Постанова

від 18.11.2022 по справі 756/17139/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року місто Київ.

Справа 756/17139/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9726/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справуза апеляційною скаргою Товариства з обмеженої відповідальністю «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ»

на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року (у складі судді Ткач М.М., повний текст рішення складено 05.07.2022)

та на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року (у складі судді Ткач М.М., повний текст судового рішення складено 18.07.2022)

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з вищеназваним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Свої вимоги мотивувала тим, що 11 травня 2018 року вона була прийнята на посаду кур`єра в ТОВ «Пресцентр Київ» відповідно до наказу №1005/1 від 10.05.2018, з посадовим окладом в розмірі 1902,00 грн. Наказом №2705/2 від 17.07.2020 ОСОБА_1 було звільнено за згодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні позивачу не було виплачено належну заробітну плату, у зв`язку із чим позивач звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ » окладу за простій на час карантину та компенсації за невикористану щорічну відпустку. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку тривалістю п`ять календарних днів, що складає 291,20 грн. 30.08.2021 відповідачем було виплачено визначену судом компенсацію. Позивач посилається на те, що постановою Київського апеляційного суду встановлено факт невиплати нарахованих їй сум при звільненні, у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України. У зв`язку із тим що відповідач не провів повний розрахунок при звільнені , з моменту якого до виплати всіх сум, що належать позивачу, пройшов 281 робочий день, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, який складає 27408,74 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСЦЕНТР Київ» (код ЄДРПОУ 34809613; адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславінська, 34-б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, з відрахуванням обов`язкових платежів до державного бюджету.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» (код ЄДРПОУ 34809613; адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, 34-б) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

05.07.2022 на адресу Оболонського районного суду надійшла заява від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» - адвоката Штундер Я.Г. про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 18 000,00 грн та поштові витрати у розмірі 136,00 грн. та судовий збір у сумі 74,44 грн.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ»- адвоката Штундер Я.Г. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» (код ЄДРПОУ 34809613; адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, 34-б) витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 1304 (одна тисяча триста чотири) гривні 93 копійки, витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 6 (шість) гривень 38 копійок, витрати на отримання копії технічного запису судового засідання по справі у розмірі 5 (п`ять) гривень 40 копійок.

У решті заявлених вимог - відмовлено.

Не погодившись з такими рішеннями суду, ТОВ «Пресцентр Київ» 03.08.2021 року подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, а заяву ТОВ "Пресцентр Київ" про стягнення судових витрат задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи.

Вказує на те, що у провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебували матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по справі № 756/11932/21.

За результатом розгляду даної позовної заяви Оболонським районним судом м. Києва було ухвалено рішення від 11.10.2021 по справі № 756/11932/21, при уважному дослідженні предмету, підстав та доводів позовної заяви поданої від 06.08.2021 вбачається, що остання ідентична поданій позовній заяві до Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2021.

Різниця між ними виключно у розрахунку днів та відповідній сумі по стягненню середньомісячного заробітку, оскільки при пред`явленні позову від 06.08.2021 була вказана сума за 239 робочих дні, яка становила 23 312,06 грн (рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2021 по справі № 756/11932/21), при цьому, сума середнього заробітку станом на 10.11.2021 розрахована за 281 робочий день і становить 27 408,74 грн.

Посилається на те, що постановою Київського Апеляційного суду від 22.06.2022, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2021 по справі № 756/11932/21 було залишено без змін. Дана постанова була долучена до матеріалів справи 01.03.2022 на судовому засіданні та відповідач просив врахувати її при ухваленні рішення по суті спору.Однак, судом не було проаналізовано дану справу та не було взято до уваги.

Зазначає, що у відповідача була відсутня заборгованість із заробітної плати за березень, квітень, червень 2020 (суми були виплачені на підставі розрахунково - платіжної відомості № НЗП - 000001К за березень, квітень, травень 2020 року відповідно до якої ОСОБА_1 отримала 3 054,62 грн. за простій на підприємстві) так як вона була виплачена у встановленому законодавством розмірі - 2/3 від заробітної плати.

Апеляційна скарга також містить доводи, щодо незаконності додаткового рішення в даній справі та не застосування судом принципу пропорційності при визначенні сум відшкодування понесених відповідачем судових витрат.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права , підстав для його скасування немає. Вказує на те, що позовні вимоги позивача були задоволені, а відповідно вона не зобов`язана відшкодовувати відповідачу будь-які судові витрати.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення та додаткового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З точки зору закону заходи, встановлені ст.117 КЗпП України, є відповідальністю роботодавця перед працівником в разі несвоєчасного розрахунку при звільненні. Підставою відповідальності роботодавця є вина власника або уповноваженого ним органу.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №1005/1 від 10.05.2018 року директора ТОВ «ПРЕСЦЕНТР Київ» ОСОБА_3 позивача прийнято на посаду кур`єра, форма працевлаштування - не основне місце роботи з почасовою оплатою праці (за сумісництвом) з 11.05.2018 року (а.с. 6).

