Рішення

від 01.11.2022 по справі 910/4561/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/4561/22

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В. судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/4561/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ-К" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Старотроїцька, буд. 42)

До Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32-А)

Про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди про поновлення оренди земельної ділянки

За участі представників сторін:

Від позивача: Грушовець А. С., адвокат, ордер серії АІ №1110186 ввід 22.02.2022;

Від відповідача Перепелицін К. М., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Від третьої особи: Геращенко В. І., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Вільні слухачі: Симоненко Р. М., Перебийніс Є. М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ-К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди про поновлення оренди земельної ділянки від 10.08.2006 в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі».

20.06.2022 суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

29.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач повністю усунув недоліки позовної заяви визначені в ухвалі від 20.06.2022.

12.07.2022 суд прийняв справу до свого провадження, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 30.08.2022, залучив Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32-А) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.08.2022 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

26.08.2022 до суду від відповідача надійшли пояснення у справі.

В судове засідання 30.08.2022 прибули представники учасників справи. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.09.2022.

26.09.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

В судове засідання 27.09.2022 прибули представники учасників справи. Суд, заслухавши вступні слова учасників, на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи до 01.11.2022.

В судове засідання 01.11.2022 прибули представники учасників справи, судо мбуло досліджено докази наявні в матеріалах справи. В судових дебатах представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, представники відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечували. Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2005 №533/2994 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Асторія-К» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану на вул. Зодчих, 5-а у Святошинському районі м. Києва» передано ТОВ «Асторія-К» земельні ділянки, з яких:

- ділянку площею 0, 27 га - у короткострокову оренду на 1 рік;

- ділянку площею 0, 19 га в межах червоних ліній - у короткострокову оренду на 1 рік.

10.08.2006 між ТОВ «Асторія-К» (орендар) та Київською міською радою (орендодавцем) укладено Договір оренди земельної ділянки, у відповідності до п. 2.1. якого об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками:

- місце розташування - вул. Зодчих, 5-а у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 2 676 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану;

- кадастровий номер - 8000000000:75:322:0003.

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.08.2006 за №75-6-00302 у книзі записів державної реєстрації договорів.

17.08.2006 земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:322:0003 передано у володіння та користування орендаря згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки.

01.10.2010 між ТОВ «Асторія-К» (орендар) та Київською міською радою (орендодавцем) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, яким, зокрема, підпункт 3.1. викладено у новій редакції:

«п. 3.1. Договір оренди укладено на 15 (п`ятнадцять) років».

Договір про внесення змін зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.06.2010 за №75-6-00496 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, позивач стверджує, що термін дії договору оренди з урахуванням внесених змін, закінчувався 10.08.2021.

08.07.2021 ТОВ «Асторія-К» було подано до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.08.2006 з проектом угоди про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, проте відповіді не отримав, додаткову угоду не було укладено.

ТОВ «Асторія-К» за відсутності заперечень Київської міської ради, продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення Договору оренди та сплачує орендну плату.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є необхідність приведення права користування земельною ділянкою у відповідність до вимог чинного законодавства України, та укладення додаткової угоди до договору оренди, від укладення якої ухиляється відповідач.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач посилається на наявність передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" підстав для укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 10.08.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №75-6-00302 від 17.08.2006, дія якого закінчилась, на тих самих умовах, що було укладено договір, що закінчив свою дію.

II. Предмет позову

Предметом позову у справі є дві вимоги позивача до відповідача

- про визнання поновленим договору оренди, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.08.2006 за №75-6-00302

- визнання укладеної угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки в редакції, яка викладена в прохальній частині позову.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди з посиланням на обставини своєчасного звернення до орендодавця із пропозицією укласти відповідну угоду і відсутністю належної відмови в укладенні цієї угоди.

Юридичними підставами позову позивачем визначено частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Фактичними підставами позову позивач є направлення позивачем відповідачеві листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, на який за твердженням позивача, відповідач не відреагував.

