Постанова

від 09.11.2022 по справі 761/22245/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/22245/21 Головуючий 1 інстанція - Юзькова О.Л.

Провадження № 22-ц/824/5791/2022 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Сушко Л.П., Олійника В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гостєвої Кароліни Миколаївни на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» про визнання договору позики недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестаційна компанія» про визнання договору позики недійсним.

На підтвердження повноважень, адвокатом надано копію ордеру АР №1038751 на представлення інтересів ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» про визнання договору позики недійсним повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гостєвої Кароліни Миколаївни подано апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність на необґрунтованість та таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази про надання адвокату Гостєвій К.М., повноважень на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 .

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від встановленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною 1 ст. 58 ЦК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом ст.. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Колегія суддів вважає, що адвокат Гостєва Кароліна Миколаївна була наділена повноваженнями, які надані законом позивачу та будь-яких обмежень повноважень у представництві позивача не мала, в тому числі щодо підписання і подання позову вд його імені, оскільки в матеріалах справи міститься ордер АР № 1038751, в якому зазначено, що договором права адвоката не обмежуються.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вище зазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України для повернення позовної заяви, а тому ухвала суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.7,367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гостєвої Кароліни Миколаївни задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 липня 2021 року, скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» про визнання договору позики недійсним, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 09.11.2022.

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: Л.П. Сушко

В.І. Олійник