Рішення

від 22.11.2022 по справі 910/7346/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2022Справа № 910/7346/22Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7346/22

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґлієр"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

2. Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

11 серпня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 11.07.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґлієр" (відповідач) про стягнення 11 250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору № ТРЦ-70/10/20-Н від 01.10.2020 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11 250,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7346/22, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватну організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та Приватну організація "Українська ліга авторських і суміжних прав".

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492709146, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року у справі № 910/7346/22 вручено відповідачу - 25.08.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 09.09.2022 року (включно).

14.09.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (направлений відправленням "Укрпошта Експрес" 07.09.2022 року за штриховим кодовим ідентифікатором 0408033070429, що підтверджується датою оформлення на конверті), в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідач має бути звільнений від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, внаслідок дії форс-мажорних обставин, що підтверджується листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року Торгово-промислової палати України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі - позивач, суміжна організація), Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (надалі - авторська організація), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі - «ПО УЛАСП») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґлієр" (надалі - відповідач, користувач) укладено договір № ТРЦ-70/10/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до п. 3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Пунктом 3.2. договору визначено, що договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Згідно з п. 3.3. договору за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»).

В п. 3.3.1. договору визначено, що механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином, користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Згідно пункту 3.4. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації. Пропорції щодо перерахування на суміжну організацію та на авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частинах (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати суміжна організація, а інші 50% авторська організація.

Відповідно до п. 4.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку №1 до цього договору і є його невід`ємною частиною. Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору і є його невід`ємною частиною (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору визначено, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо додатках №1 та №2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 та додаток №2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в додатку №3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку №3 та в додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим договором та додатком №3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок користувача) на користь авторської організації та суміжної організації встановлений також відповідно додатками №1 та №2 до цього договору. Сторони можуть укладати інші додатки та додаткові угоди до цього договору після його підписання.

Відповідно до п. 5.1. договору у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацію до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.

У відповідності до ліцензійних договорів, що є додатками № 1, 2 до основного договору сторони домовились про наступне.

Відповідно до п. 5.1. додатку №1 до договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині не виконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

Згідно з п. 5.2. додатку №1 до договору у випадках, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.

В пункті 1 додатку №3 до договору визначено, що закладом в якому користувач здійснює використання об`єктів авторських та суміжних прав є «Dellini» (м. Київ, вул. Ревуцького, 2; загальна площа закладу 50 кв.м).

За умовами п. 3 додатку №3 до договору розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права з 01.10.2020 по 31.10.2020 року складає 2000,00 грн., а з 01.11.2020 року - 2500,00 грн. за кожен заклад користувача.

Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (договором про забезпечення правомірної використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту підписання договору).

Позивач зазначає, що відповідачем було лише частково сплачено роялті за договором у розмірі 23 161,29 грн.

Відповідач відповідно до умов п. 5.1., 5.2. ліцензійних договорів, що є додатками №1, 2 до основного договору не повідомляв позивача про припинення дії ліцензійної угоди протягом місяця до завершення строку його дії, а відтак, ліцензійна угода автоматично продовжувалась на той самий строк і на тих же умовах на другий рік дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів за договором № ТРЦ-70/10/20-Н від 01.10.2020 року, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість 50% винагороди у розмірі 11 250,00 грн. за період з жовтня 2021 року по вересень 2022 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що спір виник через порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором № ТРЦ-70/10/20-Н від 01.10.2020 року, який за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Пунктом 1 частини другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що міст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

Договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 1107 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому, ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно п. 4.3. договору строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 та додаток №2 до цього договору).

Матеріалами справи встановлено, що дозволи на використання відповідачем об`єктів авторського права та суміжних справ оформлені у вигляді договорів, що є додатками №1, 2 до основного договору.

Згідно з п. 5.1. додатків №1, 2 до договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

Згідно п. 3.3. договору відповідач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами.

У відповідності до п. 3 та п. 4 додатку №3 до договору сторонами погоджено розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права з 01.10.2020 по 31.10.2020 року - 2000,00 грн., а з 01.11.2020 року - 2500,00 грн. за кожен заклад користувача. Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірної використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту підписання договору).

Тобто, відповідач проводить виплати роялті згідно укладеного між сторонами договору єдиним щомісячним сукупним платежем у розмірі 2500,00 грн., не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється, окрім першого платежу, який здійснюється не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту підписання договору.

Згідно умов п. 1 додатку №3 до договору відповідач використовує об`єкти авторського права та суміжних прав лише в одному закладі.

Як вбачається із доводів позивача, відповідачем було сплачено 23 161,29 грн.

Жодних інших платежів відповідачем здійснено не було та доказів зворотного суду не надано.

Крім того, умовами п. 3.3.1. договору передбачено, що у випадку якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати, що означає оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача відповідно до умов п. 5.1., 5.2. додатків №1, 2 до основного договору про припинення дії ліцензійного договору.

З огляду на те, що відповідач не здійснював єдиний щомісячний платіж більше двох календарних місяців поспіль, суд дійшов висновку, що механізм розстрочки припинив дію достроково у відповідності до норм п. 3.3.1. договору, а відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві 50% винагороди на умовах попередньої оплати за період дії договору, розмір якої, за розрахунком позивача, становить 11 250,00 грн.

В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні даного позову, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин.

Відповідач зазначає, що заклад громадського харчування, який належить відповідачу, в період з 24.02.2022 року по 01.09.2022 року не працював, оскільки на території міста Києва велися активні бойові дії, заклад повноцінно розпочав свою роботу лише 01.09.2022 року. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які стали підставою для порушення виконання зобов`язань за договором, відповідач надав лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року Торгово-промислової палати України.

Так, Торгово-промислова палата України на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, який адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Проте, відповідачем не доведено належними засобами доказування не можливість здійснення оплати за договором внаслідок введення воєнного стану.

Поряд з цим суд зазначає, що введення на території України воєнного стану стосується не лише відповідача, а зазначені обставини також негативно впливають на діяльність інших суб`єктів господарювання, зокрема і на позивача у даній справі, який має право на стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань частина з яких виникла ще до введення воєнного стану на території України.

Крім того, судом встановлено, що спірний договір взагалі не містять положень щодо підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку із веденням активних бойових дій на території міста Києва позивач не нараховував винагороду (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів у період з березня 2022 року по травень 2022 року.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № ТРЦ-70/10/20-Н від 01.10.2020 року, наявність та обсяг заборгованості відповідача за договором у розмірі 11 250,00 грн. відповідачем не спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 250,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачами у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґлієр" (ідентифікаційний код 43807454, адреса: 02223, м. Київ, вул. Райдужна, 4) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (ідентифікаційний код 42502769, адреса: 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7) грошові кошти: основного боргу - 11 250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень) та судовий збір - 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.11.2022р.

Суддя О.В. Котков