III. Доводи позивача у справі.

(1) Термін дії оренди, відповідно до Договору про внесення змін до Договору оренди закінчувався 10.08.2021 (15 років).

(2) 08.07.2021 позивач направив відповідачу та третій особі лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

(3) Жодних заперечень чи вмотивованих відмов щодо продовження дії Договору оренди земельної ділянки від 10.08.2006 позивач не отримував ні відповідача, ні від третьої особи;

(4) Відповідач не звертався до позивача із вимогою про звільнення земельної ділянки, а отже позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди та сплачує орендну плату, з огляду на що, у позивача виникли правомірні очікування щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди, а відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

IV. Заперечення відповідача у справі.

(1) Позивач лише 08.07.2021 звернувся до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, що є порушенням встановленого порядку повідомлення, у відповідності до якого про такий намір позивач повідомляє не пізніше ніж за три місяці до закінчення Договору.

(2) Позивачем порушено приписи п. 8.4. умов Договору, якими передбачено обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (п. 2.1. Договору), а саме: для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану по вул. Зодчих, 5-а. Фактично позивач використовує земельну ділянку для обслуговування будівлі торгівельного призначення - автосалону.

(3) Позивач не довів порушення відповідачем його прав як орендаря, оскільки, відповідач не оспорює права позивача на укладення Договору оренди земельної ділянки на нових умовах відповідно до виду використання земельної ділянки, який фактично здійснює позивач.

V. Пояснення третьої особи у справі.

(1) Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, що передбачено частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

(2) 17.05.2021 позивач подав до Київської міської ради лист-повідомлення про поновлення Договору оренди земельної ділянки, який сформовано у кадастрову справу №750729051.

(3) З метою перевірки актуального стану використання земельної ділянки, Департаментом проведено обстеження земельних ділянок за адресою: вул.. Зодчих, 5а у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:322:0003), про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 26.05.2021 №21-0416-08. За результатами обстеження Департаментом встановлено, що на земельній ділянці розташована нежитлова будівля торгівельного призначення (автосалон).

(4) Департаментом листом від 17.08.2021 №05716-22077 повідомлено позивача про необхідність надання документів, які підтверджують виконання умов п. 8.4. Договору оренди в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, зокрема, щодо намірів будівництва ресторану (наявність проектних та дозвільних документів на будівництво).

(5) 08.07.2021 позивач повторно звернувся до Київської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, який сформовано у кадастрову справу №380507608.

(6) Департаментом листом від 19.08.2021 №05716-22734 повідомив позивача, що на розгляду Департаменту вже перебуває аналогічний лист-повідомлення товариства від 17.05.2021, який сформовано у кадастрову справу №750729051, про результати його розгляду було повідомлено листом від 17.08.2021 №05716-22077.

(7) Таким чином, Департамент, діючи в рамках покладених на нього КМР повноважень, надсилав позивачу свої заперечення щодо поновлення договору оренди, а неподання позивачем документів, які підтверджують виконання умов Договору оренди у частині використанні земельної ділянки за цільовим призначенням унеможливило підготовку Департаментом відповідного проекту рішення, що свідчить про відсутність порушеного права позивача діями відповідача та третьої особи.

VI. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю підстав, на думку позивача, для поновлення терміну дії Договору оренди на той самий термін на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Як свідчать матеріали справи підпунктом 3.1. договору оренди земельної ділянки в редакції договору від 01.06.2010 про внесення змін до договору оренди від 10.08.2006, що є його невід`ємною частиною, сторони узгодили, що договір оренди укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

Договір оренди від 10.08.2006 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.08.2006 за №75-6-00302 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, яка діяла до 01.01.2013, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Отже, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки могли лише після державної реєстрації такого договору.

З огляду на вище вказане, суд дійшов висновку, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки закінчувався 17.08.2021, а не 10.08.2021 як визначає позивач.

Згідно п. 7 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Таким чином, суд при винесенні судового рішення має зазначити норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та в якій редакції.

