV квартал 2021 року, проведена перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.11.2018 по 29.10.2021.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ЄВРО КАВА» складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання ТзОВ «ЄВРО КАВА» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.11.2018 по 29.10.2021» від 17.12.2021 № 50/7.4-19/42447070, висновками якого встановлено такі порушення:

- статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, вимоги статті 48, частини 1 статті 257, частини 5 статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 856 396,21 грн;

- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункт 187.8 статті 187, пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 171 279,23 грн.

Як слідує із Акту перевірки, підставою для донарахування митних платежів, слугувала інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща (лист від 28.04.2021 № 0601-IGC.4331.38.2020.KD та від 13.07.2021 № 1401-ІОС.4331.54.2020), яка і була скерована до Галицької митниці Держмитслужби та Львівської митниці Державною митною службою України листами від 28.05.2021 № 15/15-03/7.4/1810 та від 27.07.2021 № 15/15-03/7.4/3064.

На підставі Акту перевірки працівниками Львівської Митниці було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000001/7.4-19 від 05.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 1 050 376, 19 грн (856 396,21 грн за податковими зобов`язаннями та 193 979,98 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення № 0000002/7.4-19 від 05.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання Позивача за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 214 099,04 грн (171 279,23 грн за податковими зобов`язаннями та 42 819,81 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надаючи сертифікати з перевезення на запит експортерів, митні органи Польщі в повній мірі мали б перевірити статус походження таких товарів, а тому факт видачі сертифікатів, на переконання суду, підтверджує походження спірного товару з країн Європейського Союзу, у зв`язку з цим пільги надані (отримані) позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Пунктом 2 частини першої статті 292 МК України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

За правилами частини першої статті 300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до положень підпункту в) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 МК України).

З аналізу наведених норм права слідує, що у визначених законодавством випадках допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. Тарифна пільга (тарифна преференція) - це звільнення (повне або часткове) платника від нарахування і сплати мита й податків за наявності підстав, визначених законодавством України, які надаються у вигляді (1) звільнення від оподаткування митом, (2) зниження ставки ввізного мита, (3) встановлення тарифних квот. У разі встановлення законодавством або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, тарифних пільг (преференцій) їх застосування можливе у разі дотримання умов, з якими пов`язується їх надання.

Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Стаття 26 «Сфера застосування» глави 1 частини І Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Згідно із статтею 29 «Скасування ввізного мита» глави 1 частини І Угоди кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

У Протоколі І до Угоди «товар» означає продукцію, що випускається, навіть, якщо вона призначена для подальшого виробництва; «партія товару» означає товари, що або одночасно посилаються від одного експортера одному одержувачу, або зазначені в одному транспортному документі, що регламентує їх відправку від експортера одержувачу, або, за відсутності такого документа, в єдиному інвойсі (пункти (с) та (l) статті 1).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додаткудо цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Відповідно до статті 22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена:

(a) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23, або

(b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Стаття 23 Протоколу І до Угоди встановлює поняття «затвердженого експортера», тобто експортера, який часто перевозить товари за цією Угодою, та якому митним органом надано право складати декларації інвойс незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються.

Відповідно до пункту 19 Положення № 450 партією товарів вважаються:

товари, що переміщуються через митний кордон України від одного відправника на адресу одного одержувача за одним товарно-транспортним документом на перевезення;

товари, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом або лініями електропередачі протягом одного календарного місяця;

товари, що пересилаються на митну територію України від одного відправника на адресу одного одержувача в міжнародних поштових відправленнях в одній депеші;

товари, що пересилаються на митну територію України в міжнародних експрес-відправленнях протягом однієї доби, незалежно від кількості товарно-транспортних документів на перевезення;

товари, що переміщуються через митний кордон України одним громадянином в ручній поклажі у пасажирському відділенні (салоні) транспортного засобу, яким прямує такий громадянин, або супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі.

Проаналізувавши вказані норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі митного оформлення товару, що ввозиться з країн Європейського Союзу, платники мита та податків мають право скористатись тарифними преференціями, що передбачено Угодою. Проте, застосуванню таких пільг передує дотримання декларантом умов, з якими Угода та Протокол І до неї пов`язує їх застосування. За загальним правилом, декларантом подається сертифікат перевезення товару EUR.1, за виключенням випадків, коли може бути подана декларація інвойс, а саме у разі її складення: затвердженим експортером або експортером на будь-яку партію товару, що походить з певної країни, сукупна вартість якого не перевищує 6000 євро.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для донарахування митних платежів, слугувала інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща (лист від 28.04.2021 № 0601-IGC.4331.38.2020.KD та від 13.07.2021 № 1401-ІОС.4331.54.2020), згідно якої товари, охоплені інвойсами не мають преференційного походження, оскільки експортер не надав достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження.