Наказом директора ТОВ «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ » Самойленко Р.Л. від 17.07.2020 року №2705/2 ОСОБА_1 звільнено з посади кур`єра з 24.07.2020 року за згодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.7).

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року по справі №756/12108/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ » про стягнення окладу за простій на час карантину та стягнення компенсації за невикористану відпустку залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду по справі №756/12108/20 від 08.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, скасовано рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25.03.2021 в частинні відмови у задоволенні позову щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та постановлено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПресЦентр Київ» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку тривалістю п`ять календарних днів, що складає 291,20 грн.

Остаточний розрахунок із позивачем в тому числі компенсація за невикористану відпустку проведено лише 30.08.2021, що підтверджується службовим чеком, відповідно до якого ТОВ «Пресцентр Київ» було виплачено ОСОБА_1 292,00 грн. (а.с.12).

Отже, сторонами не оспорюється, що 30.08.2021 відповідачем здійснено виплату позивачу компенсації за невикористану відпустку, яка мала бути виплачена їй при звільненні.

За розрахунком позивача зазначеним у позові, середній заробіток за весь час затримки розрахунку з дати звільнення по день виплати компенсації за невикористану відпустку становить 27408,74 грн.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Суд з урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ ОСОБА_1 про суми доходу від 08.11.2021, визначає середньоденну заробітну плату (1902,00 + 1902,00 (два повні календарні місяці січень - лютий 2020 року, що передували звільненню - оскільки з травня 2020 по липень 2020 зазначалося про включення компенсаційних виплат при звільненні, що не входить до розрахунку середньомісячної заробітної плати) : 41 робочий день за ці місяці = 92,78 грн.).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.07.2020 року по день фактичного розрахунку, а саме по 29.08.2021 включно становить 25421,72 грн. (92,78 грн. /середньоденна заробітна плата позивача/ х 274 днів /кількість робочих днів затримки розрахунку = 25 421,72 грн.).

Разом з тим, суд врахував, висновки викладені в Постанові Великої палати Верховного Суду від 27 квітня 2016 року та від 26 червня 2019 року, щодо наявності права у суду зменшувати розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з врахуванням розміру недоплаченої працівнику при звільненні суми , та дійшов висновку, що необхідно зменшити розмір середнього заробітку до 5 000 тисяч грн.

Розглядаючи заяву відповідача про відшкодування судових витрат, суд врахував розмір заявлених позовних вимог, а також те, що зменшено середній заробіток було з огляду на судову практику та наявність таких повноважень у суду з метою дотримання загальних засад цивільного судочинства, а не через те, що позивач безпідставно зверталась за захистом свої прав.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам Закону.

Доводи апелянта стосовно існування рішення суду, яким вже були розглянуті позовні вимоги про той же предмет і з тих же підстав колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2021 в справі № 756/11932/21 було відмовлено в задоволенні позову про стягнення заборгованості із заробітної плати за березень, квітень, травень 2020 року, та в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вказане рішення 22 червня 2022 було залишено постановою Київського апеляційного суду без змін.

Однак, Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2021 в іншій справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Було скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 року, та стягнуто на користь ОСОБА_1 компенсацію за не використану відпустку . В цій справі було встановлено факт невиплати нарахованих позивачці сум при звільненні, у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України. При цьому вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в цій справі не заявлялись.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Постанови КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19, факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розглядіінших справ.

Таким чином, в даній справі позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні заявлені з інших підстав, з посиланням на встановлення факту недоплати позивачці компенсації за невикористану відпустку, який вже не доводиться в межах розгляду даної справи.

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення суду:

За правилами ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовни хвимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разівідмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, щодо не вірного визначення судом розміру судових витрат, які зобов`язана відшкодувати позивачка відповідачу, колегія суддів також не приймає, оскільки позовні вимоги позивача судом визнані доведеними та обґрунтованими, так як суд встановив порушення трудових прав, не виплатою позивачу всіх належних їй при звільненні сум. Суд скористався своїми повноваженнями, щодо зменшення розміру середнього заробітку, виходячи з загальних засад судочинства, а тому за цих обставин покладати на позивача, права якої були порушені тягар витрат відповідача на правову допомогу та інших судових витрат буде порушенням і норм ЦПК України і загальних засад цивільного судочинства.

Судом першої інстанції повно та всебічно розглянуто питання щодо розподілу судових витрат, з належним дотриманням процесуальних норм та принципів пропорційності та співмірності.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції не порушив норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення та додаткове рішення не змінюються, то перерозподіл судових витрат в апеляційному суді відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю «ПРЕСЦЕНТР КИЇВ» залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року залишити без змін.

Додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 18.11.2022 року.

Головуючий: О.В. Желепа

Судді: В.А. Кравець

О.Ф. Мазурик