Правові підстави позову позивач обґрунтовує ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Втім, позивач не конкретизує момент виникнення спірних правовідносин, оскільки, станом на 2006 (момент укладення договору), 2010 (внесення змін до договору) та 2021 (направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди) роки існували різні редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі" жодна з яких не містить такий виклад частини 6 як зазначає в позовній заяві позивач.

З приводу цього, суд констатує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Так, вказаним вищевказаним законом розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом 4 такого змісту: "Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 по справі №322/1178/171 зазначила, що моменти укладання договору та набуття ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 ЦКУ), оскільки моментом укладання договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3 ст. 640 ЦКУ є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України". На вказану правову позицію посилається і ВС КГС у постанові від 15.07.2022 у справі №916/2825/20

Таким чином, оскільки, в даному випадку моменти укладення договору та набуття ним чинності збігаються, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватись на умовах, визначених таким договором та за правилами статті 33 Закону України "По оренду землі", яка мала назву "Поновлення договору оренди землі", у редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору, а саме 17.08.2006.

Схожі за змістом висновки викладені в постановах КГС ВС від 07.06.2022 у справі №906/400/21, від 15.06.2022 у справі №904/1671/21, від 20.09.2022 у справі №916/1382/21.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі):

після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (ч. 1).

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ч. 2).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ч. 3).

Відтак, в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», що була відсутня на момент укладення спірного договору, а отже при поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк сторонам варто було керуватись умовами договору оренди та нормами Закону України «Про оренду землі» чинними на станом на 17.08.2006.

Так, умовами п. 11.7. Договору передбачено, що поновлення Договору можливе:

- Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен, не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

- У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Отже, діючим на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 10.08.2006 року взагалі не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі здійснювалось за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, в даному випадку КМР, а отже посилання позивача на нову редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі" є помилковим та ці норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим, таке переважне право на поновлення договору оренди землі як в старій редакції закону, так і в новій редакції закону пов`язувалось з належним виконанням орендарем умов договору оренди землі.

Згідно п. 8.4. Договору оренди землі від 10.08.2006 року, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Пунктом 2.1 договору визначено як цільове призначення використання об`єкта оренди - земельної ділянки "для будівництва та обслуговування ресторану".

Згідно наявних в матеріалах справи листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2021 №05716-22077 та від 19.08.2021 №05716-22734 вбачається, що позивач листом-повідомленням від 17.05.2021 (тобто в межах строку передбаченого п. 11.7. Договору) звернувся до Департаменту про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:322:0003) на вул. Зодчих 5-а, який сформовано у кадастрову справу №750729051.

Вказаним спростовуються твердження відповідача, що позивач порушив порядок повідомлення орендодавця про намір укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк.

За результатами розгляду листа позивача Департамент листом від 17.08.2021 №05716-22077 повідомив позивача, що спеціалістами Департаменту проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці розташована нежитлова будівля торгівельного призначення (автосалон), що належить ТОВ «Асторія-К», у зв`язку з чим, повідомлено позивача про необхідність надання документів, які підтверджують виконання умов п. 8.4. Договору оренди в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, зокрема щодо намірів будівництва ресторану (наявність проектних та дозвільних документів на будівництво).

Акт обстеження земельної ділянки від 26.05.2021 №21-0416-08 за адресою: вул.. Зодчих, 5а у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:322:0003) наявний в матеріалах справи, підписаний лише посадовими особами Департаменту, з боку позивача не підписаний.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Натомість, самим позивачем безпосередньо в позові зазначено, що на орендованій земельній ділянці останнім побудовано та у 2019 році введено в експлуатацію будівлю торгівельного призначення по обслуговуванню автомобілів - автосалон, яка належить позивачу на праві приватної власності, в підтвердження чого надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181347476 та №263530392, технічну документацію, та декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, умовами п. 2.1. спірного Договору оренди сторони передбачили, що об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками:

- місце розташування - вул. Зодчих, 5-а у Святошинському районі м. Києва;

- розмір - 2 676 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану;