Однак, проаналізувавши ці листи (а. с. 42-47 том 3), суд апеляційної інстанції встановив, що Польські митні органи не спростовують справжність документів, які підтверджують походження товару, намомість, лише вказують, що експортер не надав відповідні документи, що підтверджують статус походження.

Тобто, вказаними листами підтверджується справжність документів, які засвідчують походження товару по рахунках-фактурах від 21.06.2019 № EX/130/2019, від 09.07.2019 № EX/149/2019, від 16.07.2019 № EX/158/2019, від 02.08.2019 № EX/178/2019, від 13.08.2019 № EX/186/2019, від 26.08.2019 № EX/200/2019, від 30.08.2019 № EX/209/2019, від 05.09.2019 № EX/213/2019, від 27.09.2019 № EX/238/2019, від 01.10.2019 № EX/247/2019, від 01.10.2019 №EX/248/2019, від 08.10.2019 №EX/255/2019, від 15.10.2019 №EX/260/2019, від 24.10.2019 №EX/273/2019, від 31.10.2019 №EX/283/2019, від 31.10.2019 №EX/282/2019, від 12.11.2019 №EX/300/2019, від 12.11.2019 №EX/297/2019, від 18.11.2019 №EX/313/2019, від 25.11.2019 №EX/325/2019, від 25.11.2019 №EX/320/2019, від 29.11.2019 №EX/334/2019, від 29.11.2019 №EX/333/2019, від 27.11.2019 №EX/327/2019, від 04.12.2019 №EX/343/2019, від 12.12.2019 №EX/365/2019, від 18.12.2019 №EX/378/2019, від 23.12.2019 №EX/394/2019, від 23.12.2019 №EX/449/2019/K, від 18.12.2019 №EX/435/2019/K, від 17.12.2019 №EX/428/2019/K, від 12.12.2019 №EX/414/2019/K, від 04.12.2019 №EX/392/2019/K, від 29.11.2019 №EX/382/2019/K, від 20.11.2019 №EX/363/2019/K, від 18.11.2019 №EX/357/2019/K, від 18.11.2019 №EX/353/2019/K, від 06.05.2020 №EX/343/2020/K, від 14.11.2019 №EX/343/2019/K, від 12.11.2019 №EX/335/2019/K, від 12.11.2019 №EX/334/2019/K, від 31.10.2019 №EX/316/2019/K, від 23.10.2019 №EX/303/2019/K, від 17.10.2019 №EX/292/2019/K, від 27.04.2020 №EX/291/2020/K, від 08.10.2019 №EX/280/2019/K, від 04.10.2019 №EX/276/2019/K, від 01.10.2019 №EX/267/2019/K, від 26.09.2019 №EX/261/2019/K, від 05.09.2019 №EX/233/2019/K, від 30.08.2019 №EX/227/2019/K, від 26.08.2019 №EX/220/2019/K, від 31.03.2020 №EX/214/2020/K, від 16.08.2019 №EX/210/2019/K, від 13.08.2019 №EX/206/2019/K, від 19.03.2020 №EX/180/2020/K, від 18.03.2020 №EX/178/2020/K, від 16.07.2019 №EX/175/2019/K, від 09.07.2019 №EX/165/2019/K, від 05.07.2019 №EX/161/2019/K, від 27.06.2019 №EX/153/2019/K (а. с. 60-229 том 3).

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сукупна вартість товару по кожному рахунку-фактурі не перевищує 6000 євро, оскільки у вказаних рахунках-фактурах зазначено: «Експортер товарів включений у цей документ декларує, що за винятком випадків, коли це прямо зазначено, ці продукти мають європейське пільгове походження». Тобто, зазначені рахунки-фактури є деклараціями-інвойс.

На думку суду апеляційної інстанції, не надання експортерами (Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz» та «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe «Waldi» Harbuz Waldemar») відповіді на запит Польських митних органів, не може бути підставою для застосування санкцій до позивача згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Оскільки, преференційне походження товару підтверджується вищенаведеними рахунками-фактури.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 17 Протоколу 1, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, які походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Аналогічні правові висновки щодо застосування наведених правових норм викладені у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 460/2786/19.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що достовірність заявленої країни походження підтверджується сертифікатами з перевезення товару EUR.1, що видані Люблінським митним податковим відомством, щодо товарів, які експортувалися, в яких прямо зазначено, що країною походження є Європейський Союз (а. с. 206-249 том 1, а. с. 1-132 том 2).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що товар ввезений позивачем на митну територію України походить з Європейського Союзу, отже, наявні правові підстави для застосування щодо вказаного товару тарифних преференцій. Крім цього, проаналізовані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які не дають підстав для сумніву щодо застосування преференційних ставок ввізного мита у спірних правовідносинах.

Таким чином, апеляційна скарга Львівської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі № 380/2869/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 18.11.2022.