- кадастровий номер - 8000000000:75:322:0003.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" ( в редакції 22.05.2003 року - чинна на момент укладення договору оренди землі - 10.08.2006), цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

При цьому, під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки, зазначений у рішенні компетентного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування чи передачу у власність, із урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, земельні ділянки з класифікацією виду цільового призначення земель 03.08 - для будівництва та обслуговування закладів громадського харчування відносяться до земель житлової та громадської забудови, тоді як позивач у справі використовує земельну ділянку для будівлі торгівельного призначення з приміщеннями по обслуговуванню автомобілів, що є іншим видом цільового призначення - 03.07 зазначеної кваліфікації.

При цьому, саме позивачем надано до позовної заяви документи, зокрема технічний паспорт, декларацію про початок виконання будівельних робіт, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за позивачем нерухомого майна - будівлі торгівельного призначення з приміщеннями по обслуговуванню автомобілів, що є іншим видом цільового призначення земельної ділянки, ніж було погоджено сторонами договору та про що було розроблено проект землеустрою та прийнято відповідне рішення КМР.

Позивач у відповідь на лист Департаменту від 17.08.2021 №05716-22077 не надав доказів належного виконання умов п. 8.4. Договору оренди в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, зокрема щодо намірів будівництва ресторану (наявність проектних та дозвільних документів на будівництво) та таких документів позивач не надав і під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва, і при розгляді спору позивач не заперечував, що на земельній ділянці, наданій в оренду під будівництво ресторану, ним було збудовано будівлю торгівельного призначення з приміщеннями по обслуговуванню автомобілів (автосалон).

Щодо доводів позивача про те, що наявність зареєстрованої за ним на права власності нерухомості є безумовною підставою для надання в оренду земельної ділянки на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України з посиланням на постанову ВП ВС у справі № 903/1030/19, то суд констатує, що в даному випадку предметом спору є саме поновлення договору оренди на тих самих умовах, а не надання в оренду земельної ділянки під належну позивачеві на праві власності нерухомість, а отже посилання на вказані норми не підлягає застосуванню до спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" як в старій редакції, що діяла на момент укладення договору, так і в новій редакції.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів у їх сукупності: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

В даній справі, суд встановив, що позивач припустився порушення п. 2.1 договору та 8.4 щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, і при розгляді справи наведеного не спростував, що виключає можливість поновлення Договору на тих самих умовах, зокрема і щодо цільового призначення використання земельної ділянки, як те передбачено п. 11.7, та відповідно до умов статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в чинній на момент укладення договору редакції), в тому числі унеможливлює поновлення умов договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені спірним договором, що унеможливлює задоволення позовних вимог про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди змеленої ділянки.

Щодо вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 17.08.2006 року, в зв`язку з тим, що позивач продовжує користування вказаною земельною ділянкою та сплачує орендні платежі, то суд зазначає, що це не є безумовною підставою для поновлення договору оренди, оскільки відповідачем в особі уповноваженого органу - третьої особи було надано заперечення щодо поновлення договору оренди землі з підстав зміни цільового використання земельної ділянки, про що повідомив позивача ще до закінчення строку договору оренди.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Доказів звернення до відповідача або третьої особи з заявою про оформлення оренди для використання та обслуговування автосалону позивач до матеріалів справи не надав.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Водночас, право на доступ до суд, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такої ж позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.

З огляду на вище встановлене, суд погоджується із твердженнями відповідача, що в даному випадку ні відповідач, ні третя особа не оспорюють право позивача на укладення Договору оренди земельної ділянки на нових умовах, а у зв`язку із порушенням позивачем обов`язку щодо цільового використання земельної ділянки, поновлення Договору оренду на попередніх умовах є неможливим, діями відповідача та третьої особи не порушено права позивача на оренду земельної ділянки, а тому суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати позивача зі сплати судового збору на останнього.

Відповідач та третя особа про понесення ними судових витрат суду не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІЯ-К» до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди про поновлення оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.11.2022.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких